6. Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1. Назва, кількість, функцію та місце розташування ядер язикоглоткового нерва в речовині мозку?

2. Місце виходу нерва з речовини мозку?

3. Отвори черепа, з яких виходять гілки язикоглоткового нерва з порожнини черепа?

4. Хід та особливості топографії язикоглоткового нерва?

5. Ділянки іннервації язикоглоткового нерва?

6. Джерела іннервації великих слинних залоз?

7. Джерела іннервації язика?

Б. Ситуаційні задачі.

1. У хворого спостерігається зниження тактильного та смакового відчуття слизової оболонки задньої третини спинки язика. З патологіює якого нерва це пов’язано?

A * Язикоглоткового.

B ІІІ гілкою трійчастого нерва.

C Лицевого.

D Під’язикового.

E ІІ гілки трійчастого нерва.

2. Під час прийому до клініки, обстежу­ючи хворого, виявлено, що у нього порушені смакові рецептори, що спри­ймають гірке, порушена тактильна чу­тливість задньої 1/3 язика. Який нерв залучено у патологічний процес?

A. Під'язиковий.

B. Язиковий.

C. *Язикоглотковий.

D. Лицьовий.

E. Трійчастий.

3. До клініки звернувся чоловік, 45 років, зі скаргами на втрату чутливості в ді­лянці задньої 1/3 язика. Функція якої пари черепних нервів порушена?

A. *IX

B. X

C. VII

D. V

Е. –

4. У хворого спостерігається порушення функції привушної слинної залози. Який нерв підсилює її секрецію?

A. N. auricularis major

B. N. petrosus major.

C. N. petrosus profundus

D. N. auricularis minor

E. *N. petrosus minor.

5. Хворий скаржиться на біль у корені язика і в ділянці піднебінних мигдали­ків. Який нерв іннервує ці ділянки?

A. Під'язиковий.

B. Додатковий нерв.

C. *Язикоглотковий нерв.

D. Трійчастий.

Е. Блоковий.

6. Виконуючи неврологічне обстеження пацієнта, 22 роки, лікар попросив його відкрити рот і вимовити звук "Аааа", при цьому оцінював, чи симетрично піднімається м'яке піднебіння. Потім лікар доторкнувся ватним тампоном до м'якого піднебіння і у відповідь виник блювотний рефлекс, що супроводить­ся рухом піднебіння та глотки. Які че­репні нерви досліджував лікар?

A. 10,11 і 12.

B. 5,7 і 9.

C. 7,8 і 9.

D.* 9 i 10.

Е.9 і 12.

Теми 6, 7. Блукаючий нерв. Топографія, гілки, області іннервації.

Кількість годин – 4

1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

2. Навчальні цілі.

Навчити студентів топографії блукаючого нерва, вивчити гілки блукаючого нерва, області іннервації.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології – філогенез черепних нервів;

- для подальшого вивчення тем.

4. Зміст теми заняття. Х пара черепних нервів – блукаючий нерв (nervus vagus).

Ядра:

1) двояке ядро (соматомоторне)

2) заднє ядро блукаючого нерва (парасимпатичне)

3) ядро одинокого шляху (соматосенсорне)

Ядра лежать у довгастому мозку.

Волокна: нерв змішаний, містить рухові волокна (аксони мотонейронів

соматичного ядра), парасимпатичні волокна (аксони нейронів парасимпатичного ядра), чутливі волокна (відростки протонейронів чутливих верхнього та нижнього вузлів (ganglion superior et inferior), які лежать біля яремного отвору).

Нерв виходить з порожнини черепа через яремний отвір.

Ділянки іннервації: оболонки головного мозку, шкіра вушної раковини,

нутрощі (крім органів порожнини таза).

Гілки головного відділу блукаючого нерва:

- оболонна гілка (ramus meningeus) – іннервує оболонки головного мозку;

- вушна гілка (ramus auricularis) – іннервує шкіру вушної раковини.

Гілки шийного відділу блукаючого нерва:

- горлові гілки (rami pharingei) – іннервують горло, м’яке піднебіння, корінь

язика.

- верхній гортанний нерв (nervus laryngeus supenor) — іннервує гортань, щитовидну залозу;

- шийні серцеві гілки (верхні та нижні) — (rami cardiaci cervicales superiores et inferiores) — іннервація серця.

Гілки грудного відділу блукаючого нерва:

- трахеальні гілки (rami tracheales) — іннервують трахею;

- бронхіальні гілки (rami bronchiales) — іннервують брон­хи;

- легеневі гілки (сплетення) — (rami (plexus) pulmonales) іннервують легені;

- грудні серцеві гілки (rami cardiaci thordcici) — іннер­вують серце;

- стравохідні гілки (rami esophageales);

- нижній гортанний нерв (nervus laryngeus inferior) — іннервує гортань.

Гілки черевного відділу блукаючого нерва (іннервують нут­рощі черевної порожнини):

- шлункові гілки (rami gastrici);

- печінкові гілки (rami hepatici);

- черевні гілки (гаті сеігасі);

- ниркові гілки (rami renales).

Всі парасимпатичні волокна в складі вказаних гілок пере­риваються у парасимпатичних внутрішньо- або приорганних вузлах.