6. Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1. Чим представлений периферичний відділ нюхового аналізатора?

2. Де знаходяться підкіркові та коркові центри нюху?

3. Будова провідникового шляху нюхового аналізатора.

4. Де знаходяться рецептори органа смаку?

5. Які черепні нерви проводять смакові відчуття до ствола мозку?

6. Де знаходиться другий та третій нейрони аналізатора смаку?

7. Де розташований кірковий центр органа смаку?

Б. Ситуаційні задачі.

1. У хворого пухлина в ділянці верхнього носового ходу. Порушення яких функ­цій можна чекати?

A. Порушення смаку

B. Порушення дихання

C. Порушення ковтання

D. Порушення слиновиділення

E. *Порушення нюху

2.Після травми скроневої ділянки голови у хворого погіршав нюх. Порушення функції якого анатомічного утворення спостерігається?

A. Tractus olfactorius.

B. *Uncus.

C. Fila olfactoria.

D. Trigonum olfactorium.

E. Buldus olfactorius.

3. Хворому в ЛОР-відділенні поставлено діагноз: хронічний риніт. Спостерігає­ться розлад нюху. Які нервові структу­ри уражені?

A. Нюхова цибулина;

B. *Нюховий тракт;

C. Поясна звивина.

D. Рецептори нюхового нерва.

E. Гачок.

4.Унаслідок травми відбувся розрив ню­хових волокон, що виходять з порожни­ни носа. Крізь яку кістку проходять ці волокна?

A.* Решітчасту.

B. Клиноподібну.

C. Верхню щелепу.

D. Нижню носову раковину.

Е. Носову.

5. У хворого порушено відчуття смаку. При цьому тактильна, больова і темпе­ратурна чутливість язика зберігається. Які сосочки язика не є смаковими?

A. Валикоподібні

B. *Ниткоподібні

C. Грибоподібні

D. Листоподібні

Е. Усі

6. Хворий, 82 роки, скаржиться на втрату смакової чутливості. Обстеження вста­новило кіркову локалізацію патологіч­ного процесу. Де саме?

A. Підмозолисте поле і поясна звиви­на.

B. Гачок і гіпокамп (морський коник).

C. Нижня лобова звивина і підмозолисте поле.

D. Кутова звивина і звивина морського коника.

Е. Гачок і нижня ділянка прецентральної звивини

Тема 19. Шкіра. Похідні шкіри. Провідні шляхи.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

2. Навчальні цілі.

Вивчити будову та функції шкіри, похідні шкіри. Розібрати провідні шляхи.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- для подальшого вивчення тем.

4. Зміст теми заняття. Шкіра (cutis, derma) захищає тіло від зовнішніх впливів, бере участь у терморегуляції організму, в обмінних процесах, виконує дихальну функцію, містить енергетичні запаси. В шкірі розрізняють поверхневий шар — епідерміс і глибокий шар — дерму (власне шкіру). Епідерміс — це багатошаровий плоский епітелій, розвивається з ектодерми. Дерма складається зі сполучної тканини, еластичних волокон і м'язових клітин (гладка м'язова тканина), розвивається з мезодерми. В шкірі міститься пігмент, від кількості якого залежить колір шкіри. Похідними шкіри є сальні, потові та грудні (молочні) залози.

Сальні залози (glandulae sebaceae) розміщуються в дермі, протоки їх відкриваються у волосяний мішечок або виходять безпосередньо на поверхню шкіри. Сальні залози належать до простих альвеолярних залоз. Функція: захисна (захищають від міроорганізмів, пом'якшують шкіру). На долонях і підошвах сальних залоз немає.

Потові залози (glandulae sudoriferae) лежать глибоко в дермі, протоки їх відкриваються на поверхні шкіри отворами — потовими порами. Потові залози належать до простих трубчастих залоз.

Функція: разом з водою виділяють з організму продукти обміну речовин (сечовину, солі, сечову кислоту).

Грудна (молочна) залоза (mammа, glandulae mammа, s. mastos (гр.) — це видозмінена потова залоза. Молочна залоза — парна. Розміщена на рівні III—IV ребра, на грудній фасції. Тіло молочної залози складається з 15—20 часток, розділених прошарками жирової тканини та пучками пухкої волокнистої сполучної тканини. Частіш мають будову складних альвеолярно-трубчастих залоз, розміщені радіарно по відношенню до соска 3 кожної частки виходить одна вивідна протока — молочна протока Вивідні протоки відкриваються на верхівці соска. Кожна протока має розширення — молочну пазуху. Ділянка шкіри навколо соска — кружальце груді (аrеоlа mammaе) і сосок пігментовані. Шкіра кружальця нерівна, на ній помітні горбини, на поверхні яких відкриваються протоки залоз кружальця.

Молочна залоза кровопостачається гілками від внутрішньої грудної артерії. Венозна кров відтікає в одноіменні вени. Лімфа відтікає у пахвові лімфатичні вузли, а також у пригрудинні та глибокі шийні лімфатичні вузли. Молочна залоза іннервується міжреберними нервами, симпатична (секреторна) іннервація здійснюється аксонами вісцеромотонейронів шийних та грудних вузлів симпатичного стовбура.