- •Тема 25. Динамічна локалізація функцій у корі великих півкуль.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 26. Нюховий мозок. Базальні ядра. Стріопалідарна система.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 27. Біла речовина півкуль. Бічні шлуночки. Оболонки головного мозку. Цереброспинальна рідина, утворення, циркуляція, відтік.
- •Тема 28. Висхідні проекційні шляхи головного та спинного мозку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 29. Низхідні проекційні шляхи головного та спинного мозку.
- •2) Кірково-таламо-стріато-стріато-палідо-
- •5. Рекомендована література
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 30. Змістовий модульний контроль з «Центральної нервової системи та провідним шляхам головного та спинного мозку».
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 32. Плечове сплетення. Міжреберні нерви. Топографія, гілки, області іннервації.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 33. Поперекове і крижово-куприкове нервове сплетення. Топографія, гілки, області іннервації.
- •5.Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 34. Загальна характеристика вегетативної нервової системи. Симпатична частина внс.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 35. Парасимпатична частина вегетативної нервової системи.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 36. Вегетативна іннервація органів. Вегетативні вузли голови і шиї.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 37. Загальна характеристика черепних нервів. Формування, будова. Окоруховий, блоковий,відвідний нерви. Топографія, гілки, області іннервації.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 38. Характеристика трійчастого нерва. Перша гілка трійчастого нерва. Топографія, області іннервації.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 39. Верхньощелепний нерв. Нижньощелепний нерв. Топографія, гілки, області іннервації.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 40. Лицевий нерв. Топографія, гілки, області іннервації.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 41. Блукаючий нерв. Топографія, гілки, області іннервації.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 42. Язикоглотковий нерв. Додатковий та під’язиковий нерви. Топографія, гілки, області іннервації.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 43. Загальна характеристика органів чуття. Шкіра. Орган смаку. Орган нюху. Провідні шляхи.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 44. Орган зору. Допоміжний апарат органа зору. Провідний шлях зорового аналізатора.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 45. Орган слуху та рівноваги. Провідний шлях органа слуху та рівноваги.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 46. Провідні шляхи спеціальної чутливості.
- •1). Афферентные пути:
- •3). Эфферентный путь :
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 47. Змістовий модульний контроль з «Периферичної нервової системи і органів чуття». Крок-1.
- •Тема 48. Інтеграційне заняття по кровопостачанню, венозному і лімфатичному відтоку, іннервації органів та тканин порожнини рота.
- •Тема 49. Інтеграційне заняття по кровопостачанню, венозному і лімфатичному відтоку, іннервації органів та тканин голови, шиї.
Тема 33. Поперекове і крижово-куприкове нервове сплетення. Топографія, гілки, області іннервації.
Кількість годин – 2
1.Актуальність теми.
Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.
2. Навчальні цілі.
Навчити студентів формуванню поперекового сплетення, крижово-куприкового сплетення. Вивчити топографію, гілки, області іннервації поперекового та крижово-куприкового сплетення.
3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- з курсу біології – філогенез периферичної нервової системи;
- для подальшого вивчення тем.
4. Зміст теми заняття.
Поперекові спинномозкові перви (nervi lumbales Li—Lv).
Передні гілки І—IV поперекових і XII грудного спинномозкових нервів утворюють поперекове сплетення (plexus lumbalis). Поперекове сплетення лежить під великим поперековим м'язом. Нерви поперекового сплетення:
Клубово-підчеревний нерв (nervus iliohypogastrics) виходить з-під латерального краю великого поперекового м'яза, іннервує м'язи і шкіру живота.
Клубово-пахвинНий нерв (nervus ilioinguinal) виходить з-під латерального краю великого поперекового м'яза, іннервує шкіру живота над пахвинним каналом, шкіру статевих губ, калитки.
Латеральний шкірний нерв стегна (nervus cutaneus femoris lateralis) виходить з-під латерального краю великого поперекового м'яза, іннервує шкіру латеральної поверхні стегна.
Стегновий нерв (nervus femoralis) виходить з-під латерального краю великого поперекового м'яза, через м'язову лакуну проходить на стегно, розгалужується на:
м'язові гілки (rami musculares), які іннервують передню групу м'язів стегна;
шкірні гілки (rami cutanei), які іннервують шкіру передньої та медіальної поверхні стегна. Одна зі шкірних гілок
підшкірний нерв (nervus saphenus) — іннервує шкіру медіальної поверхні гомілки та шкіру медіального краю тилу стопи.
Статево-стегновий нерв (nervus genitofemoralis) виходить з товщі великого поперекового м'яза, розгалужується на дві гілки:
статева гілка (ramus genitalis) іннервує вміст пахвинного каналу;
стегнова гілка (ramus femoralis) іннервує шкіру стегна з ділянці пахвинної складки.
Затульний нерв (nervus obturatorius) виходить з-під медіального краю великого поперекового м'яза, йде через затульний канал на стегно, іннервує медіальну групу м'язів стегна, шкіру медіальної поверхні стегна.
Крижові спинномозкові нерви (nervi sacrdles Sj—Sv)-
Передні гілки крижових спинномозкових нервів, а також IV та V поперекових спинномозкових нервів утворюють крижове сплетення (plexus sacralis). Крижове сплетення лежить на задній стінці порожнини таза. Нерви крижового сплетення поділяються на короткі та довгі.
Короткі нерви:
Верхній сідничний нерв (nervus gluteus superior) виходить з порожнини таза через надгрушоподібний отвір, іннервує середній та найменший сідничні м'язи, м'яз-на- тягач широкої фасції.
Нижній сідничний нерв (nervus gluteus inferior) виходить з порожнини таза через підгрушоподібний отвір, іннервує великий сідничний м'яз.
М'язові гілки (rami musculares) виходять з порожнини таза через підгрушоподібний отвір, іннервують м'язи тазового пояса (внутрішній і зовнішній затульні м'язи, грушоподібний м'яз, квадратний м'яз стегна), м'язи промежини (куприковий м'яз, м'яз-підіймач ануса).
Статевий нерв (nervus pudendus) виходить з порожнини таза через підгрушоподібний отвір, через малий сідничий отвір направляється у сідничо-прямокишкову ямку і розгалужується на гілки:
нижні прямокишкові нерви (nervi rectales inferiores) іннервують шкіру промежини в анальній ділянці, поверхневий м'яз промежини (зовнішній сфінктер ануса);
промежинні нерви (nervi perineales) іннервують шкіру промежини в сечостатевому трикутнику, м'язи промежини в сечостатевому трикутнику;
тильний нерв статевого члена або клітора (nirvus dorsdlis penis, s. clitoridis) іннервує статевий член (клітор у жінок).
Довгі нерви:
Задній шкірний нерв стегна (nervus cutaneus femoris posterior) виходить з порожнини таза через підгрушоподібний отвір, іннервує шкіру задньої поверхні стегна.
Сідничий нерв (nervus ischiadicus) виходить з порожнини таза через підгрушоподібний отвір, іннервує задню групу м'язів стегна, в підколінній ямці розгалужується на два нерви:
— великогомілковий нерв (nervus tibialis), який іннервує задню групу м'язів гомілки, йде на підошву. На підошві великогомілковий нерв розгалужується на медіальний і латеральний підошовні нерви (nervi plan- tares medialis et lateralis), які іннервують шкіру і м'язи підошви. Від великогомілкового нерва відгалужується ще медіальний шкірний нерв литки (nervus cutaneus surae medialis), який іннервує шкіру задньої поверхні гомілки;
— загальний малогомілковий нерв (nervus peroneus communis), який розгалужується на три нерви:
а) глибокий малогомілковий нерв (nei^vus peroneus profundus) — іннервує передню групу м'язів гомілки, тильні м'язи стопи, шкіру першого міжпальцевого проміжку;
б) поверхневий малогомілковий нерв (nervus peroneus superficialis) — іннервує латеральну групу м'язів гомілки, шкіру тилу стопи;
в) латеральний шкірний нерв литки (nervus cutaneus surae lateralis) — іннервує шкіру латеральної поверхні гомілки.
Від злиття медіального і латерального шкірних нервів литки утворюється литковий нерв (nervus suralis), який іннервує шкіру латерального краютилу стопи.