- •Тема 25. Динамічна локалізація функцій у корі великих півкуль.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 26. Нюховий мозок. Базальні ядра. Стріопалідарна система.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 27. Біла речовина півкуль. Бічні шлуночки. Оболонки головного мозку. Цереброспинальна рідина, утворення, циркуляція, відтік.
- •Тема 28. Висхідні проекційні шляхи головного та спинного мозку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 29. Низхідні проекційні шляхи головного та спинного мозку.
- •2) Кірково-таламо-стріато-стріато-палідо-
- •5. Рекомендована література
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 30. Змістовий модульний контроль з «Центральної нервової системи та провідним шляхам головного та спинного мозку».
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 32. Плечове сплетення. Міжреберні нерви. Топографія, гілки, області іннервації.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 33. Поперекове і крижово-куприкове нервове сплетення. Топографія, гілки, області іннервації.
- •5.Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 34. Загальна характеристика вегетативної нервової системи. Симпатична частина внс.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 35. Парасимпатична частина вегетативної нервової системи.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 36. Вегетативна іннервація органів. Вегетативні вузли голови і шиї.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 37. Загальна характеристика черепних нервів. Формування, будова. Окоруховий, блоковий,відвідний нерви. Топографія, гілки, області іннервації.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 38. Характеристика трійчастого нерва. Перша гілка трійчастого нерва. Топографія, області іннервації.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 39. Верхньощелепний нерв. Нижньощелепний нерв. Топографія, гілки, області іннервації.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 40. Лицевий нерв. Топографія, гілки, області іннервації.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 41. Блукаючий нерв. Топографія, гілки, області іннервації.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 42. Язикоглотковий нерв. Додатковий та під’язиковий нерви. Топографія, гілки, області іннервації.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 43. Загальна характеристика органів чуття. Шкіра. Орган смаку. Орган нюху. Провідні шляхи.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 44. Орган зору. Допоміжний апарат органа зору. Провідний шлях зорового аналізатора.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 45. Орган слуху та рівноваги. Провідний шлях органа слуху та рівноваги.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 46. Провідні шляхи спеціальної чутливості.
- •1). Афферентные пути:
- •3). Эфферентный путь :
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 47. Змістовий модульний контроль з «Периферичної нервової системи і органів чуття». Крок-1.
- •Тема 48. Інтеграційне заняття по кровопостачанню, венозному і лімфатичному відтоку, іннервації органів та тканин порожнини рота.
- •Тема 49. Інтеграційне заняття по кровопостачанню, венозному і лімфатичному відтоку, іннервації органів та тканин голови, шиї.
Тема 42. Язикоглотковий нерв. Додатковий та під’язиковий нерви. Топографія, гілки, області іннервації.
Кількість годин – 2
1.Актуальність теми.
Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.
2. Навчальні цілі.
Навчити студентів топографії язикоглоткового нерва, додаткового та під’язикового нерва, вивчити їх гілки, області іннервації.
3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- з курсу біології – філогенез черепних нервів;
- для подальшого вивчення тем.
4. Зміст теми заняття.
ІХ пара черепних нервів – язикоглотковий нерв (nervus glossopharyngeus).
Ядра:
1) двояке ядро (соматомоторне)
2) нижнє слиновидільне ядро (парасимпатичне)
3) ядро одинокого шляху
Ядра лежать у довгастому мозку.
Волокна: нерв змішаний, містить рухові волокна (аксони мотонейронів
соматомоторного ядра), парасимпатичні волокна (аксони нейронів
парасимпатичного ядра), чутливі волокна (відростки протонейронів чутливих
верхнього та нижнього вузлів (ganglion superior et inferior), які лежать біля
яремного отвору). Нерв виходить з порожнини черепа через яремний отвір.
Ділянки іннервації:
- рухові волокна формують гілки до шило-горлового м’яза (rami musculi
stylopharyngei), які іннервують шило-горловий м’яз;
- чутливі волокна іннервують: горло (горлові гілки – rami pharingei),
корінь язика - язикові гілки (rami lingvalis); мигдаликові гілки (rami tonsillaris);
сонну пазуху (гілка сонної пазухи – ramus sinus carotici); середнє вухо
(барабанний нерв – nervus tympanicus);
- парасимпатичні волокна йдуть разом з барабанним нервом, а потім
виходять з барабанної порожнини у вигляді малого каменистого нерва (nervi
petrosus minor). Малий камянистий нерв переривається в парасимпатичному
вушному вузлі (ganglion oticum), який розміщений поблизу привушної слинної
залози. Аксони вісцеромотонейронів вузла іннервують привушну слинну залозу.
ХІ пара черепних нервів – додатковий нерв (nervus accessorius)
Ядра:
1) ядро додаткового нерва (соматомоторне) – лежить в передніх рогах п’яти верхніх шийних сегментів спинного мозку, проектується на ромбоподібну ямку.
2) двояке ядро (соматомоторне) – лежить у довгастому мозку.
Волокна: нерв містить тільки рухові волокна (аксони мотонейронів ядра
додаткового нерва – спинномозкові корінці (radices spinales) і аксони
мотонейронів двоякого ядра – черепні корінці (radices craniales). Спинномозкові
корінці входять у порожнину черепа через великий потиличний отвір,
зливаються з черепними корінцями і сформований додатковий нерв виходить з
порожнини черепа черз яремний отвір.
Ділянки іннервації: грудинно-ключично-соскоподібний і трапецієподібний
м’язи.
Під’язиковий нерв. Під’язиковий нерв (n. hуpoglossus) (ХІІ пара черепних нервів) є руховим нервом м’язів язика. Ці нервові волокна починаються від рухового ядра під’язикового нерва, яке знаходиться в продовгуватому мозку. З продовгуватого мозку n. hуpoglossus виходять численні корінці в борозні між пірамідою і оливою.
Стовбур під’язикового нерва направляється вперед і латерально в однойменний
канал і проходить через нього. Вийшовши з каналу, n. hуpoglossus йде вниз і
дещо вперед. Огинаючи блукаючий нерв і внутрішню сонну артерію з
латеральної сторони. Далі, пройшовши між внутрішньою сонною артерію і
внутрішньою яремною веною, під'язиковий нерв направляється під заднє
черевце двочеревого м’яза і підшилопід'язиковий м’яз і йде в піднижньощелепний трикутник. Утворивши дугу, обернену випуклістю донизу, під'язиковий нерв направляється вперед і вверх до язика в товщі
якого розпадається на язикові гілки.
Від під'язикового нерва відходить висхідна гілка, яка містить рухові волокна,
ввійшовши в нього від І спинномозкового нерва. Вказана висхідна гілка
сполучається з гілками шийного сплетення, в результаті чого спереду від
загальної сонної артерії утворюється шийна петля (аnsа сеrvicalis).