Material_do_temu_2(ВИК)
.pdfпротилежні пальці промацуються злегка – середньо розвинута, якщо пальці взагалі не відчуваються – сильно розвинута. В нормі у жінок товщина шкірної складки складає до 2 см, у чоловіків – 1 см. Рівномірне надмірне відкладання жиру може зустрічатися у здорових людей.
Нерівномірне – частіше за все є проявом ендокринної патології або порушень нейроендокринної регуляції (відкладення жиру на обличчі, шиї, плечовому поясі при худих кінцівках – при хворобі Іценко - Кушинга).
Для визначення наявності надмірної ваги зараз у всьому світі використовують 2 показники: співвідношення кола талії до кола стегон та ваго – ростовий коефіцієнт. В нормі співвідношення кола талії до кола стегон для
чоловіків складає 0,9 – 1,0, для жінок не повинно перебільшувати 0,8. Ваго – ростовий коефіцієнт визначається за формулою К=вага людини\ріст(м)2*100. У нормі цей показник складає приблизно 20 – 25.
Типи ожиріння:
а) нижній (жіночий, гіноїдний); б) верхній (чоловічий, андроїдний) є більш небезпечним як чинник
ризику розвитку ішемічної хвороби серця та інших захворювань.
Ожиріння (adipositas)-надмірне відкладання жиру в організмі. Існують наступні види ожиріння:
1.Ожиріння аліментарне (а. alimentaria), обумовлене надмірною їдою в порівнянні з рівнем енерговитрат.
2.Ожиріння гіпоталамічне (а.hypothalamica) (син.-ожиріння діенцефальне).
3.Ожиріння церебральне, син.- ожиріння діенцефальне. (псевдофреліховський тип ожиріння), обумовлене порушеннями регуляції енергетичного обміну при поразці нижньомедіального ядра гіпоталамуса; характеризується відносно рівномірним розподілом жиру по всьому тілу.
4.Ожиріння конституціональне (а. Constitutionalis), обумовлене порушенням обміну речовин, успадкованим за домінантним типом; характеризується рівномірним відкладенням жиру по всьому тілу.
5.Ожиріння хворобливе (adipositas dolorosa),-син. -Деркума хвороба.
6.Ожиріння гіпофізарне (adipositas hypophysialis),син.- дистрофія адіпозогенітальна.
7.Ожиріння дегенеративне - син.- дистрофія жирова.
8.Ожиріння декомпозиційне - син. дистрофія жирова.
9.Ожиріння інфильтративне - (син.- ожиріння просте) - накопичення в клітинах переважно нейтральних жирів.
10.Ожиріння печінки - син.- гепатоз жировий.
11.Ожиріння просте - син.- ожиріння інфільтративне.
12.Ожиріння пубертатне (adipositas pubertalis) син.- базофілізм юнацький. Розрізняють чотири ступеня ожиріння:
I - маса тіла перевищує нормальну на 10-30% II - на 31-50%
III - на 51-100%, і
IV - більш ніж удвічі.
Набряки.
Вони зумовлені накопиченням вільної рідини в тканинах. При огляді шкіра блискуча, згладжуються ямки і кісткові виступи. Шкіра виглядає прозорою. При виражених набряках верхній шар шкіри може відшаровуватися з скупченням рідини в міхурах, які надалі тріскаються з утворенням виразок. При огляді на шкірі над набряками помітні відбитки. При пальпації – утворюються ямки чи западини (пастозність), які згладжуються не відразу.
Вікові зміни шкіри.
Вікові зміни шкіри складаються з групи загальних ознак:
-зморшки - як ознака старіючої шкіри;
-потоншення шкіри,
-зміна кольору
-поява додаткових плям
-сивина і ін.
Існує цілий ряд симптомів, які при уважному обстеженні можуть дати важливу інформацію як з приводу типу, темпу і швидкості старіння, так і щодо дефіциту тих або інших компонентів живлення, гормонів і т.п. Прикладом можуть служити наступні симптоми, якими не повинен нехтувати кваліфікований фахівець-геронтолог.
1.Наявність сивини - санофактор за загальним старінням і за артеріальної
гіпертонії.
2.Наявність облисіння, обрідного волосся: може бути і вказівкою на можливий гіпотиреоз.
3.Рудий колір волосся - санофактор по ішемічній хворобі серця.
4.Симптом діагональної складки вуха - віддзеркалення ступеня зморшок на обличчі до їх вираженого прояву.
5.Ксантоматоз вік і тіла - вказівка на патологію ліпідного обміну.
6.Симптом «кролячого» ока (ін'єкція склер) - вказівка на порушення мікроциркуляції.
7.Пігментні плями і поява вікових старечих невусів – непряма вказівка на активацію (і недостатність) антиоксидантних механізмів захисту або гіпотиреоз.
8.Обрідні брови або вії, особливо зовнішня їх частина говорить про гіпофункцію щитоподібної і статевих залоз.
9.Відбитки зубів на язику є вказівкою на приховані набряки, гіпотиреоз, аутоіммунні тиреоїдити.
10.Наліт на язику, "географічний язик" указують на недостатність вітаміну В12 і загальний гіповітаміноз, хронічні гепатити.
11.Тріщини на губах є вказівкою на гіповітаміноз, особливо В2 .
12.Поява частого (2-3 рази на рік) герпесу на губах указує на імунодефіцит.
13.Симптом "хробачка" - пульсуюча, ущільнена скронева або ліктьова артерія - симптом атеросклерозу.
14.Симптом "червоних крапель" - гемангіоми на тілі, телеангіоектазії, судинні зірочки - дисестрогенемія унаслідок патології печінки.
15.Симптом лейколохії (білі плямочки на нігтях) - ознака гіпоцинкемії, гострого стресу.
16.Амімічність обличчя - ознака гіпотиреозу.
17.Сухість, набряклість і блідість шкіри указує на порушення роботи нирок і вегетативної нервової системи.
18.Симптом "темних долонь, що лущаться" і колін - порушення обміну вітамінів (РР) і ін.
19.Гіперпігментація шкіри орбіт, долонних складок.
20.Скандованість мови.
21.Гіперемія долонь, підошов.
4.Що таке симптом?
1)це групи ознак;
2)це історія захворювання;
3)це ознака патологічного стану, хвороби;
4)це провідні скарги хворого;
5)це історія життя хворого.
5.Що таке синдром?
1)сукупність всіх симптомів, які є у хворого;
2)сукупність симптомів, об'єднаних спільним патогенезом;
3)сукупність тих симптомів, які зустрічаються лише при даній патології;
4)поєднання ознак, характерних для однієї або кількох хвороб;
5)сукупність всіх симптомів, які можуть зустрічатися при даній патології.
6.Який симптом називається патогномонічним?
1)симптом, який найрідше зустрічається при певній хворобі;
2)симптом, який ніколи не зустрічається при певній хворобі;
3)симптом, характерний лише для певної хвороби і на підставі якого можна встановити діагноз;
4)симптом, який може зустрічатися при певній хворобі;
5)симптом, який найчастіше зустрічається при певній хворобі.
13.Що таке семіотика?
1)вчення про об’єктивні ознаки захворювання;
2)вчення про техніку збору анамнезу хвороби;
3)вчення про ознаки (симптоми) хвороб і патологічних станів;
4)вчення про техніку збору скарг хворих;
5)вчення про техніку збору анамнезу життя.
15.Що таке загальний огляд?
1)оцінка стану свідомості;
2)визначення положення хворого;
3)огляд усього тіла з голови до ніг незалежно від локалізації патологічного процесу;
4)визначення загального стану;
5)визначення будови тіла.
16.Яким буває загальний стан хворого?
1)гарним
2)задовільним;
3)середньої тяжкості;
4)тяжким;
5)вкрай тяжким;
6)безнадійним.
17.Яка може бути свідомість у хворого?
1)ясна;
2)потьмарена;
3)ступор;
4)сопор;
5)повна відсутність свідомості (наприклад, у випадку коми);
6)з іритативними порушеннями (маренням, галюцинаціями).
18.Що таке ступор (stupor)?
1)іритативні порушення (марення, галюцинації);
2)стан збудження;
3)стан, що характеризується заціпенінням, сонливістю, ослабленням реакції на подразнення, у тому числі больове;
4)повна відсутність свідомості.
19.Що таке сопор?
1)повна відсутність свідомості;
2)іритативні порушення (марення, галюцинації);
3)стан глибокого оглушення, сплячки, з якого хворий виходить на короткий
час у відповідь на голосний окрик або термосіння;
4)стан, що характеризується заціпенінням, сонливістю, ослабленням реакції на подразнення, у тому числі больове.
20.Що таке кома (соmа)?
1)стан, що характеризується заціпенінням, сонливістю, ослабленням реакції на подразнення, у тому числі больове;
2)іритативні порушення (марення, галюцинації);
3)стан глибокого пригнічення функцій центральної нервової системи, який характеризується повною втратою свідомості і відсутністю рефлексів;
4)стан глибокого оглушення, сплячки, з якого хворий виходить на короткий час у відповідь на голосний окрик або термосіння.
21.Що таке активно вимушене положення?
1)положення, при якому хворому легше дістатися до ліків;
2)положення, яке надав хворому лікар;
3)положення, яке хворий займає самостійно для полегшення больових та інших неприємних відчуттів;
4)положення, до якого змушує хворого хворобливий процес незалежно від його бажання.
22.Що таке пасивно вимушене положення?
1)положення, до якого змушує хворого хворобливий процес незалежно від
його бажання;
2)положення, яке хворий займає самостійно для полегшення больових та інших неприємних відчуттів;
3)положення, при якому хворому легше дістатися до ліків;
4)положення, яке надав хворому лікар.
23.При яких захворюваннях людина займає положення ортопное?
1)під час сильних болів у животі;
2)у разі серцевої астми;
3)під час нападу бронхіальної астми;
4)під час нападу судом.
24.Якою може бути будова тіла хворого?
1)астенічною;
2)нормостенічною;
3)правильною;
4)неправильною;
5)гіперстенічною.
25.Що таке конституція людини?
1)вага людини;
2)сукупність особистісних рис людини;
3)сукупність морфологічних і функціональних особливостей організму, які склалися на спадковій основі, а також під впливом тривалих та інтенсивних чинників навколишнього середовища;
4)особистості характеру людини.
26.Що таке кахексія?
1)невеликий ступінь виснаження організму;
2)зростання маси тіла;
3)крайній ступіньвиснаженняорганізму, що характеризується різким схудненням, фізичною слабкістю, зниженням фізіологічних функцій;
4)пригнічення настрою, депресія.
- з одиничною вибірковою відповіддю – І рівень;
1.Загальний огляд:
1)огляд шкірних покривів і слизових оболонок;
2)огляд ділянки, в якій локалізується патологічний процес;
3)оцінка загального стану хворого;
4)огляд усього тіла хворого незалежно від локалізації процесу;
5)огляд окремих частин тіла.
2.Status praesens objectivus:
1)зовнішній вигляд хворого;
2)огляд;
3)об’єктивний стан здоров’я людини в момент медичного обстеження, нинішній стан;
4)положення хворого в ліжку;
5)стан без змін.
3.Що таке habitus:
1)конституція;
2)живлення;
3)об’єктивний стан хворого в період медичного обстеження;
4)зовнішній вигляд хворого;
5)огляд хворого.
4.Активне положення хворого в ліжку:
1)положення хворого в ліжку, яке він легко змінює в разі необхідності чи за власним бажанням;
2)положення в ліжку, якого хворий не може сам змінити;
3)положення сидячи на ліжку з опущеними ногами;
4)колінно-ліктьове положення хворого в ліжку.
5.Пасивне положення хворого в ліжку:
1)положення в ліжку на лівому боці;
2)положення сидячи на ліжку з опущеними ногами;
3)положення в ліжку, якого хворий не може сам змінити;
4)положення в ліжку, якого хворий набув сам, щоб полегшити свій стан.
6.Активно-вимушене положення хворого:
1)положення хворого в ліжку, яке він легко змінює в разі необхідності чи за власним бажанням;
2)положення в ліжку, якого хворий не може сам змінити;
3)положення в ліжку, якого хворий набув самостійно з метою полегшити больові відчуття;
4)положення, якого хворого примушує набувати патологічний процес незалежно від його бажання;
5)необхідність постійно перебувати на ліжковому режимі.
7.Пасивно-вимушене положення хворого:
1)положення хворого в ліжку, яке він легко змінює в разі необхідності чи за власним бажанням;
2)положення в ліжку, якого хворий не може сам змінити;
3)положення в ліжку, якого хворий набув самостійно з метою полегшити больові відчуття;
4)положення, якого хворого примушує набувати патологічний процес незалежно від його бажання;
5)необхідність постійно перебувати на ліжковому режимі.
8.Positio a la vash:
1)вимушене положення лежачи;
2)опістотонус;
3)колінно-ліктьове положення;
4)ортопноє;
5)поза магометанина, що молиться.
9.Для якого захворювання характерна поза магометанина, що молиться:
1)злипливий перикардит;
2)сухий плеврит;
3)бронхіальна астма;
4)виразкова хвороба дванадцятипалої кишки;
5)правець.
10.Положення лягавого собаки може спостерігатися у разі:
1)правця;
2)виразкової хвороби шлунку з локалізацією виразки на задній стінці;
3)менінгіту;
4)ексудативного перикардиту;
5)серцевої астми.
11.Що таке опістотонус:
1)положення хворого з виразковою хворобою шлунка;
2)положення хворого на правець;
3)на менінгіт;
4)на ексудативний перикардит;
5)на серцеву астму.
12.Положення ортопноє набуває хворий на:
1)бронхіальну астму;
2)серцеву астму;
3)бронхоектатичну хворобу;
4)ексудативний плеврит;
5)асцит.
13.Як виглядає положення ортопноє:
1)лежачи на спині;
2)лежачи на животі;
3)лежачи на правому боці;
4)сидячи з опушеними ногами.
14.Горда постава характерна для хворих:
1)на менінгіт;
2)на асцит;
3)на рак шлунку;
4)на ексудативний перикардит;
5)з пухлиною печінки.
15.Як виглядає геміплегічна хода:
1)хворий тягне ногу, йому тяжко відривати підошву від підлоги;
2)скутість з нахилом тулуба вперед, пересування дрібними кроками;
3)хаотичне високе піднімання стопи і швидкий удар усією стопою об підлогу;
4)описування хворою ногою дуги навколо здорової;
5)ахейрокінез.
16.Атактична хода:
1)хаотичне високе піднімання стопи і швидкий удар усією стопою об підлогу;
2)повільна хода;
3)манірна хода;
4)лялькова хода;
5)швидка хода.
17.Лялькова хода характерна для:
1)паралічу;
2)вродженого вивиху одного або двох суглобів;
3)хвороби Паркінсона;
4)сифілісу;
5)парезу.
18.Як виглядає лялькова хода при хворобі Паркінсона:
1)хворий тягне ногу, йому тяжко відривати підошву від підлоги;
2)скутість з нахилом тулуба вперед, пересування дрібними кроками з паралельно поставленими стопами, ахейрокінез;
3)хаотичне високе піднімання стопи і швидкий удар усією стопою об підлогу;
4)описування хворою ногою дуги навколо здорової;
5)відсутність розгинання стопи.
19.Ахейрокінез:
1)геміплегічна хода;
2)атактична хода;
3)качина хода;
4)відсутність співдружних рухів рук під час ходи;
5)повільна хода.
20.Півняча хода спостерігається:
1)у пацієнтів з вродженим вивихом одного або двох суглобів;
2)у хворих на сифіліс;
3)при хворобі Паркінсона;
4)при акромегалії;
5)у хворих із паралічем малогомілкового нерва й ураженням м’язів – розгиначів стопи.
21.Качина хода спостерігається у разі:
1)паралічу;
2)природженого вивиху одного або двох кульшових суглобів;
3)хвороби Паркінсона;
4)сифілісу;
5)парезу.
22.Як виглядає паретична хода:
1)хворий тягне ногу, йому тяжко відривати підошву від підлоги;
2)скутість з нахилом тулуба вперед, пересування дрібними кроками;
3)хаотичне високе піднімання стопи і швидкий удар усією стопою об підлогу;
4)описування хворою ногою дуги навколо здорової;
5)ахейрокінез.
23.Sencorium:
1)свідомість;
2)хода;
3)чутливість;
4)постава;
5)колір шкіри.
24.Obnubilatio sensoris:
1)потьмарення свідомості;
2)порушення ходи;
3)вимушене положення;
4)патологія постави;
5)порушення зору.
25.Ступорозний стан:
1)стан оглушення, перебуваючи в якому хворий погано орієнтується в навколишньому середовищі, запаморочений;
2)стан “сплячки” із якого хворий виходить на короткий час після голосного окрику або термосіння;
3)стан непритомності, що характеризується повною втратою рефлексів і розладами життєво важливих функцій;
4)стан маячення.
26.Сопорозний стан:
1)стан оглушення, перебуваючи в якому хворий погано орієнтується в навколишньому середовищі, запаморочений;
2)стан “сплячки” із якого хворий виходить на короткий час після голосного окрику або термосіння;
3)стан непритомності, що характеризується повною втратою рефлексів і розладами життєво важливих функцій;
4)стан маячення.
27.Що таке кома:
1)стан маячення;
2)стан оглушення, перебуваючи в якому хворий погано орієнтується в навколишньому середовищі, запаморочений;
3)стан непритомності, що характеризується повною втратою рефлексів і розладами життєво важливих функцій;
4)стан “сплячки” із якого хворий виходить на короткий час після голосного окрику або термосіння.
28.Галюцинації:
1)уявні сприймання, не пов’язані з реальною обстановкою;
2)кома;