- •Методична розробка лекції
- •2. Навчальні цілі лекції.
- •4. Міждисциплінарна інтеграція.
- •5. План та організаційна структура лекції.
- •6. Зміст лекційного матеріалу.
- •7. Матеріали активізації студентів під час викладання лекції.
- •8. Матеріали для підготовки студентів до лекції.
- •9. Використана література.
8. Матеріали для підготовки студентів до лекції.
За темою, що викладена в лекції.
Дунаевский В.А., Шеломенцев Ю.А. Предопухолевые заболевания и злокачественные опухоли слизистых оболочек полости рта.– Москва.:Медицина, 1986г.
Колесов А.А., Воробьев Ю.И., Каспарова Н.Н. Новообразования мягких тканей и костей лица у детей и подростков.- Москва: Медицина, 1989г.
Машкилейсон А.Л. Предрак красной каймы губ и слизистой оболочки полости рта.- Москва: Медицина,1970г.
Пачес А.Г. Опухоли головы и шеи.- Москва: Медицина, 1983г.
Рибалов О.В., Одабашьян А.Л., Соколова Н.П., Саяпіна Л.М. Онкологія щелепно-лицевої ділянки і навчальний посібник для студентів та лікарів-інтернів стоматологів.
Маланчук В.О., Копчак А.В. Доброякісні пухлини та пухлиноподібні ураження щелепно-лицевої ділянки та шиї / Навчальний посібник. – К.: Видавничий дім «Асканія», 2008. – 320 с.
Рибалов О.В., Одабашьян А.Я. Онкологія щелепно-лицьової ділянки. – Полтава: АСМІ, 1999. - 114 с.
Хірургічна стоматологія та щелепно-лицева хірургія:підручник; у 2 т. – Т. 1 /В.О.Маланчук, О.С.Воловар, І.Ю.Гарляускайте та ін. – К.: ЛОГОС, 2011. – 672с. + 16 ст.кольор.вкл.
Питання та завдання:
Історичні аспекти становлення пластичної реконструктивної хірургії, як науки.
Цілі і завдання на сучасному етапі.
Основні принципи, якими керуються при проведенні пластичних і реконструктивних операцій.
Класифікація дефектів і деформацій щелепно-лицевих ділянок.
Групи щелепно-лицевих деформацій.
Показання і протипоказання до пластичних операцій, їх класифікація.
Показання та протипоказання до пластики місцевими тканинами.
Позитивні та негативні сторони місцево пластичних операцій.
Планування місцевопластичної операції.
Умови успішного виконання операції.
Пластика за Ю.К. Шимановським.
Пластика зустрічними трикутними клаптями (Z-пластика) .
Пластика клаптями на ніжці.
Матеріали для тестового контролю:
1. Тривалість післявоєнного періоду розвитку вітчизняної реконструктивної хірургії:
А) 1946-1980 рр;
Б) 1955-1985 рр;
В) 1918-1934 рр;
Г) 1965-1970 рр;
Д) не названо.
2. Місцевими протипоказаннями до реконструктивних операцій є:
А) Незначний ступінь дефекту і деформації, гнійники шкіри, обличчя;
Б) Запалення верхньощелепної пазухи;
В) Важкий розлад кишково-шлункового тракту;
Г) Субфебрилітет нез’ясованої етіології;
Д) Не названо.
3. Яким по рахунку є військовий період розвитку пластичної хірургії?
а) 1;
б) 2;
в) 3;
г) 4;
д) не названо.
4. Як називається пластика вушної раковини?:
А) Ринопластика;
Б) Отопластика;
В) Мелопластика;
Г) Букопластика;
Д) Не названо.
5. Як називається вид пластики, при якому тканина береться в того ж самого індивідууму:
А) Аутопластика;
Б) Алопластика;
В) Ксенопластика;
Г) Блефаропластика;
Д) Не названо.
Еталони відповідей:
– а, 2. – а, 3 – в, 4 – б, 5 – а.
6. В клініку щелепно-лицевої хірургії поступив хворий з діагнозом: посттравматичний деформуючий рубець привушно-жувальної ділянки зліва. Який спосіб пластики місцевими тканинами можна запропонувати для хірургічного усунення рубця?
А) Висічення рубця та зближення країв рани.
Б) Пластика зустрічними трикутними клаптями за Лімбергом.
В) Пластика за Шимановським.
Г) Пластика клаптем на ніжці.
Д) Пластика за Діффенбахом.
7. Який спосіб пластики базується на тому що кожний дефект розглядається як одна з простих геометричних фігур, або їх комбінація?
А) Пластика зустрічними трикутними клаптями за Лімбергом.
Б) Пластика Філатовським стеблом за методом Хітрова.
В) Пластика місцевими тканинами за Шимановським.
Г) Пластика клаптями на ніжці.
Д) Пластика за Діффенбахом.
8. Яка з перелічених методик не є пластикою місцевими тканинами?
А) Пластика за Діффенбахом.
Б) Пластика за Шимановським.
В) Пластика клаптями на ніжці.
Г) Пластика за Сусловим-Кручинським.
Д) Пластика за Лімбергом.
9. На скільки буде спостерігатися приріст тканин при пластиці за Лімбергом як що перемішувати трикутники з кутом 60°?
А) На 20 %.
Б) На 30 %.
В) На 40 %.
Г) На 50 %.
Д) На 60 %.
10. У напрямку якого розрізу проходить подовження тканин при пластиці за О.О. Лімбергом?
А) Правого бічного.
Б) Лівого бічного.
В) Середнього.
Г) Середнього та правого бічного.
Д) Не названо.
Еталони відповідей:
6 – Б, 7. – В, 8 – Г, 9 – Б, 10 – В.
За темою наступної лекції.
1. Які з перелічених дефектів та деформацій є показанням для пластики філатовським стеблом?
А) Розповсюджені наскрізні дефекти м'яких тканин.
Б) Невеликі вроджені дефекти і деформації щелепно-лицевої ділянки.
В) Наявність сінехій в носових ходах.
Г) Дефекти, що утворилися після оперативного вилучення пухлини, рубців.
Д) Невеликі посттравматичні рубці щелепно-лицевої ділянки.
2. Який з перелічених етапів не є методикою підняття та мобілізації Філатовського стебла?
А) Відшарування шкірною стрічки.
Б) Формування зі стрічки стебла.
В) Накладання шва під ніжками стебла.
Г) Підйом та мобілізація вільного шкірного аутотрансплантата для закриття материнської зони.
Д) Ушивання материнської зони.
3. На який ділянці тіла не можна формувати стеблоподібний клапоть?
А) На стопі.
Б) На шиї.
В) На передньобічній поверхні живота.
Г) На передньобічній поверхні грудей.
Д) На спині.
4. Коли робиться перша перев’язка стебла після операції?
А) Не пізніше ніж через 8 годин.
Б) Не пізніше ніж через 10 годин.
В) Не пізніше ніж через 18 годин.
Г) Не пізніше ніж через 20 годин.
В) Не пізніше ніж через 24 години.
5. Чим робиться місцева гіпотермія для тренування стебла?
А) Гарячою грілкою.
Б) Холодною грілкою.
В) Льодом.
Г) Хлоргесидином.
Д) Не названо.
6. Що не є показанням до вільної пересадки шкіри?
А) Наявність свіжої або гранулюючої рани в ділянці обличчя, яку не можливо закрити місцевими тканинами.
Б) Широкі раневі поверхні дна порожнини рота після резекції нижньої щелепи.
В) Дефекти крил носа (пересадка частини вушної раковини за П.К. Сусловим, Г.В. Кручинським).
Г) Обширні дефекти м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки.
Д) Наявність рубцевих тяжив між бічною поверхнею язика, дном порожнини рота і внутрішньою поверхнею нижньої щелепи.
7. Яку товщину має розщеплений шкірний аутотрансплантат?
А) 0,1-0,2 мм.
Б) 0,2-0,5 мм.
В) 0,5-0,8 мм.
Г) 0,8-1,1 мм.
Д) 1,2-1,4 мм.
8. Які з цих властивостей не є перевагою тонких і розщеплених шкірних трансплантатів над повношаровими?
А) Трансплантат можна узяти швидко і просто.
Б) Трансплантат не примхливий, надійно приживається навіть при знижених регенеративних можливостях реціпієнтної зони.
В) Донорська зона загоюється спонтанно і швидко і вже через 1–2 місяці може бути знову використана для взяття трансплантату.
Г) Можна пересаджувати необмежені по розмірах трансплантати.
Д) Неможливо заздалегідь спрогнозувати колір трансплантата (можлива гіпер- або гіпопігментація).
9. Якою методикою користуються для підйому та мобілізації епідермальних шкірних аутотрансплантатів?
А) За допомогою дерматому.
Б) За методикою Джанелідзе.
В) За методикою Тірша.
Г) За методикою Хітрова.
Д) За методикою Суслова-Кручинського.
10. Яку товщину має повношаровий шкірний аутотрансплантат?
А) 0,1-0,2 мм.
Б) 0,2-0,5 мм.
В) 0,5-0,8 мм.
Г) 0,8-1,1 мм.
Д) 1,2-1,4 мм.
Еталони відповідей:
1 – А, 2. – Г, 3 – А, 4 – В, 5 – В, 6 – Г, 7 – Б, 7 – Д, 8 – Б, 9 – А, 10 – Г.