Рівень тінізації економік країн світу, 2013 рік (% від ввп)

Країна	ВВП (млн.дол. США)	Рівень тінізації економіки (% від ВВП)
1	2	3
Грузія	30,572	67,8
Болівія	60,345	66,1
Панама	64,435	63,5
Азейбарджан	150,276	60,6
Нігерія	15,432	56,2
Україна	386,540	52,2
Камбоджа	42,183	48,7

Вище наведені дані ще раз підтверджують, що саме у країнах з більш високим рівнем тінізації економіки двері для нелегальних фінансових потоків та економічної злочинності відкриті ширше ніж для інших. Тому такі країни як Грузія, Болівія, Україна, Азербайджан, які мають найбільший рівень тінізації економіки є лідерами з економічної злочинності у світі [24].

Щоб підсумувати вище перераховані дані звернемося до інформації, що представлена у щорічній доповіді (International Narcotics Control Strategy Report ) , яку підготувало у березні 2014 року Бюро з міжнародної боротьби з наркотиками (Bureau for International Narcotics and Law Enforcement Affairs).

В доповіді представляється «чорний» список країн, які мають недоліки у боротьбі з «відмиванням» нелегальних доходів та фінансуванням тероризму. Цей список був складений FATF. Згідно зі списком всі країни були поділені на три групи :

1) країни, що мають «незначні недоліки» у системах протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, і намагаються ліквідувати ці недоліки;

2) країни, що мають «незначні недоліки» у системах протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, і не намагаються ліквідувати ці недоліки;

3) країни, що мають масу недоліків, і не намагаються ліквідувати ці недоліки;

До першої групи потрапило 66 країн. З них – Афганістан, Австрія, Бірма, Велика Британія, Канада, Китай, Франція, Німеччина, Іран, Італія, Нігерія, Росія, США, Турція , Швейцарія, Японія, а також й Україна та ін.

До другої потрапило 69 країн. А саме – Азербайджан, Бельгія, Чилі, Угорщина, Північна та Південна Корея, Молдова, Польща, Португалія, Сербія Сирія та ін..

До третьої потрапило значно більше країн – 76. З них – Камерун, Куба, Естонія, Македонія, Непал, Норвегія, Словенія, Швеція та ін.

Показники, які враховувались при складанні звіту носять характер більш законодавчий ніж економічний. Так як FATF пов`язує зростання участі економічних суб`єктів у легалізації («відмиванні») грошей з тим, що у країні, де вони діють, у законодавстві не закріплено на належному рівні заходи щодо протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом і уряд не здійснює заходів щодо ліквідації цієї проблеми. До таких дій відносяться: 1) прийняття законів, що стосуються кримінальної відповідальності за «відмивання» грошей як злочин, пов'язаних з торгівлею наркотиками; 2) спонукання банків здійснювати більш строгу перевірку клієнтів; 3)створення незалежної національної системи і механізмів заморожування терористичних активів своєчасно, та ін. [25].

Отже, наведені вище оцінки свідчать про значні масштаби проблеми відмивання «брудних» грошей, тому заслуговує на пильну увагу будь-якої країни.

Велика частина усіх нелегальних переказів – 30-35% , це робота економічних злочинців (фізичні особи). Але найбільша частка – 60-65 %,

припадає на комерційні структури, які виводять гроші, аби ухилитися від сплати податків.

Наведені цифри повинні викликати заклопотаність і побоювання працівників банківських установ та стати приводом для тривоги щодо впливу інвестицій, які надходять у легальні підприємства злочинними елементами. Хоча ці підприємства й приносять прибуток, підвищують зайнятість, але те, що вони знаходяться під контролем злочинців, породжує безліч проблем і небезпек для соціально-економічного життя працівників. І беззаперечно, що наступним її кроком напевно буде встановлення контролю над ринком.

Тому складність питання щодо збільшення у майбутньому масштабів відмивання «брудних грошей» у світі вимагає правильного вибору політики та методів протидії даному явищу як на національному так і на міжнародному рівнях [3].