Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Черниш Н - Социология - курс лекций_ 2004.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
13.03.2016
Размер:
4.5 Mб
Скачать

Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології

Прикмети постіндуст­ріального суспільства

Завдання соціології у вивченні постіндуст-ріального суспільства

  • постіндустріальний капіталізм (Р.Гельбронер);

  • постбуржуазне суспільство (Дж.Ліхтхайм);

  • посткапіталістичне суспільство (Р.Дарендорф, П.Дракер);

  • постспоживацьке суспільство (Д.Рісман);

  • постринкове суспільство (Дж.Рівкін);

  • технотронне суспільство (Зб.Бжезінський);

  • суперіндустріалізм (О.Тоффлер).

Всі ці терміни ми наводимо для того, аби показати різні особливості постіндустріального суспільства, які й знайшли відображення у наве-дених назвах. Ідеться про такі характерні та якісно нові прикмети (ознаки) нового, постіндустріального стану суспільства, як:

  • зменшення ролі матеріального виробництва;

  • випереджаючий розвиток сектору послуг та інформації;

  • кардинально змінений характер людської діяльності;

  • якісно змінені типи ресурсів, що залучуються до виробництва, а також

  • суттєва модифікація традиційної соціальної структури.

Отже, загалом відмінності між трьома стадіями розвитку суспільства можна уявити в такий спосіб (див. табл. № 1).

Звідси випливають і нові завдання для соціологів. На порядок ден-ний для них висувається дослідження таких нових проблем і явищ, як:

  1. подолання масового виробництва і споживання індивідуалізованим виробництвом і споживанням. Останнє дедалі більшою мірою стає продовженням виробничого процесу; індивідуалізоване ж вироби-ництво набирає рис індивідуалізованого створення інформації та знань;

  2. перетворення інформації на основний виробничий ресурс постіндуст-ріального суспільства;

  • процес швидкого заміщення праці знаннями;

  1. процес заміни трудової діяльності новим типом активності — актив-ності творчої, креативної. Надання пріоритету не нарощуванню масового виробництва благ, але максимальному розвитку людського потенціалу;

  2. заміна старих методів організації праці й максимальне використання творчого потенціалу робітників;

  3. зміна соціального статусу і ролі виробника, який поступово перетво-рюється на просьюмера (термін О.Тоффлера, що складається з двох англійських слів — виробник і споживач), а пролетаріат — на когні-таріат (також термін Тоффлера, який в основі має англійський вираз «пізнавальна діяльність», яка заснована на знаннях та інформації);

Розділ І. Загальна теорія та історія соціології

Табл. № 1. Основні характеристики трьох стадій історії людства

Назва стадії

Характеристика стадії

Доіндустріальна

Індустріальна

Постіндустріальна

Принцип, що керує розвитком

Традиціоналізм

Економічне зростання

Освіта

Головний аспект

соціального

зв'язку

Імітація дій інших людей

Засвоєння знань

і можливостей минулих

поколінь

Комплексні

інтерперсональні

взаємодії

Характер взаємодій

Взаємодія людини з природою; людина — природа

Взаємодія людини з перетвореною людьми природою; людина — машина

Взаємодія між людьми; людина — людина

Форма людських спільнот

Природна

Технологічна

Соціальна

Основний вироб­ничий ресурс

Сировина

Енергія

Інформація, знання

Головний сектор виробництва

Заготівля сировини

Обробка

Послуги

Головна вироб­нича одиниця

Родина, сім'я

Завод, фабрика, підприємство

Дослідний інститут, офіс

Головний кон­тингент робочої сили

Селянин,

що освоює природне

середовище

Робітник, який виробляє матеріальні блага

Службовець, що працює з інформацією, символами, знаннями

Характер вироб­ничої діяльності

Видобуток

Виготовлення

Обробка

Управлінська група, що об'єднує ресурси

Трудомістка (трудоємна); ручна праця

Капіталомістка (капіталоємна); механізовані технології

Наукомістка (наукоємна); інтелектуальні технології

Технологія

Господар, власник

Професійний

керівник,

підприємець

Дослідник, спеціаліст,

провідний

адміністратор

Метод, який керує рішенням

Здоровий глузд,

«метод спроб

і помилок», досвід

Дослідження, емпіризм

Модель, теоретична база ухвалення рішень

Вищий рівень потреб

Основні побутові потреби

Соціальні потреби

Потреби у знаннях, самореалізації