Матеріали до словника 2

ЩІЛЬНИ́К [шч’іл′ни́к] –а, ч., бжіл. Стільник. Поста́виў нови́й шч’іл′ни́к – хай от′:ага́йут′.

ЩОТ [шчот] –у, ч. 1. Рахування, підраховування. Йа шчо́ту зна́йу до м’іл′:іо́на; 2. Рахунок (документ, депозит, чек). На шчоту́ лижа́ло до ти́с′ач’і рубл′іў, дак згор′і́ли.

◊ЩОТ [шчот] АБИ́ ТОЙ, несхв. Абияк, про людське око, фікція. З′ат′ у ме́не –аби́ той шчот – н′ічо́ не ро́бе.

ЩО́ТИ [шчо́ти] –ів, мн. Рахівниця. У на́шойі продаўшчи́ц′і шчо́ти йе.

◊ЩО́ТУ [шчо́ту] НЕМА́. Багато, незліченна кількість. Б’і́л′а р′і́чки жили́, так у́ток держа́ли – шчо́ту нема́.

Ю

Ю́БКА [йу́бка]– и. ж. Юпка. Йу́бку поши́ла р′асну́, пишну́.

Ю́БОЧКА [йу́бочка]– и. ж. Зменш. до Ю́БКА. І ко́хточку, і йу́бочку змайстр′ува́ла дл′а л′а́л′ки.

Ю́ЛИЦЯ [йулиц′а] –і, ж., зрід. Вулиця. …як підеш по юлиці: шапка на тобі козацька, китиці теліпіються, а, теє–то, шаблюка у боку тільки–брязь, брязь, брязь! (СКв).

ЮЛЬ [йул′] –я, ч. Липень. Л′íтом у йу́л′і так жа́рко, шо вес′ де́н′ сиди́ш на р′і́чк’і.

Ю́ЛЬСЬКИЙ [йу́л′с′кий] –а, –е. Прикм. до ЮЛЬ. У йу́л′с′к’і дн′і на горо́д′і ўже одса́димос′а й одс′і́йімос′а.

Ю́НСЬКИЙ [йу́н′с′кий] –а, –е. Прикм. до ЮНЬ. Мико́ла ў нас, сказа́ти, йу́н′с′кий.

ЮНЬ [йун′] – я. Червень. Йун′ – пе́рвий м’і́с′ац′ л′і́та.

ЮРИНДА́ [йуринда́] –и, ж. Дурниця, дурня, нісенітниця. Усе́ на св’і́т′і йуринда́, кро́ме сме́рт′і.

ЮРИНДИ́ТЬ [йуринди́т′] –дю, –иш. Говорити дурниці, нісенітниці. Брос′ йиринди́т′, а бири́с′ за настойа́ше д′і́ло.

ЮРИНДО́ВИЙ [йуриндо́вий] –а, –е. Прикм. до ЮРИНДА́. Причи́на йуриндо́ва, а йак усе́ розгор′і́лос′а.

ЮРИНДО́ВО [йуриндо́во]. Прис. до ЮРИНДО́ВИЙ. Йуринд́во зроб́ў – на́да переробл′а́т′.

ЮРО́ДА [йуро́да] –и, сп., лайл. Потвора, страшко. Хто ж таку́ йуро́ду за́м’іж в’і́з′ме?

Я

ЯБИ́ [йаби́], незм. Якби. Йаби́ знали, йак воно́ болит′, так ни см’ійа́лис′ би.

Я́БКО [йа́бко] –а, с., дит. Тс, що Я́БО. Йа́бко ўже досп’і́ло, от його́ й зд′імо́.

Я́БЛУШНИЙ [йа́блушний] –а, –е. Який (що) має стосунок до яблука. Йа́блушний сок харо́ший дл′а здоро́вйа.

Я́БО [йа́бо] –а, с., дит. Яблуко. З′ірву́ тоб’і́ йа́бо, а ти зйіси́ш.

Я́ГОДА [йа́года] –и, ж. 1. Вишневе дерево. Йа́год аж три посади́ў; 2. Плід вишні. Із йа́год к’істочки́ на́да випл′о́вуват′.

ЯГОДИ́НА [йагоди́на] –и, ж. Один плід вишні. Ка́жду йагоди́ну ми́йе. ЯГОДИ́НКА [йагоди́нка] –и, ж. Зменш. до ЯГОДИ́НА. Бере́ йагоди́нку – й у рот дити́нц′і.

Я́ГОДКА [йа́годка] –и, ж. Зменш. до Я́ГОДА–2. Йа́годки посп’і́ли.

ЯД [йад] –у, ч. Отрута. Йа́ду ми́шам ку́пиў і понасипа́ў.

Я́ДНИЙ [йа́дний] –а, –е. 1. Отруйний. Йа́дн′і гриби́ обхо́д′у дес′а́тойу доро́гойу; 2. Перен. Уїдливий, дошкульний (людина, слово). Йа́дна нив’і́стка – н′іко́ли ни змо́ўчит′.

Я́ДНИЙ [йа́дний] –а, –е. 1. Отруйний. Йе ж йа́дн′і трави; 2. Ядучий. Дим од шпал йа́дний, шо о́ч’і шчипи́ла; 3. Перен. Гострий,дошкульний, уїдливий. Така́ йа́дна сус′і́дка, шо на йази́к йій ни попада́й.

ЯЄ́ШНИЦЯ [йайе́шниц′а] –і, ж. Яєчня. Йайе́шниц′а смачна́, коли́ йа́йц′а жа́рити на м’е́дл′аному вогн′і́.

ЯЗИ́ШНИК [йази́шник] –а, ч. Язичник, ідолопоклонник. До христ′а́нства ўс′і ж йази́шниками були́.

ЯЗИ́ШНИЦЯ [йази́шниц′а] –і. Жін. до ЯЗИ́ШНИК. Йази́шниц′і ж у л′іса́х жили́ од′:е́лно.

ЯКБУ́ДТОБИ [йакбу́т:оби], спол, част. Нібито, неначебто. Соба́ка йакбу́т:оби кого́с′ почу́ў, так заметуши́ўс′а.

ЯКІРЕ́ЦЬ [йак’ір́ц′] –рця, ч. Металева застібка для відра на мотузку, ланцюгу колодязя. У ме́не ў коло́д′аз′і йе йак’іре́ц′, йа йім в’ідро́ ч’іпл′а́йу.

ЯККОЛИ́ [йак:оли́], прис. Інколи, подеколи, коли-не-коли. Л′убл′у́ йак:оли́ с′ітро́м себе поба́луват′ – купу́йу

◊ЯК КОМА́РЬ НАПІ́СЯВ [йак кома́р′ нап’і́с′аў], жарт. Про дуже слабкий дощ. Х’іба́ то дошч – йак кома́р′ нап’і́с′аў?

ЯКОНО́МИТЬ [йаконо́мит′] –лю, –иш, заст. Економити. Ра́н′ше ўсе йаконо́мили – і гро́ш’і, і йі́жу.

ЯКОНО́МІЯ [йаконо́м’ійа] –ї, ж., заст. 1. Бережливість, ощадливість. Транжи́ри йаконо́м’ійу ни пон′іма́йут′; 2. Господарство давнішого типу. У йаконо́м’ійу ходи́ли бур′аки́ поло́т′, найма́лис′а поде́н:о.

ЯКОНО́МНО [йаконо́мно], прис. Економно. Йак тра́тити йаконо́мно, то до сл′е́душчойі пе́нз′ійі хва́те.

ЯКОРЦІ́ [йакорц′і́] –ів, мн. Колючки, реп’яшки деяких рослин. Йак іде́ш сте́жкойу – йакорц′і́ так ч’іпла́йуц′:а за оде́жу.

Я́КОРЬ [йа́кор′] –я, ч. Якір. Йак йа́кор′ у ме́не – цигли́на.

◊ЯК по́падя [йак по́пад′а]. Абияк, як-небудь. Не роби́ ц′ого́ йак по́пад′а, лу́ч’:е не би́стро, а ка́чествен:о.

◊ЯК СОСУ́ЛЬКА (СУСУ́ЛЬКА) [сосу́л′ка (сусу́л′ка)] <ЗМЕ́РЗНУ́ТИ́> Сильно змерзнути. Зме́рзла, йак сосу́л′ка, хоч і нога́ об но́гу би́ла.

ЯКУТЯ́ [йакут′а́] –яти, с., зрід. Дитина батьків-якутів. Йакут′а́та на оле́н′ах зма́лку гаса́йут′.

ЯКША́ТЬСЯ [йакша́ц′:а] –юся, –єшся, несхв. Мати зв’язки, приятелювати з поганою людиною, із сумнівною компанією. І чого́ ти, Петро́, йакша́́́йис′:а з ци́ми банди́тами?

ЯКШО́ [йакшо́], спол. Йакшо́ дба́тимеш, так і ма́тимеш.

Я́ЛО́ВКА [йа́ло́ўка] –и, ж. Ялівка, корова,що залишалася нетільною. У йе́йі йа́ўка б’і́л′ше дайе́ молока́.

ЯНВА́РЬ [йанва́р′] –я, ч. Січень. У йанвар′і́ було́ ду́же хо́лодно.

ЯРЕПЕ́НИТЬСЯ [йарепе́ниц′:а] –юся, –ишся, фам. Упиратися, опиратися, протестувати. Хва́те йарепе́ниц′:а, ход′і́м уже́ роби́ти.

Я́РМАРКА [йа́рмарка] –и, ж. Ярмарок. На йа́рмарку вози́ли ўсе, шо мо́жна прода́т′.

ЯРОДРО́М [йародро́м] –у, ч., заст. Аеродром. На йародро́м’і бага́то самол′о́т′іў.

ЯРОПЛА́Н [йаропла́н] –а, ч., заст. Літак. На зл′о́т′і йаропла́н і розби́ўс′а.

ЯРУВА́ТИ¹ [йарува́ти] –ю, –єш. Висівати ярові злаки. Йару́йім ра́но – йак сн′іг з по́л′а, ми – на по́ле.

ЯРУВА́ТИ² [йарува́ти] –ю, –єш. Сильно злитися, сердитися. Йару́йе, аж і́скри з оче́й кре́шут′.

ЯРЧУ́К [йарчу́к] –а, ч. 1. Помісь собаки з вовком. У сус′і́да буў йарчу́к, похо́жий на во́ўка, а в’і́рний, йак соба́ка; 2. Щеня, що народилося одинцем. Йарчу́к ц′і́н:ий – ус′і́ хо́чут′ уз′а́т′, бо найзл′і́ший.

Я́СЕЛЬНИК [йа́сел′ник] –а, ч. Хлопчик, який ходить до дитячих ясел. Ми ўже одвели́ свого́ йа́сел′ника ў йа́сла.

Я́СЕЛЬНИЦЯ [йа́сел′ниц′а] –і. Жін. до Я́СЕЛЬНИК. Мари́нка ў нас уже́ йа́сел′ниц′а.

Я́СЕЛЬНИЧКА [йа́сел′ничка] –и, ж. Пестл. до Я́СЕЛЬНИЦЯ. А ц′у йа́сел′ничку йа зна́йу, це ж Оле́нка, мойе́йі подру́ги дочка́.

Я́СЕЛЬНИЧОК [йа́сел′ничок] –чка, ч. Пестл. до Я́СЕЛЬНИК. На́шому йа́сел′ничку ду́же нра́виц′:а ў йа́слах.

Я́СЛІ [йа́сл′і] –ів/ясел, мн. 1. Ясла, годівниця для худоби. Наложи́ли поўн′і йа́сл′і, а вона́ бути́т′ на вес′ куток; 2.Ясла,дошкільний заклад і його споруда. Од йа́сл′іў і хунда́нта ни оста́лос′ тепе́р.

◊Я́СНО ВРОДИ́ЛО [йа́сно ўроди́ло], зрід. Багато, щедро вродило. Се́йгод йа́сно йа́блук уроди́ло.

ЯСТРИБО́К [йастрибо́к] –бка, ч. Літак-винищувач. М’ій д′ід на войн′і́ л′іта́ў на йастрибку́.

ЯХИ́ДА [йахи́да] –и, сп., несхв. Хитра, зла, підструпна, уїдлива людина. З то́йу йахи́дой і здоро́ўкац′:а ни хо́чу.

ЯХИ́ДНИЙ [йахи́дний] –а, –е, несхв. Прикм. до ЯХИ́ДА. Йахи́дний чолов’і́к шче проти́ўн′іший за ба́бу.

ЯХИ́ДНИЧАТЬ [йахи́дничат′] –ю, –єш. Єхидствувати, хитрувати. Хва́те ўже йахи́дничат′, тебе́ о́ч’і вика́зуйут′.

ЯХИ́ДНО [йахи́дно], несхв. Прис. по ЯХИ́ДНИЙ. Йахи́дно ка́же, йахи́дно й ди́виц′:а – чи об’і́диўс′а.

ЯХИ́ДСТВО [йахи́дство] –а, с. Єхидство, єхидність. Петро́, у те́бе ж йахи́дство у кров’і́ зало́жене.

ЯЧЕ́ЙКА [йаче́йка] –и, ж, бджіл. 1. СО́ТА. Пуст′і́ йаче́йки ма́тка зачирви́ла; 2. Риб. Вічко рибальської сітки. У йаче́йки ри́ба попада́йіц′:а.

ЯЧМЕ́НЕЦЬ [йачме́нец′] –нця, ч., мед. Ячмінець. У його́ й у д′е́цтв’і йачмене́ц′ раз-у-раз́ буў.

ЯЧМЕ́НИК [йачме́ник] –а, ч. Ячмінь, гостре гнійне запалення краю повіки. Йак пойаўл′а́йиц′:а йачме́ник, зра́зу перивйажи́ па́л′ц′і черво́нойу ни́ткойу – в’ін і ўсо́хне.

Я́ЩЕРИЦЯ [йа́шчериц′а] –і, ж. Ящірка. …піде доїти по селу коров, овечат, кіз, кобил, собак, кішок, а по болотам жаб, ящериць, гадюк…(СКв).

Я́ЩУРКА [йа́шчурка] –и, ж., зрід. Ящірка. Бува́ йа́шчурка зеле́на-зеле́на.

ЯЩУРЯ́ЧИЙ [йашчура́чий] –а, –е. Прикм. до Я́ЩУРКА. Йашчур′а́чий хв’іст мо́же одпада́т′.

236