Зубков М. Сучасна українська ділова мова

Ці ж правила поширюються на правопис суфіксів у присвійних прикметниках жіночого та середнього роду, утворених від іменників.

твердої групи

-ов- майстрова (-ове), робітникдва (-бве), Шевченкова (-ове)

м'якої та мішаної груп

кобзарева (-еве), скрипалева (-еве), лікарева (-еве), -ев- стброжева (-еве), товаришева (-еве) Олексієва (-еве),

Гордієва (-еве), Андрієва (-еве), Юрієва (-еве), Анатблієва -єв (-еве), Віталієва (-єве)

0Примітка. У відповідних присвійних

прикметниках можливе чергування суфіксів

майстрова - майстрів, Петрова - Петрів Юрієва - Юріїв Іллева - Іллів

-ОВ-, -ІВ--
ЄВ-, -їв--
ев-,	-
-увіт(ий) -юват (ий)		виявлення невеликої міри властивості,
[після м'яких]		схильності (з імешшковою основою)
		дуплуватий, остюкуватий, піскуватий Глеюватий
-овит(ий)		високий ступінь вияву ознаки талановитий
	з наголосом на перший суфіксальний голосний
-бват (ий)		плисковатий, стовбоватий

Дієприкметникові суфікси не подвоюються, оскільки наголос у дієприкметниках падає на корінь

	-ан (ий)	завішаний, сказаний, вихований
	-єн (ий)	пеоцінений, нескінчений, незлічений, завішений,
		куплений
	-ян (ий)	порівняний
б Зубцгз М.		161

3. Дієслівні суфікси

Наголос на корені

у похідних словах і формах (віддієслівних іменниках та -ува--юва- дієприкметниках)

вивершувати - вивершування, вивершуваний очікувати - очікування, очікуваний підбілювати - підбілювання, підбілюваний здійснювати - здійснювання, здійснюваний

Наголос на перший суфіксальний голосний

друкований, але друкувати, друкування мальований, але малювати, малювання підпорядкований, але підпорядкувати, підпорядкування риштовання, риштований, але риштувати, риштування

-бва-- завойовувати - завойовування перемальовувати -

перемальовування

бвува-

Дієслова іншомовного походження, що мають у першооснові суфікс -ір-, утрачають цей суфікс у всіх формах:

загітувати — загітований, зареєструвати - зареєстрований, інформувати — інформований, сконструювати - сконструйований.

Але в окремих словах суфікс -ір- (після я, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р — -ир-) зберігається

-ір- полірувати, буксирувати, парирувати, репетирувати

(-ир-)

суфікс -ір-(-ир-) уживається й у дієсловах

пікірувати (садженні) й пікірувати (летіти вниз), лавірувати, котирувати, третирувати, марширувати

132

дилема, дифтонг, диптих, диграма, дилогія, димінутйв, диплоїд, диплопія, диполь, диптери

антибіотик, антипод, антициклон

децибел, дециметр, децилітр

Складні випадки правопису слів іншомовного походження

Іншомовні слова пишуться за принципами української орфографії - фонетичним, морфологічним і традиційним.

Правопис голосних-

Літери и, і, ї пишуться за фонетичним принципом. И пишеться за правилом «дев'ятки» — після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж,

р(Де Ти З'їСи Цю ЧаШу ЖиРу)

восновах слів (загальні динаміка, фортисимо, фізика, символ,

назви) перед наступним цитата, джинси, чйпси, шифр, режим, приголосним (крім й) ритм (але: місіс, мїстрікс, сіті)

утому числі

у складних словах із першою частиною ди-, що означає «двічі»

у префіксі анти-

після ц у словах, що починаються на деци-

у географічних назвах та прізвищах

які закінчуються на-ида,-	Атлантйда, Антарктида, Флорида,
ика	Арктика, Америка, Балтика, Корсика,
	Мексика
після літер, що познача-	Алжир, Вашингтон, Йоркшир, Цицербн,
ють шиплячі приголосні	Чикаго, Чилі, Шйллер
у звукосполученнях -ри-	Британія, Кембридж, Корйнт, Крит,
перед приголосними	Маврикій, Мадрид, Париж, Рига, Рим,
	Цюрих
в інших власних назвах,	Аргентина, Сйрія, Ляйпциґ, Скандинавія
які шдпадають під	(але: Антананаріву, Річмонд, Ріца, Сідней,
правило «дев'ятки»	Сілезія, Сімеїз, Сімферополь, Сінгапур,
	Тільзйт, Тіроль, Тітікака)

163

И також пишеться після приголосних, що не належать до «дев'ятки», згідно з традиційною вимовою:

6*

у деяких власних назвах	Єгипет, Єрусалим, Вавилон, Вифлеєм,
	Колхйда, Кишинів, Пакистан, Серафим
у давнозапозичених	скипидар, графин, єхидна, імбир, кипарис,
словах	лиман, лимон, миля, бурмистер (але
	бургомістр), вимпел, кит, спирт, химера
у словах, запозичених зі	башкир, гиря, калмик, кизил, кинджал,
східних мов, переважно	киргиз, кисет, кишлак
тюркських

у словах церковного	єпископ, камилавка, митра,
вжитку	митрополит, архипастор
і пишеться:
на початку слова		істбрія, інцидент, імпорт, ідеал, інфляція,
		ідилія, імітатор
після приголосного перед		авіатор, соціолог, радіус, пріоритет,
голосним та й		тріумф, Греція, Горацій, цезій, тріо, тріада
		(але: триазин, триатлдн), діез, дивізія,
		клієнт
у власних назвах після при-		Кіпр, Ґвінея, Лісабон, Міллер, Візантія,
голосних (крім «дев'ятки»)		Монтевідео, Капрі, Сочі, Сомалі, Паганіні,
перед іншим приголосним та		Джерсі, Нагасакі, Дебюссі, Бредбері, Пуччйні
в кінці невідмінюваних слів
у кінці невідмінюваних		візаві, жалюзі, журі, колібрі, мерсі, конфеті,
загальних назв		поні, шасі
після 6, п, в, м, ф, г, ґ, к,		бізнесмен, піанісимо, пірат, пюпітр,
х, л, н (приголосні, що не		вітраж, мінор, міф, філателія, фільтр,
входять до «дев'ятки») перед		фінал, гід, гіпотеза, ґібралтарець, кімоно,
наступним приголосним у		кіно, хімія, ліра, німб, німфа
загальних назвах

після префікса дез-	дезінфекція, дезінформація, дезінтеграція,
	дезінсекція

Увага! Дізель (пріз.) — дизель (двигун), Сіменс (пріз.) сименс (од.

електропровідності), Сілует (пріз.) силует (обрис), Сіфулус (ім'я)

—сифіліс (хвороба).

іпишеться

	після голосних	конвоїр (але оїдії), сюїта,
	(але в складних словах і	Трбїцьк, Каїр, Альтаїр, атеїзм,
		прозаїк, круїз, альтруїзм, жуїр;
	після префіксів пишеться І)
		староіспанський, новоіндїйський,
		поінформувати, доісторичний
	у кінці власних назв (після	Гімалаї, де ВіньІ, ШантійІ.
	голосного чи м'якого
	приголосного)

Написання е, є підлягає різним принципам української орфографії, е пишеться

на початку слова		енергія, екватор, епос, епізод, Еквадор,
		Ері, Еней, епітет
після голосного, крім є та і		поезія, дуель, Рафаель, каное, аерація,
		фаетон (але: вілаєт, дуаєн, стаєр,
		траєкторія)
після твердих		декан, інтелект, референдум, лекція,
приголосних		пінцет, мер, геній, Мадейра, вето
у префіксах де-, ре-		дестабілізація, декомпресор, реге-
		нерація, рекультивація
ТГ7І	Примітки: Який саме голосний писати у префіксах
де-, •——1 дез-, диз-, дис-, залежить від значення слова.
1.	Префікс де- означає:
		134

а) віддалення, виділення, скасування, припинення,

усунення чого-небудь: демонтаж; б) рух донизу, зниження: девальвація.

2.Префікс дез- означає знищення, видалення, відсутність

чи спотворення чогось: дезактивація, дезорієнтація.

3.Префікси диз- і дис- означають поділ, розлад, позбавлення, утруднення, утрату, надають поняттю негативного або проти-

лежного змісту: дизасоціація, дизартрія, дислокація,

дискваліфікація, дисгармонія, дискомфорт, дисменорея, диспепсія, диспропорція

у кінці невідмінюваних

слів

бізе, кафе, кашне, макраме, муліне, турне, Дайте, Ґете, Моне

є

на початку слова залежно від ви-	Європа, Ємен, Єна, Євангеліє, Єва, єзуїт,
мови у давнозапозичених словах	єпископ, єфрейтор
після у, е, і, й, знака м'якшення,	буєр, конвеєр, реєстр, феєрверк, феєрія,
апострофа	ієрархія, гієна, дієта, орієнтир, фієста,
	трієр (але: діез, тріедр), фойє, Фейєрбах,
	портьєра, Мольєр, жульєн, кондотьєр,
	вольєра, інтер'єр, прем'єра
у кінці невідмінюваних слів	Ґотьє, Лавуазьє, ательє, куртьє,
після м'яких приголосних та	конферансьє, досьє, Барб'є, круп'є
апострофа

| "\ Увага! Після префіксів і споріднених із ними елементів пишеться е: діелектрик, діерез, поліедр, поліембра-нія, поліетилен, реевакуація, реекспорт, рееміграція та под.

Подвоєння приголосних у словах іншомовного походження

Подвоєння відбувається у випадку збігу однакових приго-

лосних префікса й кореня: аддукція, апперцепція, ірраціонально, інновація, імміграція (але еміграція) іммобілізація, контрреволюція, контррозвідка, сюрреальний, сюрреалізм та ін.

У загальних назвах іншомовного походження приголосні не подвоюються: анали, апеляція, бароко, беладона, белетристика, бравісимо, інкасо, інтелект, інтермецо, колектив, комісія, лібрето, піанісимо, стакато, фін (фіни), фортисимо, шасі та ін.

0 Винятки: алло, бритт, брутто, ванна, донна, дурра, еллін, канна, мадонна, мокко, мулла, нетто, осанна,

оттоман, тонна, тратта, валлон (див. також с. 167).

Подвоєння відбувається в географічних, особових та ін.

власних назвах: Апенніни, Ассирія, Аддйс-Абеба, Андорра, Аттика, Брюссель, Бонн, Бессарабія, Веллінгтон, Голландія, Еллада, Йоганнесбург, Канни, Калькутта, Марокко, Міссісіпі, Міссурі, Ніцца, Оттава, Пруссія, Таллінн, Уссурі, Філіппіни, Яффа (але: Лісабон, Яси, Сарґасове море, Кузбас, Одеса, Цимеська бухта), Аві-ценна, Аллах, Будда, Гіппократ, Діккенс, Ганнібал, Одіссей, Руссд, Макіаве'ллі, Муссоліні, Теккерей та ін.

У чоловічих та жіночих іменах: Аполлінарій, Аполлбн,

Вісса-ріон, Геннадій, Джбнні, Еммануїл, Ілля, Палладій (але: Ава-кум, Інокентій, Іполйт, Каленик, Калістрат, Сава, Саватій); Алла, Аполлінарія, Аполлднія, Бе'лла, Бе'тті, Васса; Віолет-та, Ганна, Жанна, Елла, Емма, Іванна, Ізабелла, Інна, Ма-ріанна, Нонна, Рймма, Стелла, Су санна (але: Агнеса, Аґрипй-на, Інеса, Каміла, Каліста, Мира, Сара, Ревека).

Примітки: 1. Слід розрізняти правопис і значення * загальних та власних назв: ват (хоча Ватт), максвел (хоча

Максвелл), бекерель (хоча Беккерель), бесемерівсь-кий (хоча Еессемер), децибел (хоча Белл), жакардовий (хоча

136

Жаккард), імельман (хоча Іммельман), касандра (хоча Кассандра).

2. Уживання знака м'якшення та апострофа див. у розділах «Позначення м'якості приголосних» та «Уживання апострофа».

Слід розрізняти правопис і значення слів

біль (страждання)

бона (паперові троші, що

вийшли з обігу) була (ж. р. від дієслова

бути)

віла (русалка)

гал (наріст на рослині)

галицйзм (від Галичина) голанка (порода курки) кача

(каченятко) мана (привид, ілюзія)

миро (запашна олія)

мато... (частина складного сл., що означає «моторний»,

напр. мотоклуб і под.) пені

(Р. відмінок від іменника пеня)

прусак (тарган)

білль (законопроект)

бонна (вихователька, гувернантка)

булла (послання, розпорядження Папи Римського, скріплене печаткою) вілла (комфортабельний будинок

за містом) галл (мешканець Ґаллії)

галліцизм (від галльський) голландка

(мешканка Голландії) качча (мистецький жанр) манна (їстівний лишайник;

застиглий сік ясена, тополі та ін.) мирра (тропічне, бальзамбве дерево;

смола з нього) мотто (епіграф, гасло, дотепний вислів)

пенні (розмінна монета Фінляндії)

пруссак (мешканець Пруссії)

Увага! Подвоєння зберігається в усіх похідних від початкової форми словах, напр.: ассирієць, бессарабсь-

кий, буддист, даккський, еллінська, одіссея, оттоманка, прусський, тоннаж, філіппінець та под.

Передавання на письмі іншомовних власних назв

Іншомбвні власні назви слід передавати якомога ближче до мови оригіналу, дотримуючись, проте, норм українського правопису (див. Додаток 5).

Слід пам'ятати:

1) прізвища та географічні назви не перекладаються

Алексеев

Филйппов

Александрйя

Белград Гбрно-Алтайск Николаевск-на-Амуре Октябрь Орехово-Зуево Северо-Курйльск

прізвище	Алексєєв
прізвище	Філіппов
місто	Александрія
(Єгипет)
місто	Белград
місто	Горно-Алтайськ
місто	Ніколаєвськ-на-Амурі
місто	Октябр
місто	Орєхово-Зуєво
місто	Сєверо-Курйльськ

137

Лунний	селище	Лунний
Майский	селище	Мййський
Лена	річка	Лена
Юг	річка	Юґ

2) закінчення -ой	у прізвищах зберігається
Донскбй	Донськой
Толстой	Толстой
Горовой	Горовой

3) закінчення -ьій, -ой у прикметникових географічних назвах передається буквосполученням -ий; закінчення -ий після твердих приголосних — -ий, після м'яких приголосних — -ій; закінчення -ая, -яя — буквою -а, -я; закінчення -ьіе, -ие — -і

Більш. Яр		Бєлий Яр
Крутой Лрг		Крутий Лрг
Великий Устюг		Великий Устюґ
Нйжний Тагйл		Нижній Тагіл
Брестская		Брестська
Верхняя Тура		Верхня Тура
Богатгле Сабй		Багаті Сабй
Велйкие Луки		Великі Луки
4) закінчення -ое, -ее в географічних назвах передається
буквою -е
Богатое		Багате
Бологбе		Бологе
Гремячее	Трем'яче

5) закінчення -(ь)е в географічних назвах передається бук-

вою-я
Забайкалье	Забайкалля
Затйшье	Затишшя
Завблжье	Заволжя
Поддубье	Піддуб'я
Пониздвье	Понизбв'я
Примбрье	Примор'я
Жабье	(але: Жаб'є
Рибачье	Рибаче)

©Увага! Пам'ятаймо, що в цих формах один приголосний д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжується, а перед губними та р маємо тверду роздільну вимову, що позначається

апострофом.

6) географічні назви, що походять від присвійних прикмет* ників, набувають повністю іменникової парадигми

Кіров Кіровом Пушкін Пушкіном

7) префіксальні прізвища та географічні назви передаються відповідно до правил правопису префіксів (з урахуванням їх звукового складу)

Беспалов	Раздбрьі
Подкопаев	Рассипнбе
Подволочаевск	Безпалов
	138

Підкопаєв				Роздори
Підволочаєвськ				Розсипне
8) буквосполучення -зск-, -жск- передається буквосполу-
ченням -зьк-
Харцьізск				Харцйзьк
Фрйзские острова				Фрйзькі острови
Онежское озеро				Оне'зьке озеро
але Даргомйжский				Даргомйжський
Правила правопису іншомовних прізвищ
та географічних назв
Літера,	Іншомовні			Позиція	Літера,	Українською
знак					знак
1	2			3	4	5
е	Воронеж			після	е	Воронеж
	Пенза		приголосних			Пенза
	Федин					Федін
	Кузнецов					Кузнецов
	Мицкевич					Міцкевич
	Евдокймов		на початку слова		є	Євдокймов
	Евгеньев					Євгеньєв
	Еланский					Єланський
	Енисей					Єнісей
	Елйбуга					Єлабуга
	Достоевский		після голосних			Достоєвський
	Бердяев					Бердяєв Колгуєв
	Колгуєв					Вересаев
	Вересаев
	Аркадьев			після ь та		Аркадьєв
	Васильєв			апострофа		Васильєв
	Арсеньево					Арсеньєво
	Ананьев					Ананьєв
	Алябьев					Аляб'єв
	Прокбфьев					Прокоф'єв
	Григбрьев					Григор'єв
	Барбье					Барб'є
	Ломтев		у суфіксах -єв,-			Лбмтєв Сергєєв
	Сергеев			єєв		Лежнево (але в
	Лежнево		після приголос-			болгарських:
			них, крім р, ц та			Бдтев, Дримев)
				шиплячих
і	2			3	4	5
е	Лазарев		у суфіксах після		е	Лазарев
	Румянцев		р, ц та шиплячих			Рум'янцев
	Нехорошев					Нехорошев
	Плещеев					Плещеев
	Тютчев					Тютчев
	Сербе		якщо російське		Є	Сербе Зверев
	Зверев			кореневе е		Насєдкін
	Наседкин			відповідає і		Месткбвський
	Месткбвский		українському у			Пєскбв Пресняков
	Пескбв		споріднених			Желєзноводськ
	Пресняков			словах		Бєлгород (але
	Железновбдск					Белград) (але:
						Хмельбв, бо хміль -
				139

	Бєлгород				хмелю, Каменев,
	Хмелів				бо камінь -
	Каменев				каменя)
е	Елкин	на початку		йо	Йблкін
	Бугаев	слова, після			Бугайбв
	Окаемов	голосних,			Окайомов
	Воробьев	губних, а також			Воробйбв
	Соловьев	після ч при			Соловйов
	Ручьев	роздільній			Ручйбв
		вимові
	Королев	після м'яких		ьо	Корольбв
	Алфіров	приголосних, під			Алфьбров
	Новоселовское	наголосом			Новосьбловське
	Семінов	в утвореннях від		е	Семенов Федоров
	Фідоров	спільних для			Парфенов
	Парфінов	обох мов імен			Артемівськ
	Артімовск
	Лихачів	під наголосом		о	Лихачбв
	Толмачіво	після ч, щ			Толмачбво
	Хрущів				Хрущов
і	2	3	4		5
3	длиста	завжди	в		Еліста
	Здуардов				Едуардов
	дтуш				Етуш
м	Иртиш,	завжди	и		Іртиш Сиктивкар
	Сиктивкар				Чаплйгін
	Чаплигин				Черемнйх
	Черемнйх
и	Ильичев	на початку	і		Ільїчов
	Иркутск				Іркутськ
	Игарка				Ігарка
	Иена	слова	е		Єна
	Иерихбн				Єрихон
	Иерусалйм				Єрусалим
	Йогансен	у буквосполу-	й		Йогансен
	Ибффе	ченнях ио			Йбффе
	Иордания				Йорданія
	Гагарин	після	і		Гагарін
	Бакйров	приголосних,			Бакіров
	Селигер	крім			Селігер
	Вйтебск	шиплячих та ц			Вітебськ
	Поти				Поті
	Жионб Тициан	перед			Жіонб Тиціан
		голосними
	Чичиков	після	и		Чичиков
	Щиглов	шиплячих та ц			Щиглов
	Джигарханян				Джигарханян
	Тажибаев				Тажибаев
	Шйшкин				Шйшкін
	Тушино				Тушино
	Цинандали				Цинандалі
	Голиков	у суфіксах -			Голиков Івич
	Ивич	ик>, -ич-, (-ович,			Варганич
	Варганич	-евич), -ИЦ-, -			Рабиндвич
	Рабиндвич	ищ-			Ігнатбвич
		140