1. Диверсифікація цін за доходами покупців.

В ідеалі підприємство хотіло б призначити різну ціну для кожного зі своїх покупців (максимальну ціну, яку покупець готовий заплатити за кожний придбаний виріб). Такий підхід називають ідеальною диверсифікацією цін залежно від доходу покупця. Реально його здійснити важко.

Приклад

Лікарі, юристи, бухгалтери, архітектори непогано знають своїх клієнтів, їх фінансові можливості і встановлюють диференційовані розміри оплати (лікар погоджується на зменшення гонорару від пацієнта з низьким доходом і виставляє більш високий рахунок клієнтам з високим доходом і дорогою страховкою).

2. Диверсифікація цін залежно від обсягу споживання.

Для деяких ринків характерною є нерівномірна реалізація продукції в часі (сезонні коливання тощо). До таких товарів належать, наприклад, мінеральна вода, паливо для обігріву будинків і електроенергія. Споживач може заплатити за кілька сотень кіловат-годин електроенергії на місяць, але готовність платити знижується зі зростанням споживання (перша сотня кіловат-годин особливо цінна для роботи холодильника і забезпечення мінімального освітлення, а економія можлива при збільшенні споживання і має сенс, якщо ціна на електроенергію висока). У цій ситуації підприємство, що продає електроенергію, може здійснювати диверсифікацію цін відповідно до спожитої кількості (призначають різну ціну за різну кількість того самого товару).

Приклад

При замовленні друку 50-ти фото надається більша знижка, ніж при замовленні 30-ти фото.

3. Диверсифікація цін за категорією товарів.

Практично однакові товари поділяються на кілька категорій, що розрізняються за цінами і призначені для населення з різною купівельною спроможністю.

Приклади

1. Горілку, виготовлену з одного й того самого спирту розливають до різних пляшок, по-різному називають і продають за різною ціною.

2. Розподіляючи пасажирів на туристів і осіб, що відправляються в службові відрядження (в останньому разі ціни на квитки можуть бути вищими), авіакомпанії можуть диверсифікувати ціни на авіаквитки, наприклад на дешеві квитки (звичайно з попереднім продажем) і квитки першого і бізнес-класів. Індикатором розподілу клієнтів є назва салону, у якому вони купили квитки, щоб летіти одним і тим самим рейсом.

4. Добровільна диверсифікація цін покупцями.

Виробники випускають талони, які розповсюджуються як частина реклами продукту у вигляді вклейки в газеті/журналі або розсилаються поштою і дозволяють прибдати товар зі знижкою. Чому просто не знизити ціну на товар і незаощадити на друкуванні талонів та їх розповсюдженні? Талони є засобами цінової диверсифікації. Дослідження показують, що тільки 20–30% усіх споживачів регулярно вирізують, зберігають і використовують талони (ці споживачі більш чутливі до ціни, ніж ті, хто не звертає на них уваги). У цілому їх попит більш еластичний, і їм пропонуються більш низькі ціни. Таким чином, випускаючи талони, підприємство поділяє своїх покупців на дві групи і надає знижку більш чутливим до ціни покупцям. Так саме діють і програми знижок.