Міністерство охорони здоров’я України
ВІННИЦЬКИЙ Національний медичний університет
ім. М.І. ПИРОГОВА
Затверджено
на методичній нараді кафедри хірургії №1 медичного факультету №1
Завідувач кафедри
професор___________В.О. Шапринський
“______” _____________ 20_ р.
Методичні вказівки
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Навчальна дисципліна |
Хірургія |
Модуль № |
4 |
Змістовний модуль № |
8 |
Тема заняття |
Механічна жовтяниця. Причини виникнення. Дифдіагностична тактика. Лікування. Печінкова недостатність при хірургічних хворобах, профілактика та лікування. |
Курс |
VІ |
Факультет |
Медичний №1 |
1. Актуальність теми: Механічна жовтяниця одне з найбільш важко перебігаючих захворювань шлунково-кишкового тракту і найчастіше зустрічається з усіх видів жовтяниць. Важливе місце у виборі вірної лікувальної тактики належить диференціальній діагностиці жовтяниць, а наслідки оперативного лікування залежать від вірно вибраної хірургічної тактики.
2. Конкретні цілі.
Знати:
1. Анатомічні особливості органів черевної порожнини;
2. Анатомічна будова печінки, синтопія і скелетотопія;
3. Хірургічна анатомія жовчних шляхів;
4. Методи діагностики механічних жовтяниць;
5. Диференціальну діагностику механічних жовтяниць з іншими видами жовтяниць;
6. Показання та види оперативних втручань при механічній жовтяниці;
7. Післяапераційні ускладнення та їх профілактика.
Вміти:
1.Правильно оцінити стан хворого та дані об’єктивного обстеження з вірною постановкою діагнозу;
2.Аналізувати дані лабораторних методів обстеження;
3. Аналізувати дані рентгенографічних методів обстеження, УЗД, ЕКГ, ФЕГДС;
4. Визначити характер жовтяниці та провести диференціальний діагноз механічної жовтяниці;
5. Вміти вірно вибрати тактику консервативного та оперативного лікування.
3. Міждисциплінарна інтеграція:
№ п/п |
Дисципліни |
Знати |
Вміти |
1. |
Анатомія
Фізіологія
|
Будову печінки та анатомічні особливості її розміщення в черевній порожнині
Особливості функціонування гепатобіліарної системи
|
Визначати орган або систему пошкодження, особливості сегментарної будови печінки, кровопостачання та інервації печінки.
Оцінити стан гемодинаміки пацієнта і стан системи крові ґрунтуючись на функціональних показниках. Обґрунтувати клінічні і фізикальні симптоми. |
2. |
Гастроентеро-логія. Інфекційні хвороби. Інтенсивна терапія та реанімація. Рентгенологія. Функціональна діагностика. |
Види жовтяниць, клінічна симптоматика, обєктивні дані, дані лабораторних та інструментальних методів обстеження, рентгенологічні ознаки механічної жовтяниці. |
Проводити обстеження хворих з жовтяницями. Диференціальна діагностика жовтчниць. Діагностично-лікувальна тактика при механічних жовтяницях. |
3. |
Внутрішньо предметна інтеграція: печінкова недостатність, кровотеча, дихальна недостатність Хірургічна операція іпісля-операційний період. |
Ознаки печінкової недостатності і кровтечі, кровоспинні препарати , які використовуються для зупинки кровотечі. Ознаки дихальної і серцево-судинної, печінкової недостатності.
|
Запідозрити ознаки механічної жовтяниці та печінкової недостатності, провести дифдіагностику жовтяниць, визначити сучасну лікувальну тактику з попередженням ускладнень. |
Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми.
Теоретичні питання до заняття:
Визначення, етіологія, патогенез ОЖ;
Класифікація, ускладнення ОЖ;
Клініка ОЖ залежно від стадій і варіантів перебігу;
Диференційна діагностика ОЖ з іншими видами жовтяниць;
Принципи консервативного лікування ОЖ;
Системне і реґіонарне протимікробне лікування при ОЖ;
Дезінтоксикаційна, протизапальна, десенсибілізуюча терапія при ОЖ;
Покази і протипокази до радикальних операцій при ОЖ та об’єми втручань;
Особливості лікування хворих з ОЖ;
Реабілітація і диспансерне спостереження пацієнтів після перенесеної ОЖ.
Види дренажних систем.
Практичні завдання, які виконуються на занятті:
Проведення клінічного обстеження хворого з ОЖ;
Визначення найбільш характерних клінічних ознак ОЖ.
Складання плану обстеження хворого.
Інтерпретація результатів лабораторних та інструментальних досліджень.
Формулювання діагнозу хворому.
Написання медикаментозних призначень тематичному пацієнтові
Визначення показів до оперативного лікування, вибір його об’єму
5. Зміст теми заняття: обтураційна жовтяниця (ОЖ) – це такий вид жовтяниці, причиною якої є порушення прохідності жовчних шляхів, внаслідок їхньої обтурації зсередини, або зовнішнього стиснення пухлиною, рубцем чи іншим процесом. Найбільш частою причиною непрохідності жовчних шляхів є конкременти. Частота виникнення жовтяниці на грунті обтурації жовчних протоків складає від 30 до 85 %. При цьому холедохолітіаз у жінок зустрічається значно частіше.
Етіологія і патогенез.
Непрохідність зовнішніх жовчних проток може виникнути з різних причин: в результаті запальних процесів навколишніх органів (підшлункової залози, парахоледохеальних лімфатичних вузлів), пошкодження стінок проток під час операції. Однак, у більшості випадків це жовчнокам'яна хвороба, холедохолітіаз та пов'язані з ними рубцеві зміни великого сосочка дванадцятипалої кишки. Друге місце серед причин механічної жовтяниці займають пухлини - рак головки підшлункової залози і великого сосочка дванадцятипалої кишки.
Не звертаючи уваги на те, що кожне з названих захворювань має свій особливий клінічний перебіг, обструкції жовчних проток призводить до змін, які мають загальний характер. При повній блокаді зовнішніх жовчних проток і підвищенні тиску вище 300 мм вод. ст. або 2,94 кПа (при нормі - не вище 150 мм вод. ст. або 1,47 кПа), виділення жовчі в жовчних капілярах зупиняється. Це зумовлено тим, що секреторний механізм клітин печінки (гепатоцитів) не може подолати такий опір.
Таким чином, жовч надходить в лімфатичні судини і вени печінки, а звідти надходить у кров, викликаючи синдром механічної жовтяниці.