34 Жіночі статеві органи

перетинки (carunculae hymenales).

Слизова оболонка піхви містить поперечні складки, які називаються

піхвовими зморшками (rugae vaginales). Ці зморшки утворюють на передній та задній стінці поздовжні стовпи зморшок (columnae rugarum).

Середня оболонка піхви м’язова, а зовнішня оболонка сполучнотканинна.

Жіноча соромітна ділянка; вульва (pudendum femininum; vulva)

Великі соромітні губи (labia majora pudendi) є складкою шкіри, яка містить жирову тканину (textus adiposus).

Вони обмежовують соромітну щілину (rima pudendi).

Права велика соромітна губа (labium majus pudendi dextrum) та ліва велика соромітна губа (labium majus pudendi sinistrum) з’єднуються між собою за допомогою передньої спайки губ (commissura labiorum anterior) та задньої спайки губ (commissura labiorum posterior).

Малі соромітні губи (labia minora pudendi).

Це складки шкіри, в яких немає жирової клітковини, вони розміщені присередньо відносно великих соромітних губ (labia majora pudendi).

Передній край малих соромітних губ (margo anterior labiorum minorum pudendi) роздвоюючись, утворює передню шкірочку клітора (preputium clitoridis) та вуздечку клітора (frenulum clitoridis).

У місці з’єднання малих соромітних губ (labia minora pudendi) ззаду утворюється вуздечка соромітних губ (frenulum labiorum pudendi).

Клітор (clitoris)

Клітор завдовжки 2–3 см, є аналог печеристих тіл статевого члена (corpus cavernosum penis) і складається з:

-ніжок клітора (crus clitoridis);

-тіла клітора (corpus clitoridis), на якому розташована головка клітора

(glans clitoridis).

Ніжки клітора (crura clitoridis) прикріплюються до нижніх гілок лобкових кісток (rami inferiores ossium pubis).

В основі клітора (clitoris) розташоване парне печеристе тіло клітора

(corpus cavernosum clitoridis).

Присінок піхви (vestibulum vaginae)

Присінок піхви є щілиною між малими соромітними губами, куди

відкривається:

-зовнішнє вічко сечівника (ostium urethrae externum);

-отвір піхви (ostium vaginae);

-протоки малих присінкових залоз (ductus glandularum vestibularium minorum);

-протоки великих присінкових залоз (ductus glandularum vestibularium

majorum), або Бартолінієві залози.

Цибулина присінка (bulbus vestibuli) розташована в основі великих соромітних губ з двох боків від нижнього кінця піхви і складається з печеристої тканини (подібна до губчастого тіла статевого члена).

ЖІНОЧИЙ СЕЧІВНИК (urethra feminina)

Жіночий сечівник є трубкою завдовжки 3–6 см, що проходить позаду лобкового симфіза (symphysis pubica) і своїм зовнішнім вічком сечівника (ostium urethrae externum) відкривається в присінок піхви (vestibulum vaginae).

Спереду і вгорі цей отвір оточений поперечно–посмугованим зовнішнім м’язом–замикачем сечівника (m. sphincter urethrae externus) – вольовим, який належить до м’язів промежини (mm. perinei).

Жіночий cечівник (urethra feminina) має:

-внутрішнє вічко сечівника (ostium urethrae internum);

-внутрішньостінкову частину (pars intramuralis);

-зовнішнє вічко сечівника (ostium urethrae externum).

М’язова оболонка жіночого сечівника (tunica muscularis urethrae femininae)

має коловий шар (stratum circulare), в якому виділяють внутрішній м’яз–замикач сечівника (m. sphincter urethrae internus) та повздовжній шар (stratum longitudinale).

VIDEO

VIDEO 2

VIDEO 3

М’язи і фасції промежини у чоловіка та жінки.

ПРОМЕЖИНА (perineum)

Увузькому розумінні слова промежина (perineum) – це м’які тканини, що розміщені між переднім краєм відхідника (anus) і заднім краєм зовнішніх статевих органів (organa genitalia externa).

Уширокому розумінні слова промежина – це комплекс м’яких тканин, які закривають вихід із порожнини малого таза (pelvis minor).

Є два поняття промежини (perineum). Перше, вужче, визначає проміжок між

переднім краєм відхідника і задньою спайкою соромітних губ або задньою

стінкою калитки. Друге, ширше, поняття визначає ділянку, обмежену спереду лобковою дугою, з боків — сідничими горбами і позаду — куприковою кісткою. Ця ділянка містить м'язи і фасції, які в людини утворюють тазове дно,

через яке в чоловіків проходять сечівник і пряма кишка, а в жінок також піхва.

Розташований по серединній лінії шов (raphe) ділить ділянку промежини на праву та ліву половини.

Лобовою лінією, проведеною через обидва сідничі горби (lin. biiscliiadica),

про-межину поділяють на тазову і сечово-статеву ділянки.

У відхідниковій ділянці (reg. analis) розташовані промежинна ділянка прямої кишки, зовнішній м'яз — замикач відхідника та діафрагма таза.

Діафрагма таза (мал. 183) утворена м'язом - підіймачем відхідника (правим і лівим), куприковим м'язом (правим і лівим), зовнішнім м'язом — замикачем відхідника та їхніми фасціями.

М'яз — підіймач відхідника (m. levator апі) (див. мал. 183) має вигляд три-

кутної м'язової пластинки, яка спускається прнсередньо донизу, і утворюючи з однойменним м'язом протилежного боку форму відкритої догори лійки.

Складається з лобково-куирикового та клубово-купрнкового м'язів. Лобково-

куприковий м'яз (m. pubococcygeus) починається від внутрішньої поверхні гілок обох лобкових кісток і переднього відрізка сухожилкової дуги м'яза - підіймача відхідника (arcus tendineus m. levatoris ani), лінійного стовщення фасції внутрішнього затульного м'яза, натягнутого між верхньою гілкою лобкової кістки та сідничою остю. Потім, ідучи назад, окремими пучками охоплює сечівник і пряму кишку й закінчується на куприковій кістці.

Клубово-куприкооий м'яз починається від сухожилкової дуги м'яза — підіймача відхідника, звідси проходить з боків і трохи позаду попереднього м'яза. Поступово звужуючись, м'яз спускається донизу і прнсередньо до від-

хідниково-купрнкової зв'язки (lig. апо-соссудешп).

Сідничо-куприковий (куприковий м'яз) (m. ischiococcygeus) —

рудиментарний. Він у вигляді дуже слабкої трикутної пластинки починається від крижово-остистої зв'язки та сідннчої ості й прикріплюється до краю

куприка та верхівки крижової кістки.

Зовнішній м'яз — замикач відхідника (m. sphincter ani extemus) (див. мал. 183) у вигляді потужного м'язового кільця оточує відхідник і прилеглу ділянку прямої кишки. Розрізняють три частини м'яза: підшкірну, м'язові пучки якої починаються і прикріплюються під шкірою; поверхневу, яка у вигляді пари пучків закінчується на відхідниково-куприковій зв'язці; глибоку — найпотужнішу, що безпосередньо прилягає до м'яза — підіймача відхідника.

У сечово-статевій ділянці (reg. urogenitale) містяться зовнішні статеві органи, сечівник і сечово-статева діафрагма.

До складу сечово-статевої діафрагми (diaphragma urogenitale) (див. мал. 183) входять м'язи разом з фасціями, які їх вкривають. Глибокий поперечний м'яз промежини (т. transversus perinei profundus) починається на кожному боці від гілки сідннчої кістки та, йдучи присередньо, зливається з м'язом протилежного боку. Зовнішній м'яз — замикач сечівника (т. sphincter urethrac externus) формується за рахунок попереднього м'яза і досить потужним шаром оточує в чоловіків pars membranacea urethrae, а в жінок — початковий відділ сечівника. Крім того, в жінок є звичайно слабко розвинутий коловий шар цього м'яза навколо присілка піхви.

Поверхневий поперечний м'яз промежини (in. transversus perinei superficialis)

— парний, має вигляд тонкого поперечного м'язового тяжа, який починається від сідничого горба і зливається по серединній лінії з м'язом протилежної сторони.

Цибулино-губчастий м'яз (m. bulbospongiosus) — парний. Починається від сухожилкового центру промежини (середина заднього краю сечово-статевої діафрагми) і на сечово-статевій поверхні цибулини статевого члена з косими пучками м'яза протилежного боку утворює подобу шва. Звідси пучки м'яза спускаються донизу вбік і вперед, охоплюючи тіло статевого члена, і

закінчуються на його спинці.

Фу н к ц і я. Сприяє випорскуванню сім'я та видаленню сечі з сечівника. У

жінок цей м'яз симетрично ділиться на праву і ліву частини, розташовані

навколо піхви.

Сідничо-печеристий м'яз (т. ischiocаvernosus) — парний; починається від сідничого горба, закінчується на печеристих тілах (у жінок цей м'яз рудиментарний).

Функція. Створює перепону венозному відтоку з печеристих і губчастих тіл,

внаслідок чого виникає напруження (ерекція) статевого члена і клітора.

Фасції промежини. У промежині розрізняють такі фасції: фасцію проме-

жини, поверхневу обгортальну фасцію промежини, фасції діафрагми таза,

верхню та нижню фасції сечово-статевої діафрагми.

Фасція промежини (fascia perinei), або поверхнева обгортальна фасція промежини (fascia investiens perinei superficialis) є безпосереднім продовженням поверхневої фасції сусідніх ділянок. Вона вкриває поверхневий поперечний м'яз промежини, цибулино-губчастий і сідничо-печеристий м'язи.

Два відростки пристінкової фасції таза, що відходять від сухожилкової дуги м'яза — підіймача відхідника, дістали назву верхньої та нижньої фасцій діафрагми таза (fascia diaphragmatis pelvis superior et inferior).

У сечово-статевій діафрагмі розрізняють верхню фасцію сечово-статевої діафрагми (fascia diaphragmatis urogenitalis superior), яка вкриває глибокий поперечний м'яз промежини зверху, і нижню (fascia diaphragmatis urogenitalis inferior), яка вкриває глибокий і поверхневий поперечні м'язи промежини знизу

(див. мал. 183).

З кожного боку між внутрішньою поверхнею сідничого горба і м'язом — підіймачем відхідника міститься сідничо-від-хідннкова ямка (fossa ischioanalis),

заповнена жировим тілом (corpus adiposum fossae ischiorectal), яке з усіх боків оточує відхідникову частину прямої кишки. В жировому тілі часто виникають абсцеси, пов'язані з прямокншковими норицями.

Кровопостачання: гілки внутрішньої соромітної артерії", венозна кров відтікає по однойменних венах.

Л і м ф о в і д т і к: до поверхневих і глибоких пахвинних вузлів.

Іннервація: гілки крижового сплетення, соромітний нерв.

Порівняно велика площа жіночого тазового дна та його менша укріпленість є передумовою для опущення органів малого таза, особливо матки.

Жіноча промежина (perineum):

1- m. ishiocavernosus;2 — fascia diaphragmatis urogenitalis inferior; 3 - т. transversus perinei profundus; 4 - fascia

diaphragmatis urogenitalis superior; 5— m. transversus perinei superficialis; 6 - anus; 7 — m. sphincter ani externus; 8 —

lig. sacrotuberale; 9 — m. levator ani; 10— lig, anococcygeum; 11.fascia diaphragmatis inferior; 12 — m. bulbospongiosus;

13 — ostium vaginae; 14 — fascia superficialis perinei; 15 - ostium urethrae externum.

Промежина (perineum) за формою нагадує ромб, який обмежований:

-верхівкою куприка (apex coccygis) ззаду;

-нижнім краєм лобкового симфізу (margo inferior symphysis pubicae)

спереду;

- сідничими горбами (tubera ischiadica) з боків.

Лінією, проведеною між сідничими горбами (tubera ischiadica), промежина

(perineum) умовно поділяється на передню ділянку (regio anterior) та задню ділянку (regio posterior).

Передня ділянка промежини (regio anterior perinei) лежить майже у лобовій