34 Жіночі статеві органи

площині (planum frontale) і через неї у чоловіків проходить сечівник (urethra), а

у жінок – піхва (vagina) та сечівник (urethra).

Ця ділянка називається сечово–статевою ділянкою (regio urogenitalis).

Задня ділянка промежини (regio posterior perinei) розташована у горизонтальній площині (planum horizontale), називається тазовою ділянкою

(regio pelvica), або відхідниковою ділянкою (regio analis), і через неї проходить кінцевий відділ прямої кишки (rectum) – відхідник (anus).

Згідно із сучасною анатомічною номенклатурою промежина (perineum) має:

-підшкірний мішок промежини (saccus subcutaneus perinei);

-поверхневий відділ промежини (compartimentum superficiale perinei), або поверхневий простір промежини (spatium superficiale);

-глибокий мішок промежини; глибокий простір промежини (saccus

profundus perinei; spatium profundum perinei).

Підшкірний мішок промежини (saccus subcutaneus perinei) – це простір між підшкірною жировою клітковиною промежини (panniculus adiposus perinei) і

поверхневою обгортальною фасцією промежини (fascia investiens perinei superficialis).

Крововиливи або ексудат у підшкірний мішок промежини (saccus subcutaneus perinei) можуть проникати глибоко:

-в підшкірний прошарок промежини (tela subcutanea perinei);

-у передню стінку черевної порожнини (paries anterior cavitatis

abdominis);

- уздовж клітора /статевого члена і /або в соромітні губи (labia majora) чи калитку (scrotum).

Поверхневий відділ промежини (compartimentum superficiale perinei) – це цілком закрита порожнина, яка обмежована:

-знизу фасцією промежини (fascia perinei);

-вгорі перетинкою промежини (membrana perinei).

Водночас глибокий мішок промежини (saccus profundus perinei) відкритий зверху.

Він і глибокі м’язи сечово–статевої ділянки (mm. regionis urogenitalis)

обмежовані знизу перетинкою промежини (membrana perinei) і простягаються вгору до таза (pelvis), тому старі терміни diaphragma urogenitale і fascia diaphragmatis urogenitalis inferior помилкові.

М’язи промежини (mm. perinei), за попередньою анатомічною номенклатурою поділяються, на поверхневі м’язи та глибокі м’язи.

До поверхневих м’язів сечово–статевої ділянки (musculi superficiales diaphragmatis urogenitalis; PNA) належать:

1. Поверхневий поперечний м’яз промежини (m. transversus perinei

superficialis), який укріплює промежину (perineum);

2.Цибулинно–губчастий м’яз (m. bulbospongiosus), який стискує отвір піхви (ostium vaginae) у жінок, а у чоловіків видавлює сім’я і сечу;

3.Сідничо–печеристий мяз (m. ischiocavernosus), який сприяє ерекції статевого члена (penis) чи клітора (clitoris).

До поверхневих м’язів відхідникової ділянки (musculi superficiales regionis analis; PNA) належить зовнішній м’яз–замикач відхідника (m. sphincter ani externus), який складається з поперечно-посмугованих волокон (myofibrae transversostriatae) і є вольовим.

Глибокі м’язи промежини (mm. perinei profundi) беруть участь в утворенні тазової та сечово–статевої діафрагм (diaphragmata pelvis et urogenitale).

До глибоких м’язів сечово–статевої ділянки (mm. perinei profundi regionis

urogenitalis) належать:

- глибокий поперечний м’яз промежини (m. transversus perinei profundus),

що починається від сідничих горбів (tubera ishiadica) і закінчується в сухожилковому центрі промежини (centrum tendineum perinei);

- зовнішній м’яз–замикач сечівника (m. sphincter urethrae externus),

утворений коловими поперечнопосмугованими волокнами (myofibrae transversostriata). Це вольовий м’яз, що стискує його перетинчасту частину (pars membranacea) сечівника (urethra).

До глибоких м’язів тазової ділянки (PNA) належать:

-м’яз–підіймач відхідника (m. levator ani);

-куприковий м’яз (m. coccygeus), він більше розвинутий у тварин.

До фасцій тазової ділянки (fasciae regionis pelvis) належать:

- поверхнева фасція промежини (fascia perinei superficialis), яка є продовженням поверхневої фасції тіла (fascia superficialis corpori) і закінчується

вшкірі відхідника (cutis ani);

-власна фасція промежини (fascia propria perinei), яка є продовженням власної сідничої фасції.

Вона вкриває нижню поверхню м’яза–підіймача відхідника (m. levator

ani).

Частина власної фасції промежини (fascia perinei propria), яка вкриває м’яз–підіймач відхідника (m. levator ani) знизу, називається нижньою фасцією тазової діафрагми (fascia diaphragmatis pelvis inferior).

Тазова фасція (fascia pelvis; fascia pelvica)

Тазова фасція (fascia pelvis) є продовженням попереково–клубової фасції;

клубової фасції (fascia iliopsoas; fascia iliaca) і має:

- пристінкову фасцію таза, чи внутрішньотазову фасцію (fascia pelvis parietalis; fascia endopelvina), яка раніше (PNA) називалась пристінковим листком тазової фасції (lamina parietalis seu folium parietale fasciae pelvis);

- нутрощеву тазову фасцію (fascia pelvis visceralis), яка раніше (PNA)

називалась нутрощевим листком тазової фасції (lamina visceralis seu folium viscerale fasciae pelvis).

Пристінковий листок (lamina parietalis seu folium parietale fasciae pelvis)

вкриває м’яз–підіймач відхідника (m. levator ani) і внутрішній затульний м’яз

(m. obturatorius internus).

Нутрощевий листок (lamina visceralis; folium viscerale fasciae pelvis) вкриває нижню частину прямої кишки (rectum).

Частина тазової фасції (fascia pelvis), яка покриває м’яз–підіймач відхідника

(m. levator ani) вгорі, називається верхньою фасцією тазової діафрагми (fascia diaphragmatis pelvis superior).

У сечово–статевій ділянці (regio urogenitalis) проходить власна фасція промежини (fascia perinei propria), яка тут ділиться на три листки:

- глибокий листок (lamina profunda fasciae perinei propria), що вкриває глибокі м’язи сечово–статевої ділянки (mm. profundi regionis urogenitalis) угорі і зростається перед лобком із середнім листком – це верхня фасція сечово– статевої діафрагми (fascia diaphragmatis urogenitalis superior);

-середній листок (lamina media fasciae perinei propriae), що вкриває глибокі м’язи сечово–статевої ділянки (mm. profundi regionis urogenitalis) знизу

іутворює нижню фасцію сечово–статевої діафрагми (fascia diaphragmatis urogenitalis inferior);

-поверхневий листок (lamina superficialis fasciae perinei propriae) вкриває знизу поверхневі м’язи сечово–статевої ділянки (mm. superficiales regionis

urogenitalis) і переходить у фасцію статевого члена чи клітора (fascia penis/clitoridis).

Із боків відхідника (anus) між сідничним горбом (tuber ischiadicum) і

відхідниковим каналом (canalis analis) є парна сідничо–відхідникова ямка (fossa ischioanalis), яка заповнена жировим тілом сідничо–відхідникової ямки (corpus adiposum fossae ischioanalis); це є жирова клітковина (paraproctium).

Окрім жирової тканини, в цій ямці знаходяться соромітний нерв (n. pudendus), внутрішні соромітні артерії та вени (aa. et vv. pudendae internae).

Ці судини та нерв проходять через соромітний канал (canalis pudendalis),

який розміщений на бічній стінці сідничо–відхідникової ямки у розщепленні листків затульної фасції.