24 Становлення, формування та функція глотки. Будова, топографія і функція шлунка. (1)

Особливості будови, топографії та функції шлунка в дитячому віці і в

дорослих.

Шлунок (gaster) є мішкоподібним розширенням травної трубки (canalis alimentarius), що розташовується між стравоходом (oesophagus) і тонкою кишкою

(intestinum tenue).

У шлунку (gaster) відбувається хімічна переробка їжі завдяки виділенню

шлункового соку.

Крім того, шлунок (gaster) виконує такі функції:

-екскреторну;

-ендокринну;

-всмоктувальну (воду і розчинені в ній речовини);

-знешкоджуючу (соляна кислота та імунна система шлунка знешкоджує більшість шкідливих речовин і мікробів).

Устінці шлунка (paries gastris) утворюється також антианемічний фактор.

Шлунок має такі частини:

-кардію (cardia), або кардіальну частину (pars cardiaca) з кардіальним отвором (ostium cardiacum);

-дно шлунка (fundus gastricus), або склепіння шлунка (fornix gastricus);

-тіло шлунка (corpus gastricum) з шлунковим каналом (canalis gastricus);

-воротарну частину (pars pylorica).

Воротарна частина (pars pylorica) має:

-воротарну печеру (antrum pyloricum);

-воротарний канал (canalis pyloricus);

-воротар (pylorus) з воротарним отвором (ostium pyloricum).

Ушлунку розрізняють:

-передню стінку (paries anterior);

-задню стінку (paries posterior).

Ці стінки, сходячись, утворюють:

-малу кривину (curvatura minor), спрямовану угору і вправо (на ній розташована кутова вирізка – incisura angularis);

-велику кривину (curvatura major), спрямовану донизу і вліво.

Топографія шлунка:

-голотопія:

-розміщений в черевній порожнині (cavitas abdominis);

-розташований у лівій підребровій і власне надчеревній ділянках;

-скелетопія:

- кардіальний отвір шлунка (ostium cardiacum gastris) розташований на рівні XI грудного хребця зліва;

- воротарний отвір (ostium pyloricum) розташований на рівні XII

грудного – І поперекового хребців справа;

- дно шлунка (fundus gastricus) сягає V міжребрового простору

(spatium intercostale [V]) по лівій середньоключичній лінії;

-синтопія:

-до передньої стінки шлунка (paries anterior) вгорі прилягає

діафрагма (diaphragma);

- досередтнт передньої стінки шлунка – прилягає ліва частка печінки

(lobus hepaticus sinister);

-задня поверхня шлунка прилягає до:

-селезінки (splen);

-підшлункової залози (pancreas);

-лівої нирки (ren sinister) з наднирковою залозою (glandula

suprarenalis);

- поперечної ободової кишки (colon transversum).

Нижня частина передньої поверхні шлунка вільна і при наповненому шлунку стикається з передньою черевною стінкою.

Зовнішня оболонка шлунка – серозна оболонка (tunica serosa) – представляє

собою нутрощевий листок очеревини (вісцеральний листок). Шлунок вкритий

очеревиною з усіх сторін (інтраперитонеально).

Ця оболонка утворює:

-печінково–шлункову зв’язку (ligamentum hepatogastricum);

-шлунково–діафрагмову зв’язку (ligamentum gastrophrenicum), які йдуть до малої кривини;

-шлунково–селезінкову зв’язку (ligamentum gastrolienale);

-шлунково–ободовокишкову зв’язку (ligamentum gastrocolicum), які йдуть до великої кривини.

Під серозною оболонкою знаходиться підсерозний прошарок (tela submucosa), що утворений з пухкої волокнистої сполучної тканини (textus connectivus fibrosus laxus).

Середня оболонка шлунка – м’язова оболонка (tunica muscularis) – має:

-поздовжній шар (stratum longitudinale);

-коловий шар (stratum circulare);

-косі волокна (fibrae obliquae).

Коловий шар (stratum circulare) найкраще розвинутий у ділянці воротарної частини (pars pylorica), де він утворює воротарний м’яз–замикач (m. sphincter pyloricus).

Внутрішня оболонка шлунка – слизова оболонка (tunica mucosa) – вистелена

простим (одношаровим) призматичним залозистим епітелієм (epitelium simplex

columnare).

Завдяки добре розвинутому підслизовому прошарку (tela submucosa) слизова оболонка утворює багато шлункових складок (plicae gastricae), колових і поздовжніх.

Між цими складками розміщені шлункові поля (areae gastricae), в глибині яких містяться шлункові ямочки (foveolae gastricae), де відкриваються протоки

шлункових залоз (glandulae gastricae).

Уділянці малої кривини шлунка (curvatura minor) слизова оболонка утворює,

восновному, поздовжні складки (plicae gastricae) у вигляді шлункової доріжки

(нім. Magenstrasse) для проходження рідкої їжі.

Слизова оболонка (tunica mucosa) при переході шлунка (gaster) в

дванадцятипалу кишку (duodenum) утворює воротарну заслінку (valvula pylorica), яка реагує на хімічний вміст шлунка.

Р е н т г е н о с к о п і ч н о (після введення контрастної речовини) найчастіше визначають три основні його форми: 1) форму рога (у гіперстеніків) — тіло шлунка розташоване зліва направо навскіс, причому воротарна частина,

розташована праворуч від серединної лінії, розміщена найнижче; 2) форму гачка

(у нормостеніків) — тіло і дно шлунка спрямовані косо (іноді майже прямовисно) зліва направо, а воротарна частина, утворюючи з тілом кут,

піднімається догори праворуч; 3) форму панчохи (у астеніків) — шлунок розташований вертикально ліворуч від серединної лінії, і лише невелика ділянка воротарної частини відходить горизонтально ліворуч. Під час рентгеноскопії шлунка видно рельєф слизової оболонки (переважно задньої стінки) і поздовжні складки малої кривини.