Землеробство екзамен
.docx- гумус;
- поживні речовини
+ структура ґрунту та його щільність
- вологість ґрунту
********************************************************
********************************************************
Варіант зяблевого обробітку, спрямований проти малорічних бур’янів:
- глибокий зяблевий обробіток, раннє весняне боронування
- глибока зяблева оранка, передпосівна культивація
+ напівпаровий зяблевий обробіток
- лущення стерні, ранній зяблевий обробіток, передпосівна культивація
********************************************************
********************************************************
Основними якісними показниками сівби сільськогосподарських культур вважають:
- вирівнювання поверхні поля
- повне знищення бур’янів
+ оптимальна норма висіву і глибина загортання насіння
- добре розпушений ґрунт
********************************************************
********************************************************
Під час оранки ґрунт обертається на:
- 45-900
- 90-1100
- 110-1300
+ 135-1800
********************************************************
********************************************************
Спосіб поглиблення орного шару ґрунту:
- дискування ґрунту на 5 - 6 см
- глибока культивація
- оранка плугом з передплужником
+ оранка плугом з вирізними полицями
********************************************************
********************************************************
Технологічні процеси під час шлейфування:
- розпушування
- ущільнення ґрунту
+ перемішування і вирівнювання поверхні поля
- подрібнення часточок ґрунту
********************************************************
********************************************************
Заходи обробітку ґрунту, за яких найбільш вираженим технологічним процесом є його перемішування:
- оранка
- чизелювання, щілювання
+ фрезування, культивація, дискування
- плоскорізний обробіток
********************************************************
********************************************************
No-till-технологїї вирощування с.-г. культур:
- зниження енергетичних витрат шляхом зменшення кількості обробітків
+ сівба без попереднього обробітку ґрунту по стерні або органічних рештках
- поєднання декількох операцій в одному робочому процесі
- зменшення глибини обробітку
********************************************************
********************************************************
Система заходів обробітку ґрунту від сівби до збирання с.-г. культур:
+ система післяпосівного обробітку
- система передпосівного обробітку
- система досходового обробітку
- система основного обробітку
********************************************************
********************************************************
Ерозія ґрунту - це:
- змивання водою верхнього, найбільш родючого шару ґрунту
- змивання водою та видування вітром верхнього, найбільш родючого шару ґрунту
+ процеси руйнування верхнього найбільш родючого шару ґрунту талими водами та вітром
********************************************************
********************************************************
Втрата врожаю на сильно змитих ґрунтах, %:
- 70-80
+ 60-70
- 50-60
- 40-50
********************************************************
********************************************************
Втрата врожаю на середньо змитих ґрунтах, %:
- 20-25
- 25-30
+ 30-40
- 40-50
********************************************************
********************************************************
Природні фактори ерозії ґрунтів:
+ клімат, рельєф, ґрунт, рослинність
- вітер, опади, рельєф, механічний склад ґрунту
- рослинність, механічний склад, клімат
- грунт, материнська порода, крутизна схилу, клімат
********************************************************
********************************************************
Комплекс агротехнічних, меліоративних, організаційно-господарських та інших заходів, що характеризуються інтенсивністю використання землі і різними способами відновлення родючості ґрунту називають:
+ системою землеробства
- системою обробітку ґрунту
- системою сівозмін
- системою ведення господарства
********************************************************
********************************************************
Центральна ланка системи землеробства:
- система механічного обробітку ґрунту
- система застосування добрив
+ система сівозмін
- комплекс агрохімічних і хімічних заходів боротьби з бур’янами, шкідниками та хворобами
********************************************************
********************************************************
Прізвище науковця, який обґрунтував поняття системи землеробства:
+ В.П. Нарциссов
- О.П. Енгельгардт
- А.П. Болотов
- В.Р. Вільямс
********************************************************
********************************************************
Системи землеробства, поширені в Україні на сучасному етапі:
- підсічно-вогнева
+ інтенсивна промислова
- перелогова
- заліжна
********************************************************
********************************************************
Сутність інтенсивних систем землеробства:
- використовують до 50% придатних земель, родючість ґрунту відновлюють природним шляхом із спрямованим впливом людини
- використання 100% придатних земель, родючість ґрунту відтворюють природним шляхом з помітним впливом людини
+ посівна площа переважає сівозмінну, відтворення родючості ґрунту за рахунок промислових засобів і природним шляхом, у структурі посівів значна частина просапних культур
- посівна площа не більше 25% придатних земель, родючість ґрунту відновлюють природним шляхом, вирощують зернові культури
********************************************************
********************************************************
Система землеробства, за якої процес відновлення родючості грунту відбувається природним шляхом:
+ заліжна
- плодозмінна
- травопільна
- зерно-паро-просапна
********************************************************
********************************************************
Примітивні системи землеробства:
- плодозмінна, зерно - просапна
- травопільна, зерно - парова
+ заліжна, перелогова, лісопільна, підсічно-вогнева
- просапна, промислово-заводська
********************************************************
********************************************************
Системи землеробства, які належать до екстенсивного типу:
+ парова, багатопільно-трав’яна
- просапна, промислово-заводська
- травопільна, зерно-трав’яна
- лісопільна, перелогова, підсічно-вогнева
********************************************************
********************************************************
Перехідні системи землеробства:
- просапна, промислово - заводська
+ поліпшена зернова, травопільна, плодозмінна
- підсічно-вогнева, заліжна
- плодозмінна, зерно-паро-просапна
********************************************************
********************************************************
Заліжна система землеробства:
- система вирощування культур без добрив
- вирощування лише зернових культур
- система, за якої культури висівають на масивах, що раніше не використовували. Як тільки вони втрачали родючість їх переводили в заліж або переліг
+ примітивна система землеробства, за якою оброблювану тривалий час виснажену ділянку залишали для природного відтворення родючості ґрунту без його обробітку на період більший від 15 років
********************************************************
********************************************************
Перелогова система:
- система землеробства без застосування добрив
- система, за якої культури вирощують на цілинних масивах
+ примітивна система землеробства, за якою оброблювану тривалий час виснажену ділянку залишали для природного відтворення родючості ґрунту без його обробітку на період до 15 років
- система вирощування культур без застосування добрив на цілинних масивах
********************************************************
********************************************************
Основні елементи ґрунтозахисного землеробства:
- протиерозійна організація території
- протиерозійна організація території, плоскорізний обробіток грунту
- протиерозійна організація території, плоскорізний обробіток грунту, щілювання
+ протиерозійна організація території, вирощування культур за ґрунтозахисними технологіями, диференційоване використання землі
- протиерозійна організація території, агротехнічні заходи захисту ґрунту від ерозії.
********************************************************
********************************************************
Основою ґрунтозахисної системи землеробства є:
+ безполицевий обробіток із зберіганням стерні
- плантажна оранка
- лущення стерні з подальшою глибокою оранкою
- боронування зябу
********************************************************
********************************************************
Травопільну систему землеробства розробив:
+ В.Р. Вільямс
- П.А. Костичев
- К.А. Тімірязев
- Я.А. Ліновськ
********************************************************
********************************************************
Інтенсивні системи землеробства:
- перелогова, плодозмінна
- парова, травопільна
- просапна, сидеральна
+ промислово-заводська, просапна
********************************************************
********************************************************
Сівозміна, що належить до парової системи землеробства:
- горох - озима пшениця - кукурудза МВС
+ пар - озима пшениця - ячмінь
- пар - вико-вівсяна суміш - люпин на зелене добриво
- пар - озима пшениця - цукрові буряки
********************************************************
********************************************************
Сівозміна, що належить до зернової системи землеробства:
- пар ранній-озима пшениця-кукурудза на силос-соняшник
- багаторічні трави-озима пшениця-картопля-льон
+ горох-озима пшениця-цукровий буряк; кукурудза на зерно - ячмінь
- багаторічні трави-багаторічні трави-озима пшениця-ячмінь - Б/т
********************************************************
********************************************************
Сівозміна, що належить до плодозмінної системи землеробства:
+ багаторічні трави-озимі-цукровий буряк; картопля-горох-¬ярі зернові - Б/т
- чистий пар-озима пшениця-кукурудза на силос-соняшник
- чистий пар-озима пшениця-цукровий буряк-ячмінь
- багаторічні трави-багаторічні трави-озима пшениця-ячмінь- багаторічні трави
********************************************************
********************************************************
Сівозміна, що належить до просапної системи землеробства:
- чистий пар-озима пшениця-цукровий буряк-ячмінь
- багаторічні трави-багаторічні трави-озима пшениця-ячмінь
+ вико-вівсяна суміш-озима пшениця-кукурудза на зерно-кукурудза на зерно-картопля
- чистий пар-яра пшениця-яра пшениця-ячмінь
********************************************************
********************************************************
Сівозміна, що належить до ґрунтозахисної системи землеробства:
- чистий пар-озима пшениця-цукровий буряк-ячмінь
+ багаторічні трави-яра пшениця-яра пшениця-ячмінь
- вико-овес-озима пшениця-цукровий буряк-ячмінь
- чорний пар-озима пшениця-цукровий буряк-ячмінь
********************************************************
Пристосованими до піщаних і супіщаних ґрунтів вважаються:
- озиме жито, овес, просо, ячмінь, гречка, соняшник
- квасоля, соя, горох, льон, картопля, рис
+ озиме жито, картопля, серадела, еспарцет, люцерна жовта, люпин
- рис, кукурудза, люцерна посівна, буркун білий, бавовник, горох
********************************************************
********************************************************
Пристосованими до оструктурених важкосуглинкових і глинистих ґрунтів вважаються:
- озиме жито, овес, просо, ячмінь, гречка, соняшник
- квасоля, соя, горох, льон, картопля, рис
- озиме жито, картопля, серадела, еспарцет, люцерна жовта, люпин
+ озима пшениця, яра пшениця, озиме жито, ячмінь, кукурудза, соя, соняшник, квасоля, цукрові буряки, конюшина лучна, горох вика
- буркун білий, рис кукурудза, люцерна посівна, люцерна жовта, овес , просо, гречка, еспарцет, льон, середела
********************************************************
********************************************************
Пристосованими до слабооструктуреаних і важкосуглинкових ґрунтів вважаються:
+ рис, кукурудза, люцерна посівна, буркун білий
- озиме жито, картопля, середела, еспарцет
- люцерна жовта, люпин, озиме жито, овес
- просо, ячмінь, гречка, соняшник
- квасоля, соя, горох, льон
********************************************************
********************************************************
Пристосованими до середньо- і легкосуглинкових ґрунтів вважаються:
- озима і яра пшениця, кукурудза, цукрові буряки, конюшина лучна, вика, бавовник
+ озиме жито, овес, просо, ячмінь, гречка, соняшник, квасоля, соя, горох, льон, картопля
- рис, кукурудза, люцерна посівна, буркун білий, люпин, люцерна жовта, еспарцет
- яра пшениця, цукрові буряки, конюшина лучна, вика, озима пшениця, еспарцет, люцерна жовта, буркун білий
********************************************************
********************************************************
Культури, що здатні засвоювати поживні речовини із таких малорозчинних сполук, як фосфоритне борошно або фосфати заліза, алюмінію та ін. :
- буркун, горох, еспарцет, коноплі, цукрові буряки, турнепс, яре жито, ячмінь
- квасоля, конюшина лучна, гречка, просо, рис, суданська трава
+ гірчиця, гречка, люпин, горох, буркун, еспарцет, коноплі
- гірчиця, люпин, редька олійна, сорго, соняшник, картопля, вика
********************************************************
********************************************************
Найбільше виносять з ґрунту калію і магнію з урожаєм (на 1 т основної і побічної продукції):
- люпин, багаторічні злакові трави, соняшник, суданська трава, картопля
- гірчиця, гречка, горох, люпин, коноплі
- люцерна, конюшина, цукрові буряки, ячмінь, суданська трава
+ конюшина, люцерна, багаторічні злакові трави, однорічні трави, горох
- ячмінь, овес, озима пшениця, озимий ячмінь, люпин
********************************************************
********************************************************
Дуже сильну стійкість до низьких значень рН мають:
+ рис, люпин, бруква, серадела
- картопля, тимофіївка, вика, цикорій
- кукурудза, соняшник, конюшина, яра пшениця
- мак, райграс, коноплі, турнепс
- помідори, огірки, цибуля, кормові буряки
********************************************************
********************************************************
Середню стійкість до низьких значень рН мають:
- рис, люпин, бруква, серадела
- картопля, тимофіївка, вика, цикорій
+ кукурудза, соняшник, конюшина, горох, озима пшениця
- коноплі, люцерна, цукрові буряки, ячмінь, райграс
********************************************************
********************************************************
Слабку стійкість до низьких значень рН мають:
- рис, бруква, середела, картопля, вика
+ коноплі, люцерна, цукрові буряки, ячмінь, райграс
- кукурудза, соняшник, конюшина, яра пшениця, кормові буряки
- цикорій, соя, середела, тимофіївка, вика, картопля
********************************************************
********************************************************
Найбільш чутливі до кислотності ґрунту культури:
- жито, овес, просо, гречка, тимофіївка
- ячмінь, пшениця, кукурудза, соя, горох
+ коноплі, буряки, еспарцет, люцерна
- кормові боби, конюшина, соняшник, льон
- соя, картопля, просо, гречка
********************************************************
********************************************************
Сильну і середню стійкість відносно токсичної дії у ґрунті алюмінію мають:
- овес, тимофіївка, льон, горох, квасоля, люцерна
- овес, тимофіївка, гречка, пшениця, конюшина, столові буряки
+ овес, тимофіївка, люпин, картопля, кукурудза, просо
- кормові буряки, озима пшениця, конюшина, люцерна, льон, горох
********************************************************
********************************************************
Дуже слабку стійкість відносно токсичної дії у ґрунті алюмінію мають:
- овес, тимофіївка, льон, горох, квасоля, люцерна
- овес, тимофіївка, гречка, пшениця, конюшина, столові буряки
- овес, тимофіївка, люпин, картопля, кукурудза, просо
+ пшениця (озима і яра), буряки (кормові і столові), конюшина, люцерна
********************************************************
********************************************************
Дуже чутливі на умови життя (еродованість ґрунтів) культури:
- овес, озиме жито, багаторічні трави, ячмінь, гречка, горох
+буряки, соняшник, картопля, пшениця, просо, кукурудза
- буряки, пшениця, вика, однорічні трави, овес, багаторічні трави
- ячмінь, гречка, горох, соя, однорічні трави, озиме жито
********************************************************
********************************************************
Малочутливі на умови життя (еродованість ґрунтів) культури:
- ячмінь, гречка, горох
- однорічні трави, картопля, кукурудза
+ овес, озиме жито, багаторічні трави
- пшениця, овес, картопля
********************************************************
********************************************************
Культури з неглибокою кореневою системою (до 1,5 м):
+ гречка, просо, картопля, льон
- жито, пшениця, ячмінь, вика
- коноплі, горох, цукрові буряки, люпин
- люцерна, люпин, гречка, ячмінь
********************************************************
********************************************************
Культури з глибокою кореневою системою (понад 3 м):
- гречка, просо, картопля, льон
- жито, пшениця, ячмінь, вика
+ цукрові буряки, люцерна, люпин, буркун
- люцерна, люпин, гречка, ячмінь
********************************************************
********************************************************
Екологічним допуском частки ріллі, луків і пасовищ, лісів відповідно від площі території країни вчені вважають:
- 30, 30, 40 %
+40, 30, 30%
- 20, 50, 30 %
- 30, 20, 50 %
- 20, 20, 60 %
********************************************************
********************************************************
Принципи теорії і практики сучасної сівозміни:
- цілісність, диференціація, адаптивність, екологічність, нормативність, оптимізація
- принцип диференціації по елементам агроландшафта, принцип оптимізації системи сівозмін, принцип технологічності, принцип трансформативності, принцип взаємозв'язку системи сівозмін з рівнем інтенсифікації, економічності і відповідальності вимогам спеціалізації господарства
+ адаптивність, біологічна і господарсько-економічна доцільність, плодозмінність, періодичність, сумісність і самосумісність, ущільнене використання ріллі, спеціалізація
- цілісність, диференціація,адаптивність, біологічна і господарсько-економічна доцільність, сумісність і самосумісність, трансформативність, технологічність, спеціалізація
- принцип диференціації по елементам агроландшафта, принцип оптимізації системи сівозмін, екологічність, нормативність, трансформативність,ущільнене використання ріллі, спеціалізація, економічність і відповідність вимогам спеціалізації господарства
********************************************************
********************************************************
Методологічні принципи організації системи сівозмін:
- принцип диференціації по елементам агроландшафта, принцип оптимізації системи сівозмін, екологічність, нормативність, трансформативність,ущільнене використання ріллі, спеціалізація, економічність і відповідність вимогам спеціалізації господарства
- цілісність, диференціація,адаптивність, біологічна і господарсько-економічна доцільність, сумісність і самосумісність, трансформативність, технологічність, спеціалізація
- адаптивність, біологічна і господарсько-економічна доцільність, плодозмінність, періодичність, сумісність і самосумісність, ущільнене використання ріллі, спеціалізація
+ принцип диференціації по елементам агроландшафта, принцип оптимізації системи сівозмін, принцип технологічності, принцип трансформативності, принцип взаємозв'язку системи сівозмін з рівнем інтенсифікації, економічності і відповідальності вимогам спеціалізації господарства
- цілісність, диференціація, адаптивність, екологічність, нормативність, оптимізація
********************************************************
********************************************************
ФАР: довжина хвиль, компенсаційна точка для с.-г. культур, ККДФАР для звичайних посівів:
- 0,38-0,76 мкм, 35-40 Вт/м2 (2000-3500лк), 3,5-5 %
- 0,35-0,75 мкм, 15-20 Вт/м2 (1500-2000 лк), 8-10 %
+ 0,38-0,71 мкм, 20-35 Вт/м2 (2000-3500лк), 0,5-1,5%
- 0,28-0,51 мкм, 25-50 Вт/м2 (3000-5000 лк), 0,15-0,25 %
- 0,76-0,81 мкм, 5-15 Вт/м2 (1200-1500 лк), 10-12 %
********************************************************
********************************************************
Кількість сухих речовин, що утворюється з розрахунку на одиницю маси витраченої рослиною води:
- коефіцієнт транспірації
- відносна транспірація
- інтенсивність транспірації
+ продуктивність транспірації
********************************************************
********************************************************
Інтервал польової вологості, за якого оптимально обробляється чорноземний важкосуглинковий ґрунт:
- 10-12%
+ 15-18%
- 18-20%
- 25-30%
********************************************************
********************************************************
Найбільш поширений в лісостеповій зоні України вид польових сівозмін:
- плодозмінна
+ зернопросапна
- зернопарова
- просапна
********************************************************
********************************************************
Вид наступної сівозміни: 1 - пар чорний; 2 - пшениця озима; 3 - кукурудза на зерно; 4 - кукурудза на силос; 5 - ячмінь озимий; 6 - соняшник:
- зернопарова
- зернопросапна
+зернопаропросапна
-плодозмінна
********************************************************
********************************************************
Основні теоретичні передумови вирощування післяжнивних проміжних культур на зелене добриво:
- наявність теплого (>50С) післяжнивного періоду протягом 30-40 днів, суми активних температур 500-600 , суми опадів понад 30 мм
- наявність теплого (>50С) післяжнивного періоду протягом 40-50 днів, суми активних температур 600-700, суми опадів понад 50 мм
- наявність теплого (>50С) післяжнивного періоду протягом 80-100 днів, суми активних температур 900-1000 , суми опадів понад 60 мм
+ наявність теплого (>50С) післяжнивного періоду протягом 60-80 днів, суми активних температур 700-800 , суми опадів понад 100 мм
- наявність теплого (>50С) післяжнивного періоду протягом 60-80 днів, суми активних температур 500-600 , суми опадів понад 30 мм
********************************************************
********************************************************
Сівозміна, що належить до ґрунтозахисної системи землеробства:
- чистий пар-озима пшениця-цукровий буряк-ячмінь
+багаторічні трави-яра пшениця-яра пшениця-ячмінь
- вико-овес-озима пшениця-цукровий буряк-ячмінь
- чорний пар-озима пшениця-озима пшениця-ячмінь
********************************************************
********************************************************
За ступенем впливу на інтенсивність ерозії геоморфологічні показники схилів у спадному порядку можна розмістити у такий ряд:
- довжина крутизна
+ крутизна
- експозиція > довжина > крутизна
- крутизна > експозиція >довжина
- крутизна > профіль > експозиція
********************************************************
********************************************************
Найвищий коефіцієнт ерозійної небезпеки поздовжніх профілів схилів:
- прямих
+ випуклих
- увігнутих
********************************************************
********************************************************
Найнижчий коефіцієнт ерозійної небезпеки поздовжніх профілів схилів:
+увігнутих
- прямих
- випуклих
********************************************************
********************************************************
Найвищий коефіцієнт ерозійної небезпеки поперечних профілів схилів, що визначають збиральний водозбір:
- випуклих
- прямих
+увігнутих
********************************************************
********************************************************
Найнижчий коефіцієнт ерозійної небезпеки поперечних профілів схилів, що визначають розсіювальний водозбір:
+ випуклих
- прямих
-увігнутих
********************************************************
********************************************************
Найбільш стійкі до заморозків культури:
- буряки (цукрові, кормові), морква, вика яра, люпин вузьколистий, боби, льон соняшник
+ пшениця яра, овес, ячмінь, сочевиця, горох
- коноплі, картопля, буряки (кормові, цукрові), морква, редис, могар
- капуста, люпин жовтий, соняшник, редис, могар
********************************************************
********************************************************
Нестійкі до заморозків культури:
- буряки (цукрові, кормові), морква, вика яра, люпин вузьколистий, боби, льон соняшник
- пшениця яра, овес, ячмінь, сочевиця, горох
+ огірки, томати, гречка, квасоля, рис, баштанні
- капуста, люпин жовтий, соняшник, редис, могар
- соя, могар, соняшник, просо, сорго
********************************************************
********************************************************
Стійкі до заморозків культури:
+буряки (цукрові, кормові), морква, вика яра, люпин вузьколистий, боби, льон соняшник
- пшениця яра, овес, ячмінь, сочевиця, горох, гречка, рис, баштанні
- коноплі, картопля, буряки (кормові, цукрові), морква, редис, могар
- капуста, люпин жовтий, соняшник, редис, могар
********************************************************
********************************************************
Найвищу теплоємність має фаза ґрунту:
- тверда
+ рідка
- газоподібна
- жива
********************************************************
********************************************************
Найвищу теплопровідність має фаза ґрунту:
+тверда
- рідка
- газоподібна
- жива
********************************************************
********************************************************
Найвищу температуропровідність має фаза ґрунту:
- тверда
- рідка
+газоподібна
- жива
********************************************************
********************************************************
За вмісту в ґрунті 60-80% повітряно-сухих агрономічноцінних (0,25-10 мм) і 70-55 % водотривких агрегатів структурний стан:
- відмінний
- поганий
+ добрий
- задовільний
********************************************************
********************************************************
За вмісту в ґрунті 60-40 % повітряно-сухих агрономічноцінних (0,25-10 мм) і 55-40 % водотривких агрегатів структурний стан:
- відмінний
- поганий
- добрий
+задовільний
********************************************************
********************************************************
За якого ступеня аерації (відносно до об'єму ґрунту) газообмін у ґрунті добрий:
+ 15-25 %
- 10-15 %
- 5-10 %
- 25-35 %
********************************************************
********************************************************
За якого ступеня аерації (відносно до об'єму ґрунту) газообмін у ґрунті задовільний:
- 15-25 %
+10-15 %
- 5-10 %
- 25-35 %
********************************************************
********************************************************
За вмісту доступної вологи в шарі ґрунту 0-20 см більше 40 мм, а в метровому шарі (0-100 см) 130-160 мм запаси води:
- дуже добрі
+ добрі
- задовільні
- погані
- дуже погані
********************************************************
********************************************************
За вмісту доступної вологи в шарі ґрунту 0-20 см 40-20 мм, а в метровому шарі (0-100 см) 90-130 мм запаси води:
- дуже добрі
- добрі
+задовільні
- погані
- дуже погані
********************************************************
********************************************************
Спілість ґрунту, за якої він стає пухким, пружним, темнішає, набуває характерного запаху, збільшується в об'ємі, а рослини найкраще забезпечуються вологою, повітрям і поживними речовинами:
- фізична
+ біологічна
- хімічна
- механічна
- затінення
********************************************************
********************************************************
За вмісту у шарі ґрунту 0-20 см до 4% гумусу, об'ємній масі 1,0-1,2 г/см3 і загальній пористості 53-60 %, цей шар гранту:
- дуже щільний
- щільний
- середньопухких
+ пухкий
- дуже пухкий
********************************************************
********************************************************
За вмісту у шарі ґрунту 0-20 см до 4% гумусу, об'ємній масі 1,2-1,4г/см3 і загальній пористості 47-53 %, цей шар гранту:
- дуже щільний
- щільний
+ середньопухких
- пухкий
- дуже пухкий
********************************************************
********************************************************
За числа пластичності (за Аттербергом) 9 визначати категорію і гранулометричний склад ґрунту:
- слабо пластичний, пісок
- пластичний, пісок
+ пластичний, суглинок
- пластичний, глини
- високопластичний, суглинок
- високопластичний, глина
- високопластичний, пісок
********************************************************
********************************************************
За числа пластичності (за Аттербергом) 19 визначити категорію і гранулометричний склад ґрунту:
- слабопластичний, супісок
- пластичний, супісок
- пластичний, суглинок
- пластичний, глина
- високопластичний, суглинок
+ високопластичний, глина
- високопластичний, супісок
********************************************************
********************************************************
За числа пластичності (за Аттербергом) 16 визначати категорію і гранулометричний склад ґрунту:
- слабопластичний, супісок
- пластичний, супісок
+ пластичний, суглинок
- пластичний, глина
- високопластичний, суглинок
- високопластичний, глина
- високопластичний, супісок
********************************************************
********************************************************
За числа пластичності (за Аттербергом) 6 визначати категорію і гранулометричний склад ґрунту: