36. Морфологічні особливості кореневищних бур’янів.

Кориневищні бур’яни - багаторічні бур’яни, які розмножуються переважно підземними стеблами. До них належать представники цілої біологічної групи, які мають підземні горизонтальні стебла з бруньками стеблового походження. Стебла містять великий запас поживних речовин, розмножуються в грунті на неоднаковій глибині. При наявності бруньки, навіть маленький, відрізок кореневища може дати початок новій рослині. Розмножуються вегетативно і за допомогою насіння. В результаті ці бур’яни здатні до надзвичайно швидкого поширення, а боротьба з ними потребує багато зусиль і наполегливості, а також спеціальних заходів(пирій повзучий, свинорий пальчастий, хвощ польовий тощо).

Пирій повзучий (Agropirum repens) належить до класу однодольних, родини тонконогових. Має пряме стебло, 100-150 см, з лінійними листками та мичкуватою кореневою системою. Суцвіття – складний колос, плід – зернівка.

37. Поняття та значення прогнозу забур’яненості.

Прогнозування (передбачення) – одна з форм пізнання об’єктивного світу. Прогнозування можна характеризувати, як визначення майбутнього стану об’єкта або його перспектив розвитку в часі та просторі.

Об’єктивною основою прогнозів є те, що в сучасному завжди присутні залишки минулого (вплив попередників, заходів обробітку грунту тощо).

Задатки майбутнього – кількість здатного для проростання насіння, наявність вегетативних органів розмноження.

Основними принципами є :

• Принцип фактичної основи – основою будь-якого прогнозу повинні бути фактичні дані, які описують внутрішні і зовнішні зв’язки даного об’єкта і максимально точно відображають вихідне становище об’єкта прогнозування.

• Принцип системності – при прогнозуванні складних об’єктів, чим більша кількість факторів, які впливають на об’єкт прогнозування враховується в прогнозі, тим вища його точність.

• Принцип імовірності – на пізнання світу і законів його розвитку відносять, тому любий прогноз носить імовірний характер, і лише приблизно відображає істину і ніколи повністю не співпадає з реальністю.

Прогноз – це планово-економічна задача, тому завдання прогнозу дати наукове обґрунтування плану.

Прогноз забур’яненості є обов’язковим елементом нормативної системи землеробства. Наукова організація регулювання рівня присутності бур’янового компонента в агрофітоценозі включає 3 обов’язкових елемента:

1. Моніторинг сегетальної рослинності передбачає систему спостережень, збору та аналізу результатів, ріст і розвиток бур’янів у агрофітоценозі.

2. Прогноз забур’яненості має екологічне, економічне, організаційне значення.

• Організаційне значення – полягає в можливості обґрунтованого та цілеспрямованого планування системи організаційних заходів, регулювання чисельності бур’янового компонента з найбільш раціональним використанням наявних матеріальних та людських ресурсів.

• Економічне значення – полягає в можливості та наявності прогнозу отримання максимальної економічної ефективності від застосованих заходів регулювання чисельності бур’янового компонента в агрофітоценозі. Число забур’яненості дає можливість визначити економічну ефективність і рівень рентабельності як окремих заходів так і системи регулювання чисельності сегетальних угрупувань у цілому.

• Екологічне значення – полягає в тому, що комплекс сучасних заходів регулювання чисельності бур’янів у зв’язку з їх рівнем впливу та обсягом застосування та їх необґрунтованому використанні може мати значні негативні екологічні наслідки.