10. Сучасний рівень розвитку герболгії в світі та в Україні?

11. Протибур'янова значимість основного обробітку ґрунту?

12. Паразитичні бур’яни, їх біологічні особливості?

Паразитні бур’яни – це особлива біологічна група рослин, які втратили здатність до фотосинтезу і живуть за рахунок рослин-живителя. Для них характерний ряд морфолого-біологічних особливостей. Представники паразитних бурянів не мають листків і кореня, не містять хлорофілу, а тому вони втратили здатність фотосинтезувати органічну речовину.

В результаті паразитичного життя корінь у них відмер, а замість нього є спеціальні присоски – гаусторії – за допомогою яких паразит проникає в тканину і закріплюється на рослині-живителі, одержуючи від неї для свого росту і розвитку необхідну кількість води і поживних речовин.

Представники паразитних бур’янів є дуже злісними і завдають великої шкоди с/г виробництву. Вони дуже виснажують культурні рослини, в результаті чого різко знижується урожай і якість продукції.

Бур'яни-паразити можуть вести паразитний спосіб життя на корені і стеблі, а тому поділяються на кореневі та стеблові.

Стеблові паразитні буряни – це рослини, які присмоктуються до стебла рослини-живителя. Представники цієї біологічної групи зустрівши зелену рослину, обвивають її і за допомогою спеціальних присосок впиваються в стебло і переходять на паразитичний спосіб життя. Якщо насіння стеблового паразиту проросте і не зустрінеться з зеленою рослиною, то воно гине. (повитиця конюшинна, повитиця польова тощо).

Кореневі паразитні буряни – це рослини, які паразитують на корінні рослин. Насіння ії проростає тільки в зоні кореневої системи рослини-живителя, яка виділяє в навколишнє грунтове середовище спеціальні органічні кислоти, що стимулюють проростання насіння (вовчок соняшниковий).

13. Поняття про фітоценоз та його особливості?

Фітоценоз (фіто – рослина, ценоз – загальний) – сукупність рослин на даній території, яка знаходиться в стані взаємозалежності та характеризується будовою, складом і взаємовідношенням з навколишнім середовищем.

Завдання фітоценозу:

1.Головним фактором формування рослинних угрупувань є умови середовища. Різні рослини ростуть поряд не тому що пристосувались один до одного, а тому що пристосовані до зовнішнього середовища.

2.Число фітоценозів безмежне і залежить тільки від масштабу розмноження будь-яких організмів.

3.Еволюція фітоценозів – це процес максимальної диференціації екологічних угрупувань. Вона протікає як процес взаємопристосування видів, тому кожне угрупування виступає як єдине ціле.

Фітоценоз – це умовно обмежена ділянка, яка складається з популяцій пов’язаних умовами існування і взаємовідношення.

В залежності від розміщення фітоценози бувають:

Агрофітоценози (поля);

Сільвофітоценози (ліса);

Урбофітоценози (міста).

14. Картографування забур’яненості полів.

Складання карти забур'яненості полів. За результатами визначення забур'яненості посівів кожного поля після встановлення видового складу бур'янів складають зведену відомість забур'яненості полів сівозміни. На основі даних відомості складають карту забур'яненості посівів. Така карта необхідна при розробці системи заходів боротьби з бур'янами. На ній умовними знаками наносить дані про засміченість полів бур'янами різних бioлогічних груп. При складанні карти використовують такі умові позначення: зону паразитних i напівпаразитних бур'янів фарбують фіолетовим кольором або заповнюють вертикальними штрихами; ярих – жовтим кольором або горизонтальними штрихами; зимуючих i озимих – блакитним кольором або косими штрихами; дворічних – коричневим кольором або крапками; кореневищних – зеленим кольором або суцільними горизонтальними лініями; стрижнекореневих – оранжевим кольором або перехресними косими лініями; гронокореневих – синім кольором або перехресними горизонтальними i вертикальними лініями; зону цибулинних бур'янів фарбують чорним кольором або заповнюють кружечками. Якщо в посівах кілька біологічних груп бур'янів, усе поле фарбують за тим видом бур'янів, якого найбільше. Інші біологічні групи позначають трикутниками або кружечками. Наприклад, на ділянці переважають коренепаросткові бур'яни, але зустрічаються дворічні і ярі. На карті все поле зафарбовують у червоний колір, а на ньому малюють трикутник або кружечок, розділений на дві зони. Одну зону фарбують коричневим, а другу — жовтим кольором. Поряд записують кількість бур'янів у штуках на 1 м².

До кожної карти забур'яненості посівів додається список бур'яні. Після складання карти розробляють агротехнічні та хімічні заходи боротьби з бур'янами для кожного поля сівозміни. Карта забур'яненості зберігається у книзі історії полів.