- •1. Поняття про гербологію та її місце в системі наук?
- •2. Потенційна забур’яненість посівів?
- •3. Малорічні бур'яни, їх поділ, приклади. (представники)
- •4. Історія вивчення проблеми бур'янів в Україні.
- •5. Профілактичні заходи боротьби з бур’янами.
- •6. Морфологічні особливості ярих бур’янів?
- •7. Об’єкт, предмет і методи досліджень в гербології.
- •8. Потенційна і актуальна забур’яненість полів?
- •9. Багаторічні бур’яни, їх біологічні особливості, поділ за класифікацією?
- •10. Сучасний рівень розвитку герболгії в світі та в Україні?
- •11. Протибур'янова значимість основного обробітку ґрунту?
- •12. Паразитичні бур’яни, їх біологічні особливості?
- •13. Поняття про фітоценоз та його особливості?
- •14. Картографування забур’яненості полів.
- •15. Морфологічні особливості ефемерів, приклади.
- •16. Поняття про агрофітоценоз, його особливості?
- •17. Організаційні заходи боротьби з бур’янами.
- •18. Карантинні бур’яни, приклади.
- •19. Конкурентна здатність культурних рослин в агрофітоценозах.
- •20. Інтегрована система заходів контролювання забур’яненості посівів.
- •21. Методи визначення забур’яненості посівів.
- •22. Класифікація бур’янів.
- •1. За способом живлення:
- •23. Інтегрована система боротьби з бур’янами.
- •24. Способи розмноження бур’янів та поширення їх зачатків.
- •25. Видовий склад рудеральних бур’янів, їх біологічна характеристика та шкодочинність.
- •26. Морфологічні особливості дворічних бур’янів, приклади.
- •27. Поріг забур’яненості. Економічний поріг забур’яненості.
- •28. Причини виживання бур’янів в агрофітоценозах.
- •29. Знищення бур’янів фізичними заходами.
- •30. Морфологічні особливості коренепаросткових бур’янів, приклади.
- •31. Еколого-економічне обґрунтування заходів захисту посівів від бур'янів.
- •32. Причини забур’яненості агрофітоценозів.
- •33. Особливості боротьби з бур’янами в умовах зрошення.
- •35. Особливості визначення засміченості органічних добрив насінням бур’янів.
- •36. Морфологічні особливості кореневищних бур’янів.
- •37. Поняття та значення прогнозу забур’яненості.
- •38. Знищення бур’янів біологічними засобами.
- •39. Морфологічні особливості цибулинних бурянів.
4. Історія вивчення проблеми бур'янів в Україні.
5. Профілактичні заходи боротьби з бур’янами.
Запобіжні заходи усувають можливість занесення насіння бур'янів на поля з різних джерел.
Очищення насіння. Одним із джерел забур'яненості посівів є засміченість посівного матеріалу насінням бур'янів. Тому дотримання високого рівня агротехніки на насіннєвих посівах — запорука отримання чистого від насіння бур'янів посівного матеріалу. За наявності бур'янів на насіннєвих ділянках їх необхідно прополювати в період вегетації.
Важливим запобіжним заходом боротьби з бур'янами є ретельне очищення насіннєвого матеріалу на спеціальних насіннєочисних машинах. Насіннєочисні машини і робочі частини до них (решета, циліндри) підбирають відповідно до особливостей тих бур'янів, від яких треба очистити зерно. Насіння, яке неможливо повністю очистити від бур'янів (наприклад, овес від вівсюга), не висівають, а замінюють чистим.
Чергування культур. Оскільки окремі групи культурних рослин засмічуються специфічними бур'янами, які звичайно і ростуть на посівах цих рослин, то в господарстві треба передбачати таке чергування культур, яке б виключало висівання підряд тих з них, що мають спільні бур'яни. Тому дотримання правильного чергування культур у сівозміні відіграє суттєву роль у зниженні забур'яненості полів. З озимих культур добре пригнічують бур'яни жито, з ярих — гречка, коноплі. В очищенні грунту від насіння бур'янів велике значення має впровадження просапних культур та чорних і ранніх парів. Чорні пари особливо важливі в боротьбі з коренепаростковими бур'янами, насамперед у південних посушливих районах.
Правильне зберігання гною. З метою запобігання занесенню на поля насіння бур'янів з гноєм, відходи після очищення і сортування зерна, якщо вони не містять шкідливих домішок, полову, солому використовують для годівлі худоби в розмеленому або запареному вигляді. Дикоростучі трави на сіно і силос слід використовувати до утворення насіння (краще — до цвітіння). Крім того, гній потрібно вносити в ґрунт не в свіжому вигляді, а після зберігання в гноєсховищах та буртах або у вигляді компостів. Такі способи зберігання гною згубно діють на життєздатність насіння бур'янів.
Знищення бур'янів за межами полів. Серед запобіжних заходів велике значення має також знищення бур'янів на межах, узбіччях доріг, канавах, ярах, пасовищах, присадибних ділянках, у полезахисних смугах, на необроблюваних землях, дамбах, відкосах зрошувальних та осушувальних систем до їх цвітіння шляхом скошування чи обприскування гербіцидами.
Очищення поливної води. Бур'яни засмічують насінням поливну воду. Тому, щоб запобігти потрапляння його на поля з поливною водою, у зрошувальних мережах використовують спеціальні пристрої (ізоляційні сітки, щити тощо).
Правильне збирання врожаю. Своєчасне і якісне збирання врожаю є також суттєвим запобіжним заходом боротьби з бур'янами. Збиральні машини мають бути обладнані зерноуловлювачами, в які потраплятиме й насіння бур'янів. Зокрема, у комбайнах слід забезпечити відокремлення насіння бур'янів через спеціальний рукав, щоб воно не потрапляло в бункер із зерном і збирати його в окрему тару. Скиртувати солому слід не на полі, а на спеціальних ділянках біля ферм.
Дотримання карантинних заходів. Запобіганню поширенню злісних бур'янів в Україні сприяє служба зовнішнього і внутрішнього карантину рослин. При виявленні карантинних бур'янів проводяться карантинні заходи шляхом ліквідації їх осередків хімічними та іншими засобами. Зерно з будь-якими домішками насіння карантинних бур'янів забороняється висівати, перевозити без попереднього очищення і спеціальних застережних заходів. Його зберігають у спеціальних складах, а у разі неможливості очищення — знищують. Очищене насіння висівають тільки з дозволу карантинної інспекції. Відходи після очищення знищують або згодовують худобі у розмеленому та запареному вигляді.