Міністерство аграрної політики та продовольства України

Миколаївський національний аграрний університет

Кафедра теорії і практики психолого-педагогічних дисциплін

Розрахунково-графічна робота

з дисципліни

«Цивільна оборона»

Тема «Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах і транспорті».

Варіант № 19

Виконав студент

Наталюк О.С

Група: ТС5/1

Перевірив:

Петров І.В.

Миколаїв – 2013

Завдання

на розрахунково-графічну роботу.

Тема: «Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах і транспорті».

Вихідні дані (варіант 19):

1. Тип та кількість СДОР в трубопроводі: аміак (рідина) — 500 т. (ІV ділянка)

2. Швидкість вітру — 1 м/с.

3. Ступінь вертикальної стійкості повітря - інверсія.

4. Характер викиду - вільно.

5. Температура навколишнього середовища — -20⁰ С

6. Час після аварії— 2 год.

7. Населений пункт —Пересадівка.

8. Кількість мешканців - 2510 чол.

9. Населення протигазами забезпечене на 20%; люди знаходяться на відкритій місцевості.

1. Поняття про хімічну обстановку при аваріях на хно і транспорті

В Україні спостерігається тенденція до росту кількості об'єктів, які виробляють, зберігають, транспортують або використовують у виробничому процесі сильнодіючі отруйні речовини (СДОР) та інші шкідливі хімічні речовини.

Аварія на хімічно небезпечних об'єктах(ХНО) і транспорті характеризуються масштабами та тривалістю хімічного зараження. Під час аварії на ХНО основним і найбільш небезпечним фактором є хімічне зараження, внаслідок якого можуть виникнути масові хімічні ураження людей, с/г тварин та рослин, а також хімічне зараження навколишнього середовища.

Під хімічною обстановкою розуміють сукупність наслідків хімічного зараження місцевості СДОР, які впливають на діяльність населення, об'єктів та сил ЦО.

До ХНО відносяться підприємства хімічної, нафтопереробної промисловості, підприємства, які мають промислові холодильні установки - це підприємства харчової та м’ясо-молочної промисловості в яких застосовують як холодоагент аміак; водоочисні споруди, де використовується хлор, залізничний, автомобільний, водний і трубопровідний транспорт для переміщення СДОР.

Небезпека ураження населення, працівників та службовців, на об'єктах , де є СДОР (ОР), потребує швидкого виявлення й оцінки хімічної обстановки та урахування її впливу на організацію рятувальних та інших невідкладних робіт, а також на виробничу діяльність об'єктів в умовах хімічного зараження. Тому своєчасна оцінка ХНО, планування та використання заходів щодо забезпечення хімічного захисту спрямовано на виключення або зменшення можливих наслідків для населення та навколишнього середовища при техногенних аваріях на XНО.

2. Оцінка хімічної обстановки

2.1. Визначення глибини зон зараження сдор

Значення глибини зони зараження визначається в залежності від кількісних характеристик викиду (розливу) СДОР. Кількісні характеристики (викид) СДОР для розрахунку масштабів зараження визначаються за їхніми еквівалентними значеннями. За еквівалентну кількість СДОР беруть до уваги таку кількість хлору, масштаб зараження яким при інверсії відповідає масштабу зараження при існуючому ступені вертикальної стійкості повітря.

2.1.1. Визначення еквівалентної кількості речовини за первинною хмарою (рідина) за формулою:

Q_e1= K₁^.K₃^.K₅^.K₇^.Q₀

Де K₁ = 0,18; K₃ = 0,04; K₅ = 1; K₇=0,3; Q₀ = 500 т.

Звідси Q_{e1 =} 1,08 т

2.1.2. За довідковою таблицею 2 по величині Q_e1 визначаємо глибину зони первинної хмари: Г1=5,905

F(x)=f(a)+=4,75+9,18-4,75/3-1*1,08-1=6,552

2.1.3. Визначення еквівалентної кількості речовини за вторинною хмарою за формулою:

Q_е2 = ( 1 - K₁) ^. K₂ ^. K₃ ^. K₄ ^. K₅ ^. K₆ ^. K₇ ^.

Де К₁=0,18; К₂=0,025; К₃=0,04; К₄.=1; К₅=1; К₆=1,28; К₇ =1; h =0,05; d=0,681;

Визначення коефіцієнту К₆, який визначається після розрахунків тривалості випаровування речовини Т, при цьому:

K₆₌ 1,36*0,8=1,28

Тривалість вражаючої дії СДОР визначається часом його випаровування з площі розливу і визначається за формулою:

Т=

Де h = 0,05; d = 0,681; K₂ = 0,025; K₄ = 1; K₇ = 1

Звідси Т = 1,36 год.

Отже, К₆ = 1,28 год.

Розраховані коефіцієнти підставляємо до формули для визначення еквівалентної кількості речовини за вторинною хмарою.

Звідси, Q_е2 = 15,272год.