2.1.4 Визначення глибини зони зараження вторинною хмарою сдор(г2)

Г₂ = f ( x ) = 24,662 км.

Отримані значення Г₁ і Г₂ - це максимальні значення глибин зон зараження первісною і вторинною хмарою СДОР.

2.1.5. Повну глибину зони зараження Г, яка виникла за рахунок впливу первинної і вторинної хмари СДОР, визначаються формулою: Гп= де Г2= 24,662км – більша із розмірівГ₁ і Г₂ ;

Г1 = 6,552 км – менша із розмірів Г₁ і Г₂ ;

Отже, Гп = 27,938км.

2.1.6. Отримане значення повної глибини зараження г порівнюють з гранично максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас , яка визначається за формулою:

де = 2 – час від початку аварії, год.

= 5 – швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при заданих швидкості і ступені вертикальної стійкості повітря, км/год.

Звідси, 10 км.

За кінцеву розрахункову глибину зони зараження приймають менше із двох порівнюваних між собою значень Гп і Гп'. тобто: Гпк=24,662 км.

2.1.7. Визначення площі зони зараження сдор

2.3.1. Площу зони можливого зараження первинною (вторинною) хмарою СДОР визначають за формулою:

S_M = 8,72 10^-3 Гпк² φ

де φ = 180° - кутові зони можливого зараження, град.,;

Гпк = 27,938 – глибина зони зараження, км.

Отже, S_M = 1225,122км^2.

2.1.8. Площа зони фактичного зараження Sф розраховується за

формулою:

Sф = К₈ Гпк² N^0,2

де К₈ = 0,081 - коефіцієнт, який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря при інверсії;

Гпк = 27,938- глибина зони зараження, км;

N = 2 - час після аварії, год.

Отже, Sф = 72,624 км^2.

2.1.9. Щоб визначити площу зони фактичного зараження на карті,схемі визначаються розміри еліпса,яким вона описується. Велика вісь еліпсу дорівнює величині Гп,а мала – ширині b,яка знаходиться за формулою:

=3,301(м)

2.1.10. Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до огд (ато), який потрапляє до змхз

Час t підходу хмари СДОР до заданого об'єкту залежить від швидкості перенесення його повітряним потоком і визначається за формулою:

t =

де = 7 км -відстань від джерела зараження до центра заданого об'єкта (н.п. Пересадовка), км. в масштабі топографічної карти;

= 5 - швидкість перенесення переднього фронту зараженого повітря. км/год. Отже, t =1,4 хв.

2.1.11. Визначення можливих втрат людей в охз

Визначаємо можливі втрати людей від впливу СДОР в н.п. Пересадівка, якщо відомо, що в Пересадівкі мешкає 2510 чоловік, населення протигазами забезпечене на 20% і все населення знаходиться на відкритій місцевості:

Р_втр. = 1883 чол. (при забезпеченні населення на 20% протигазами).

де Р_втр. = можливі втрати людей від СДОР.

3. Визначення заходів щодо захисту виробничого персоналу об'єкта і населення від сдор

3.1. В режимі повсякденної діяльності:

а) Організаційні заходи:

- підтримання в постійній готовності органів управління і сил, що відповідають за безпеку і призначені для керівництва і ліквідації можливих аварій на ХНО;

• постійне підтримання в робочому стані техніки за інших засобів (бульдозери, автокрани, мотопомпи, піногенератори, засоби дегазації) для ліквідації аварій на аміакопроводі;

• створення оперативної локальної системи стовішення робітників об'єкта та населення, що мешкає в небезпечній зоні навколо ХНО;

• забезпечення постійного контролю за хімічною обстановкою з використанням стаціонарних, пересувних та переносних приладів і систем

хімнічного контролю;

• накопичення і організації зберігання засобів індивідуального захисту

за місцем роботи і за місцем проживання людей в готовності до

використання в умовах НС;

• підготовка населення до дій в НС при можливих аваріях на ХНО

(аміакопроводі);

- визначення маршрутів руху (виведення) із зон хімічного ураження і районів тимчасового розміщення населення у випадку аварії на ХНО.

б) Інженерно-технічні заходи:

- проектування і будівництво ХНО з урахуванням небезпеки впливу природних НС;

^{- використання безпечних технологій та здійснення заходів забезпечення експлуатаційної надійності ХНО;}

^{- підвищення рівня автоматизації і механізації технологічних процесів і оснащення їх швидкодіючими технічними засобами захисту (автоматичними, відсічними приладами, системами локалізації аварії і т.д.);}

- зниження запасів СДОР до мінімально-необхідних за технологією;

- забезпечення надійності транспортування СДОР і сприятливих умов для ліквідації хімічної аварії (обладнання спрямованих стоків, пасток СДОР і т.д.);

- будівництво для персоналу ХНО і населення, яке проживає в небезпечній зоні, засобів колективного захисту з фільтровентиляційним обладнанням.

в) Санітарно-гігієнічні і медико-профілактичні заходи:

- створення санітарно-захисної зони (СЗЗ) навколо ХНО, яка повинна мати небезпечну відстань від об'єкта не менше, ніж 1000 м.:

- дотримання населенням гігієни харчування;

- здійснення постійного контролю чистоти повітря, води та продуктів харчування.