Tsukanov_V.Godiv_tvar_i_tehn_korm_Rob

31

ІІІ. Розрахунок поживності корму в ЕКО для птиці

а) За допомогою коефіцієнтів Х.У.Тітуса

Поживна	Хімічний	Вміст в	Коефіцієнт	Вміст	Коефіцієнт	Вміст
речовина	склад, %	1кг, г	перетравності,	ППР, г	перерахунку	ОЕ, кДж
			%		ППР в ОЕ,
					кДж
Протеїн
Жир
Клітковина
БЕР

Вміст ОЕ з урахуванням поправки на не перетравну клітковину:

ОЕ = _________________кДж – (( _______ - ________ ) х 1,42 кДж) = = ____________________________________________кДж.

Поживність в ЕКО ________ : 10000 кДж = ________.

б) За рівнянням регресії ОЕ = __________________________________________________ =

= _____________________________________________________кДж.

Поживність в ЕКО ________ : 10000 кДж = __________.

в) За сумою перетравних поживних речовин (СППР)

СППР = ________________________________________________ г. ПЕ = _____________ х 18,43 кДж _____________кДж.

ОЕ = _____________ х 0,96 = ________________кДж

Поживність в ЕКО ___________ : 10000 кДж = _________.

Висновки:

32

Заняття 5. Комплексна оцінка поживності кормів

―__‖ ________________ 201 р.

Мета заняття: ознайомитися з оцінкою протеїнової, жирової, мінеральної та вітамінної поживності кормів.

Вивчення фізіологічної ролі окремих елементів живлення в процесі обміну речовин в організмі тварин показало необхідність у різнобічній оцінці поживності кормів. Тому оцінюють корми і контролюють годівлю за значною кількістю показників: енергією, вмістом протеїну, амінокислот, вуглеводів, мінеральних елементів і вітамінів. Оцінка поживності корму за рядом ознак з урахуванням їх співвідношення і взаємного впливу називається комплексною або диференційованою.

Протеїнову поживність кормів оцінюють за вмістом в них сирого або перетравного протеїну, виражених в грамах або у відсотках, чи з перерахунку на одну кормову одиницю або кілограм сухої речовини. Вміст протеїну в кормах залежить від виду корму, його заготівлі і зберігання. У протеїн молодих рослин, силосу і коренеплодів, крім білку, входять і аміди. Вміст білку визначається за різницею між сирим протеїном і амідами.

За хімічною будовою білки є прості (альбуміни, глобуліни, проламіни, глютеліни, склеропротеїди) і складні (фосфопротеїди, глікопротеїди, хромопротеїди, нуклеопротеїди, ліпопротеїди і металопротеїди). До фракції амідів, крім власне амідів, належать амінокислоти, аміни, пурини, азотовмісні ліпіди, пірамідини, нітрати, алкалоїди та амонійні солі.

При оцінці протеїнової поживності визначають біологічну цінність протеїну, під якою розуміють показник використання азотистих речовин корму на підтримання життя і утворення продукції.

Розраховують коефіцієнти використання протеїну (прийнятого і

перетравного) за даними балансу азоту:
Коефіцієнт використання
прийнятого протеїну	= Nкорму – Nкалу - Nсечі	х 100
	Nкорму
Коефіцієнт використання
перетравного протеїну	= Nкорму – Nкалу - Nсечі	х 100
	Nкорму - Nкалу

Протеїнову поживність кормів доповнюють показниками розчинності протеїну у воді, лугах і сольових розчинах та визначенням співвідношення між амідами і білками, яке бажане на рівні 1:3.

Для тварин з однокамерним шлунком (свині, птиця), крім кількості протеїну важлива його якість та біологічна цінність, яку визначають за вмістом незамінних амінокислот з урахуванням їх доступності.

33

Незамінними для свиней та птиці вважаються такі амінокислоти: лізин, метіонін, триптофан, валін, гістидін, фенілаланін, лейцин, ізолейцин, треонін, аргінін, селенметіонін. Курчатам, крім цього необхідний і гліцин.

Серед незамінних амінокислот в раціонах частіше всього спостерігається дефіцит лізину, метіоніну і триптофану, які прийнято називати критичними амінокислотами.

Лізин використовується для синтезу тканинних білків, активує

гомепоез, сприяє синтезу нуклеопротеїдів, колагену і карнітину, всмоктуванню кальцію, позитивно впливає на обмін білків та стан нервової системи. При нестачі лізину порушується азотний обмін в організмі та продуктивність тварин, відзначаються випадки огрубіння та сухості вовнового покриву, депігментація пір’я у птиці.

Метіонін – сірковмісна амінокислота, головне джерело сірки, з якої в організмі синтезується сірчана кислота, що використовується для знешкодження у печінці токсичних продуктів обміну, приймає участь у процесі обміну жиру. З участю метіоніну проходить перетворення гуанідооцтової кислоти в креатин, коламіну в холін. В організмі існує тісний зв’язок між обміном метіоніну, фолієфою кислотою (Вс) та вітаміном В12.

Дефіцит метіоніну призводить до зниження продуктивності тварин та використання азоту корму, до ожиріння печінки, м’язової дистрофії, анемії, погіршення стану нервової системи.

Триптофан є вихідним продуктом для утворення в організмі нікотинової кислоти (вітамін РР), яка є складовою частиною ферментів НАФ і НАДФ. Триптофан попередник серотоніну, адренохрому та триптаміну, приймає участь в оновленні білків плазми крові.

Серотонін – важливий нейромедіатор необхідний для синтезу гормону епіфізу – меланотоніну. Дефіцит триптофану негативно впливає на рівень гемоглобіну та білків плазми крові, транспорт ліпідів із печінки в кров, може призвести до катаракти очей, атрофії сім’яників.

Потреба в амінокислотах розраховується в відсотках від сирого протеїну або сухої речовини раціону.

Крім абсолютних показників поживності протеїну використовуються відносні (протеїнове та енергопротеїнове відношення) Останнє часто визначають у годівлі птиці як кількість обмінної енергії в 1 кг корму, що припадає на 1% сирого протеїну.

Для раціонального використання кормів, необхідно знати і вуглеводну поживність корму. У живленні тварин вуглеводи виступають як основне джерело енергії, вихідними компонентами синтезу жиру, беруть участь у синтезі деяких амінокислот, складних білків і жирів, нуклеїнових кислот, глікозидів.

У раціонах тварин нормують вміст клітковини в сухій речовині, а безазотисті екстрактивні речовини (цукор і крохмаль) переважно нормують у раціонах жуйних. Так вміст клітковини в сухій речовині раціонів для жуйних має становити 16-28%, цукру – 8-10%, співвідношення цукру до крохмалю 1,5:1, цукропротеїнове відношення 0,8-1,5:1. Вміст клітковини в сухій

34

речовині раціонів свиней і птиці залежно від віку та виду рекомендується в межах відповідно 5-12% та 3-10%.

Жир необхідний для підвищення захисних функцій організму, він є джерелом ненасичених жирних кислот (лінолевої, ліноленової та арахідонової). З жиром надходять до організму жиророзчинні вітаміни.

Вміст жиру в сухій речовині раціонів необхідно підтримувати на рівні: для корів 3-5%, телят 5-8, свиней 1,5-2,5, птиці –4-6%.

Про мінеральну поживність кормів судять за валовим вмістом мінеральних речовин та їх біологічною доступністю в кормах. Для макроелементів (кальцій, фосфор, калій, натрій, хлор, сірка, магній) валовий вміст виражається у грамах для мікроелементів(цинк, йод, мідь, марганець, кобальт) – у міліграмах.

Біологічна доступність або ступінь засвоюваності мінеральних речовин в організмі тварин, визначається інтенсивністю їх всмоктування і залежить від багатьох причин: розміру частинок корму, фізичної та хімічної форми елементу, збалансованості раціону за поживними, мінеральними та іншими речовинами. Засвоюваність мінеральних речовин з кормів залежить від виду рослин, місця їх вирощування, стадії вегетації, строків збирання та умов зберігання кормів. Крім того використання мінеральних речовин в організмі тварин обумовлюється не лише їх надходженням з кормами, але й співвідношенням та взаємодією елементів в процесі обміну. Так найбільш корисне співвідношення кальцію і фосфору для тварин на початок росту організму складає 1,5-2:1, на кінець - більше 1,2:1. При значному вмісті кальцію в молоці високопродуктивних тварин, а також глибокотільних корів потреба в кальції збільшується і співвідношення між кальцієм і фосфором повинно бути 1,6-1,7:1. У птиці в період інтенсивної яйцекладки співвідношення кальцію до фосфору повинно складати 3-4:1.

Важливим показником є реакція золи, яку визначають за співвідношенням грам-еквівалентів кислотних, (P, S, Cl), лужних (Na, K, Mg,

Ca) :

Р3 = _____28Cl + 62 S + 97 P______

44 Na + 25,6 K + 82 Mg + 50 Ca,

де Р3 – реакція золи ± Cl, S, P, Na, K, Mg, Ca – вміст елементів в 1 кг корму, г; числа – коефіцієнти переведення в грам-еквіваленти. У раціонах це відношення рекомендується підтримувати в межах 0,8:1,0.

Дослідження останніх років свідчать про доцільність використання в годівлі тварин і птиці добавок хімічних елементів у природній формі – в органічно зв’язаних речовинах – хелатних сполуках. Деякі вчені вважають, що основна ідея мінерального живлення була помилковою. Неорганічні солі різних хімічних елементів не є засобом мінерального живлення, вони не лише забруднюють навколишнє середовище окрім того це неефективний і не природній шлях задоволення потреб тварин і птиці в дефіцитних хімічних

елементах живлення.
Вітамінна поживність	характеризується вмістом вітамінів або

провітамінів в 1 кг корму в міліграмах (каротин, вітаміни Е, В1,В2, В3,В4.), у

35

мікрограмах (вітамін В12) та в міжнародних або інтернаціональних одиницях (МО чи ІО – А і Д). 1 МО вітаміну А по активності відповідає 0,344 мкг кристалічного вітаміну А-ацетату чи 0,6 мкг бета-каротину. За 1 МО вітаміну Д прийнято 0,025 мкг вітаміну Д2 (кальціферолу). 1МО вітаміну С відповідає 0,05 мг чистої аскорбінової кислоти, а за 1 МО вітаміну Е прийнято 1 мг альфа-токоферолу.

Завдання 1.

Зробити порівняльну оцінку протеїнової поживності кормів

Корм	В 1 кг корму		На 1
			Е.К.О.
			припадає
	ЕКО	перетра-	перетр.
		в ного	протеїну, г
		протеїну

	В 1 кг корму, г			Вміст
				амінокислот
				до лізину, %
лізину		метіоніну з цистином	триптофану	метіоніну з цистином	триптофану

Завдання 2. Визначити в раціоні вміст цукру, крохмалю, клітковини та їх співвідношення між собою і перетравним протеїном (індивідуальне завдання)

Корм	К-сть	Суха	Перетрав-	Цукор,	Крох-	Сира
	корму,	речовина,	ний	г	маль, г клітко-
	кг	г	протеїн, г			вина, г

Всього в раціоні

Відношення:

1.Цукру до протеїну:

2.Крохмалю до цукру:

3.Легкоперетравних вуглеводів (цукор + крохмаль) до клітковини:

4.Протеїнове відношення:

36

5. Вміст у сухій речовині клітковини, %:

Завдання 3. Дати характеристику мінеральної поживності кормів (самостійна робота)

Назва корму			В 1 кг корму, г					Відношення
	K	Ca	Na	Mg	P	S	Cl	Ca:P	кислотних
									елементів
									до лужних

Завдання 4. Користуючись даними про вітамінний склад кормів виписати по три корми з максимальним і мінімальним вмістом каротину, вітамінів А, Д, Е, В1, В2.

Мінімальний вміст		Максимальний вміст
корми	вміст	корми	вміст

Каротин, мг

Вітамін А, тис. МО

Вітамін Д, тис. МО

Вітамін Е, мг

Вітамін В1, мг

Вітамін В2, мг

Висновки:

37

Контрольні питання

1.Що таке перетравність поживних речовин корму?

2.Чи існує різниця в перетравленні корму між жуйними, кіньми, свинями і птицею та в чому вона полягає?

3.Які існують способи визначення перетравності кормів?

4.Які фактори впливають на перетравність кормів?

5.Що таке протеїнове відношення і як його обчислюють?

6.Якими буде перебіг травних процесів у жуйних за протеїнового відношення 3:1 та 12:1?

7.Чому протеїнове відношення 6-8:1 вважається оптимальним?

8.Чому для визначення матеріальних змін в організмі тварини потрібно визначити баланс азоту і вуглецю?

9.Як визначається баланс азоту і вуглецю?

10.В яких випадках баланс азоту буває позитивним і негативним? Наведіть приклади.

11.Як за балансом азоту і вуглецю визначити відкладення білка і жиру та приріст живої маси тварини?

12.Як визначити баланс енергії?

13.Що таке обмінна енергія корму?

14.Коли була розроблена система оцінки поживності кормів у вівсяних кормових одиницях і в чому її сутність?

15.В якій послідовності проводиться розрахунок поживності кормів у вівсяних кормових одиницях?

16.Що таке ―коефіцієнт повноцінності корму‖?

17.Чому виникла необхідність оцінювати поживність кормів в обмінній енергії?

18.Чому кількість енергії в одному і тому ж самому кормі для різних тварин різна?

19.Який еквівалент однієї енергетичної кормової одиниці?

20.Наведіть коефіцієнти продуктивної дії перетравних поживних речовин?

21.Як розрахувати кількість обмінної енергії прямим способом?

22.Як розрахувати вміст обмінної енергії непрямим способом?

23.Що таке комплексна оцінка кормів і раціонів?

24.За якими показниками визначається протеїнова поживність кормів?

25.Яка роль критичних амінокислот в годівлі тварин?

26.Яке значення вуглеводів в організмі тварин?

27.Як контролюють вміст вуглеводів і жиру в кормах і раціонах?

28.Назвіть основні показники мінеральної поживності кормів?

29.В яких одиницях визначається вітамінна поживність кормів?

30.Яке значення мінеральних речовин і вітамінів в годівлі тварин.

31.Як визначити співвідношення кислотних і лужних елементів в раціонах тварин?

38

Розділ 3.

Корми

Класифікація кормів

Корми - це продукти рослинного і тваринного походження та промислового синтезу, що містять поживні речовини у засвоюваній формі і не мають шкідливого впливу на здоров’я, відтворювальні здатності тварин і якість одержуваної від них продукції.

Найбільше практичне значення мають класифікації кормових засобів за джерелами одержання, цільовим призначенням і господарська класифікація.

Класифікація кормових засобів за джерелами одержання (походженням):

1)рослинного походження;

2)тваринного походження;

3)мікробіологічного синтезу;

4)хімічного синтезу;

5)мінеральні добавки;

6)комбіновані;

7)харчові відходи.

Класифікація кормових засобів за цільовим призначенням:

1)корми (основа кормових сумішей і раціонів);

2)суміші кормових засобів: кормосуміші, комбікорми, БМВД, премікси і власне раціони;

3)добавки: макро- і мікродобавки (солі і сполуки макро- і мікроелементів, вітамінів, препаратів амінокислот, жирів, фосфатидів, небілкових азотистих сполук, антибіотиків та лікарських препаратів, ферментів, антиоксидантів, стимуляторів росту тощо);

4)замінники молока для молодняку раннього віку тварин різних видів.

Господарська класифікація кормових засобів:

1)соковиті (вологи більше 40%: усі зелені корми та силосовані корми, сінаж, коренебульбоплоди, баштанні тощо);

2)водянисті (вода у вигляді технологічних домішок: свіжий та кислий жом, післяспиртова барда, пивна дробина, картопляна мезга, рідкі дріжджі, вологий кукурудзяний глютен і т.ін.);

3)грубі (більше 19% клітковини у CP: сіно, солома, гіллячковий корм, кошики соняшнику, стрижні качанів кукурудзи, трав'яне борошно низької якості, сухе листя);

4)рослинні концентрати (зерно та насіння, макухи та шроти, млинові відходи, сухий жом і буряк, суха пивна дробина і картопля, трав'яне борошно високої якості тощо);

39

5)тваринні (молоко і продукти його переробки; риба і рибне борошно; м'ясо і субпродукти, м'ясо-кісткове, кров'яне і кісткове борошно, м'ясний бульйон, кормові жири і т.ін.);

6)мікробіологічні (кормові дріжджові та бактеріальні біомаси, антибіотики, препарати амінокислот і вітамінів, ферменти і закваски тощо);

7)добавки хімічного синтезу (сечовина, аміачна вода і скраплений аміак, амінокислоти, вітаміни, лікарські препарати та ін.);

8)мінеральні (кухонна сіль; кальцієві добавки - крейда, чере-пашник; кормові фосфати; солі мікроелементів; цеоліти і бентоніти тощо);

9)комбіновані (комбікорми, ЗЦМ, БВМД, премікси, кормосумі-ші і раціони);

10)харчові відходи (побутові харчові відходи і залишки з установ громадського харчування).

Заняття 1. Зелені корми

―_____‖ ______________ 201 р.

Мета заняття: ознайомитись з хімічним складом, поживністю, вимогами галузевого стандарту до якості зелених кормів.

Зелені корми відносяться до соковитих кормів, вони мають високий вміст води (70-85%). Суха речовина в ранні фази вегетації характеризується високою поживністю, високим вмістом перетравного протеїну, вітамінів та інших поживних речовин. В 1 кг сухої речовини лучної трави міститься 1,13 корм. од., 115 г перетравного протеїну, 9,6 г кальцію, 4 г фосфору, 300-400 мг каротину.

Однак в процесі вегетації рослин, їх поживна цінність значно змінюється. Так під час дозрівання рослини у них зменшується вміст каротину і протеїну, збільшується кількість клітковини, внаслідок чого знижується їх перетравність і споживання (табл. 6). Тому скошувати трави необхідно в оптимальні фази вегетації рослин.

Таблиця 6

Вміст поживних речовин в зелених кормах в залежності від фази вегетації

Вид рослин	Фаза вегетації	Вміст в сухій речовині, %
	рослин в період	протеїну	клітковини
	косіння
Бобові	Стеблування	20 – 22	17 – 21
	Бутонізація	19 – 21	21 – 23
	Цвітіння	16 – 20	24 - 28
Злакові	Вихід в трубку	18 – 20	18 – 21
	Колосіння	11 – 13	23 – 30
	Цвітіння	10 - 11	30 - 33

40

В річному кормовому балансі питома вага зелених кормів для великої рогатої худоби може сягати в Україні від 24 до 43%.

Ефективність їх використання залежить від наступних умов:

1.Складу травосумішей в системі зеленого конвеєра, а також ботанічного складу пасовищного корму.

2.Строків косіння або згодовування в залежності від фази вегетації

рослин.

3.Оптимального рівня клітковини в раціонах

4.Забезпеченості жуйних тварин крохмальом і кухонною сіллю.

5.Способів згодовування зелених кормів тваринам

6.Дотримання ветеринарних умов при згодовуванні бобових рослин жуйних тварин

Необхідно виявляти обережність при згодовуванні ряду кормів, які можуть накопичувати в своєму складі отруйні речовини (сорго, суданка); корми, що вирощуються поблизу автомагістралей можуть містити велику концентрацію свинцю; корми, які вирощувались на перевдобрених ґрунтах (нітрати); після дощу, або з росою (бобові культури).

Зелені корми використовуються як при випасанні тваринами, так і скошеною масою із годівниць.

Порівняльна ефективність використання зелених кормів при випасі або

згодівниць наведена в табл. 7.

Таблиця 7

Споживання зеленої маси різних культур при випасанні і при згодовуванні з годівниць (%)

Культури і суміші	Способи використання
	випасання	згодовування з
		годівниць
Багаторічні трави	71	92
Озиме жито	61	90
Вика + овес	67	96
Суданка	57	86
Кукурудза	68	89
Сорго	43	76

Дані табл. 6 свідчать про те, що тварини використовують зелені корми з годівниць більш ефективно. Але при стійловому літньому утриманні тваринам не вистачає вільного руху, що негативно може вплинути на їх фізіологічний стан. При використанні скошеного зеленого корму необхідно враховувати і обставини, при яких тривале його зберігання в купах може призвести до самозігрівання, особливо в тих випадках коли корм дуже подрібнений.

Такий корм погано поїдається тваринами, а інколи це призводить до їх захворювання. Тому зелені корми потрібно використовувати свіжоскошеними, а довжина січки повинна бути не менше 10 –12 см.