Tsukanov_V.Godiv_tvar_i_tehn_korm_Rob

41

Як оцінюють трави? У першу чергу контролюють вміст сухої речовини, ботанічний склад, наявність шкідливих і отруйних речовин, фазу вегетації та ін.

Перша оцінка це господарська. Корми поділяють на три категорії: доброякісні, підозрілі, непридатні до згодовування.

Доброякісні корми – ті, що згодовуються тваринам без особливих обмежень.

До підозрілих кормів та тих, які потрібно згодовувати з пересторогою належать трави, які в певні фази вегетації накопичують отруйні речовини (сорго, суданка), з переудобрених азотом ґрунтів (накопичують нітрати), після заморозків (кукурудза, люпин), після дощу або з росою (конюшина, люцерна).

До непридатних до згодовування належать зелені корми, які містять шкідливі та отруйні трави більше 1% за масою, та корми, що довгий час зберігались в купах, уражених грибками, а також одержані з переудобрених ґрунтів.

Залежно від фази вегетації, вмісту сухої речовини, мінеральних домішок, отруйних і шкідливих трав згідно з галузевими стандартами зелені корми діляться на 3 класи.

Наприклад: зернові культури на зелений корм (крім кукурудзи), сіяні злакові багаторічні і однорічні трави. Візьмемо фазу вегетації. Їх є три

(табл. 8).

						Таблиця 8
	Розподіл за класами зеленої маси злакових культур
Фаза вегетації				Масова частка, %
рослин у момент		Клас	Сухої	Мінеральних	Отруйних	Шкідливих
скошування			речовини,	домішок, не	рослин, не	рослин та тих,
			не менше,	більше, %	більше, %	що погано
			%			поїдаються, не
						більше, %
Не пізніше виходу в
трубку		1	12	0,1	-	1
Початок колосіння		2	17	0,3	0,1	3
Колосіння		3	23	0,5	0,3	5

Індивідуальне завдання.

Визначте споживання коровою сухої речовини (кг) і концентрацію енергії в 1 кг її (корм. од., МДж обмінної енергії), перетравного протеїну, сирого жиру, сирої клітковини (у відсотках). Скільки кальцію, фосфору (г) і каротину (мг) припадає на 1 корм. од.?

Тварина за добу з’їдала на культурному пасовищі ____ кг трави (конюшина + тимофіївка) або іншу і додатково в стійлі отримувала ___ кг зеленої трави кукурудзи молочно-воскової стиглості або іншої трави.

42

Заняття 2. Грубі корми

―___‖ ______________ 201 р.

Мета заняття: ознайомитись з вимогами стандарту до якості сіна, органолептичною оцінкою сіна та соломи, різними способами підготовки соломи до згодовування та визначенням запасів грубих кормів.

Грубі корми – сіно, солома, полова та інші відходи рослинництва характеризуються високим вмістом клітковини, наявність якої й зумовлює грубість корму, невисоку його перетравність і поживну цінність. Вміст клітковини сягає 20-42%, вміст води 12-17%.

Сіно – законсервована зелена трава шляхом висушування до вологості 17%. Згодовують великій рогатій худобі, коням, вівцям, а в подрібненому вигляді – свиням і птиці.

Сіно високої якості сприяє забезпеченню повноцінної годівлі у зимовий період та поліпшенню процесів травлення у тварин. Поживність 1 кг основних видів сіна: 0,42-0,45 корм. од; 40-110 г перетравного протеїну; 3-17 г кальцію; 1,5-2,5 г фосфору і 15-45 мг каротину.

Початок збирання бобових трав на сіно бажано проводити в фазі бутонізації

– початку цвітіння, злакових до колосіння з закінченням збирання за 5-7 днів. В ці фази розвитку рослини отримують максимальну кількість поживних речовин. В фазі ж повного цвітіння недобір продукції складає близько 1517% при збільшенні концентрації клітковини до 25-40%. Люцерну бажано скошувати тоді, коли від шийки починають відростати нові паростки, які забезпечують наступний укіс. В цей період травостій люцерни має 10% розкритих квітів. В табл. 9 наведені дані про хімічний склад конюшини, люцерни і тимофіївки в різні фази вегетації.

Вихід скошеної маси в значній мірі залежить від висоти скошування трав (табл. 10).

Таблиця 9

Хімічний склад трав по фазах вегетації, % до сухої речовини

Культура	Фаза	Протеїн	Сирий	Сира	БЕР	Зола	Каротин
	вегетації		жир	клітковина			мг/кг
1	2	3	4	5	6	7	8
Конюшина	Бутонізація	20,5	3,2	24,9	44,9	6,5	228
	Початок
	цвітіння	18,1	3,0	26,5	43,7	6,7	175
	Повне
	цвітіння	17,4	2,7	25,3	45,9	7,1	160
Люцерна	Бутонізація	19,5	2,5	25,5	41,2	11,3	206
	Початок
	цвітіння	16,8	2,4	29,1	41,1	10,6	170
	Повне
	цвітіння	16,2	2,2	31,2	42,0	8,4	127

43

Продовж. табл. 9

1		2		3		4			5		6	7			8
Тимофіївка		Вихід у
		трубку		15,5		3,4			19,1		55,1	6,9			190
		Колосіння		13,9		2,9			29,6		54,2	6,4			155
		Початок
		цвітіння		9,3		2,7			26,5		54,4	6,1			93
		Повне
		цвітіння		8,1		2,2			28,7		55,2	5,9			82
														Таблиця 10
Вихід зеленої маси в залежності від висоти скошування трав
Типи			Висота		Вихід зеленої маси при висоті зрізу (у см), %
сінажей			травостою
					5			7		10				15
Злаково-			100		90-95			85-90		75-80				65-75
осоковий			75		85-90			75-80		70-75				50-60
			50		75-85			65-75		55-65				40-50
			25		65-75			60-65		50-60				35-40
Різнотравно-			100		95			85		85				70-75
бобовий			75		90			80		80				65-70
			50		85-90			70-75		70-75				55-60
			25		75-80			55-65		55-65				40-45
Злаково-			75		80-95			70-75		65-60				40-50
різнотравно-			50		75-80			65-70		50-60				30-40
бобовий			25		50-60			40-50		30-40				20-30

Висота зрізу при заготівлі на сіно сіяних багаторічних і однорічних трав, а також природних сінокосів повинна бути 5-7см для сіяних багаторічних трав в перший рік життя і при використанні їх в наступний рік на насіння – 7-9см.

При сприятливих погодних умовах для прискорення сушіння бобові трави і бобово-злакові суміші скошують з одночасним їх плющенням. У несприятливу погоду її не проводять.

Для створення умов рівномірного і швидкого сушіння скошених трав проводять їх ворушіння. Перше ворушіння проводять по мірі підсихання верхнього шару через 1,5-2 г після скошування, наступне - в залежності від погодних умов - через 2-4 години. При зниженні вологості бобових трав до 55-60% і злакових до 50-55%, масу із прокосів згрібають в валки і досушують до вологості, яка відповідає вибраній технології заготівлі сіна. На зрошувальних землях валки обертають за 1-1,5 години до підбирання. При вологості сіна 18-20% його підбирають і транспортують до місця скирдування. Місце під скирту вистилають шаром соломи 0,5-0,7м. Вивершують скирту соломою шаром 0,8-1м.

Строки останнього скошування для злакових трав – за 30 днів, для бобово-злакових – за 45 до початку приморозків встановлюють для того, щоб

44

в зимуючих органах рослин накопичилась достатня кількість запасних пластичних речовин.

При тривалому зберіганні сіна його вологість не повинна бути більше 17%, що дає певні гарантії ефективного зберігання і запобігає пошкодженню бактеріями і плісеневими грибами.

При заготівлі пресованого сіна в тюках і рулонах відпадає ряд технологічних операцій (зволакування, копніння, змочування), які обумовлюють механічні втрати– обсипання листя та квіткових суцвіть. Так як пресоване сіно займає в у декілька разів менший об’єм у порівнянні з розсипним, то є можливість більш ефективного його зберігання під навісами і в сіносховищах. Пресування сіна в тюки здійснюються при вологості 2022%. Якщо тюковане сіно планується досушувати активним вентилюванням, то маса, пресується при вологості 30-35% з щільністю 100-130 кг/м3.

Вимоги ДСТУ до якості сіна, а також показників його безпеки наведені в табл. 11, 12

						Таблиця 11
	Нормативні вимоги для встановлення класів сіна
	Назва показника		Норма для класу
		І		ІІ		III
	Вміст сухої речовини, %, не менше	83		83		83
	Фаза вегетації трав, не пізніше:
	злакових	початок		початок		цвітіння
		колосіння		цвітіння
	бобових					початок
		бутонізація		цвітіння		плодоно-
						шення
	Колір:
	сіяного бобового (бобово-злакового)	зелений, зелено-жовтий, світло-бурий,
	сіяного злакового і сіна природних кормових	зелений, жовто-зелений, зелено-бурий
	угідь
	Запах	типовий ароматний сінний, без запаху
	М'якість (структура)	дуже м'яка та гнучка, злегка жорстка
	Вміст листя, %, не менше	50		35		20
	Вміст чужорідних домішок, %, не більше	10		20		30
	Вміст шкідливих та отруйних рослин згідно з	0,5		1,0		1,0
	додатком В, %, не більше
	Вміст у сухій речовині:
	сирого протеїну, %, не менше	15		11		7
	сирої клітковини, %, не більше	27		30		33
	обмінної енергії, МДж/кг, не менше	9,2		8,5		7,8
	кормових одиниць, в 1 кг, не менше	0,75		0,61		0,49
	золи, нерозчинної у соляній кислоті, %, не	0,7		0,7		0,7
	більше
	Токсичність		Не допускається

45

Примітка 1. Норми встановлені не раніше як через 30 діб після закладання сіна на зберігання і не пізніше ніж за 10 діб до його реалізації (початку згодовування тваринам); Примітка 2. Бобово-злакові травосумішки скошують при настанні відповідної фази вегетації у домінуючого компонента.

Примітка 3. За виготовлення вологого пресованого сіна із застосуванням консервантів та багатошарового полімерного пакування вміст вологи допускається до 40%.

Примітка 4. Вміст чужорідних домішок це сумарний вміст малоцінних рослин (щучка дерниста, біловус стиснутий, лепешняк водяний, великостеблові осоки, щавелі, очерети тощо) і рослин з грубими та здерев'янілими стеблами діаметром 3 мм і більше, які непридатні для годівлі тварин, пилу, грудок землі, каміння, сміттєвих домішок тощо.

		Таблиця 12
Показники безпеки сіна
Назва показника		Допустимий рівень вмісту в сухій речовині
Нітрати, мг/кг		500,0
Нітрити, мг/кг		10,0
Токсичні елементи, мг/кг
Свинець		3,0
Кадмій		0,3
Миш'як		0,5
Ртуть		0,05
Мідь		30,0
Цинк		50,0
	Пестициди, мг/кг
Хлорорганічні пестициди		0,1
Гексахлоран		0,05
ДДТ (сума ізомерів та метаболітів)		0,05
Гептахлор		не допускається
	Мікотоксини, мг/кг
Афлатоксин В1		0,1
Зеараленон (Ф-2)		3,0
Т-2 токсин		0,2
Дезоксиніваленол Хвомітоксин		0,2
Патулін		0,5
Стеригматоцистин		0,6
	Радіонукліди, Бк/кг
Цезій-137(137Сз)		600
Стронцій-90 (90Sr)		200

У загальній (органолептичній) оцінці сіна прийняті такі показники (табл. 13): ботанічний склад, фаза вегетації трав у період зберігання, колір, запах, вміст вологи шкідливих і отруйних рослин і сторонніх домішок, облиствленість, запорошеність пилом.

46

	Таблиця 13
Органолептичні показники якості сіна
Показники та нормативи якості сіна	Оцінка
Колір зелений, чи темно-зелений, запах ароматний. Період збирання:	відмінно
бобових трав — у фазі бутонізації та початку цвітіння (5-10 %).
Злакових — колосіння. Вологість під час оцінки — 17 %.
Колір світло-зелений чи жовтувато-зелений. Період збирання — початок	добре
цвітіння злакових та бобових (до 25 %). Вологість під час оцінки — 17
%.
Колір жовтувато-зелений, чи зелено-бурий, запах ароматний, проте менш	задовільно
виразний. Період збирання — повне цвітіння злакових та бобових трав.
Вологість — 17 %.
Колір блідо жовтий чи темно-бурий, запах не свіжий, затхлий. Період	незадовільно
збирання — до і після цвітіння злакових та бобових трав. Вологість —
17%.
Колір золи чи темно-бурий із сірим нальотом. Запах неприємний,	не використо-
пліснявий, гнильний. Період збирання — усі фази розвитку. Вологість—	вується
17%.

Залежно від ботанічного складу і умов вирощування сіно поділяють на такі види: сіно бобове (бобових понад 60%); сіно злакове (злакових понад 60% і бобових менше 20%); сіно бобово-злакове (бобових від 20 до 60%); сіно природних кормових угідь (злакові, бобові та ін.)

Крім оцінки за стандартом, доброякісність сіна можна визначити, користуючись бальною шкалою (табл. 14).

Таблиця 14

Бальна шкала якості сіна

Кількість	Бал	Вміст	Бал	Кількість	Бал	Запах	Бал	Колір	Бал
сухої		сирого		каротину в
речовини,		протеїну в		сухій
%		сухій		речовині,
		речовині,		мг/кг
		%
85 і	10	12 і більше	15	30 і більше	10	типовий	10	зелений,	5
більше						приємний		зеленувато-
								бурий
83-84,9	8-9	10-11,9	10	25-29,9	8	слабкий	5	зеленуватий,	3
						запах сіна		бурувато-
								зелений
81-82,9	6-7	8-8,9	5	20-24,9	6	відсутній	0	безбарвний,	0
						сінний		сірувато-
								золотистий
79-80,9	4-5	6-7,9	0	15-19,9	4	запах	0	темно-бурий,	0
						плісняви		чорний,
								перегріте сіно
77-78,9	0	5,9 і	0	5-14,9	0	запах	0	чорний,	0
		менше				гнилі,		плісняве,
						прілості		цвіле сіно

47

За цією шкалою дуже хороше сіно має оцінку 50-40 балів, хороше – 39,9-30, задовільне – 29,9-20, незадовільне (погане) – 19,9 і менше балів.

Солома – залишки після обмолочування і відділення стиглого насіння зернових, круп’яних та технічних культур. Характерною особливістю соломи є високий вміст клітковини (36-42%) і дуже низький протеїну (3-4%) та жиру

(1-2%).

Чим більше в соломі клітковини, тим нижча її кормова цінність. За цим показником солома ярих зернових переважає солому озимих. Хороші сорти соломи ярих за поживністю наближаються до сіна низької якості.

За кормовою цінністю (в 100 кг соломи кормових одиниць) солому можна розподілити так: просяна – 40, ячмінна – 36, кукурудзяна – 35, вівсяна

–31, пшенична – 22, житня – 22.

Угодівлі високопродуктивних тварин через низьку поживність солома відіграє роль баласту, необхідного для надання раціонам належного об’єму.

Низькопродуктивним тваринам солому можна згодовувати до 50% даванки грубих кормів.

При загальній оцінці соломи і визначенні її типу враховують вид рослин, з яких вона одержана, колір і запах, запиленість, горілість, вологість, вміст днища (підстилка) і верхівка скирти, а також засміченість її шкідливими та отруйними рослинами.

Колір соломи залежить від виду рослин, способів збирання і зберігання. Доброякісна солома: пшенична яра, ячмінна, вівсяна – світло-жовтого кольору із світло-бурими вузлами, просяна – від зеленого до темно-зеленого кольору, озимих (жита, пшениці) за кольором дещо світліша за солому ярих культур.

Згідно із стандартом, вологість сухої соломи не повинна перевищувати 14%, соломи середньої сухості – 14-15%, вологої – 16-20%, сирої – більше

20%.

За результатами органолептичної оцінки солому поділяють на три категорії: доброякісна, підозріла, непридатна до згодовування.

Доброякісна солома має властиві даному виду рослин колір, запах і блиск. Вміст шкідливих та отруйних трав допускається не більше 1%. Вологість доброякісної соломи не повинна перевищувати 17%.

Підозріла – це солома з ознаками псування (гнила, обледеніла, цвіла, затхла, горіла). Кількість ушкодженої соломи не повинна перевищувати 10% до загальної маси.

Непридатна до згодовування солома має більше 10% соломи із ознаками псування або ж більше 1% шкідливих та отруйних трав, наявні домішки бур’янів,або інших злакових рослин.

З метою підвищення поїдаємості соломи застосовують слідуючі способи підготовки її до згодовування:

- фізичні (механічні) - подрібнення (3-4см для ВРХ, 2-3см для ДРХ), змочування, запарювання;

- біологічні – самозігрівання, силосування та дріжджування;

48

- хімічні – кальцинування, обробка лугами, кислотами, аміачною водою та іншими речовинами.

Фізичні та біологічні способи сприяють покращенню поїдання соломи, але не впливають на її перетравність.

Хімічні способи, окрім зазначеного впливу, ще й підвищують перетравність поживних речовин на 15-20%. При цьому її енергетична цінність збільшується у 1,5 – 2 рази.

Облік запасів грубих кормів Визначення запасів грубих кормів проводять шляхом обмірювання

скирт і стогів сіна або соломи. Для чого використовують формули та орієнтовну масу 1м3 сіна, або соломи (табл. 15, 16)

Таблиця 15

Орієнтовна маса 1м3 сіна, кг

Вид сіна			Низькі і середньої висоти				Високі скирти і стоги
			скирти і стоги
			свіжо	через		через 3	свіжо	через	через 3
			складена	30 днів		місяці	складена	30 днів	місяці
			(через 3-5				(через 3-5
			днів)				днів)
Сіяні багаторічні трави:
злаково-бобове			55	67		70	63	75	80
злакове			45	55		62	52	61	68
бобове	(конюшина,		57	70		75	66	77	83
люцерна, еспарцет)
Сіяні однорічні трави:
вико-вівсяне і вико-			55	67		70	66	77	83
ячмінне
суданкове			43	52		57	50	58	62
Природних сіножатей:
злаково-бобове
крупнотрав’яне			55	67		70	63	75	80
злакове	лучне	або
степове			45	55		62	52	61	68
Лучне, лісове, степове,
злаково-різнотравне			42	50		55	49	57	61

Об’єм скирт і стогів визначають за такими формулами:

1. Скирти кругловерхі високі (висота більша ширини) : Об = (П х 0,52 – Ш х 0,46) х Ш х Д.

2. Скирти кругловерхі середні і низькі: Об = (П х 0,52 – Ш х 0,44)хШхД

3. Скирти плоскі усіх розмірів : Об = (П х 0,56 – Ш х 0,55) х Ш х Д

4. Скирти гостроверхі шатрові : Об = ПхШ хД

4

49

5. Стоги високі: Об = (0,004 х П – 0,012 х С) х С2

	6. Стоги низькі: Об =				СхП2
				33
	Де Об – об’єм, м3; П – перекидка, м;						Ш – ширина, м;	Д – довжина
скирти, м; С – окружність, м.
								Таблиця 16
		Орієнтовна маса 1 м3 соломи, кг
Назва соломи		Низькі і середньої висоти					Високі скирти
		скирти
		свіжо скошена			злежана ( не		свіжо скошена	злежана ( не
		(через 3-5 днів			раніше,		(через 3-5 днів	раніше,
		після складання)		ніж через 45 днів			після складання)	ніж через 45 днів
				після складання)				після складання)
Жита	і
пшениці:	без
полови		30		35			35	39
з половою		34		40			39	44
Ячмінна:
без полови		35		50			40	55
з половою		43		61			49	67
Вівсяна:
без полови		35		50			40	55
з половою		41		57			47	63
Просяна:
без полови		36		45			41	50
з половою		110		140			-	-

Завдання 1. Користуючись вимогами стандарту, визначити клас сіна

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Результат оцінки____________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

______________________________________________________________

Завдання 2. Визначити за даними індивідуального завдання запаси сіна в господарстві__________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Розрахунок___________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

50

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Заняття 3. Коренебульбоплоди, баштанні кормові культури

―___‖ ______________ 201 р.

Мета заняття: ознайомитись з основними методами оцінки якості коренебульбоплодів, силосу і сінажу та набути навиків визначення запасів консервованих кормів.

До коренеплодів належать кормові, напівцукрові і цукрові буряки, турнепс, морква, бруква, куузіку; до бульбоплодів – картопля і земляна груша (топінамбур).

Ці корми характеризуються фізичними і поживними якостями. Вміст води становить 75-90%, низький рівень клітковини та жиру, відповідно 0,8- 15% та 0,1-0,2%. У складі сухої речовини переважають без азотні екстрактивні речовини, які в коренеплодах представлені цукром, а в бульбоплодах – крохмалем.

Перетравність органічної речовини коренебульбоплодів жуйними і свинями досягає 85-90%.

У середньому можна вважати, що 1 кг сухої речовини в коренях і бульбах дорівнює приблизно 1 корм. од. Високий вміст води і вуглеводів у коренебульбоплодах ускладнює їх зберігання. При зберіганні клітини коренів і бульб дихають; в них не припиняються ферментативні процеси. Чим вище температура і вологість повітря, тим інтенсивніше протікає дихання і більші втрати органічних речовин.

Оптимальна температура зберігання коренів і бульб близько нуля градусів (від 0 до 2 °С). Для буряків і моркви середня температура замерзання становить близько -1,5 ° С, для турнепсу і брукви близько -1 °С.

При температурах вище 3-4 °С посилюється дихання і випаровування вологи, що може призвести до проростання та псування їх пліснявими грибами та гнильними бактеріями. Великі, більш водянисті корені і бульби зберігаються гірше дрібних, тому їх рекомендується згодовувати тваринам у першу чергу.

Загальна енергетична цінність 1 кг коренеплодів становить 0,1-0,3 кормових одиниці. Вміст сирого протеїну в сухій речовині коренеплодів – 4- 12%, половина якого представлена амідами.

Картопля. Цей корм у свіжому, запареному або висушеному вигляді може бути з успіхом використаний всіма видами тварин. В 1 кг картоплі міститься 0,3 корм, од., 12 г перетравного протеїну, 0,14 г кальцію, 0,68 г фосфору. Хімічний склад картоплі в залежності від сорту і умов вирощування змінюється в широких межах; в середньому вона містить близько 25% сухої речовини, з яких до 20% припадає на крохмаль;