Drobitko_A.Vinograd_Lab

на 4-5см у суспензію глини і свіжого коров'ячого гною (на 1/3 коров’яку береться 2/3 глини, води додають до одержання сметаноподібної консистенції).

Висаджують живці прямими рядами. Відстань між рядами 70-140 см, у ряду – 8-10 см. Глибина посадки не більше 30-35 см, над поверхнею залишається два вічка з обов'язковим окучуванням.

Догляд за шкілкою

Догляд за шкілкою – це включає обробіток ґрунту, знищення бур’янів, зрошення, підживлення, боротьба зі шкідниками та хворобами.

Зволоження проводять в міру необхідності – 80-95% НВ. Підживлення - NРК із розрахунку 15-20 кг діючої речовини на 1 га. Обов'язкова операція при догляді – катаровка. Її проводять на початку червня. Після зниження валків ґрунту обламують зайві пагони, лишаючи один. В середині серпня проводять чеканку пагонів.

Після опадання листя, саджанці викопують, сортують, направляють на зберігання у підвали.

Завдання 1. Відповісти письмово, на якій біологічній особливості виноградної рослини базується метод вегетативного розмноження винограду.

Завдання 2. Записати у зошит технологічну схему вирощування кореневласних саджанців винограду.

Контрольні запитання

1.Назвіть операції, що складають технологічну схему вирощування кореневласних виноградних саджанців.

2.Як заготовляють та зберігають виноградну лозу для вирощування виноградних саджанців?

3.Для чого проводять кільчування чубуків?

4.Як проводять кільчування живців (умови, тривалість)?

5.Які агротехнічні заходи потрібні для догляду за шкілкою?

6.За якої температури ґрунту і на яку глибину висаджують чубуки для вирощування кореневласних виноградних саджанців.

31

Матеріали та обладнання: Чубуки в пучках (різні за діаметром, якістю, тощо), ножі, секатори, пилки для бороздкування, лінійка, калібри для визначення діаметру чубуків, стакани з водою, 1-2% спиртовий розчин йоду, ящик для кільчування, зошити, ручки, підручники. Проспекти, схеми, додаткова література.

Лабораторна робота №5

(ЧАСТИНА 2)

Тема: Технологічна схема вирощування щеплених виноградних саджанців.

Мета заняття: Вивчити прийоми щеплення, умови калюсоутворення, стратифікації, загартування при вирощуванні щеплених виноградних саджанців.

Загальні відомості: Щеплені саджанці вирощують у зоні поширення філоксери, а також у північних районах виноградарства, де європейські сорти прищеплюють на морозостійких підщепах. З 1983 року вся територія України належить до зони суцільного поширення філоксери.

Господарство, що займається вирощуванням щеплених виноградних саджанців, повинно мати земельну ділянку для вирощування саджанців у відповідній сівозміні, майстерні для щеплення, підвали для зберігання підщепних та прищепних лоз, теплиці для стратифікації щеп, траншеї для загартування щеп, маточні насадження для прищепних та підщепних лоз.

Технологічна схема вирощування щеплених саджанців винограду має такі елементи: вирощування, заготівля і зберігання підщепної лози; вирощування, заготівля та зберігання прищепної лози; підготовка підщепних і прищепних лоз до щеплення; щеплення; стратифікація та загартування щеп; підготовка щеп до садіння; садіння щеп у ґрунт, догляд за щепами у шкілці; викопування, сортування і зберігання саджанців.

Заготівля і зберігання підщепної лози

Заготівля та зберігання прищепної лози проводиться, як і при вирощуванні кореневласних виноградних саджанців.

32

Підготовка підщепних і прищепних лоз до щеплення Підготовка підщепних чубуків. Лози розрізують на чубуки завдовжки

40-45 см так, щоб нижній зріз був нижче вузла на 5-7 см, а верхній – за міркою. Одночасно із сортуванням підщепні чубуки калібрують за діаметром у верхній їх частині на три фракції: тонкі – 7-9 мм, середні – 9,1-11 і товсті – 11,1-13 мм, зв’язують у пучки по 100 штук.

На чубуках видаляють (осліплюють) вічка гострим ножем. Підготовлені таким чином підщепні чубуки знову зв'язують у пучки і переносять у басейн (чи інші ємності для вимочування). Вимочують їх у чистій воді за температури 15-16°С протягом 2-5 днів. У добре вимочених чубуків на свіжому зрізі у верхній частині виступають краплини води. Такий стан звичайно відповідає вологості чубуків 55-58% абсолютно сухої маси. Після вимочування чубуки обеззаражують у 0,5% розчині хінозолу і зберігають партіями за сортами і калібрами у холодильнику або прохолодному приміщенні.

Підготовка прищепних чубуків

Перед щепленням протягом 5-7 днів проводять прогрівання верхівок підщепних чубуків (підгін, перед щепна стратифікація) при температурі 2224°С. Для цього використовують електростратифікаційну установку ЧСУ – 2М.Перед щепленням (приблизно за два тижні) перевіряють стан вічок. Якщо проросло менше 90% вічок, чубуки вважають непридатними для щеплення. За день-два до щеплення прищепну лозу розрізують на одновічкові. Верхній зріз роблять на висоті 1,5-2 см вище вічка з протилежного від нього боку, а нижній

– на 4-6 см нижче вічка. У нарізаних раніше одновічкових чубуків оновлюють лише нижній зріз.

Підготовлені таким чином одновічкові чубуки кладуть у місткості для вимочування протягом 12-14 годин за температури 10-15°С. Після нетривалого підсушування їх передають для щеплення. Мішки з прищепленими чубуками зберігають у холодильнику або прохолодному приміщенні при температурі 2-4°С до часу щеплення.

33

Щеплення

Щеплення – це хірургічний прийом, за допомогою якого механічно з'єднуються частини двох різних виноградних рослин – підщепи і прищепи. Існує багато способів з'єднання підщепних і прищепних чубуків, але у виробничій практиці найпоширеніші такі: ручне щеплення (коса копуліровка), за якого компоненти з'єднуються за допомогою язичків, і механізоване – за допомогою пластинчастих або омегоподібних шипів машиною МП-450Є.

а)

б)

в)

г)

Рис. 1. Способи щеплення винограду:

а – косе копулювання; б – на один шип; в – на два шипи, г – омегоподібне

Зростанню компонентів щеплення сприяє утворення у місці їх з'єднання калюса – напливу білої рихлої тканини, що складається головним чином із нерозчинної речовини вуглеводу калози. Це реакція на поранення. Найкраще утворюють калюс клітини камбію, корової паренхіми і серцевинних променів. Тому надзвичайно важливо, щоб при з'єднанні підщепи з прищепою саме ці тканини збігалися.

На калюсоутворення впливають терміни проведення щеплення. Оптимальний строк щеплення – з 15-20 березня по 20-25 квітня.

Щеплення – надзвичайно важливий елемент технології вирощування щеплених саджанців, тому на якість його виконання звертають особливу

34

увагу. У зв'язку з цим, кожну щепу перевіряють на відповідність її певним вимогам:

1.Підщепа і прищепа мають бути однакової товщини; можна допустити, щоб прищепа була трохи тоншою від підщепи, але не більше як на 0,15 мм.

2.Підщепа повинна бути міцно з'єднана з прищепою (без зазорів), а поверхня зрізів має бути рівною, гладенькою, без шершавостей і розм'якшення.

3.На підщепі та щепі не повинно бути механічних пошкоджень.

4.Вічка прищепи не повинні бути розм'якшеними і перерослими (у разі використання для щеплення набубнявілих вічок).

Захист місця з’єднання компонентів щеп від підсихання

Для успішного зростання компонентів щеп, збереження їх вологості можна застосовувати такі заходи: розміщення щеп у вологому субстраті (тирса, перліт, торф, пісок, грунт та ін.), обвязування місця спайки шпагатом, бавовняною або вовняною ниткою, рафією, поліетиленовою плівкою, покривати їх гіпсом, колодіумом тощо.

У сучасних умовах місце щеплення захищають парафінуванням чи банда жуванням щеп. Парафінування виконують за допомогою парафінаторів. Воно полягає в занурюванні верхніх кінців (15-20 см) щеплених чубуків на 0,8

– 1,0 с у розтоплений до 95-100°С технічний парафін марки з добавками 3% бітуму та 2% каніфолі, або 5-8% бджолиного воску. При цьому на одну щепу витрачається до 2 г парафіну. Одночасно можна парафінувати 5-7 щеп. Під парафінуванням розуміють і використання замість парафіну більш сучасних парафінових сумішей з додатком антисептиків та стимуляторів росту.

Бандажування полягає в ізоляції місця щеплення гільзою-бандажем. За допомогою бандаж ера на щепу одягають гільзу завдовжки 13-15 см, яка виготовлена з поліетиленової плівки високого тиску завтовшки 25-40 мкм. Шов на гільзі має бути міцний, без отворів. Верхній край гільзи повинен виступати над зрізом прищепи на 1,5 см. Щепу з надітою на неї гільзою-

35

бандажем поміщають на транспортер, який проводить її через робочу зону усадочного електрокалорифера. Під короткочасною дією гарячого повітря з температурою 320-350°С плівка щільна обтягує місце щеплення, що забезпечує міцність щепи і захист тканин від підсихання. Технологічна лінія з банда жування має продуктивність 25-30 тис. щеплень за зміну.

Стратифікація і загартовування щеп

Стратифікація щеп – це спеціальна передсадивна їх підготовка, яка сприяє утворенню в місцях з'єднання компонентів раневої тканини – калюса, без якого неможливе зростання здерев'янілих чубуків. Для утворення калюса, крім рани, потрібний певний комплекс зовнішніх умов: оптимальна температура, висока вологість середовища, доступ кисню, живлення. Перед стратифікацією щеп їх верхівки обробляють парафіном. Щепи укладають у ящики й засипають вологою (вологість 55-60%) тирсою, попередньо просіяною та пропареною (30 хвилин за температури 100°С). Ящики мають розмір 70-50-60 (h). У такий ящик поміщають 700-800 щеп. Під час стратифікації у камерах постійно підтримують температуру повітря 27-28°С і відносну вологість 80-85%. Такі умови створюють протягом 6-8 днів, потім для затримки розвитку коренів розміщають ящики на підлозі теплиці, у місті щепи температура – 24-25°С, біля основи підщеп – 14-16°С. Приміщення необхідно провітрювати 2-3 рази на добу.

За таких умов стратифікація триває від 12 до 20 днів, поки у 90-95 % щеп не утворяться круговий калюс, зачатки горбиків коренів на нижніх кінцях підщеп. Після стратифікації щепи загартовують. При цьому зніжені рослини поступово привчають перед садінням у шкілку до більш суворих польових умов. Загартовувати щепи слід протягом 4-5 днів за температури 14-16°С і доброго освітлення. Щоб не допустити переростання (витягування) пагонів, що виросли від прищепи, і захистити їх від ураження грибковими хворобами, щепи обробляють препаратом тур і хінозолом. Перед висадкою щеп у ґрунт їх сортують: без кругового калюса, з пошкодженими вічками прищепи вибраковують. Перед висадкою видаляють корені, що утворилися на прищепі,

36

і з верхніх вузлів підщепи. Щепи з розвиненими пагонами висаджують окремо. Підготовка ґрунту, посадка, догляд за шкілкою такі, як і при вирощуванні кореневласних виноградних саджанців.

Завдання 1. Відповісти письмово на запитання: що забезпечує зростання компонентів щеплення?

Завдання 2. Записати у зошит технологічну схему вирощування щеплених виноградних саджанців.

Завдання 3. Навчитися правильно робити на чубуках косі зрізи і язички на них.

Завдання 4. Підібрати однакові за товщиною чубуки підщепи і прищепи та зробити кілька ручних щеплень.

Контрольні запитання

1.Назвіть операції, що складають технологічну схему вирощування щеплених виноградних саджанців.

2.Як готують підщепні та прищепні чубуки до щеплення?

3.Дати визначення операції щеплення.

4.3 якою метою проводять стратифікацію щеп?

5.Які вимоги пред'являють до підщепних та прищепних чубуків?

6.За якої температури води і в який термін вимочують підщепні та прищепні чубуки?

7.Умови та термін стратифікації щеп.

8.Умови та термін загартування щеп.

9.Який оптимальний термін проведення щеплень для вирощування щеплених виноградних саджанців?

Матеріали та обладнання: Колекція зразків різних способів щеплення;

чубуки різного діаметру, попередньо вимочені; ножі для щеплення, секатори, бруски, оселки для точіння і правки ножів; зошити, ручки, підручники. Проспекти, схеми, додаткова література.

Лабораторна робота №6

37

Тема: Способи прискореного розмноження винограду Мета заняття: Вивчення прийомів розмноження короткими живцями,

зеленими живцями, щеплення в розщіп.

Загальні відомості. Прискорено розмножують нові, цінні сорти винограду, а також за недостатньої кількості садивного матеріалу. Виноград можна розмножувати прискорено короткими чубуками, зеленими чубуками, щепленням та горизонтальним відсадками.

Розмноження короткими чубуками. Використовують чубуки з 2-3

вічками. На практиці частіше саджанці вирощують з чубуків з 2 вічками. Після нарізання чубуків, вимочуванні їх у воді, стратифікують у теплицях за температури 22-23°С та відносній вологості повітря 90-95%. Для цього чубуки установлюють щільно один до одного вертикально, засипають вологим піском, верхнє вічко залишається над поверхнею піску. Після утворення калюса на нижньому зрізі чубуків, їх висаджують у паперові стаканчики з сумішшю ґрунту та перегною 1:1 з 3-5% річкового піску або в перегнійно - ґрунтові чи торф'яні кубики. При висадці верхнє вічко має бути на 2-2,5 см вище рівня ґрунту. Висаджені в стаканчики чубуки переносять у теплицю. Температуру повітря підтримують на рівні 25-26°С, відносну вологість повітря - 70%. Через 25-30 діб рослини починають загартовувати: поступово знижують температуру, збільшують освітленість, зменшують вологість повітря. Після загартовування саджанців, коли температура ґрунту досягне 1213°С, стаканчики висаджують у шкілку. Краї стаканчиків мають бути на 3-4 см нижче рівня ґрунту. Рослини огортають. Догляд за рослинами і ґрунтом такий, як і за звичайної посадки.

Розмноження зеленими чубуками. Пагони для розмноження зеленими чубуками заготовляють раннім ранком, ставлять у воду й переносять у прохолодне приміщення, де дуже гострими ножами готують чубуки з 2-3-ма вічками. Нижні листки видаляють, верхній – підрізають наполовину пластинки. Нижній зріз чубука роблять нижче вічка, верхній – вище вічка,

38

направляючи зріз у протилежний від вічка бік. Укорінення та догляд за саджанцями такий, як і для саджанців, вирощених з коротких визрілих чубуків. При цьому необхідно уважно стежити за рівнем вологості повітря, щоб чубуки не зів'яли в перші 8-10 днів.

Розмноження щепленням. Для прискореного розмноження нових цінних сортів винограду проводять щеплення визрілими чубуками, на штамб куща чи на зелений пагін, зеленим чубуком на зелений пагін, вічком або майорським щепленням.

На штамб куща. Спилюють верхню частину куща на 10-15см нижче рівня ґрунту, місце зарівнюють гострим ножем, штамб нижче спиляного на 15-20см перев'язують, щоб запобігти подальшому розщепленню при зростанні прищепи зі штамбом. Готують 2 чубуки прищепи з клиноподібно загостреною нижньою частиною. Чубуки розташовують у розщепі (глибина розщепу 2,5-3см) штамбу, при цьому камбіальна тканина чубуків і штамбу має збігатися. Простір між чубуками замазують глиною чи вставляють дерев'яний клин. Місце щеплення обкладають вологим мохом, тирсою, засипають лунку, огортають, чубуки і повністю закривають землею. Можна робити щеплення в приклад. Загострення чубука і виріз у штамбі треба зробити однакової форми. Догляд за щепленням – розгортання, видалення порослі на підщепі, коренів на прищепі, прищипування пагонів (за довжини 20-25 см) для розвитку пасинків. Для вільного розвитку штамбу в кінці літа видаляють нижнє обв'язування.

Зелені щеплення. Проводять тоді, коли довжина пагонів досягне 1520см. Прищепа (чубук з одним вічком) – довжина пагона над вічком 2-2,5см, нижче вічка – більше половини довжини міжвузля. Заготовляють у день щеплення. Пагін підщепи звільняють від листків і пасинків. Щеплення роблять простою копуліровкою (без язичка), або в розщіп. Місце щеплення обв'язують плівкою або смужкою. За 15-20 днів компоненти щеплення зростаються і обв'язування необхідно зняти. Кращий термін проведення щеплень - середина травня – середина червня.

39

а)

Рис. 1. Види щеплень.

а– щеплення вічком (майорська); б – щеплення напіврозщепом у штамб;

в– щеплення врозщіп; г – щеплення напіврозщепом у корінь

На зелених пагонах добре приживаються щеплені врозщіп минулорічні одно або двовічкові пагони. Кращий термін проведення щеплень - середина травня – середина червня.

На зрізах підщепи необхідне виділення пасоки – за 2-3 дні перед щепленням полити.

Щеплення вічком, майорське щеплення. Таке щеплення проводять у кінці літа – в серпні на пагоні між 4-15 вузлами. На пагоні підщепи роблять надрізи, видаляють щиток, на пагоні прищепи вирізають такий самий щиток з

40