Kostukov_O.Logika

А. Атрибутивно-реляційні, контекстуальні, операційні. Б. Атрибутивно-реляційні, генетичні, операційні.

В. Генетичні, контекстуальні, операційні.

19.У неявному визначенні дефінієнсом є:

А. Поняття, яке визначають. Б. Висловлювання.

В. Контекст.

20.Видами неявних визначень є:

А. Звичайні контекстуальні, атрибутивно-реляційні, остенсивні. Б. Звичайні контекстуальні, аксіаматичні, остенсивні.

В. Прості контекстуальні, остенсивні, аксіоматичні.

21. Правил певних визначень існує:

А.Три. Б. Чотири. В. П'ять.

22.Логічні помилки „надто широке визначення” виникає, коли:

А. Обсяг дефінієнса є ширшим, ніж обсяг дефінієндума.

В. Дефінієндум і дефінієнс знаходяться у відношенні тотожності.

23.Логічна помилка „тавтологія „ є видом логічної помилки:

А. „Надто вузьке визначення”. Б. „Надто широке визначення”. В. „Коло у визначенні”.

24.Визначення може бути заперечним:

А. Так. Б. Ні.

25. Прийомами, подібними до визначень є:

А. Опис, характеристика, порівняння, розрізнення. Б. Опис, характеристика, розрізнення, метафора. В. Характеристика, порівняння, розрізнення, оцінка.

Вправи 1. Наведіть приклади понять, обсяги яких перебувають між

21

собою у відношеннях:

1.1Перетину.

1.2Підпорядкованості.

1.3Контрадикторності.

Приклад У відношеннях контрарності перебувають такі поняття: прибуткове підприємство (Х), збиткове підприємство (У). Родовим для них поняття Z (підприємство). Обсяги понять: Х, У не вичерпують обсяг Z,

оскільки існують підприємства з нульовим прибутком.

2. Визначте відношення між обсягами понять, графічно зобразивши їх за допомогою кіл Ейлера або діаграм Ейлера — Венна:

1.1Будинок, цегляний будинок, дерев’яний будинок, одноповерховий будинок, двоповерховий будинок

1.2Студент, не студент

1.3Прекрасний пес, потворний пес, пес .

Приклад Навчальний заклад, Національна Академія Наук, університет, Миколаївський державний аграрний університет, технікум.

Позначимо поняття: навчальний заклад — Х,

Національна Академія наук України — У університет — А Миколаївський державний аграрний університет— Б технікум — В

Обсяги понять У, Х не містять спільних елементів. Поняття А, В співпідпорядковані Х. Обсяг поняття Б входить в обсяг поняття А, отже, А підпорядковує Б.

Y

У

Х

A Бх

А

В

3.Узагальніть і обмежте такі поняття:

1.1 Місто України.

1.2 Популярний сучасний співак.

1.3 Спортсмен.

Приклад Геометрична фігура

Узагальнення: геометрична фігура — об’єкт математики. Обмеження: геометрична фігура — трикутник, рівносторонній трикутник.

4.Визначте, чи правильно виконано обмеження понять, об-

22

ґрунтуйте свою думку:

1.1Книга — підручник — підручник з історії України ;

1.2Ліс — дерево — береза ;

1.3Жива істота — тварина — їжак.

Приклад Книга — сторінка — абзац — слово

Обмеження понять виконано неправильно, оскільки поняття “книга”, “сторінка”, “абзац”, “слово” не містять спільних елементів у своїх обсягах. Наприклад, поняття “книга” складається з окремих видів книг: підручників, дитячих книжок тощо.

5.Визначте, чи правильно виконано узагальнення понять, обґрунтуйте свою відповідь:

1.1 Дуб — дерево — ліс .

1.2 Комп’ютер — машина — знаряддя праці — предмет.

1.3 С. Бубка — стрибун із жердиною — чемпіон світу — легкоатлет — спортсмен.

Приклад Г. С. Сковорода — відомий український філософ — філософ — людина.

Узагальнення понять виконано правильно, оскільки ми послідовно переходимо від понять із меншим обсягом до понять із більшим обсягом шляхом вилучення зі змісту вихідних понять видових ознак.

6.Дайте логічну характеристику таких визначень понять (чи

євони правильними, зазначте їхній вид, розкрийте їхню структуру):

1.1 Потерпілою є людина, якій завдано тілесних ушкоджень. 1.2 Найкоротшою відстанню між двома точками є пряма.

1.3 Хімія — це наука, яка вивчає склад, структуру речовин і процеси, що у них відбуваються.

Розв’язання

Приклад Конус — це геометричне тіло, утворене обертанням прямокутного трикутника навколо катета.

Це визначення є правильним, явним, атрибутивно-релятивним, генетичним. Розкриємо його структуру:

конус — дефінієндум (β, поняття, що визначається); геометричне тіло, утворене обертанням прямокутного трикутника

навколо катета — дефінієнс (α, те поняття, за допомогою якого визначається вихідне); геометричне тіло — найближчий рід;

утворене обертанням прямокутного трикутника навколо катета — видозмінна ознака; це — оператор визначення (дефініція).

7.Поділіть наведені поняття, розкрийте структуру опе-

рацій поділу понять:

1.1Футболіст.

1.2Автомобіль.

1.3Навчальний заклад .

Приклад Студент

Ділене поняття — студент.

23

Підстава поділу — форма навчання.

Члени поділу (видові поняття): очник, вечірник, заочник, кореспондентник.

8. Дайте логічну характеристику наведених поділів понять(чи є вони правильними, зазначте їх вид, розкрийте їх структуру):

1.1В еволюції органічного світу видрізняють два види відбору — природний і штучний .

1.2Промені поділяють на ультрафіолетові, видимі та інфрачервоні.

1.3Існують такі види теплових двигунів: парова машина, двигун внутрішнього згоряння, парова турбіна, карбюраторний, газова турбіна, реактивний двигун, фотонний двигун .

Приклад Залежно від обраного способу, яким задають значення температури, виділяють такі температурні шкали: Кельвіна, Фаренгейта, Реомюра, Ранкіна, Цельсія.

Поділ виконано правильно.

Це поділ за видозмінюваною ознакою (цей поділ також можна визначити як класифікацію).

Ділене поняття — температурна шкала.

Підстава поділу — спосіб, яким задають значення температури. Члени поділу (видові поняття): шкала Кельвіна, шкала Фаренгейта, шкала Реомюра, шкала Ранкіна, шкала Цельсія.

Теми доповідей

1.Логічні операції: узагальнення й обмеження понять.

2.Операції визначення понять.

3.Операція поділу понять.

4.Правила поділу понять.

5.Класифікація та її види.

Теми рефератів

1.Види касифікації та її роль у науці.

2.Означення (дефініція) понять та види означень.

Література

1. Гладунський В.Н. Логіка для студентів економічних спеціальностей./ В.Н. Гладунський / Львів: Афіша, 2004.- С.31-51.

3. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник.-5-е вид., стер./ В.Є. Жеребкін /- К.: Т- во

„Знання”, КОО, 2002.- 48-61.

24

4.Орендарчук Г.О. Основи логіки. Посібник для студентів вузів./ Г.О. Орендарчук / – Тернопіль: СМТ „Астон”, 2001.- С.27-35.

5.Повторєва С.М. Логіка. Навчальний посібник./ С.М. Повторєва /- Львів:

Магнолія Плюс, 2006.- С.67-74.

Модуль 2 Судження

Заняття 5 Просте судження

Запитання для самоконтролю

1.Розкрити зміст судження як форми мислення.

2.Які судження називаються судженнями властивастей, а які – судженнями відношень?

3.Розкрити логічну структуру простого категоричного судження.

4.На які види поділяються прості категоричні судження за кількістю і якістю?

5.Що означає розподіленість термінів у судженні і з якою метою ця розподіленість розглядається?

6.Які є відношення між простими категоричними судженнями?

7.З якою метою використовується „Логічний квадрат”?

Тест

25

1. Яке визначення судження є правильним?

А. Думка, яка розкриває зв'язок між предметами та їхніми ознаками через ствердження або заперечення.

Б. Думка, яка відображає предмети в їхніх суттєвих ознаках.

В. Думка, яка встановлює відношення між засновками та висновком міркування.

2. Структура судження складається з:

А. Суб'єкта, предиката, зв'язки. Б. Суб'єкта предиката, сполучника. В. Об'єкта, предиката, зв'язки.

3.Яке визначення дескриптивного висловлювання є правильним?

А.Дескриптивне висловлювання – це висловлювання, головна мета якого полягає в описі дійсності.

Б. Дескриптивне висловлювання – це висловлювання, головна мете якаго полягає в описі дій людини.

В. Дескриптивне висловлювання – це висловлювання, головна мета якого полягає в описі дійсності та дій людини.

4.Що таке логічне значення висловлювання?

А. Істинність та хибність висловлювання.

Б. Осмисленість та нісенітність висловлювання.

5.Які модальності увіходять до складу алетичних висловлювань?

А. Необхідно, можливо, випадково. Б. Необхідно, спростовано, доведено. В. Можливо, випадково, дозволено.

6.Які модальності увіходять до складу темпоральних висловлювань?

А. Завжди було, завжди буде, було, буде.

Б. Необхідно буде, можливо буде, випадково буде. В. Знаю, що буде; сумніваюся, що було.

7.Які модальності увіходять до складу епістемічних висловлювань?

А.Знаю, вірю, сумніваюся.

Б. Спростовано, необхідно, можливо. В. Дозволено, заборонено, ймовірно.

8.Які модальності увіходять до складу деонтичних висловлювань?

А. Дозволено, заборонено, обов'язково.

26

Б. Необхідно, можливо, випадково. В. Спростовано, доведено, ймовірно.

Вправи

1. Визначте вид судження і його структуру:

1.1“Деякі ліки є небезпечнішими, ніж сама хвороба” (Сенека).

1.2“Слово часто буває переконливішим від золота” (Демокріт).

Приклад · “Жодна причина не вибачає неввічливості” (Т. Шевченко).

Це судження є загальнозаперечним (виду Е), має структуру: всі S не є Р.

2. Наведіть приклади двох суджень, які б перебували між собою у відношеннях:

1.1Контрадикторності (за логічним квадратом).

1.2Контрарності (за логічним квадратом).

1.3Підпорядкування (за логічним квадратом).

Приклад Субконтрарность (за логічним квадратом) Відношення субконтрарності існують між судженнями виду: І (де-

які S є Р) — О (деякі S не є Р). Субконтрарні судження не можуть бути одночасно хибними, але можуть бути одночасно істинними.

Також може мати місце ситуація, коли одне з них буде істинним, а інше хибним.

Наприклад: І “деякі люди є студентами” та О “деякі люди не є студентами”.

3. Що ви можете сказати про наведені пари суджень?

1.1Аральське море —глибоке; Аральське море – мілке.

1.2Жодна флейта не є струнним інструментом;

деякі флейти — струнні інструменти.

1.4Деякі студенти вчаться добре; деякі студенти вчаться погано.

Приклад Усі озера — прісні водоймища; жодне озеро не є прісним водоймищем

Аральське море — глибоке;

Перше судження має структуру: всі S є Р (загальностверджувальне, виду А), а друге — всі S не є Р (загальнозаперечне, виду Е).

Між цими судженнями за логічним квадратом існує відношення контрарності, тобто такі судження не можуть бути одночасно істинними, але можуть бути одночасно хибними.

Також може мати місце ситуація, коли одне з

27

них буде істинним, а інше — хибним. У нашому прикладі і перше, і друге судження — хибні.

4. Наведіть приклади релятивних суджень, які б перебували між собою у відношеннях:

1.1Підпорядкування і суперечності

1.2Транзитивності і нетранзитивності

1.3Рефлексивності і нерефлексивності .

Приклад Відношення симетричності і несиметричності.

Увідношенні симетричності перебувають між собою такі релятивні судження: 1) “Олена — сестра Інни” (істинне, структура: х R у) і

2) “Інна — сестра Олени” (істинне, структура: у R х), оскільки зміна місць розташування суб’єктів не вплинула на істиннісне значення суджень.

Увідношенні несиметричності перебувають між собою такі реля-

тивні судження: 1) “Олена — дочка Валентини” (істинне, структура:

х R у) і 2) “Валентина — дочка Олени” (хибне, структура: у R х), оскільки зміна місць розташування суб’єктів вплинула на істиннісне значення судження (перетворила істинне судження на хибне).

5.Виконайте операцію обернення (конверсії) таких атрибутивних суджень:

1.1Усі злочини є суспільно небезпечними діями.

1.2Усі люди, які навчаються у вищих або середніх спеціальних навчальних закладах, є студентами.

1.3 Усі крокодили не є ссавцями .

Приклад Деякі студенти вчаться добре .

Операція обернення (конверсії) полягає в перестановці місцями су- б’єкта і предиката суджень. Судження: “Деякі студенти вчаться добре” є частково стверджувальним (І — деякі S є Р).

У цьому судженні суб’єкт і предикат разом не розподілені, тому в результаті обернення цього судження ми отримаємо таке частково стверджувальне судження:

“Деякі з тих, що вчаться добре, є студентами”.

6. Виконайте операцію перетворення (обверсії) таких атрибутивних суджень:

1.1Жодний тигр не є не хижаком.

1.2Деякі люди є економістами.

1.3Деякі люди не є студентами.

Приклад Усі люди є живими істотами.

Перетворення (обверсія) -це логічна операція над судженнями, яка полягає в зміні його якості на протилежну. Оскільки в результаті цієї операції загальностверджувальні судження (А) перетворюються на загальнозаперечні судження (Е), то судження:

: “Всі люди є живими істотами” перетвориться на судження: “Всі люди не є неживими істотами”.

28

7. Виконайте операцію обернення (конверсії) таких релятивних суджень:

1.1Роман — чоловік Інни.

1.2Монблан вищий за Говерлу.

1.3Дмитро — брат Михайла.

Приклад Петро — одноліток Степана.

Оскільки судження “Петро — одноліток Степана” є симетричним, то його обернення зведеться до простої заміни місцями суб’єктів, а

саме відношення залишиться незмінним: “Степан — одноліток Петра”.

Теми доповідей

1.Загальна харатеристика судження як форми мислення.

2.Види простих суджень.

3.Структура простих суджень.

4.Категоричні судження та їх види.

5.Характеристика умовних суджень.

Теми рефератів

1.Модальна логіка.

2.Логіка предикатів.

Література

1. Арутюнов В.Х., Кирик Д.П.,Мішин В.М. Логіка: навч. посіб. для економістів.- Вид.2- ге , допов. і перероб.- К.:КНЕУ, 2000.- С.32-35.

2. . Гладунський В.Н. Логіка для студентів економічних спеціальностей:

Львів:Афіша, 2004.- С.56-70.

3.Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник.-5-е вид., стер.- К.: Т- во „Знання”,

КОО,2002.- 62-84.

4.Титов В.Д. Логіка: Харьків: Право, 2005 – С.84-89.

5.Тофтул М.Г.Логіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів.- К.: Видавничий центр „Академія”, 2002.-С.69-103.

Відношення між судженнями за „логічним квадратом”

(І – істинно, О – хибно, Н – невизначено)

Вид	значення
судження	істинноості	А	І	Е	О
А	І	І	І	О	О
А	О	О	Н	Н	І
І	І	Н	І	О	Н
І	О	О	О	І	І

29

Е	І	О	О	І	І
Е	О	Н	І	О	Н
О	І	О	Н	Н	І
О	О	І	І	О	О

Заняття 6 Закони логіки

Запитання для самоконтролю

1.У чому полягає схожість і відмінність між природними і логічними законами?

2.У чому полягає схожість і відмінність між нормативними і логічними законами?

3.Розкрити зміст закону логіки з погляду сучасної логіки.

4.У чому полягає зміст закону тотожності?

5.Від яких основних логічних помилок застерігає закон тотожності?

6.У чому полгає зміст закону суперечності?

7.У чому полягає зміст закону виключеного третього?

8.У чому полягає різниця між законом суперечності та законом виключеного третього?

9.У чому полягає сутність закону достатньої підстави?

10.У чому полягає зміст законів комутативності?

11.У чому полягає зміст законів асоціативності?

12. У чому полягає зміст законів де Моргана?

13.У чому полягає зміст законів дистрибутивності?

14.Які висловлювання називаються несуперечливими?

15.Які висловлювання називаються суперечливими?

16.Що означає заперечити дане висловлювання?

Тест 1.Закон тотожності виражають за допомогою схеми:

А. А→А Б. А^В В. А^~А

2.Закон протиріччя виражають за допомогою схеми:

А. Аν~А Б. А→А

В. ~(А^ ~А)

3.Закон виключеного третього виражають за допомогою схеми:

А. А^ ~ А Б. А^ ~ А

В. ~(А^ ~ А)

4. Дослідження будьякого запитання передбачає врахування:

30