3.11 Уретротомія – дистальна уретростомія в пса

Показання. Наявність конкрементів (сечові камінці) у сечовипускному каналі біля каудального кінця стінки статевого члена.

Фіксація. Пса фіксують у спинному положенні, тазові кінцівки витягнуті назад і прив`язані.

Знеболювання. Наркоз, нейролептаналгезія, інфільтраційна анестезія по лінії розрізу.

Техніка операції. У сечостатевий канал до конкремента вводять ґудзикуватий зонд. Шкіру препуція натягують позаду кістки статевого члена і при піднімають разом з останнім. Як правило, через шкіру можна пропальпувати камінець або ґудзикуватий кінець зонда. Розріз роблять по серединній лінії живота над місцем залягання конкремента, при цьому періодично контролюючи пальпацією положення камінця або кінця зонда. При цьому росікають шкіру на довжину 2-3 см, а також після розтину парного мускула, який відтягує статевий член назад, губчасте туло статевого члена і слизову оболонку уретри. Уретральні камінці, які знаходяться каудальніше місця розрізу, часто мимовільно вимиваються під тиском наповненого сечового міхура. При необхідності їх видаляють петле подібним катетером. Камінці, які розташовані краніально, витискають ґудзикуватим зондом. Конкременти, які не вдається видалити перерахованими методами, видаляють за допомогою невеликої ложечки для видалення конкрементів, яка відповідає просвіту сечостатевого каналу.

Після цього вводять еластичний уретральний катетер у сечостатевий канал і промивають його холодним фізіологічним розчином до сечового міхура, перевіряючи прохідність уретри.

Якщо не накладати шов, загоєння розрізу уретри проходить, як правило, без стенонізації, протягом кількох тижнів. Однак для попередження значної кровотечі з печеристого тіла і підшкірної інфільтрації сечі рекомендується тимчасово підшити краї розітнутої слизової оболонки уретри до країв рани шкіри тонкими атравматичними лігатурами вузловим швом.

При уретростомії з метою створення постійної сечової нориці шви залишають до повного завершення рубцювання.

Інколи в подальшому виникає необхідність закриття штучної зовнішньої нориці сечовипускного каналу. Для цього як можна рівніше відділяють уретру від шкіри. При цьому важливо, щоб в момент від препарування стінки уретри не пошкоджувалися тканини. В уретру вводять катетер. На рану уретри накладають вузловий шов атравматичними голками і лігатурою №1-2, яка розсмоктується. При накладанні шва намагаються не проколювати слизову оболонку уретри. Після цього накладають вузловий шов на шкіру.

Катетер фіксують до шкіри черевної стінки для забезпечення сечовиділення протягом кількох днів.

Післяопераційний догляд. За незначної кровотечі протягом перших днів після операції спеціальних терапевтичних заходів не застосовують. Якщо ж кровотеча сильна з губчастого тіла статевого члена, призначають анти андроген. Шов зі слизової оболонки знімають на 5-6-й день після уретротомії, на 10-12 після уретростомії.

3.12 Перинеальна уретростомія з ампутацією статевого члена у кота

Показання. Закупорка сечовипускного каналу.

Фіксація. Кота фіксують у спинному положенні з при піднятою тазовою ділянкою тіла. Грудні кінцівки витягнуті каудально, а тазові – краніально і прив`язують.

Знеболювання. Інгаляційний наркоз, нейролептаналгезія. Застосування поєднання кетаміну і ксилазину протипоказане.

Техніка операції. У сечовий міхур рекомендується ввести сечовий катетер. Гемо статичним пінцетом статевий член захоплюють за головку й обережно витягають.

Спочатку шкіру розсікають циркулярним розрізом навколо отвору крайньої плоті. Потім другий розріз шкіри роблять від циркулярного розрізу по шву мошонки до точки, яка знаходиться на відстані 15 мм вентральніше від анального отвору. Якщо кіт не кастрований, його каструють закритим кривавим способом. Після цього статевий член оголюють до ділянки, яка знаходиться проксимальніше бульбоуретральних залоз. Спочатку з обох боків статевого члена розсікають сіднично-кавернозний м`яз разом з сіднично-уретральним і зупиняють кровотечу з кровоносної судини на куксі м`яза. Потім розсікають м`яз, який відтягує статевий член назад, безпосередньо дистальніше вентральної петлі прямої кишки, а також поряд з головкою і розсікають сечевипускний канал над катетером. Ножицями збільшують отвір до 25 мм до місця, розташованого проксимальніше бульбоуретральних залоз, і з обох боків на краї розрізу сечовипускного каналу накладають по одному гемо статичному пінцету.

Якщо до цього катетер не можна було ввести, тепер, після видалення конкрементів невеликою тупою ложечкою, його просувають до сечового міхура. При цьому необхідно уважно слідкувати за тим, щоб сеча не стікала в рану. Потім краї розрізу уретри підшивають вузловим швом атравмaтичною голкою із синтетичною лігатурою №1, яка повільно розсмоктується, до рани шкіри.

Першій стібок шва роблять у проксимальному куті рани. Голку проводять через шкіру, під кутом до краю розрізу і перпендикулярно, через стінку уретри – зовні всередину, а з протилежного боку – зсередини назовні, через стінку сечовипускного каналу, а також під кутом через шкіру в зворотному напрямку. Потім стінку сечовипускного каналу підшивають вузловим швом до шкіри по всій довжині розрізу. Щоб запобігти нерівномірного натягування країв рани, стібки накладають почергово: то з одного, то з другого боку.

На периферичному краї розрізу сечостатевий канал перев`язують і ампутують. Потім накладають зворотні стібки петлеподібного шва на дистальний та проксимальний кути рани сечовипускного каналу.

Краї рани поверхневої фасції і підшкірного шару зшивають над куксою статевого члена вузловим швом і накладають вузловий шов з капрону на шкіру.

Післяопераційний догляд. Інфузійна терапія.