- •Курсова робота
- •1. Анатомотопографічні дані
- •1.1 Препуціальний мішок
- •1.2 Статевий член
- •1.3 Сечостатевий канал
- •2. Анестезія
- •2.1 Провідникова анестезія статевого члена
- •2.2 Сакральна анестезія
- •3. Операції
- •3.1 Резекція крайньої плоті при фімозі у бугая
- •3.2 Розширення препуціального отвору у пса
- •3.3 Резекція препуціального мішка при його пролапсі у бугая
- •3.4 Видалення дивертикула (дивертикулоектомія) у кнура-плідника
- •3.5 Резекція персистуючої вуздечки статевого члена у бугая
- •3.6 Екстирпація новоутворень на статевому члені у пса
- •3.7 Операція при розриві білкової оболонки (гематома або "перелом") статевого члена у бугая
- •3.8 Резекція «манжетки» при парафімозі у коня
- •3.9 Ампутація статевого члена у пса
- •3.10 З`єднання уретри при розриві у пса
- •3.11 Уретротомія – дистальна уретростомія в пса
- •3.12 Перинеальна уретростомія з ампутацією статевого члена у кота
- •3.13 Простатектомія (видалення простати) у пса і кота
3.3 Резекція препуціального мішка при його пролапсі у бугая
Показання. Стійкій пролапс препуціального мішка з наявністю в його стінках фіброзного потовщення, абсцесів, гранульом і некротичних ділянок.
Фіксація. Тварину фіксують у стоячому положенні.
Знеболювання. Провідникова анестезія статевого члена за І. І. Вороніним. Ін`єктують нейролептик і застосовують наркоз.
Техніка операції. Залежно від стану тканин ділянки препуціального мішка, що випала, операцію виконують двома способами після усунення запального набряку.
Перший спосіб. Якщо в зовнішньому листку частини препуціального мішка, що випала, є фіброзне потовщення, абсцеси або некротичні ділянки, а внутрішній листок вивернутої частини крайньої плоті не моє змін, резектують тільки зовнішній листок. Відступивши 2-3 см дистальніше препуціального отвору, роблять циркулярний розріз парієнтального листка препуціального мішка. Такий же розріз роблять поблизу кінцевої частини органа, що випав. Потім повздовжнім розрізом з`єднують обидва циркулярних. Парієнтальний листок скальпелем відпрепаровують від внутрішнього листка вивернутої частини крайньої плоті. По ходу відпрепаровування зупиняють кровотечу, видаляють згустки крові. Рану присипають трициліном або сумішшю стрептоциду з антибіотиками. Краї частин препуція, що залишилися, з`єднають вузловим швом лігатури з капрону №4. Відстань між стібками 1-1,5 см. Утворену куксу змазують антисептичною емульсією, а потім вправляють у порожнину препуціального мішка.
Другий спосіб. У випадку великого ураження не тільки зовнішнього листка препуціального мішка, але й внутрішнього, резектують усю вивернуту частину препуція. Безпосередньо нижче препуціального отвору проколюють хрестоподібно довгими ін`єкційними голками частину крайньої плоті, що випала, не ушкоджуючи пеніса. Відступивши 2 см нижче, циркулярним розрізом резектують усю частину препуція, що випала. На утворену куксу накладають вузловий шов, попередньо присипавши рану трициліном або сумішшю стрептоциду з антибіотиками. При цьому шов накладають тільки на краї внутрішнього й зовнішнього листка препуція, залишаючи вільним вхід у препуціальний мішок. Після цього видаляють фіксаційні голки. Далі чинять так само як і за попереднього способу.
Післяопераційний догляд. У порожнину препуціального мішка періодично вводять антисептичну емульсію. Шви знімають через 9-10 днів. Бугая починають експлуатувати через 21 день після зняття швів.
3.4 Видалення дивертикула (дивертикулоектомія) у кнура-плідника
Показання. Дивертикулоектомію застосовують з метою профілактики баланопоститів у кнурів-плідників. Крім того, ця операція веде до підвищення якості одержуваної сперми, запліднюваності, збільшення термінів її зберігання. Операцію виконують також при виразці на стінці дивертикула препуціального мішка в кнура. Захворювання виникає в результаті нагромадження смегми і затримка сечі в дивертикулі, подразнюючої їх дії на слизову оболонку.
Фіксація. Кнура фіксують у спинному положенні.
Знеболювання. Застосовують інфільтраційну анестезію по лінії розриву, а також ін`єктують нейролептик і проводять наркоз.
Техніка операції. Цю операцію можна виконувати методом екстирпації дивертикула або відшиванням, щоб викликати злипливе запалення його стінок.
Екстирпація дивертикула. Через препуціальний отвір у круглий отвір шийки дивертикула, а потім в сам дивертикул вводять молочний катерер, до якого приєднують шприц на 20 мл і аспірують його вміст. Дивертикул і препуціальний мішок промивають розчином фурациліну (1:1000) або етакридину лактату (1:500). Розчин з дивертикула повністю не видаляють, щоб було добре видно його контури.
Роблять пів місяцевий розріз, випуклістю краніально, спереду і вище препуціального отвору (між препуціальним мішком і черевною стінкою). Розпинають шкіру й підшкірну клітковину. Потім тупим методом відпрепаровують дивертикул від прилеглих тканин. Зупиняють кровотечу. На шийку дивертикула накладають гемо статичний пінцет і дивертикул відсікають. На куксу шийки дивертикула накладають шов Плахотіна-Садовського лігатурою з шовку №3. Рану присипають антисептичною присипкою. Щоб не утворилася порожнина між препуцієм і черевною стінкою, після екстирпації дивертикула, в глибині рани, кількома стібками вузлового шва з кетгуту №3-4 з`єднують тканини, які його оточують. Після цього на шкіру накладають вузловий шов з шовку №5.
Відшивання дивертикула препуціального мішка. Видаляти вміст препуціального мішка не слід, при наповнені краще визначати його контури, які є орієнтирами для хірурга.
Лівою рукою захоплюють статевий член разом з шкірою позаду препуціального мішка і підіймають його догори. Стерильною, прямою хірургічною голкою (довжина 100 мм, діаметр 1,5-2 мм) з шовковою лігатурою №8, просоченою 10%-ним спиртовим розчином йоду, проколюють шкіру і підшкірну клітковину праворуч над дорсальною поверхнею статевого члена. Лігатуру проводять позаду дивертикула в проміжку між статевим членом і черевною стінкою, залишаючи частину цієї лігатури вільною ліворуч від препуція. При цьому не слід проколювати дивертикул.
Потім голку вводять в отвір, який утворений від її виколу, і, повернувши на 90° краніально, просувають паралельно статевому члену. Голку ведуть так, щоб її викол був дорсально і спереду від препуціального отвору, причому лігатура, яка знаходиться позаду дивертикула, повинна утворювати вільно звисаючу петлю. Після цього звільняють голку від лігатури. У голку вправляють протилежний вільний кінець лігатури, який знаходиться з правого боку від статевого члена. Голку вводять в отвір першого уколу і, повернувши її на 90° краніально, проводять паралельно статевому члену, так само, як із правого боку.
Закінчивши відшивання, через препуціальний отвір у круглий отвір шийки дивертикула, а потім в сам дивертикул вводять молочний катетер, до якого приєднують шприц на 20 мл і аспірують його вміст. Дивертикул і препуціальний мішок промивають розчином фурациліну (1:1000) або етакридину лактату (1:500). Після цього у дивертикул вводять 1,5 мл 10%-ного спиртового розчину йоду і затягують лігатуру. При цьому петля лігатури відшаровує дорсальну стінку препуціального мішка від нижньої стінки дивертикула і зближує стінки його шийки, закриваючи круглий отвір. Шляхом зондування шийки дивертикула молочним катетером переконуються в тому, що отвір закритий, тоді лігатуру зав`язують морським вузлом. Місця уколу і виколу голки змазують 5%-ним спиртовим розчином йоду.
Шов знімають через 10 днів.