6. Патолого-анатомічна картина

Інтоксикація карбаматами характеризується повнокров’ям печінки, жировою дистрофією, цитоплазма гепатоцитів зерниста з лізованими ядрами. В нирках спостерігаються гемодинамічні розлади, в легенях – ателектаз, емфізему, набряк, можливі тромби в судинах легень. В паренхіматозних органах строма інфільтрована лімфоїдними клітинами і макрофагами. В селезінці гіперплазія фолікулів, повнокров’я, дрібні та вогнищеві крововиливи, які також зустрічаються на слизовій оболонці сечового міхура. Кишечник скорочений. Мозгові оболонки набряклі.

За гострого отруєння тварин тіокарбаматами у внутрішніх органах і залозах внутрішньої секреції виявляють чітко виражені гемодинамічні розлади, жирову та білкову дистрофії. Інтоксикація цими препаратами протікає повільніше. Деякі препарати володіють ембріоно- та гонадотоксичною дією.

За гострого отруєння триаллатом відмічають крапкові крововиливи в головному мозку, міокарді та корковому шарі нирок. При отруєнні ептамом – різкий специфічний запах амінів у вмісту шлунково-кишкового тракту, крововиливи на ендокарді та нирках.

При хронічному отруєнні дитіокарбаматами (особливо ТМТД) у великої рогатої худоби виявляють такі характерні ознаки: виснаження, загальна слабкість, скуйовджений шерстний покрив, зниження апетиту, синюшність слизових оболонок, діарея, фекалії із запахом сірководню набряк легень, чисельні крапкові та смугасті крововиливи, жирова та білкова дистрофії печінки і нирок. У овець можливі ранні аборти, народження нежиттєздатних ягнят з гіпертрофією щитовидної залози.

За гострого отруєння спостерігають – слабкість, набряк легень, пневмонію, некроз та крововиливи в паренхіматозних органах, дистрофію міокарду з множинними крововиливами під епі- та ендокард, серозний ексудат в підщелеповому просторі і в тканинах, що оточують магістральні кровоносні судини. Селезінка зменшена та ущільнена. [2, 5]

Залишки ТМТД та його метаболітів при отруєнні овець і великої рогатої худоби виявляють через 10 діб у всіх органах, через 15 діб – лише у печінці, а у кур-несучок в яйцях виявляють протягом 10 діб; у нирках та скелетних м’язах – протягом 13 діб. [2]

При гістологічному дослідженні відзначають аплазію кісткового мозку (пригнічення еритро-і лейкопоезу) і збільшення лобулярних часток щитовидної залози, які наповнені колоїдної масою. У курей, крім того, виявляють псевдоеозінофільні інфільтрати і велику кількість атрезивних фолікулів в яєчниках, катаральний сальпінгіт (запалення маткових труб), дегенеративні та застійні процеси в печінці. [7]

7. Діагностика

Установлюють комплексно, з урахуванням клінічних, патологоанатомічних даних та результатів лабораторних досліджень (виявляють активність холінестерази в крові та якісні зміни в еритроцитах, результати хіміко-токсикологічних досліджень кормів і води).

Для виявлення залишків карбаматів у воді, грунті, кормі, органах використовують методи тонкошарової або газорідинної хроматографії. [9]

За гострого отруєння згідно клінічних ознак необхідно виключити отруєння тварин речовинами, що порушують функції центральної і периферичної нервових систем (хлорорганічними, фосфорорганічними, ртутьорганічними пестицидами, препаратами барію, миш’яку, свинцю), отруйними рослинами (белладонною, блекотою, віхою отруйною, дурійкою, дурманом), а також інфекційними хворобами (хвороба Ауєскі, ботулізм, інфекційний енцефаломієліт, лістеріоз, сказ). [2]

Хронічне отруєння може проявлятися при безпідставному зниженню відтворювальної здатності тварин, яйценосності птиці, підвищеній кількості абортів, мертвонороджуваних плодів або появі виродків.