Практичні завдання для роботи в аудиторії:

Завдання 1. Дайте відповіді на запитання:

1. Як пов’язано поняття іміджу зі змістом приказки: «За одягом зустрічають, за розумом проводжають»?

2. Що конкретно може стояти за висловом «Уміє пилу в очі напустити»?

3. Хто з ваших знайомих має імідж, відповідний його професії й посаді? Хто не має? А ви самі?

4. Попросіть товариша відповісти на запитання про особливості вашого зовнішнього вигляду: манери одягатися, ходи, улюблених поз, жестикуляції, звучання голосу, виразу обличчя, погляду, усмішки. Цікаво було б дізнатися, чи викликає якісь асоціації ваш образ із кольором, запахом, формою, рухом, рослиною, твариною, предметом. Якого літературного або кіногероя ви йому нагадуєте?

5. Як на вашу думку, якою людиною ви здаєтеся оточуючим (за книгою

Я.А.Луп’яна «Бар’єри спілкування, конфлікти, стрес»):

а) чи часто до вас звертаються на вулиці із запитаннями?

б) чи часто вас обраховують?

в) чи часто до вас звертаються із сумнівними пропозиціями?

г) як до вас ставляться діти, невпевнені в собі люди, старші за віком?

д) як до вас ставляться в колективі: поблажливо, на рівних, з повагою,

із заздрістю, з підлесливістю, з любов’ю, із страхом, не помічають?

Подумайте, що це означає, чим викликано таке ставлення до вас?

Завдання 2. Група допомагає кожному знайти відповіді на наступні питання:

1. У чому своєрідність вашого образу? Наскільки він прийнятний у діловій сфері?

2. Подумайте, що потрібно зробити, щоб ваш імідж сприяв успіху в діловій сфері:

а) як поліпшити зовнішнє враження;

б) яких ділових якостей потрібно набути, які удосконалювати, від яких недоліків характеру необхідно позбавитися.

Завдання 3. Робота над інтонацією.

У ряді ситуацій ділова людина не може собі дозволити відкрито і різко сказати співрозмовникові, що він про нього думає. Проте, не виходячи за рамки пристойності, своє ставлення можна висловити інтонацією. Слухачам пропонується виконати завдання на картках.

1. Вимовити одну і ту ж фразу, додаючи їй прямий і прямо

протилежний зміст засобами інтонації:

Радий вас бачити.

Спасибі за роботу.

Приходите завтра.

Я в захваті.

Спасибі, мені дуже приємна ваша увага.

Приємно було з вами поговорити.

Спасибі за комплімент.

Дуже вам вдячливий.

Ціную вашу наполегливість.

Мені це дуже подобається.

2. Вимовити фразу з різними інтонаціями:

1) Розумниця! Молодець! (із вдячністю; із захопленням; іронічно; засмучено; гнівно).

2) Я цього ніколи не забуду (з вдячністю; з образою; захопленням; гнівом).

3) Спасибі, як це ви здогадалися! (щиро; із захопленням; із засудженням).

4) Нічим не можу вам допомогти (щиро; із співчуттям; даючи зрозуміти нетактовність прохання).

5) Ви зрозуміли мене? (доброзичливо, чемно; сухо, офіційно; із загрозою).

6) До зустрічі! (тепло, ніжно; холодно, сухо; рішуче, різко; байдуже).

7) Це я! (радісно; урочисто; винувато; грізно; задумливо; недбало; таємниче).

8) Я не можу тут залишатися (з жалем; скривджено; невпевнено; рішуче).

9) Здрастуйте! (сухо, офіційно; радісно; грізно; з докором; доброзичливо; байдуже; гнівно; із захопленням).

Завдання 4. Визначте правильний варіант словосполучення.

Завідувач відділу – завідувач відділом

завідуючий відділу – завідуючий відділом

заслуговувати уваги – заслуговувати на увагу

завдати шкоди – завдати шкоду

зазнати поразку – зазнати поразки

доводимо до відома – доводимо для відома

дякуємо Вас – дякуємо Вам

ігнорувати думку – ігнорувати думкою

властиві для цієї професії риси – властиві цій професії риси

хворіти запаленням легенів –хворіти на запалення легенів

виступити у захист – виступити на захист

запобігати ушкодженням – запобігати ушкодження

Завдання. Ненав’язливо спостерігаючи за незнайомцем в автобусі, намагайтеся визначити його вік, професію, сімейний стан, настрій.

1. Спробуйте зав’язати з ним розмову і перевірте власні міркування.

2. Як ви вважаєте, яке враження ви справили на незнайомця (ваш зовнішній вигляд, поведінка)?

Слухачі по черзі розповідають про «діалог з незнайомим пасажиром».

Викладач і решта слухачів оцінюють повноту і гостроту спостережень, обґрунтованість припущень, причини помилок стереотипізації.

Завдання. Слухачі, розбившись на пари, декілька секунд мовчки дивляться один на одного. Потім викладач запрошує до столу першу пару. Не дивлячись на партнера, потрібно описати риси його обличчя, назвати колір очей, волосся, форму обличчя і т.п. Потім – назвати основну особливість зовнішності партнера.

Виконання цього завдання можливе тільки в обстановці доброзичливості, пошани один до одного, при прагненні відшукати щось красиве і примітне в зовнішності партнера.

Завдання. Для вивчення особливостей сприйняття викладач пропонує наступне:

1. Показує упродовж 5-7 секунд слухачам портрет відомої йому людини і просить описати його зовнішність, дати психологічний портрет, вгадати професію. Цікаво і корисно порівняти різні враження. Студенти приходять до висновку про індивідуальність сприйняття, відмінність між інформацією і інтерпретацією, впливі стереотипів.

2. Викладач читає біографію якої-небудь людини і просить слухачів переказати її, виділивши найголовніше. З'ясовується, що це «головне» у багатьох слухачів не співпадає, відображаючи те, що важливе, значущо для кожного.

3. Викладач пропонує слухачам описати, як би вони хотіли, щоб їх сприймали. Потім слухачі дістають аркуші, на яких вони описували те враження, що, на їх погляд, вони справляють. Порівнюючи ці описи, можна зробити корисні для кожного висновки.

Завдання. Це завдання дозволяє перевірити здатність поставити себе на місце партнера, зрозуміти його відчуття.

Викладач описує, наприклад, наступну ситуацію. Припустимо, що ви попросили друга зібрати для вас якусь інформацію. Друг підходить до вас у хорошому настрої і повідомляє, що зараз детально розповість про все, що дізнався. Але вам ця інформація вже не потрібна і у вас зараз абсолютно немає часу. Як ви порозумієтеся з другом?

Слухачі розбиваються на пари і розігрують цю ситуацію. Враження обговорюються в групі. Викладач ставить запитання, що дозволяють з'ясувати здатність до децентрації кожного.

Тема 2: Спілкування як основа педагогічної діяльності

Педагогічне спілкування. Сутність педагогічного спілкування. Структура педагогічного спілкування. Стилі педагогічного спілкування. Мистецтво педагогічного спілкування. Поведінка вчителя в конфліктній ситуації

Практичне заняття №2. Бар'єриу спілкуванні та їх подолання. Розв’язання конфліктних ситуацій

Завдання 1. Записати власні бар’єри у спілкуванні та шляхи їх подолання.

Слухачі по черзі розповідають про свій досвід подолання бар'єрів у спілкуванні. Проблемні ситуації обговорюються.

Завдання 2. Назвіть спочатку ввічливі форми прохання (наприклад: прошу вас, будьте такі люб'язні і т.п.), потім – ввічливі форми відмови (наприклад: на жаль, не зможу вам допомогти; це не в моїх силах і т.п.). Поясніть перевагу в певних ситуаціях прохання в умовному способі («хотілося б...»), відповіді за формулою «так, але...». Знайдіть формулипрохання і відмови, доречні в спілкуванні: з колегою; з керівною особою; з клієнтом фірми.

Завдання 3. Знайдіть способи, як відхилити нетактовне прохання.

Слухачі розбиваються на пари.

Завдання: один партнер повинен придумати нетактовне прохання (наприклад, дати конспект перед іспитом, сходити замість друга на побачення і т.п.), інший – відмовити йому в цьому проханні, але так, щоб не стати занудою і не втрати добрих стосунків із товаришем.

Спробуйте керуватися при цьому міркуваннями французького письменника-мораліста Н.Шамфора: «Хто має не досить гострий розум, щоб вчасно відбутися жартами, той часто вимушений або брехати, або вдаватися до занудства. Вибір не з приємних! Уникати його порядній людині зазвичай допомагають ввічливість і жарт».

Не всі, проте, можуть виявити ці якості в потрібний момент. Можна відхилити нетактовне прохання і таким чином: відверто, спокійно і по можливості стисло пояснити причину відмови, наприклад: «Вибач, але твоє прохання ставить мене в ніякове положення» або «Пробач за відмову, але мені це не до душі».

Завдання 4. Конструктивні способи вирішення конфліктів

Обладнання: картки з завданням, аркуші паперу, олівці.

1. Вправа «Подарунок»

Усі учасники стають у коло. Кожному необхідно зробити своєму сусіду справа незвичайний подарунок, використовуючи тільки слова, міміку, жести.

2. Вправа «Ситуації»

Учасникам пропонується навести приклади конкретної ситуації конфліктів і проаналізувати джерела конфлікту в кожній конкретній ситуації.

3. Вправа «Способи врегулювання конфліктів»

Робота в малих групах.

Кожній групі видаються робочі листи «Під час конфлікту більшість людей...».

- сперечаються;

- намагаються зрозуміти один одного;

- допомагають один одному;

- кричать один на одного;

- співпрацюють;

- жартують;

- уважно слухають один одного;

- підозрюють один одного;

- намагаються перемогти;

- вибачають один одному;

- довіряють один одному;

- брешуть один одному;

- усміхаються;

- змагаються один з одним;

- б'ються;

- прагнуть разом залагодити конфлікт;

- намагаються зрозуміти, що відчуває інший;

- звинувачують один одного;

- звертаються до інших по допомогу;

- прагнуть закінчити розмову;

- сердяться один на одного.

Кожній малій групі необхідно вибрати п'ять тез, які, на її думку, найбільш корисні для врегулювання конфліктів, Потім уся група визначає п'ять думок, які найбільш корисні для врегулювання конфліктів.

Завдання 5. У конфліктній ситуації особиста мета одного опонента не збігається з прагненням другого, цілі сторін вступають у протиріччя. Важливість досягнення мети для кожної конфліктуючої сторони може мати неабияке значення або ж не мати ніякого. Тому вирішення конфлікту частково залежить від наполегливості, з якою опоненти прагнуть задовольнити особисті інтереси. Підтримання хороших стосунків на даний момент і в майбутньому для конфліктуючих сторін може бути важливим або ж не мати жодного значення. Важливість хороших стосунків з іншими людьми, готовність врахувати їхні інтереси також впливають на дії під час конфлікту.

Інструкція: Уважно прочитайте вислови і прислів'я. Користуючись наведеною нижче шкалою, визначте, наскільки кожне прислів'я відповідає вашим діям під час конфліктів:

5 – відповідає в усіх випадках;

4 – відповідає у більшості випадків;

З – деколи відповідає;

2 – відповідає, але дуже рідко;

1 – ніколи не відповідає.

1. Від суперечки легше утриматися, аніж потім здихатися її.

2. Якщо ви не можете примусити людину думати так, як ви робите, то примусьте її робити так, як ви думаєте.

3. Теплі слова розтоплюють холодні серця.

4. Послуга за послугу.

5. Давай приходь і подумаємо разом.

6. Під час суперечки заслуговує похвали той, хто перший замовкне.

7. Чия сила, того й правда.

8. Солодкі слова роблять солодким рух уперед.

9. Краще синиця у жмені, аніж журавель у небі.

10. Істина знаходиться в знаннях.

11. Той, хто б'ється і тікає, доживає до нової битви.

12. Той перемагає блискуче, хто примушує своїх ворогів тікати врозтіч.

13. Убий ворога своєю надмірною добротою.

14. Чесний обмін думками не приведе до суперечки.

15. Ніхто не може претендувати на істину в останній інстанції, але кожен

може зробити свій внесок у неї.

16. Тримайся подалі від тих, хто незгідний з тобою.

17. Тільки той, хто вірить у перемогу, перемагає на полі битви.

18. Добре слово мало коштує, та дорого цінується.

19. Зуб за зуб — це чесна гра.

20. Тільки той, хто готовий відмовитися від власного права на істину в

останній інстанції, збагатиться від істин, які знають інші.

21. Уникайте сварливих людей – вони зроблять ваше життя нещасним.

22. Людина, яка не тікає сама, змушує тікати інших.

23. М'які слова забезпечують гармонію.

24. Хочеш мати хорошого друга – зроби йому щось приємне.

25. Відкрито говори про свої конфлікти і йди їм назустріч – тільки це приведе до їх найкращого вирішення.

26. Найкращий спосіб улагодження конфліктів – уникати їх зовсім.

27. Займаю тверду, рішучу позицію (на тім стою і не можу інакше).

28. Лагідність перемагає гнів.

29. Краще щось, аніж нічого з того, що ти хочеш.

30. Щирість, чесність і довір'я гори звернуть.

31. Немає нічого важливішого, ніж те, за що тобі треба боротися.

32. У світі завжди були й будуть переможці і переможені.

33. Вони __________на тебе з каменем, а ти до них з прихильністю.

34. Якщо двоє йдуть на компроміс, то справедливе рішення гарантоване.

35. Правди можна добитися, воюючи та воюючи.

Завдання 6. Стратегії розв'язання конфліктів, які визначаються за допомогою методики.

1. Черепаха (втеча). Черепахи втікають і ховаються у свій панцир, щоб обминати конфлікти. Вони відмовляються від власних цілей та стосунків. Бони тримаються далі як від спірних питань, через які виникає конфлікт, так і від людей, до яких він причетний. Вони почувають себе безпомічними. Вони вважають, що намагатися вирішувати конфлікт – справа повністю безнадійна. Вони переконані, що легше втекти (фізично та психологічно) від конфлікту, аніж зіткнутися з ним.

2. Акула (примус). Акули намагаються перемагати опонентів тим, що силоміць примушують їх приймати потрібне їм рішення конфлікту. Для них найважливішими є власні цілі, а стосунки з людиною мають дуже мале значення. Вони будь-якою ціною готові добиватися своїх цілей. Потреби інших людей їх не турбують. їх мало хвилює те, чи вони комусь подобаються, чи проявляє хтось до них прихильність. Акули переконані, що конфлікти вирішуються тоді, коли один перемагає другого, який програє. Вони хочуть бути переможцями. Перемога, на їхню думку, дає людям почуття гордості та успіху. Поразка викликає почуття безсилля, неадекватності і невдачі. Вони намагаються здобути перемогу, приголомшуючи суперників, нападаючи раптово, а також залякуючи або загрожуючи їм з позиції сили.

3. Плюшевий ведмедик (згладжування). Для ведмедиків – стосунки найважливіші, а власні цілі не мають великого значення. Ведмедики хочуть подобатися, хочуть, щоб усі їх любили і цінували. Вони вважають, що краще уникнути конфлікту заради гармонії, і впевнені, що конфлікти не можна обговорювати без шкоди для стосунків. Вони бояться завдати болю, образити, псувати стосунки під час конфлікту. Щоб зберегти стосунки, вони готові пожертвувати особистими цілями. Плюшеві ведмедики немовби кажуть; «Я пожертвую власними цілями, роби все, що ти хочеш, аби тільки я тобі подобався». Плюшеві ведмедики намагаються згладити конфлікт, боячись зіпсувати стосунки.

4. Лисиця (компроміс). Лисиці невибагливі як у своїх цілях, так і в стосунках з іншими людьми. Лисиці шукають компромісу. Вони пожертвують частиною своїх домагань під час конфлікту і переконують іншу особу поступитися теж якоюсь часткою своїх цілей. Вони шукають такого рішення конфлікту, коли б обидві сторони мали якусь вигоду – «золоту середину», між двома крайніми позиціями. Вони готові пожертвувати заради досягнення згоди для спільного добра як частиною своїх домагань, так і стосунків.

5. Сова (конфронтація). Сови дуже високо цінують власні цілі та стосунки. Вони розглядають конфлікти як проблему, яку треба розв'язувати, і шукають таке рішення, яке б задовольнило як їхні власні цілі, так і цілі супротивної сторони в конфлікті. Сови сприймають конфлікти як засіб поліпшення стосунків шляхом послаблення напруження між двома людьми. Вони намагаються розпочати дискусію, яка розцінила б конфлікт як проблему. Шукаючи рішення, які б задовольнили як їх самих, так і іншу особу, сови підтримують стосунки. Сови не заспокоюються доти, доки не знайдене рішення, яке б задовольнило і власні, і чужі цілі. Вони також не заспокоюються доти, доки напруга не спаде і негативні емоції не будуть повністю зняті.

Підрахунок кількості набраних балів

Втеча Примус Згладжування Компроміс Конфронтація

1 2 3 4 5

6 7 8 9 10

11 12 13 14 15

16 17 18 19 20

21 22 23 24 25

26 27 28 29 30

31 32 33 34 35

Чим більшою є загальна сума балів за певною стратегією розв'язання конфліктів, тим частіше ви схильні застосовувати цю стратегію. Чим менша загальна сума, тим рідше ви користуєтесь нею.