Розділ 1. Інтернет і сучасні гуманітарні знання. Тенденції розвитку сетератури

1.1.Зв’язок Інтернету з гуманітарним знанням

В огляді літератури проаналізуємо ступінь дослідженості питання, заявленої у назві курсової.

Вражаючі і найбільш відомі впливу засобів електроніки на гуманітарну сферу пов'язані з виникненням глобальної інформаційної мережі Інтернет. Система цієї мережі розширюється не тільки вшир, захоплюючи всі нові регіони та області людської діяльності. Її розвиток йде вглиб. Це проявляється і в появі нових сервісів, інтеграції вже розроблених засобів, злиття техніки Інтернету з технічними нововведеннями. Проте для ряду фахівців поява Інтернету виявилося несподіваним. Багато хто до цих пір мають про нього саме поверхневе уявлення. Тим не менш, саме виникнення глобальної інформаційної мережі можна було передбачити. Дійсно, служба точного часу з передачею сигналів по радіо відома ще з 30-х років минулого століття. Це було одним з перших кроків по створенню централізованих інформаційних систем.

На основі цих кроків у ряді випадків робилися певні передбачення. Треба сказати, що ці передбачення були розпливчастими, і далі загальних міркувань в цьому напрямку ніхто не просувався. Були, однак, і прогнози, які мали зовсім іншу основу. Їх автори виходили з аналізу загального стану розвитку електронних засобів комунікації. Цікаво, що авторами цих прогнозів були гуманітарії. Найбільш яскравою особистістю цього плану був американський професор канадського походження Маршалл Маклюен. Ним було написано кілька книг, присвячених майбутній ері мас-медіа. В даний час іноді говорять про ситуацію, яка нині «Ера Маклуюен». Слід сказати, що навіть читачі, для яких англійська мова не є рідною, відзначають, що мова книг Маклюена дуже складна для розуміння. Цей автор широко використовував у назвах своїх книг помітні заголовки, що допускають досить широке тлумачення. Такими назвами-маніфестами можна вважати «Медіа – це послання» чи «Глобальне село». (Мова йде про вплив системи засобів інформації, зокрема телебачення, на поширення новин). Неважко помітити, що перша назва є трансформацією відомого висловлювання Ф. Бекона «Знання – сила».

Самореалізація за допомогою Інтернету – явище, з'явилося не так давно, але і йому вже присвячені окремі дослідження. Областю самореалізації називає Інтернет культуролог М. А. Кліманова, розглядає його в якості одного з найбільш поширених хобі сучасної людини, крізь призму комп'ютерних ігор розглядає самореалізацію людини психолог М. С. Іванов. В їх роботах самореалізація розглядається як уявна, виконує компенсаторні функції.

При осмисленні віртуальної реальності важливі роботи В. Р. Купера, М. Кастельса, Н.В. Рейнгард, Ж. Дерріда, Ж. Дельози, А. А. Калмикової, Н.А. Носова, М.Б. Маньківської, , В. О. Бичкова та ін.

Загальним моментом гуманітарних досліджень Інтернету виступає, насамперед, визнання його як принципово нових можливостей комунікації особистості, здійснення гіперкомунікації.

А тому не дивно, що за останні десять – п'ятнадцять років з цієї проблеми було захищено ряд цікавих кандидатських і докторських дисертацій. Наведемо лише самі необхідні в даному контексті приклади.

Серед виявлених джерел слід виділити роботи

Науковці Резніченко В.А., Захарова О.В., Захарова Е.Г. у своїх публікаціях докладно висвітлили моделі інформаційних ресурсів і сервісів, які можуть розглядатися як основа для проектування та розробки конкретних електронних бібліотек.

Шемаєва Г. висвітлила стан та перспективи розвитку електронних ресурсів у бібліотеках України та інформаційному забезпеченні науки.

Шейко В. розглянув перспективи розвитку електронних бібліотек в Україні.

Крім того, в рамках курсової не можна не відзначити роль монографій і збірників статей Ст. Н. Романенко і Р. В. Нікітіної. Не залишимо осторонь той факт, що в самому Інтернеті опубліковано десятки статей на дану тему.

Як ми бачимо, вчені з різних країн цікавляться тим впливом, що Інтернет впливає на життя людини в сучасному світі. І правомірно говорити про досить глибокі вивченості в науці такої теми як «Впливу Інтернету». Однак не існує жодного цілісного аналізу такого аспекту цього впливу, яке стосується літератури. У вступі вже було зазначено, що передумови для такого впливу існують досить ґрунтовні, так що і всебічне дослідження даного питання також має незабаром з'явитися.

Методика даного дослідження цілком і повністю зумовлена тими властивостями Інтернету, які обумовлюють його близькість з гуманітарним знанням. А тому доцільно перерахувати ці властивості і навести деякі приклади, поглиблюючи їх розуміння.

Відмінні властивості Інтернету та їх особливості описані неодноразово. У той же час повна систематизація цих властивостей поки ще ніким не проводилася. Загалом, це зрозуміло. Інтернет – динамічно розвивається, і до теперішнього часу реалізовані далеко не всі його можливості. Час детального аналізу, як це було, наприклад, з друкованими виданнями, настане лише тоді, коли виникнуть інші, принципово нові можливості роботи з інформацією. Дозволимо собі лише коротко зазначити ті особливості роботи з інформацією в мережі, які, по-перше, досить очевидні, і, по-друге, цікаві саме з точки зору гуманітарного знання.

Отже, основною особливістю інформації, одержуваної через Інтернет, є те, що на відміну від друкованої продукції, реально поширюється лише URL-адресу, за якою знаходиться необхідна інформація. Іншими словами, основою роботи з інформацією є каталожна робота. Те ж саме відбувається з друкованою продукцією при роботі в звичайній бібліотеці, роботі з реферативним журналом і т. д. Однак, при роботі з друкованими виданнями, матеріал тиражується заздалегідь. Можливість знайомства з друкованою інформацією визначається наявністю вільних копій і можливістю їх доставки користувачеві. При неможливості такої доставки користувач сам їде в сховище або ж замовляє копію потрібного йому тексту. Все це не швидкий і не завжди зручний процес.

Є і інші особливості роботи з інформацією на паперових або магнітних носіях. Вони всім добре відомі. При роботі в мережі після того, як користувач знайшов потрібну йому адресу, інформація пересилається на кеш-пам'ять комп'ютера практично миттєво. Природно, що при цьому інформація швидко копіюється на її електронному переноснику. Цей процес настільки короткочасний, що найчастіше при обговоренні проблем поширення інформації в мережі їм просто нехтують. Особливих труднощів, за винятком термінологічних, при такому підході не виникає.

Інформація в кеш-пам’яті комп’ютера знаходиться тільки тимчасово. Вважати її тиражуванням, питання смаку. У той же час будь-який користувач при бажанні може закріпити отриману ним інформацію. Її можна перенести на вінчестер, на CD-диск або на звичайну дискету. Матеріал можна роздрукувати. Ці процеси зазвичай розглядаються вже як традиційне розмноження інформації. На самому ж ділі вважати або не вважати роздруковану з комп'ютера копію попередньо від сканованої книги створенням повноцінної копії оригіналу, питання дискусійне.

Інтернет дозволяє визначити число звернень до того чи іншого мережевого ресурсу. На цій основі можна зробити ряд цікавих висновків, в колишні часи недоступних дослідникам. Так, у 2004 році за кількістю звернень до словника Вебстера вдалося встановити, які нові терміни користуються найбільшим інтересом. Зазначимо ще, що на першому місці виявилися терміни, пов'язані з інформатикою. [7, с. 18].

Є й інші особливості мережевої інформації. Обсяг кожного окремого ресурсу, в принципі, не обмежений, на відміну, скажімо, від журнальної статті. У збережений ресурс можна постійно вносити зміни. Звичайно, іноді це є недоліком. Великою перевагою Інтернету є оперативність введення нової інформації. Так, багато новині сайти оновлюються кілька разів на день. У той же час у багатьох випадках ресурси в мережі представляються так, що можливо тільки їх лінійне читання. Природно, способи посторінкового подання інформації в Інтернеті існують. Тим не менш, в силу ряду організаційно-технічних причин їх використання в ряді випадків обмежена. Інтернет, однак, дає значно більше нових можливостей для роботи з інформацією, що вже було сказано. Однією з його головних особливостей, принципових для гуманітарного знання, є створення так званих корпоративних систем, перш за все, каталогів. Електронні каталоги більшості серйозних бібліотек загальнодоступні. Саме вони часто об'єднуються в регіональні, галузеві та інші системи. Відомий також і об'єднаний каталог науково-технічних публікацій – OCLC (OnlineComputerLibraryCatalog). Є й інші схожі проекти. Ці можливості всесвітньої павутини дозволяють істотно змінити методику ряду наукових досліджень.

При роботі в мережі різко зростає роль посередника (mediator), що допомагає користувачеві знайти потрібну інформацію. З позицій надання допомоги бібліотекар у звичайній бібліотеці хоча б частково виконує функцію посередника. Він не тільки допомагає відшукати книгу на полиці або у фонді. Працівник бібліотеки часто допомагає у бібліографічному пошуку. У масових публічних бібліотеках працівники іноді просто підказують читачеві назви книг, які, на їх думку, можуть зацікавити даного читача.

Пошук ж інформації в мережі йде за різними ключовими словами. Ці слова задаються або модераторами пошукової системи або ж з'являються в результаті роботи автора ресурсу або вебмайстра відповідного сервера. Це часто призводить до деякої втрати гнучкості при пошуку, хоча вона перекривається можливістю дуже широкого пошуку.

Відмінною рисою Інтернету, званої в ряді випадків його «демократичністю», є практично вільна можливість розміщувати в мережі будь-який матеріал. Чи будуть його читати – це питання другого плану. Природно, що при цьому мережа засмічується випадковими творами, покинутими і незакінченими проектами. У той же час в мережу поміщаються і ті матеріали, які можуть знайти свого читача тільки після великого часу. Іноді це може врятувати від загибелі цінні міркування. Цікаво відзначити, що ідея публікувати все, що тільки створюється людьми, належить відомому російському письменнику-фантасту В. С. Шефнеру. Вона викладена в його повісті «Дівчина біля обриву, або Записки Ковригіна» [7, с. 22].

Електронні мережі породили специфічні типи ресурсів – це електронні журнали та електронні бібліотеки. Електронний журнал не має копій на звичайних носіях. Він може мати традиційні випуски, але може і безперервно доповнюватися. У цьому випадку часто говорять про електронні видання, залишаючи за електронним журналом періодичність та інші атрибути традиційної паперової форми. Статті в кращих виданнях такого роду реферуються і редагуються, також як і в журналах на традиційних носіях. Електронні бібліотеки зберігають відскановані варіанти звичайних видань. Перша така бібліотека почала створюватися в 1971 році професором Іллінойського університету Майклом Хартом. Це широко відомий «Проект Гутенберг». Творцями цієї бібліотеки була проголошена ідея перевести в електронну форму всю класичну літературу.

Слідом за «Проектом Гутенберг» було створено велику кількість електронних бібліотек. Це були як суто наукові, так і белетристичні і змішані по підбору літератури зборів, найбільш відомою з яких (у Росії) є досить об'ємна бібліотека Максима Машкова (http://lib.ru). Корисно відзначити також електронну бібліотеку священика Якова Кротова (http://www.krotov.org).

З політематических електронних бібліотек також доцільно зазначити і такі повнотекстові електронні ресурси:

• http://library.kr.ua/ Електронна бібліотека України (Бібліотека UA) це багатофункціональна інформаційна Пошукова система, яка містить текстову інформацію в електронному вигляді з різних джерел (книги, журнали, газети і т. п.) в різних областях (архітектура, біологічні, ветеринарні, військові, географічні, , педагогічні, політичні, психологічні, сільськогосподарські, соціологічні, технічні, фармацевтичні, , філологічні, філософські, хімічні, економічні, юридичні, інші) .

• http://www.nbuv.gov.ua/ У бібліотеці Вернадського відіграє важливу роль зовнішній вигляд сайту, його структура та неяскравість стилю. Важливим є те, що інформацію про бібліотеку користувачі можуть прочитати на трьох різних мовах - українській, російській та англійські. Добре розташовано пошукову систему Інтернету. І насамкінець розміщено статистику використання інформаційних ресурсів портала.

• http://www.rsl.ru/ru/s2/s101/- Електронна бібліотека Російської державної бібліотеки (РДБ). Являє собою зібрання електронних копій цінних і найбільш запитуваних друкованих видань і електронних документів з фондів РДБ та інших джерел. Електронна бібліотека складається з чотирьох колекцій, включає 400 тис. документів і постійно поповнюється.

• http://lib.walla.ru/ - Публічна Електронна Бібліотека. Сайт містить понад 1500 книг з різних галузей знання: гуманітарних і природничих.

• http://studentam.net/ - Електронна бібліотека підручників. Колекція навчальної літератури з соціально-економічних та гуманітарних наук.

• http://www.gumer.info/ - Бібліотека Гумер - гуманітарні науки. Колекція книг з соціальних та гуманітарних та природничих наук: історії, культурології, філософії, політології, літературознавства, мовознавства, журналістики, психології, педагогіки, права, економіки і т. д.

Успіх електронних бібліотек дозволяє говорити про перспективність перекладу усієї вже наявної у світі друкованої інформації в електрону форму, що зберігається в мережі та спирається на єдиний електронний корпоративний каталог.

Поряд з електронними бібліотеками з'явилася велика кількість різних довідкових видань, енциклопедій тощо.