2.3. Аналіз блогу Інтернет - видання «Живий Журнал»

Важливим елементом блогу є коментарі читачів - вони надають записам блогера особливого шарму, а їхня кількість свідчить про популярність чи непопулярність щоденника. У ЖЖ (Живий Журнал, Livejournal), здається, вирує найбільш активне життя українських блогерів - літераторів - тут вони сваряться, миряться, пліткують, обмінюються фотографіями, коментують останні події - шукають солідарності чи, навпаки, відособленої позиції. Рейтингові ЖЖ популярних письменників мають потенціал стати дуже потужним джерелом інформації. Звичайно, часто їх використовують як майданчик для самопіару. Богдан-Олег Горобчук вважає, що самопіар виник тому, що немає піару. Напевно, саме з метою боротьби з інформаційним вакуумом, письменники повідомляють читачів про майбутні презентації власних книг або книг друзів, або книг друзів друзів. Також вони вихваляються отриманими нагородами та дають на пробу почитати нові тексти. Так, наприклад, перед своїм прозовим дебютом Іра Цілик повідомила весь український ЖЖ про час і місце проведення презентації - для цього вона використала власний блог та дотичні до культурного життя Києва спільноти. Також постійно про власні презентації та подорожі розповідають нам Артем Чех, Олег Коцарев, Сашко Ушкалов, Павло Коробчук та Богдан-Олег Горобчук. До їхньої когорти також можна зарахувати Іллю Стронґовського, котрий ще й балує читачів регулярними посиланнями на найцікавіші навколо літературні публікації. А от автори, дотичні до українських ЗМІ, також анонсують свої видання. Так, Юрій Іздрик піарить «Четвер», Олександр Кабанов - «ШО», а Отар Довженко - «Телекритику».

Юрко Іздрик — це український прозаїк, поет, культуролог, автор концептуального журнального проекту «Четвер». Живе і працює у Калуші. Автор повісті «Острів Крк» (1994), поетичної збірки «Станіслав і 11 його визволителів» (1996), романів «Воццек» (1996, 1997), «Подвійний Леон» (2000), збірки есеїв «Флешка» (2007), «Таке» (2009), низки повістей, оповідань, статей з культурології та літературознавства. Іздрик — один із творців Станіславського феномену. Про себе Іздрик найчастіше говорить так:

«Я людина твердих, майже незламних принципів, котрі постійно порушую», що підтверджується й цитатою з «Воццека».

Блог Іздрика називається «Мертвий щоденник» - на якому автор публікує свої твори, книги, короткі тексти які ще не вийшли у друк,але вже можна прочитати у блозі. У своєму блозі Юрко публікує інформацію про те де буде проходити зустріч з читачами де вони зможуть отримати автографи і ще багато іншого.

На сайті також можна поспілкуватися з автором цих робіт,залишити свій коментар та отримати відповідь на свій коментар, або завести бесіду наприклад нового вірша Юрія Іздрика. Ми можемо прослідкувати на сайті багато можливостей якими ми можемо користуватися у вільному дозволі.

Деякі блоги дають можливість долучитися і до літературної творчості. Тут автор може отримати негайну реакцію на текст, а читач - висловити всі можливі помилки. Наприклад, Горобчук цією можливістю користується сповна, публікуючи нові вірші. Те ж саме робить Стронґовський - його читачі можуть читати уривки з ще не виданих перекладів текстів Чака Паланіка (Палагнюка) та Чарльза Буковскі (у спільнотах bukowski_ua, palahniuk_ua).

Інша цікава деталь блогів вітчизняних літераторів - різний рівень публічності. Добряча частина письменників - блогерів вибирають собі псевдо за мотивами власних прізвищ, та ще й на титульній сторінці пишуть всі можливі регалії - видані книги, посилання на тексти в Інтернеті, власне фото... Наприклад, легко здогадатися, хто існує в ЖЖ під ніком izdryk-y, pantiuk, dnistrovyj, strongowski, narizhna, olesberezhny, acheh...

Що стосується мережевих щоденників не у сегменті ЖЖ, варто згадати блог Оксани Забужко на «Українській Правді» та блог Сергія Жадана на сайті видання «Кореспондент».

Що стосується пересічної людини, почитати блоги письменників - корисно. Особлива цінність блогу полягає в наданій інформації. Тобто, якщо ви не маєте звички ходити повз місця проведення книжкових виставок та ярмарків, вишукуючи афіші та програму проведення автограф-сесій і мистецьких акцій - все це можна прочитати у блогах. Тому, якщо маєте ЖЖ, саме час вирушити на дослідження невивчених просторів Інтернету - читати вже відомих та шукати поки що незнайомих авторів.