Тести з хімії 2

E.не зміниться

8.49.Як зміниться електрофоретична рухливість частинок золю при електрофорезі, якщо його напруга електрофорезу зросте у 2 рази (всі інші параметри незмінні)?

А. зменшиться у 2 рази

B.збільшиться у 2 рази

C.не зміниться

D.зменшиться у 4 рази

E.збільшиться у 4 рази

8.50.Метод електрофорезу придатний для розділення:

А. біологічних колоїдних систем та білків

B.катіонів металів

C.електролітів

D.суспензій

E.аніонів

8.51.Золь вважається стійким, якщо його дзета-потенціал:

А. <30 мВ

B.>30 мВ

C.>1 мВ

D.дорівнює нулю

E.>10 мВ

8.52.Чим характерний ізоелектричний стан міцели?

А. дифузний шар відсутній, ζ = 0, стійкість мінімальна

B.адсорбційний шар відсутній, ζ ≠ 0, стійкість максимальна

C.ζ може мати різні значення, йони дифузного шару максимально гідратовані

D.ζ < 0, золь стійкий

E.ζ > 0, золь стійкий

8.53.При виготовленні колоїдних препаратів срібла протарголу і коларголу білкові речовини до них додають для:

А. покращення сприйняття препарату організмом

B.збільшення розмірів частинок

C.протидії можливим хімічним реакціям

D.колоїдного захисту розчинів

E.забезпечення додаткової лікувальної дії

8.54.Щоб викликати коагуляцію золю, до нього потрібно додати розчину (виберіть з поданого переліку):

А. CaCO3

B.SrCO3

C.MgSO4

D.BaSO4

E.MgCO3

8.55.Електролітна коагуляція застосовується для:

А. визначення знака заряду частинок золів

B.виділення електролітів з розчинів

C.очистки питної та стічних вод

D.одержання знесоленої води

E.підвищення концентрації золів

8.56.Коагулянти та антикоагулянти застосовують у медицині та фармації. Що таке поріг коагуляції? А. мінімальна концентрація

електроліту, при перевищенні якої спостерігається коагуляція.

B.мінімальна концентрація емульсії, при перевищенні якої спостерігається коагуляція.

C.мінімальна концентрація гелю, при перевищенні якої спостерігається коагуляція.

D.мінімальна концентрація неелектроліту, при перевищенні якої спостерігається коагуляція.

E.мінімальна концентрація золю, при перевищенні якої спостерігається коагуляція.

8.57.Позитивно заряджений золь гід-

81

роксиду заліза одержаний методом гідролізу. Який з йонівкоагулянтів буде мати найменше значення порога коагуляції?

А. хлорид

B.сульфат

C.нітрат

D.бромід

E.фосфат

8.58.При зливанні золів з протилежно зарядженими гранулами відбувається:

А. колоїдний захист

B.взаємна коагуляція.

C.підвищення седиментаційної стійкості.

D.седиментація.

E.підвищення агрегатної стійкості.

8.59.Розчини протарголу і коларголу з часом можуть змінювати свою структуру і втрачати агрегатну стійкість внаслідок злипання частинок дисперсної фази, цей процес називається:

А. гелеутворення

B.коагуляція

C.пептизація

D.набухання

E.седиментація

8.60.В разі ослаблення захисної дії білків частинки холестерину злипаються і відкладаються на стінках судин; це явище є:

А. сенсибілізація

B.пептизація

C.тиксотропія

D.синергізм

E.коагуляція

8.61.Протаргол і коларгол можуть втрачати агрегатну стійкість при злипанні часточок дисперсної фази, цей процес називають:

А. набрякання

B.драглеутворення

C.коагуляція

D.пептизація

E.седиментація

8.62.Підвищити стійкість колоїдного розчину можна шляхом:

А. додавання високомолекулярних речовин

B.додавання електролітів

C.збільшення концентрації дисперсної фази

D.зміни температури

E.зменшення концентрації дисперсної фази

8.63.Золь AgI одержано додаванням до 100 см3 0,001 М розчину КІ 10 см3

розчину AgNO3 такої ж концентрації. Який електроліт буде мати до утвореного золю найменший поріг коагуляції?

А. MgSO4

B.K3[Fe(CN)6]

C.AlPO4

D.NaCl

E.AlCl3

8.64.Явище підвищення порогу коагуляції при додаванні до золю високомолекулярних речовин – це:

А. седиментація

B.коагуляція

C.діаліз

D.сенсибілізація

E.колоїдний захист

8.65.Золь AgI одержано додаванням до

100 см3 0,001 М розчину AgNO3

10 см3 розчину КІ такої ж концентрації. Який електроліт буде мати до утвореного золю найменший поріг коагуляції?

А. K3[Fe(CN)6]

B.AlPO4

C.MgSO4

D.AlCl3

E.NaCl

8.66.Коагулююча здатність йонів з однаковим зарядом:

А. зростає зі зменшенням радіуса гідратованого йона

82

B.не залежить від розмірів йонів

C.зростає зі зменшенням радіуса дегідратованого йона

D.зростає зі збільшенням радіуса гідратованого йона

E.зростає зі зменшенням радіуса дегідратованого йона

8.67. Коагуляція – це:

А. процес осідання частинок дисперсної фази під дією зовнішніх чинників

B.дезагрегація частинок дисперсної фази

C.зменшення здатності до вільного переміщення частинок дисперсної фази

D.зменшення дисперсності системи внаслідок злипання частинок дисперсної фази

E.адсорбція низькомолекулярних домішок частинками дисперсної фази

8.68.Йон може проявити коагулюючу дію лише тоді, коли:

А. його заряд протилежний заряду колоїдних частинок

B.він має позитивний або негативний заряд не менше 2

C.його заряд співпадає з зарядом колоїдних частинок

D.його діаметр більший від діаметра молекули дисперсійного середовища

E.його концентрація у розчині достатньо висока

8.69.Явище зниження порогу коагуляції при додаванні до золю певних речовин – це:

А. седиментація

B.звикання

C.коагуляція

D.колоїдний захист

E.сенсибілізація

8.70.Золь сірки одержано окисненням сірководню киснем повітря. Який

йон має найбільшу коагулюючу здатність до цього золю?

А. PO43–

B.Al3+

C.[Fe(CN)6]4–

D.Cl–

E.K+

8.71.Величиною, що кількісно характеризує захисну дію ВМР, є:

А. захисне число

B.коагулююча здатність

C.поріг коагуляції

D.потенціал седиментації

E.дзета-потенціал

8.72.Кінетична стійкість дисперсних систем – це їхня здатність:

А. утворювати зв’язки між частинками, які перешкоджають їх переміщенню

B.протистояти агрегації частинок

C.протистояти дії зовнішнього електричного поля

D.утворювати стійкі сольватні оболонки

E.протистояти силі тяжіння

8.73.Агрегативна стійкість дисперсних систем – це їхня здатність:

А. протистояти дії зовнішнього електричного поля

B.утворювати зв’язки між частинками, які перешкоджають їх переміщенню

C.утворювати стійкі сольватні оболонки

D.протистояти силі тяжіння

E.протистояти агрегації частинок

8.74.Швидкість коагуляції істотно залежить від концентрації елект- роліту-коагулянта під час періоду:

А. швидкої коагуляції

B.повільної коагуляції

C.всього процесу коагуляції

D.явної коагуляції

83

E.прихованої коагуляції

8.75.В основі захисту ліофобних золів від коагуляції електролітами лежить:

А. підвищення ступеня дисперсності частинок дисперсної фази

B.зменшення міжфазного поверхневого натягу

C.збільшення міжфазного поверхневого натягу

D.утворення на поверхні колоїдних частинок молекулярних адсорбційних шарів

E.надання частинкам золю додаткового електричного заряду

8.76.Для коагуляції золю замість електроліту з 1-зарядним йономкоагулятором використали електроліт з 2-зарядним йоном. Як змінився поріг коагуляції А. зменшився у 2 рази

B.зріс у 2 рази

C.зріс на 2-3 порядки

D.зменшився у 4 рази

E.зменшився на 2-3 порядки

8.77.Змішали два золі з протилежним зарядом гранул. Яке явище спостерігається?

А. перехід системи у справжній розчин

B.підвищення стійкості системи

C.взаємна коагуляція

D.обернення фаз

E.електрофорез

8.78.Чому у медицині в ролі фізіологічного ізотонічного розчину використовують розчин NaCl і не використовують інших розчинів,

наприклад, MgSO4?

А. щоб уникнути коагуляції біоколоїдів двозарядними йонами, які мають високу коагулюючу здатність

B.через відсутність токсичності і прямих терапевтичних ефектів NaCl

C.через малу молекулярну масу NaCl

D.через доступність солі NaCl

E.через високу розчинність

NaCl

8.79.Під час періоду швидкої коагуляції ζ-потенціал:

А. ζ > 0

B.ζ = 0

C.ζ > 30 мВ

D.ζ < 0

E.ζ < 30 мВ

8.80.Швидкість коагуляції найбільш помітно залежить від концентрації йона-коагулятора в періоді:

А. явної коагуляції

B.повільної коагуляції

C.прихованої коагуляції

D.однаково під час усіх періодів

E.швидкої коагуляції

8.81.Поріг коагуляції на кінетичній кривій коагуляції відповідає:

А. точці переходу від прихованої до повільної коагуляції

B.точці переходу від повільної до швидкої коагуляції

C.середині періоду повільної коагуляції

D.середині періоду швидкої коагуляції

E.середині періоду прихованої коагуляції

8.82.Швидкість коагуляції не залежить від концентрації йонакоагулятора в періоді:

А. явної коагуляції

B.повільної коагуляції

C.під час усіх періодів

D.швидкої коагуляції

E.прихованої коагуляції

8.83.Обернена до порогу коагуляції

84

величина – це:

А. агрегативна стійкість

B.швидкість коагуляції

C.кінетична стійкість

D.захисне число

E.коагулююча здатність

8.84.Найменший поріг коагуляції сто-

совно золю Al(OH)3, одержаного за реакцією гідролізу, буде мати електроліт:

А. AlCl3

B.MgSO4

C.CaCl2

D.KBr

E.K3PO4

8.85.Найбільшу коагулюючу здатність стосовно золю сірки, одержаного окисненням розчиненого у воді сірководню киснем повітря, має електроліт:

А. CaCl2

B.AlCl3

C.K3PO4

D.K2SO4

E.NaCl

8.86.Серед йонів з однаковою величиною і знаком заряду більшу коагулюючу дію виявляють ті йони, що мають:

А. більший радіус у дегідратованому стані

B.більший радіус у гідратованому стані

C.складаються із меншого числа атомів

D.менший радіус у гідратованому стані

E.менший радіус у дегідратованому стані

8.87.Зоною стійкості золю можна вважати період:

А. швидкої коагуляції

B.повільної коагуляції

C.ні один з кінетичних періодів

D.явної коагуляції

E.прихованої коагуляції

Розділ 9

9.1.Який з перелічених чинників не впливає на ступінь набрякання ВМС?

А. присутність електролітів

B.природа розчинника

C.об’єм розчинника

D.рН середовища

E.температура

9.2.В ізоелектричній точці для розчинів високомолекулярних сполук:

А. відсутні заряджені полярні угрупування

B.сумарний позитивний заряд полярних угрупувань дорі-

внює сумарному негативному заряду (ζ-потенціал =

0)

C.відсутній дифузійний шар

D.відсутній адсорбційний шар

E.відбувається руйнування структури макромолекулли

9.3.Які властивості не характерні для розчинів ВМС?

А. світло розсіювання

B.гомогенність

C.великий осмотичний тиск

D.термодинамічна нестійкість

E.термодинамічна нестійкість

9.4.У яких одиницях СІ вимірюють

85

величину в'язкості? А. Н/м

B.Н·с/м

C.Па/м

D.Па·с

E.кг/Дж

9.5.Зворотну денатурацію білків викликає:

А. додавання сильних кислот

B.додавання лугів

C.додавання етанола в невеликій кількості

D.тривале нагрівання за температури понад 60 оС

E.жорстке йонизуюче випромінювання

9.6.Розчини ВМС одержують:

А. реакцією поліконденсації

B.розчиненням у відповідному розчиннику

C.диспергуванням

D.реакцією полімеризації

E.пептизацією

9.7.Розчини високомолекулярних сполук (ліпофільних колоїдів) одержують:

А. ультразвуковим подрібненням

B.механічним подрібненням часточок дисперсної фази

C.прямим розчиненням дисперсної фази в дисперсійному середовищі

D.коагуляцією

E.конденсаційними методами

9.8.Високомолекулярні речовини (ВМР) широко використовують

уфармації. Яка властивість істинних розчинів характерна і для розчинів ВМР?

А. розсіювання світла

B.броунівський рух

C.наявність поверхні поділу

D.велика структурована в’язкість

E.термодинамічна стійкість

9.9.Характерною особливістю розчинів високомолекулярних речовин, у тому числі і тих, що застосовують у фармації, є їх висока в’язкість. В’язкість розчинів білків буде найменшою при:

А. рН <7

B.рН= рНІЕТ

C.рН>рН ІЕТ

D.рН< рНІЕТ

E.рН>7

9.10.Осмотичний тиск розчинів полімерів обчислюють за рівнянням:

А. Галлера

B.Рауля

C.Вант-Гоффа

D.Пуазейля

E.Штаудінгера

9.11.За яких умов обмежене набрякання желатину переходить у необмежене (утворення розчину)?

А. у присутності йонів Cl– .

B.при нагріванні

C.при охолодженні.

D.за рН середовища, що відповідає ізоелектричній точці

E.у присутності йонів SO42– .

9.12.Ізоелектрична точка міозину м’ язів дорівнює 5. За яких значеннях рН електрофоретична рухливість макроіонів міозину дорівнює нулю?

А. 3,0

B.7,0

C.2,0

D.4,0

E.5,0

9.13.Стійкість розчинів високомолекулярних лікарських речовин порушується при додаванні до них різноманітних електролітів. Висолюючий ефект електролітів

86

залежить, головним чином, від: А. ступеня гідратації йонів

B.тривалості дії

C.температури

D.швидкості руху йонів

E.молекулярної маси електролітів

9.14.До високомолеку-лярних відносять речовини з молекулярною масою від:

А. 10– 4 –10 – 6 та менше

B.102 - 104

C.104 -106 та більше

D.10– 2 – 10 – 3

E.102 - 103

9.15.Із наведених хімічних речовин до ВМР належать:

А. білок, казеїн, желатин

B.сахароза, глюкоза, целюлоза

C.аланін, анілін, гліцин

D.етанол, фенол, білок

E.лактоза, мальтоза, крохмаль

9.16.Із наведених хімічних речовин до ВМР належать:

А. глікоген, білок, цистеїн

B.бензамід, гемоглобін, етанол

C.аланін, анілін, гліцин

D.гліцерин, етиленгліколь, АТФ

E.лавсан, целюлоза, гемоглобін

9.17.Із наведених хімічних речовин до ВМР природного походження належать:

А. глікоген, білок, цистеїн

B.білок, поліетилен, бутадієновий каучук

C.капрон,нітрон,поліестр

D.глікоген, гемоглобін, агарагар

E.поліамід, нітрон, лавсан

9.18.Із наведених хімічних речовин до ВМР природного походження належать:

А. крохмаль, казеїн, желатин

B.поліамід, нітрон, лавсан

C.глікоген, білок, цистеїн

D.лактоза, мальтоза, крохмаль

E.білок, поліетилен, бутадієновий каучук

9.19.Які з наведених полімерів одержують синтетичним способом?

А. білок, поліетилен, бутадієновий каучук

B.лавсан, целюлоза, гемоглобін

C.капрон, нітрон, поліестр

D.глікоген, гемоглобін, агарагар

E.білок, казеїн, желатин

9.20.Які з наведених полімерів одержують синтетичним способом?

А. ізопреновий каучук, желатина, найлон

B.поліхлорвініл, лавсан, полістирол

C.капрон, білок, полівінол

D.білок, поліетилен, бутадієновий каучук

E.білок, казеїн, желатин

9.21.За своїм походженням ВМР розділяють на:

А. синтетичні

B.натуральні

C.біологічні і синтетичні

D.природні і синтетичні

E.природні і хімічні

9.22.За формою макромолекул розрізняють ВМР:

А. глобулярні і тетраедичні

B.кулеподібні і глобулярні

C.фібрилярні і тетраедичні

D.полі молекулярні і розгалужені

E.глобулярні і фібрилярні

9.23.Структура ВМР буває:

1.лінійна; 2.розгалужена; 3. асиметрична; 4.симетрична; 5. просторова

87

А. 1, 3, 5

B.1, 2, 5.

C.3, 4, 5

D.1, 2, 4

E.2, 3, 4

9.24.Органічні ВМР за складом макромолекул розділяють на:

А. карболанцюгові, фіброланцюгові

B.карболанцюгові, моноланцюгові, елементарні

C.сульфоланцюгові, гетероланцюгові

D.нітроланцюгові, поліланцюгові, елементоорганічні

E.карболанцюгові, гетероланцюгові, елементоорганічні

9.25.За допомогою яких реакцій одержують ВМР: А. подвійного обміну; Б. полімеризації; В. заміщення; Г. поліконденсації А. Б, Г

B.В, Г

C.А, Б

D.А, Г

E.А, В

9.26.Полімеризацією називається реакція:

А. сполучення молекул мономеру в макромолекули полімеру за рахунок розриву ланцюга

B.взаємодія полімерів між собою

C.сполучення молекул мономеру в макромолекули полімеру за рахунок розриву кратних зв’язків

D.сполучення молекул мономеру між собою з виділенням низькомолекулярної речовини

E.взаємодія полімерів з утворенням ланцюга

9.27.Що таке поліконденсація?

А. укрупнення макромолекул

полімеру

B.процес утворення макромолекул полімеру простим сполученням молекул мономеру між собою

C.реакція сполучення молекул мономерів в макромолекули з виділенням низькомолекулярних речовин

D.сполучення молекул мономеру в макромолекули полімеру за рахунок розриву кратних зв’язків

E.сполучення молекул мономеру в макромолекули полімеру за рахунок розриву ланцюга

9.28.В результаті якої реакції утворюються білки в живих організмах?

А. поліконденсації альфаамінокислот

B.полімеризації моносахаридів

C.поліконденсації моносахаридів

D.полімеризації амінокислот

E.обміну моносахаридів

9.29.ВМР можна отримати методом: А. органічних перетворень

B.біологічних перетворень

C.хімічних перетворень

D.синтетичних перетворень

E.фізичних перетворень

9.30.Структурною одиницею полімерних сполук є:

А. комплексні іони

B.аніони і катіони

C.окремі молекули

D.полімерні ланцюги

E.макромолекули

9.31.Поліелектроліти це:

А. сукупність електролітів з високою і низькою молекулярною масою

B. низькомолекулярні речови-

88

ни

C.електроліти з високою молекулярною масою

D.білки, здатні до дисоціації у водних розчинах

E.електроліти з низькою молекулярною масою

9.32.Відомо, що типовими фізичними станами ВМР є:

А. кристалічний, склоподібний, рідкий

B.в’язкотекучий, твердий, рідкий,

C.твердий, рідкий, гелеподібний

D.газоподібний, плазмоподібний, рідкий

E.в’язкотекучий, високоеластичний, склоподібний

9.33.З перелічених фізичних властивостей для полімерних матеріалів не характерні: А. низька температура топлення; Б. еластичність; В. оборотна деформація; Г. крихкість; Д. пластичність А. А, В

B.Б, В

C.Г, Д

D.А, Г

E.А, Д

9.34.Які властивості не характерні для розчинів ВМР?

А. термодинамічна стійкість; Б. гомогенність; В. великий осмотичний тиск; Г. термодинамічна нестійкість; Д. світлорозсіювання; Е. велика структурована в’язкість А. В, Г

B.Г, Д

C.А, В

D.Б, В

E.А, Д

9.35.Які типи зв’язку зумовлюють специфічні властивості полімерів

А. міжмолекулярний і металічний

B.хімічний і міжмолекулярний

C.міжмолекулярний і водневий

D.водневий і металічний

E.хімічний і внутрішньомолекулярний

9.36.Розчини ВМР від колоїдних розчинів відрізняються такими властивостями:

А. гомогенністю і міцелярною будовою частинок

B.малою швидкістю дифузії і світлорозсіюванням

C.світлорозсіюванням

D.малою швидкістю дифузії

E.не проходять через напівпроникні мембрани

9.37.Розчини ВМР відрізняються від справжніх розчинів такими властивостями:

А. малим осмотичним тиском і термодинамічною стійкістю

B.гомогенністю та оборотністю

C.малим осмотичним тиском і малою швидкістю дифузії

D.оборотністю і малою швидкістю дифузії

E.термодинамічною стійкістю

9.38.У якому з розчинників одержують термодинамічно стійкі розчини білків?

А. бензол

B.ацетон

C.гексан

D.вода

E.толуол

9.39.ВМР утворюють золі або дисперсії у розчинниках:

А. полярність яких відповідає полярності ВМР

89

B.полярність яких не відповідає полярності ВМР

C.при взаємному змішуванні

D.при їх конденсації

E.природа яких відповідає природі ВМР

9.40.ВМР утворюють молекулярні розчини тільки у розчинниках: А. полярність яких відповідає

полярності ВМР

B.не утворюють

C.утворюють тільки при нагріванні

D.полярність яких не відповідає полярності ВМР

E.природа яких не відповідає природі ВМР

9.41.Добра розчинність желатини у воді пояснюється:

А. універсальністю розчинника

B.великою молекулярною масою

C.наявністю в молекулах желатини гідрофільних груп

D.полярністю розчинника

E.наявністю в молекулах желатини гідрофобних груп

9.42.Який процес передує розчиненню ВМР у відповідному розчиннику?

А. виділення тепла

B.дифузія

C.вбирання тепла

D.осмос

E.набрякання

9.43.Набуханням гелів називається процес:

А. процес розчинення полімеру

B.вбирання полімеру розчинником

C.однакової дифузії молекул полімеру та розчинника

D.вбирання розчинника ВМР,

що супроводжується збільшенням маси та об’ єму полімеру

E.вбирання розчинника ВМР, що супроводжується зменшенням маси та об’ єму полімеру

9.44.Які стадії процесу набухання? А. дифузія розчинника у полімер

( Н > 0);

Б. сольватація макромолекул полімеру, що супроводжується контракцією ( Н < 0); В. збільшення маси та об’єму полімеру ( Н > 0);

Г. збільшення об’єму та маси полімеру ( Н = 0)

А. Б, Г

B.Б, В

C.А, Б

D.А, Б, В

E.А, В

9.45.Причиною набухання гелів є:

А. однакова швидкість осмосу ВМР і розчинника

B.велика молекулярна маса ВМР

C.однакова швидкість дифузії ВМР і розчинника

D.висока молекулярна маса розчинника

E.дифузія молекул розчинника у проміжки між макромолекулами ВМР

9.46.Які є типи набухання?

А. дифузійне; Б. осмотичне; В. обмежене; Г. необмежене; Д. онкотичне А. Г, Д

B.В, Г

C.Б, В

D.А, Б

E.А, Б, Д

9.47.Який тип набухання желатини у гарячій воді?

А. обмежене

90