10. Транспортні та пішохідні зв’язки в мікрорайоні

10.1 Проїзди та пішохідні алеї

Транспортна мережа формується за системою вулиць ідоріг, яка передбачає послідовне сполучення елементів і чіткий перехід від нижчого рівня до вищого і навпаки. Під’їзди до будинків сполучаються з проїздами, проїзди сполучаються з житловими вулицями, житлові вулиці – з магістральними вулицями районного значення, а останні – з магістралями загальноміського значення.

До місцевої вуличної мережі висуваються такі вимоги: забезпечення зручного під’їзду до житлових і громадських будинків, обмеження чи усунення можливості транзитного проїзду на території мікрорайону, обмеження кількості примикань місцевої вуличної мережі до магістральних вулиць, просторове розділення трас автомобільного і пішохідного руху.

Система внутрішніх проїздів може проектуватися за тупиковою, кільцевою, петлеподібною і змішаною схемами. Проїзди з одним напрямком руху не повинні перевищувати 300 м довжини, тупикові – 150 м. В кінці тупиків необхідно влаштовувати майданчики для розвороту автомобілів розміром не менші за 12×12 м. Радіуси поворотів приймаються не менші за 8 м.

Ширина вулиць і доріг місцевого руху приймається в червоних лініях в межах 15-25 м. Відстань від краю основної проїжджої частини магістральних вулиць до лінії регулювання житлової забудови приймається не меншою за 50 м, а в разі застосування шумозахисних екранів – не меншою за 25 м. Відстань від краю проїжджої частини вулиць і проїздів до лінії забудови приймається не більшою за 25 м.

В мікрорайонах потрібно передбачити в’їзди на територію, а також за потреби – наскрізні проїзди в будинках на відстані не більшій за 300 м один від одного. Прилягання дублюючих проїздів до проїжджих частин магістральних вулиць регульованого руху допускається не ближче 50 м від перехрестя.

На території мікрорайону розрізняють основні проїзди з двома смугами руху і другорядні (односмугові), ширина смуги руху приймається 3-3,5 м. Основні проїзди підводяться до груп житлових будинків та значних установ і закладів обслуговування, другорядні – до окремих будинків. На другорядних проїздах потрібно передбачити роз’їзди завширшки 6 м і завдовжки 15 м на відстані 75 м один від одного. В межах фасадів будинків із входами ширина прїздів приймається 5,5 м.

Рисунок 14 – Облаштування поворотних пунктів і автостоянок: а – поворотні тупики; б – автостоянки в розширеннях проїздів; в – автостоянки, суміщені з поворотним тупиком

До житлових будинків в 9 поверхів і вище треба передбачати проїзди завширшки не менше ніж 3,5 м або смуги завширшки 6 м для проїзду пожежних машин з двох поздовжніх боків багатосекційних житлових будинків і з усіх сторін односекційних житлових будинків. До житлових будинків меншої поверховості проїзди можна влаштовувати з одного поздовжнього боку. Проїзди або смуги потрібно розташовувати на відстані 5-8 м від будинків в 9-14 поверхів і 8-10 м – від будинків вищої поверховості.

Рисунок 15 – Схема основних проїздів мікрорайону

В складі дорожньої мережі мікрорайону неохідно передбачати окрему мережу велосипедних доріг. В межах міжмагістральних територій і мікрорайонів їх доцільно прокладати з мінімальним числом перетинів з пішохідними тротуарами і проїздами. Ширина велосипедної доріжки для одностороннього руху приймається 1,5 м, для двостороннього – 2,5 м.

Мережа велосипедних доріжок трасується в напрямку громадських центрів, місць прикладання праці (підприємств і установ), зон відпочинку.

Мережа пішохідних шляхів на території мікрорайону забезпечує повсякденні пересування мешканців. Для визначення її конфігурації необхідно встановити центри тяжіння, якими є зупинки громадського транспорту, місця прикладання праці, об’єкти обслуговування, спортивні споруди, місця відпочинку. Відповідно до центрів тяжіння визначаються основні напрямки і обсяги пішохідного руху на цих напрямках.

Пішохідна доступність об’єктів масового повсякденного відвідування передбачається в межах 400-500 м, що відповідає часу переходу 5-8 хв., періодичного відвідування – 800-1200 м, що відповідає часу переходу до 15 хв.

Пішохідний рух в житловому районі можна поділити на спрямований до певного об’єкта і прогулянковий. Ширину основних пішохідних алей встановлюють кратною 0,75 м – смузі пішохідного руху для однієї людини і зазвичай вона становить від 3 до 6 м, а прогулянкової доріжки – не менше 1,5 м.