Тема 3. Особливості ціноутворення в будівництві України.

1. Основні положення.

2. Методи розрахунку цін на будівельну продукцію.

3. Класифікація ціноутворюючих факторів на будівельну продукцію.

4. Основи механізму ціноутворення в будівництві.

5. Методи визначення кошторисної вартості будівництва.

1. Основні положення.

Від ціни залежить досягнення економічних і комерційних результатів. Правильна або помилкова цінова політика впливає на всю виробничо-інвестиційну діяльність будівельної організації.

Перш ніж розпочати будівництво, будівельна організація визначає:

• яку ціну встановити на будівельну продукцію;

• який прибуток;

• який дохід.

Прибуток будівельної організації залежить від 2-х показників:

• ціни будівельної продукції,

• витрат на її виробництво.

Ціна продукції на ринку – це наслідок взаємодії попиту і пропозиції, вирівнюється в точці рівноваги автоматично під впливом ринкового ціноутворення в умовах вільної конкуренції.

Витрати на виробництво продукції можуть збільшуватися або зменшуватися залежно від обсягу трудових чи матеріальних ресурсів, рівня техніки, організації виробництва й інших факторів.

Правильна методика встановлення цін, розумна цінова політика – необхідні компоненти успішної діяльності будівельної організації.

Поширеним методом розробки загальної цінової політики є багатоетапний підхід до встановлення цін. Метод включає 5 етапів:

• визначення цільового ринку;

• аналіз елементів стратегії маркетингу;

• визначення загальної цінової політики;

• розробка цінової стратегії;

• встановлення цін.

Перші три етапи – побудова загальної цінової політики; останні два – концентруються на конкретних рівнях і їх реалізації.

Три основних мети ціноутворення:

• реалізація будівельної продукції – це зростання обсягів реалізації;

• максимальний прибуток;

• підтримання дійсного становища будівельної організації.

2. Методи розрахунку цін на будівельну продукцію.

(СРС. Рогожин с. 333-335).

• розрахунок цін методом “середні витрати + прибуток”. (простіший – нараховується % ставка на собівартість не враховує попит й конкурецію).

• розрахунок ціни на основі аналізу беззбитковості й забезпечення цільового прибутку. (прагнуть установити ціну, яка забезпечила б бажану величину прибутку – грунтується на графіку беззбитковості).

• метод орієнтації на ціни конкурентів.

• метод завищення цін, які встановлюються підрядником. (цим методом користуються монопольні будівельні організації – найвищі ціни встановлюють на будівельну продукцію і найменші на будівельні матеріали).

• встановлення цін на основі рівня поточних цін. (орієнтир – конкурент).

• встановлення ціни на основі закритих торгів.

3. Класифікація ціноутворюючих факторів на будівельну продукцію. (СРС с. 335-337).

• рівень попиту.

• державне регулювання ринку ціноутворення.

.4. Основи механізму утворення цін в будівництві.

Ціна – виступає в якості суспільного нормативу витрат праці на виготовлення продукції, і використовується на всіх етапах економіки: на її основі визначаються кошторисні показники договорів, планів, прогнозів, порівнюються витрати і результати діяльності підприємства, проводиться економічне стимулювання підприємств в досягненні кінцевих результатів при мінімальних затратах.

Науковим фундаментом ціноутворення є теорія трудової вартості, вчення про діалектичне з’єднання двох сторін товару –споживчої вартості та вартості.

Система ціноутворення в будівництві класифікується по кількості елементів цін (прямі витрати, накладні витрати та планові нагромадження), по структурі цін (витрати та прибуток) та по області застосування цін (безпосередньо в будівництві, в будівельній індустрії).

Ціна представляє грошове вираження вартості одиниці будівельної продукції. Вартість визначається кількістю праці, яка витрачена на утворення одиниці будівельної продукції.

Початковою позицією при розробці цін є класична формула:

Ц=С+V(1+Pm),

де С – матеріальні витрати,

V – оплата праці,

Pm – норма праці (відношення вартості додаткового продукту до оплати праці).

Існують дві модефікації вказаного загального метода, які пов’язані з нормуванням планових накопичень (норми встановлюють у відсотках від питомої фондоємкості продукції і до нормативної собівартості будівельно-монтажних робіт). В першому випадку формула для створення ціни має вигляд:

Ц=Сс+Н*Ф/100,

де Сс – собівартість, грн.,

Н – норма прибутку, % питомої фондоємкості продукції,

Ф – питома фондоємкість продукції (вартість виробничих фондів на одиницю продукції),грн.

В другому випадку формула для визначення ціни на продукцію будівництва має вигляд:

Ц=Сс(1+Нп/100),

де Нп – норма планових накопичень, % нормативної кошторисної собівартості.

4. Механізм ціноутворення в будівництві має свої специфічні особливості:

1). Ціна на кожен об’єкт будівництва має індивідуальний характер, є плановою;

2). В формуванні ціни на продукцію будівництва приймають участь підрядчик, замовник, проектувальник: будівельні організації реалізують продукцію по зведеному кошторису БМР; будівельна продукція для замовника обходиться по кошторисній вартості будівництва; проектні організації на основі системи нормативів та цін складають кошторисні розрахунки.

3). Ціна кожного окремого об’єкту будівництва визначається кошторисом, який складається на основі проекту, і називається кошторисною вартістю.

Існує два поняття ціни будівельної продукції: повна кошторисна вартість ( ціна продукції галузі) та вартість будівельно-монтажних робіт – ціна продукції окремих будівельно-монтажних організацій.

Перша з них визначається зведеним кошторисом (будівельно-монтажні роботи, витрати на придбання обладнання, інструменту, інвентарю та інші витрати для функціювання об’єкту); друга – кошторисною вартістю БМР, які входять в повну кошторисну вартість об’єкту.

Планова ціна виконує декілька функцій:

• облікову, як засіб обліку та вимірювання валової та товарної продукції, об’єму реалізації капітальних вкладень, ефективності виробництва, фонду заробітної плати, продуктивності праці, рентабельності господарства;

• стимулюючу як важіль впливу на темпи та ефективність технічного прогресу; на покращення якості продукції, зниження собівартості, підвищення ефективності суспільного виробництва;

• перерозподіл як засіб перерозподілу доходу на основі відхилення цін від вартості товарів для вирішення соціальних та господарських задач.

Кошторисні ціни на однакові будинки та споруди різні тому, що залежать від природно-кліматичних умов (геологічних, гідро-геологічних, кліматичних), а також економіко-географічних факторів; наявність джерел водопостачання, котелень, магістральних інженерних мереж, автомобільних і залізничних шляхів, природних ресурсів.