- •1. Методика навчання математики як наука і як навчальна дисципліна
- •2. Принципи навчання математики
- •3.Методи математики і методи навчання математики
- •4. Засоби навчання математики
- •5. Форми організації навчальної діяльності учнів
- •8. Методичні схеми формування математичних понять
- •10. Методика роботи з формулюванням теореми
- •11. Методика роботи з доведенням теореми
- •12. Методика роботи з правилами і алгоритмами
- •13. Методика актуалізації базових знань
- •14. Задачі у навчанні математики. Види задач.
- •15. Методи та способи розв’язування задач
- •18. Методика перевірки й оцінювання знань
- •19. Види уроків математики та їх структура
- •20. Позакласна робота з математики
3.Методи математики і методи навчання математики
Під методом навчання розуміють способи навчальної роботи вчителя і організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з розв'язування різних дидактичних задач, спрямованих на оволодіння матеріалом, що вивчається.
Існує різна класифікація методів навчання залежно від вибору основи класифікаціі, а саме: 1)за джерелом здобування знань (словесні, наочні, практичні),
2) за способами організації навчальної діяльності учнів (методи здобування нових знань, методи формування умінь та навичок і застосування знань на практиці, методи перевірки и оцінювання знань, умінь та навичок),
3)за характером навчально-пізнавальної діяльності учнів:
а) пояснювально-ілюстративний (Передбачає розповідь, лекцію, пояснення, робота з підручником, демонстрації . Цим методом послуговуються, вводячи математичні поняття, вивчаючи аксіоми, теореми , способи розв'язування різних класів задач);
б) репродуктивний (Передбачає відтворення знань і способів дій, діяльність за алгоритмом, програмою. Використовують при поясненні нового матеріалу, перевірки домашнього завдання .);
в) проблемний виклад (Пояснюючи навчальний матеріал, учитель сам висуває проблеми і, звичайно, як правило, сам їх розв'язує. Однак постановка проблем посилює увагу учнів, активізує процес сприймання і усвідомлення того, що пояснює вчитель.);
г) частково-пошуковий або евристична бесіда (Вчитель заздалегідь готує систему питань, відіповідаючи на які учні самостійноформулюють означення поняття, «відкривають» доведення теореми, знаходять спосіб розв'язування задачі.);
д) дослідницький метод (Передбачає самостійний пошук розв'язання пізнавальноі задачі).
4. Засоби навчання математики
До засобів навчання математики відносять:
а) матеріальні (макети, інструменти, і тд.);
б) матеріалізовані (зображення, схеми, таблиці, і тд.);
в) інтелектуальні (навчальні тексти і їх носії: підручники, посібники; системи задач, запитань);
г) технічні (проектор, мультимедійна дошка, і тд.);
д) інформаційно-комунікаційні.
5. Форми організації навчальної діяльності учнів
До організаційних форм навчальної діяльності учнів відносять:
а) урок;
б) факультативні заняття;
в) гурткова робота;
г) практичні та лабораторні роботи;
д) гурткові, парні та індивідуальні роботи.
6. Методична система та її складові. Методика і технологія навчання.
Складові методичної системи: мета навчання; зміст навчання; форми навчання; методи навчання; засоби навчання.
Мета навчання – всебічний розвиток особистості дитини.
Метод і форма – це відповідно внутрішній і зовнішній вияв цілісного двостороннього процесу педагогічної діяльності вчителя та навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Засоби навчання – це об’єкти будь-якої природи, які формують навчальне середовище та використовуються вчителем і учнем у процесі навчальної діяльності.
7. Математичні поняття. Види математичних понять.
Поняття - це форма мислення, в якій відображаються загальні істотні и відмінні (специфічні) властивості і особливості певних предметів або явищ дійсності. Термін «поняття» звичайно вживають для позначення розумового образу певного класу об’єктів, процесів об'єктивної реальності або нашої свідомості.
Кожне поняття має свій обсяг і зміст. Обсяг поняття - це множина об'єктів, які охоплюються цим поняттям. Зміст поняття - це множина суттєвих спеціальних властивостей (характеристична властивість), притаманних усім об'єктам, що належать до поняття.
Коли обсяг одного поняття становить частину обсягу другого, то перше поняття називають видовим, а друге - родовим. Поняття «функція» - родове, а «лінійна функція» - видове.
Види понять за зв’язками та відношеннями поміж ними:
а)порівняні поняття ; б) непорівняні поняття.
До порівняних понять відносять: сумісні і несумісні поняття. До сумісних понять належать:
а) Рівнозначні(тотожні)поняття - поняття, що мають спільну родову ознаку й відрізняються видовими властивостями які характеризують різні сторони даного предмета (Приклад : Рівносторонній трикутник та рівнокутний трикутник);
б) Перехрещувані поняття - видові поняття, що мають спільний рід, а видові відмінності відображають як специфічні, так і частково спільні властивості предметів (Приклад : арифметична та геометрична прогресії);
в) Підрядні поняття - видові поняття, обсяг яких становить частину родового поняття (Приклад : поняття лінійної функція підрядне поняттю "функція");
г) Супідрядні поняття - видові поняття, що мають спільний найближчий рід, причому допустимим є перехрещування цих понять (Приклад : прямокутник і ромб як види паралелограма).
До несумісних понять належать:
а) Супідрядні поняття – видові поняття, шо мають спільний найближчий рід, перехрещування цих понять не є допустимим (Приклад: правильні та
неправильні дроби);
б) Супротивні поняття - видові поняття з полярними видовими властивостями за змістом, які не співпадають за обсягом, але сума обсягів не вичерпує обсяг
спільного родового поняття (Приклад: циліндр і куля як тіла обертання);
в) Суперечні поняття - два поняття, сума обсягів яких повністю вичерпує обсяг спільного родового поняття, а видові властивості мають протилежний характер (Приклад: на площині паралельні прямі та прямі що
перетинаються).
Непорівнювальні поняття - поняття, які не можливо порівняти ні за змістом, ні за обсягом (Приклад: число та паралельне проектування).