18. Методика перевірки й оцінювання знань

Зміст контролю:

1.Виділити об'єкти контролю (знання учнів про поняття, теореми та інші математичні факти, правила, алгоритми, уміння, методи; навички і уміння)

2. Виділити ті дії, у ході виконання яких має проявлятися засвоєння того чи

іншого об'єкта засвоєння

3. Виділити рівні засвоєння програмового матеріалу (рівні компетентності)

4. Вибрати види, форми, способи і засоби контролю.

Функції контролю: контрольно-діагностуюча; розливальна; навчальна; виховна ; прогностична.

Вимоги до контролю: об’єктивність, обґрунтованість оцінки, індивідуальний і диференційований підхід, варіативність форм проведення, систематичність і планомірність.

Напрями контролю:

1) знання, навички, уміння;

2) динаміка загального розвитку;

3) формування загальнонавчальних і спеціальних умінь;

4) формування творчих здібностей;

5) формування пізнавальних інтересів;

6) формування навичок самоконтролю і самооцінювання.

Види контролю:

а) За суб'єктом здійснення контролю

• зовнішній ;

• взаємний;

• самоконтроль.

б) За місцем у навчальному процесі

• попередній;

• поточний;

• тематичний;

• підсумковий.

в) За місцем у ході діяльності учня

• контроль кінцевих результатів навчання;

• покроковий контроль;

• контроль за окремими параметрами.

г) За формою проведення контролю

• усний: усне опитування (фронтальне, індивідуальне), дидактичні ігри, робота ланцюжком, робота в парах;

• письмовий: коментоване письмо, математична еста­фета, математичний диктант, диференційовані само­стійні й контрольні роботи, тестові завдання, темати­чні домашні контрольні роботи;

• програмований: машинний, безмашинний.

План проведення аналізу завдань роботи контролюючого характеру

1. Виділити нові поняття, факти, уміння в темі, до якої складена контрольна робота.

2. Диференціювати вимоги до результатів засвоєння нових знань та умінь.

3. Вияснити, чи всі знання та уміння, які мають контролюватися, охоплює контрольна робота.

4. Проаналізувати пари завдань (чи однакові за рівнем складності, ідентичні чи аналогічні).

19. Види уроків математики та їх структура

Основною організаційною формою навчання в школі є урок.

Урок — форма організації навчання, за якої заняття проводить учитель з групою учнів постійного складу, одного віку й рівня підготовки впродовж певного часу й відповідно до розкладу.

Виділяють наступні види уроків з математики:

*урок засвоєння нових знань;

*урок формування вмінь і навичок;

*урок застосування знань, умінь і навичок;

*урок узагальнення і систематизації знань;

*урок перевірки, оцінювання та корекції знань, умінь і навичок;

*комбінований урок.

Кожен тип уроку має свою структуру, тобто склад (з яких елементів або етапів складається), послідовність (в якій послідовності ці елементи входять у заняття), зв'язок (як вони пов'язані між собою).

Розглянемо структуру найбільш використовуваного виду уроку – комбінованого. Структура комбінованого уроку:

1. Орг. момент;

2. Перевірка д/з;

3. Актуалізація базових знань (або повторення вивченого матеріалу);

4. Виклад нового матеріалу;

5. Закріплення нового матеріалу;

6. Застосування нового матеріалу;

7. Підсумки уроку;

8. Д/з.