- •Вміння працювати в команді
- •1.2 Готовність використовувати навички міжособистісних відносин
- •Здатність спілкуватися з фахівцем з інших областей
- •1.4 Вміння протистояти натиску
- •1.5 Лояльність і толерантність
- •1.6 Стрессостійскість
- •1.7 Дотримання этики ділового спілкування
- •1.8 Здатність до конструктивної критики і само критики
- •Дослідницькі навички.
- •1.10 Здатність вчитися.
- •1.11 Здатність адаптуватися до нових ситуацій
- •1.12 Здатність застосовувати знання на практиці
- •1.13 Креативність
- •1.14 Самостійність
- •1.15 Уміння розробляти і управляти проектами
- •1.16 Ініціативність
- •1.17 Усвідомлення о необхідності турботи про якість виконуваних робіт
- •1.18 Здатність оцінювати деяку систуму і ситуацію в цілому
- •1.9 Ерудованість
- •1.20 Знання іноземної мови
- •1.21 Уміння оперативно вирішувати виникаючі проблеми
- •Висновок
- •Список використанних джерел
1.8 Здатність до конструктивної критики і само критики
Загалом критику ніхто не любить. Так, критикою не можна зловживати, але не можна й зневажати нею.
Вона має три напрями - зверху, знизу і зсередини (самокритика). Кожний з них має свою етику.
Критика зверху, як відомо, розвивається безперешкодно, але й тут є свої проблеми. Вони зводяться до міри й такту. Постійні дріб'язкові докори деморалізують працівників, підривають віру в свої здібності й справедливість керівника.
У виборі форм і методів критики підлеглого досвідчені менеджери завжди враховують його вік, стать і темперамент. Відомо, наприклад, що жінки більш чутливі до зауважень, ніж чоловіки. Холерики більш збудливі, ніж флегматики. Ці особливості теж слід враховувати.
Практика свідчить, що найбільше перешкод у критиці знизу. Негативне ставлення до неї досить поширене. Боротися з цим тільки етичними методами важко. І все-таки висловимо кілька зауважень.
Трудовий колектив будь-якого сучасного підприємства чи установи складається з високоосвічених працівників. І коли хтось із них виступає з конструктивною критикою на адресу свого керівника, то в 99 випадках зі ста він дійсно стурбований станом справ й намагається підвищити якість управління. Якщо керівник прислухається до зауважень то у підлеглого того зміцнюється відчуття причетності, а разом з тим зростає й повага.
Не менше труднощів спостерігаємо у самокритиці. Люди схильні переоцінювати свої здібності. Як цього уникнути?
Насамперед - навчитися сприймати критику в позитивному контексті. Не як елемент "батога", що дозволяє тримати компанію в руках, а як конструктивний елемент керування, що створює атмосферу довіри й творчого пошуку.
Нижче узагальнені найбільш важливі рекомендації з конструктивної критики підлеглих, які повинен мати на увазі будь-який керівник. Ми навмисно акцентували увагу саме на вертикальних взаєминах, оскільки, як зазначалося вище, тут зосереджені основні проблеми. Втім, ті, хто регулярно бере участь у корпоративних дискусіях "по горизонталі", напевно, знайдуть слушні поради й для себе.
Дослідницькі навички.
Вміння досліджувати і робити досліди є не від'ємною частинною при роботі з документами. Гарний спеціаліст з документоведення має вміти досліджувати будь які критерії своєї роботи.
1.10 Здатність вчитися.
Рівень сформованості учбової діяльності не повинен ототожнюватися з рівнем уміння самостійно виконувати конкретні завдання. Розвиток
самоуправління відбувається у зв'язку з розвитком усвідомлення свого "Я". Останнє веде до зміни позиції людини по відношенню до власної діяльності. Вона тепер не просто передбачає результати своїх дій, а й вчиться довільно організовувати їх. Так, вчиться формулювати та обґрунт. цілі, аналізувати предмет їх значущості, мотивувати свій вибір,- виробляти програми, знаходити оптимальні способи їх реалізації, починає шукати різні критерії, еталони, показники контролю та оцінки. Отже,
щоб самостійно керувати своєю учбово-пізнавальною діяльністю, працівн. повинен засвоїти керівні функції вчителя та повернути їх на себе.