Робота 37. Виведення лейкоцитарної формули

Готують мазок крові. Для цього краплю крові наносять на край сухого знежиреного предметного скельця. Великим і вказівним пальцями правої руки затискають покривне скельце і ведуть його по предметному під кутом 45° до краплі крові, до стикання з її краєм. Коли кров розійдеться по лінії сти кання, тоді покривне скельце повільно рухають в напрямку великого пальця під тим же кутом. Мазок повинен бути рівно мірним і тонким, з рівними краями. Його сушать на повітрі, на ньому тонкою голкою пишуть номер тварини і дату взяття крові.

Для фіксації на мазок наливають 4–5 крапель метилового спирту, а через 3 хв спирт зливають, а мазок підсушують на повітрі. Висушений мазок покривають фарбою Романовського–Гімзи, розведеною дистильованою водою 1 : 3. Через 30 хв мазок промивають дистильованою водою і висушують, а потім розглядають під мікроскопом з імерсійним об’єктивом. Для цього на одну з крайніх ділянок мазка наносять краплю кедрової (імерсійної) олії і опускають об’єктив(х90). Підрахунок лейкоцитів ведуть за ламаною лінією — меандром. На одній ділянці необхідно підрахувати 25 лейкоцитів. Всього на чотирьох ділянках слід підрахувати 100 лейкоцитів. Кожен лейкоцит заносять в табл. 5, що складається з 100 квад ратів: 10 по горизонталі й 10 по вертикалі. Для під рахунку форм лейкоцитів можна використати спеціальний лічильник.

Робота 45. Фагоцитоз

За добу до дослідження у черевну порожнину або в спинний лімфатичний мішок жаби вводять туш. При цьому відбу-вається реакція накопичення в лімфі лейкоцитів з фагоцитованими частинками туші. Перед дослідженням жабу умерт вляють, після чого беруть краплю лімфи з лімфатичного мішка, наносять на предметне скельце і накривають покривним. Пре парат роздивляються під вели-ким збільшенням мікроскопа і зна ходять лейкоцити, заповнені туш-шю. В лімфі контрольної жаби фагоцитованих лейкоцитів не знаходять. Замість лімфи можна взяти краплю крові, відрізавши ножицями палець у жаби, яку потрібно змішати з 0,6%-м розчином натрію хлориду, і роз глянути препарат під мікроскопом з великим збільшенням.

Робота 46. Визначення швидкості зсідання крові

 Найпростішим методом визначення швидкості зсідання крові є метод Мелана, за яким час зсідання визначається за ступенем деформації краплі крові, що знаходиться на предметному скельці Скарифікатором проколюють палець. На шість предметних, попередньо знежирених, скельць наносять по краплі крові, відмічаючи час взяття кожної. Предметні скельця з краплями крові накривають лійкою, в звуженій частині якої знаходиться зволожена водою мар-ля (запобігання підсиханню крові). Через кожну хвилину нахиляють предметне ске льце і спостерігають форму краплі. Якщо при цьому крапля крові змінює свою форму, то це скельце відкладають в бік. Таку ж ма ніпуляцію через 1 хв послідовно пророблюють з кожним ске льцем, поки на одному з них крапля крові не буде змінювати свою форму. Час від нанесення крові на скельце до її зсідання і буде відпо-відати швидкості зсідання крові. В нормі швидкість зсідання крові коней в середньому дорівнює 9–12 хв; великої рогатої худоби — 6,5; свиней — 3,5; собак — 2,4; птиці — 0,5–2 хв.

Робота 38. Визначення кількості гемоглобіну в крові

В градуйовану пробірку гемометра до нижньої мітки наливають 0,1 н. розчин соляної кислоти. В капілярну піпетку через гу мову трубочку насмоктують 20 мм3 крові й видувають її в пробірку при ладу. Не виймаючи піпетки з роз чину, кілька раз промивають її. Ка піляр виймають зпробірки, скляною паличкою ретельно перемішують її вміст і ставлять пробірку в штатив приладу на 5 хв. При цьому в пробірці утворюється солянокислий гематин, який надає гемолізованій крові коричневого забарвлення, через 5 хв у пробірку по краплях (постійно мішаючи скляною паличкою) додають дистильовану воду до збігу кольору розчину зі стандартом. Поділки на шкалі пробірки, до якої піднялася рідина, показують кількість гемоглобіну в грам-відсотках і одиницях Салі. Перерахунок з однієї шкали на іншу простий, наприклад: 15 г-%х6 = 90 од., a 75 од. : 6 = 12,5 г-%. Вміст гемоглобіну в крові головним чином визначається у грам-відсотках. Крім гемометра Салі, для визначення кількості гемоглобіну в крові сільськогосподарських тварин використовують інші прилади: еритрогемометри і фотоелектрокалориметри.

Вміст гемоглобіну в крові сільськогосподарських тварин становить 10-15 г-%.

У еритроцитах міститься гемоглобін, складається з 96% білка глобіну та 4% фарбуючої речовини-гему.

Сполки гемоглобін з вугл.газом- карбогемоглобін, з киснем-оксигемоглобін, з чадним газом- карбоксигемоглобін, з сильним окислювачем- метгемоглобін.

Ф-ії: транспорт кисню і вугл.газу, участь у підтримці пш організму,