Робота 18. Евакуаторна функція шлунка

Вивчення евакуаторної функції шлунка краще проводити в собаки з двома фістулами — шлунка і дванадцятипалої кишки. Перед дослідом тварину витримують на голодній дієті й промивають шлунок.Через зонд в шлунок собаці вводять 500–800 мл теплої води при відкритій трубці дванадцятипалої кишки. Воду, що витікає з цієї фістули, збирають і вимірюють. Відмічають час повного переходу води до дванадцятипалої кишки. Евакуаторну функцію шлунка можна вивчати на собаці й з од-нією фістулою. Собаку витримують на голодній дієті. Шлунок промивають теплою водою. У фістулу шлунка вставляють корок з скляною трубкою, яку з’єднують гумовою трубкою з лійкою. Через лійку в шлунок вливають 200 мл теплої (30–35°С) водо провідної води.

Через 10 хв відкривають затискач на трубці, зливають воду з шлунка, вимірюють її кількість. Потім цю воду знову вливають у шлу-нок і через 10 хв випускають в мірний циліндр. Визначають кількість води, що пройшла з шлунка в дванадцятипалу кишку; за 20 хв досліду. Дослід повторюють у тій послідовності при введенні в шлунок 200 мл 10%-го розчину глюкози, 200 мл 3%-го розчину соляної кислоти, 200 мл 1%-го розчину соди і 200 мл олії. Будують криві швидкостей евакуації цих речовин і порівнюють між собою. Переконуються в тому, що перехід вмісту з шлунка в кишечник залежить від хімічних і фізичних властивостей вмісту (рН, виду корму, продуктів гідролізу, тем ператури, консистенції). Швидше за все переходить з шлунка вода, а довше в ньому затримується жирна їжа. Це пов’язано з виділенням ентерогастрону, який гальмує моторику та евакуацію вмісту.

 

Травлення- це фізіологічний процес, який поєднує в собі фізичну, хімічну й біологічну обробку корму, внаслідок чого складні поживні речовини(білки, жири, вуглеводи) перетворюються на простіші сполуки здатні розчинятись у воді, всмоктуватись у ШКТ.

Види травлення:

-внутрішньоклітинне-клітини активно захоплюють поживні речовини із навколишнього середовища і ферментативно розщеплюють їх у травних вакуолях.

-зовнішнє травлення- забезпечує розщеплення поживних речовин поза організмом.

-порожнинне-являє собою ферментативний гідроліз поживних речовин у порожнині шлунка і кишечника дією травних соків.

-мембранне або пристінкове- зумовлене стрктурно звязаними ферментами на поверхні мембрани мікроворсинок епітеліальних клітин.

-колективне травлення- відбувається за участю цілого колективу індивідуумів(бджоли, мурашки, терміти).

Ф-ії травної системи:

-процес травлення забезпечується руховою, секреторною, всмоктувальною, обмінною та екскреторною ф-іями ШКТ тварин.

Травлення в ротовій порожнині

Ротове травлення складається з приймання, поїдання корму, власне ротового травлення, жування й ослинення, та акту ковтання.

Жування- це механічне подрібнення, перетирання, сплющення, змочування слиною й пережовування корму.

Жування забезпечується боковими рухами нижньої щелепи; завдяки скороченню жувальних мязів.

Секреція слини- це внутрішньоклітинний процес утворення специфічних речовин і виділення іх із клітин.

Слина являє собою безколірну, злегка опалесцентну рідину, вона буває рідкою, водянистою або густою. Її вязкість залежить від наявності білкової речовини- муцину.

Ферменти слини- амілаза, мальтаза і лізоцин. Мінеральні речовини- хлориди, сульфати, фосфати.

Значення слини: змочує і зволожує корм, частково розчиняє його, сприяє виявленню смакових властивостей, ослинює, склеює його частини і сприяє подальшому перетравленню.

Шлунковий сік- безбарвна прозора рідина кислої реакції, що містить неорганічні та органічні речовини.

Ферменти шлункового сок-пепсин, хімозин(сичужний фермент), катепсин, желатиназа, шлункова ліпаза.

Роль соляної кислоти: бере участь у зсіданні молока, евакуації корму із шлунка в кишечник, активує моторикш лунка, має бактерицидну дію.

У секреторній діяльності шлункових залоз виділяють дві фази: складнореферлекторна і нервово-хімічна.

Розрізняють ритмічні та тонічні скорочення:

-ритмічна починаються в кардіальній частині шлунка і поширюються до пілоричної

-тонічні скорочення- це тривале напруження мязів фундальної частини шлунка, вони не переміщюють вміст шлунка, але віджимають продукти перетравлення у напрямі пілоричної частини.

Підшлунковий сік- це прозора, безбарвна рідина лужної реакції. У ньому містяться ферменти, які розщеплюють білки, вуглеводи і ліпіди.

Ферменти: трипсин, хімотрипсин, амілаза, ліпаза.

Кишковий сік- безбарвна, злегка мутнувата рідина лужної реакції.