1.4.3.Джерела по історії раннього буддизму.

Виникнення буддизму було пов'язано з появою ряду творів, що увійшли згодом до складу канонічного зведення буддизму — Тіпітаки; це слово позначає «Три судини» (точніше — «корзини»). Тіпітака кодифікована близько III ст.; до неї відносяться оповіді про подвиги і повчання Будди в його колишніх втіленнях. Як джерело, по стародавньому буддизму слід зазначити і епічні поеми Ашвагхоши, що відносяться до II ст. Велике значення має епіграфічний і образотворчий матеріал, що міститься на стелах і інших спорудах царя Ашоки. До цього всі перекази, легенди і повчання, пов'язані з новою релігією, існували в усній традиції — проповідували, передавалися і заучувалися напам‘ять. Сутти, як правило, починаються формулою: «Так я чув».

Характер раннього буддійського культу в написах по суті не відобразився. З окремих штрихів, що містяться в них, можна зрозуміти, що на цьому етапі культ буддизму ще не вніс нічого нового в брахманістські культи, засновані на ведах. Проте, є підстава вважати, що такий важливий елемент культу, як приношення в жертву тварин, зустрічав з боку буддизму вельми стримане відношення, що з часом перетворилося на заперечення. Вже на ранньому ступені розвитку буддизму такі жертвопринесення стали поступатися місцем рясним курінням, підношенню квітів; і мабуть, із самого початку словесний молитовний елемент культу зайняв в буддизмі значно більше місце, ніж у ведичній релігії і в брахманізмі.

Сангха (община) придбала оформлений вигляд. Мережа монастирів покрила всю Індію. І якщо спочатку прилучитися до буддизму означало піти з світу, повністю вдавшись до життя відлюдника-ченця, що живе поданням, то пізніше стало можливим вступи в сангху із збереженням колишнього мирського способу життя.

Наступний ступінь в розвитку віровчення і культу буддійської релігії відображає Бхархутська ступа. Хоча вона збереглася не повністю. Але велика кількість барельєфів і інших зображень, а також написів, що пояснюють ці зображення, роблять даний пам'ятник безцінним джерелом для характеристики раннього буддизму. У зображеннях і написах Бхархутської ступи наочно і переконливо виражені уявлення, пов'язані з вірою в надприродний світ і населяючих його богів і демонів. Колони, що обрамляють вхід у внутрішній двір святилища, прикрашені зображеннями надприродних істот чоловічої і жіночої статі, написи під якими іменують їх словом «якхо». Це слово, звучить на санскриті як «якша», так називали взагалі богів або демонів. Міфи про Будду-бога знайшли в Бхархутської ступі свій яскравий вираз. Так, рельєф на східних дверях ступи з написом «Сходження Бхагавати» зображає зачаття Будди його матір'ю Майєю. Інше зображення ілюструє повернення Будди на землю з неба, куди він підіймався для бесіди з 33 богами. На третьому показаний квітковий дощ, посланий богами на трон Будди у момент його прояснення. Дев'ятнадцять зображень ілюструють ті образи, в яких Будда існував до його втілення в Гаутамі. Проте лише близько половини імен колишніх втілень Будди співпадає з тими іменами, які фігурують в палійському каноні.

У матеріалах Бхархутській ступи відобразився і процес формування буддійського культу. Сама ступа була оточена вівтарями, у яких відбувалося богослужіння. Воно складалося із славословій божествам, і перш за все Будді, в співі гімнів, багатократному ходінні навколо святилища, колінопреклоніннях, покладенні квітів, спалюванні спецій для благовонного куріння.

Висновки: VII—V ст. до н.е. були періодом сильного релігійного бродіння в Індії, про це свідчить інтенсивність релігійного життя у вказаний період і пошуки, які в цій області відбувалися. Виникнення буддизму пов'язується з життям і проповідуванням Сіддхартхи Гаутами Будди, історичність якого заперечували деякі буддологи минулого століття. Більшість дослідників вважають, що немає підстав ставити під сумнів дійсне існування засновника буддизму. На відміну від тих авторів, які, визнають буддизм, зокрема ранній, релігією, деякі вважають в цілому дану релігію атеїстичною або навіть не визнають її на цій підставі релігією. Як довід на користь визнання буддизму атеїстичною релігією або навіть антирелігійним світоглядом служить той факт, що його боги не є в очах віруючих творцями і управителями миру.

У соціальному вченні раннього буддизму яскраво виражена демократична тенденція, що знайшла свій вираз перш за все в індиферентному відношенні до кастової і професійної приналежності людини. Такий характер соціального учення, буддиста, і гнучкість тактики сангхи спонукали пануючі класи відноситися до релігії прихильно. Цьому сприяла і буддійська мораль. Багато учених надають моральній стороні буддизму особливе значення, вважається навіть, що етика є мало не головним змістом даної релігії.

Контрольні питання:

1. Де і коли з′явився будизм?

2. У чому полягає сутність рівноправ′я усіх людей згідно вчення Будди?

3. У чому полягає основна філософська концепція буддизму?

Розділ 1.5. Тема «Світ надприродного в буддизмі»

Зміст

1.5.1. Всесвіт в буддійському догматизмі.

1.5.2. Чи бог Будда?

1.5.3. Круговорот будд.

1.5.4. Чудеса і знамення.

Ключові поняття: камалока, брахмалока, бодисаттва.

Цілі та завдання розділу:

• ознайомитись з потойбічними уявленнями буддизму;

• ознайомитись з теоріями стосовно божественості Будди.

Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.5.

1. Прочитайте. Законспектуйте основні положення.

2. Випишіть та запам′ятайте інформацію у рамках.

3. Дайте визначення ключових понять.