- •Матеріали курсу Відомості про автора
- •Як працювати з курсом?
- •Ключові поняття курсу:
- •Глосарій
- •Тематичний План курсу
- •Навчальні матеріали
- •Навчальний матеріал
- •1.1.2. Релігиєзнавство як наука
- •1.1.1. Сутність релігії.
- •1.1.3. Основні теорії походження релігії.
- •1.1.4. Структура релігії
- •1.1.5. Основні функції релігії
- •1.1.6. Класифікація релігій.
- •Розділ 1.2. Тема «Ранні форми релігії»
- •Навчальний матеріал
- •1.2.1. Початок релігії.
- •1.2.2. Культ богині-матери
- •Мати-земля
- •1.2.3. Фетишизм
- •1.2.4. Тотемізм
- •1.2.5.Культ тварин, культ рослин.
- •1.2.7. Шаманство
- •Навчальний матеріал
- •1.3.1. Географічні і соціально-історичні рамки.
- •1.3.2. Політеїзм і енотеїзм.
- •1.3.3.Люди-боги і боги-люди.
- •1.3.4. Уявлення про загробне життя.
- •1.3.5. Культ.
- •Навчальний матеріал:
- •1.4.1. Початок буддизму.
- •1.4.2. Релігія або етична система?
- •1.4.3.Джерела по історії раннього буддизму.
- •Навчальний матеріал:
- •1.5.1. Всесвіт в буддійському догматизмі
- •1.5.2.Чи бог Будда
- •1.5.3. Круговорот будд.
- •1.5.4. Чудеса і знамення.
- •Навчальний матеріал:
- •1.6.2.Вчення про нірвану
- •1.6.3. Ідея переселення душ.
- •1.6.4. Замогильне життя.
- •Навчальний матеріал:
- •1.7.1.Формування культу.
- •1.7.2. Релігійний культ.
- •1.7.3. Практика пожертвувань.
- •Навчальний матеріал
- •2.1.1.Джерела християнства.
- •2.1.2.Історичні умови виникнення християнства.
- •2.1.3.Ідея гріховності і ідея порятунку
- •Секти. Єресь»
- •Навчальний матеріал
- •2.2.2.Гностицизм. Монтанізм. Маніхейство. Аріанська єресь. Несторіане. Монофізіти.
- •2.2.3.Віровчення і культ християнства.
- •2.2.4. Християнські общини і держава.
- •2.2.5 Розповсюдження християнства
- •Навчальний матеріал
- •2.3.1. Розділення західної і східної церков.
- •2.3.2. Виникнення інквізиції.
- •2.3.3. Схоластика і містика.
- •2.3.4. Церковна реформація, протестантизм.
- •2.3.5. Православ'я. Розкол в російській церкві.
- •2.3.6. Християнський модернізм.
- •Розділ 2.4. Тема «Хрещення Русі»
- •Навчальний матеріал.
- •2.4.1. Хрещення княгині Ольги.
- •2.4.2. Об'єднання Русі князем Володимиром.
- •2.4.3. Хрещення киян.
- •2.4.4. Хрещення Новгорода.
- •2.4.5. Повстання волхвів.
- •Навчальний матеріал.
- •2.5.1. Початок хрестових походів.
- •2.5.2. Перший похід.
- •2.5.3. Похід лицарського ополчення.
- •2.5.4. Ордени тамплієрів і госпітальєрів.
- •2.5.5. Четвертий похід.
- •2.5.6. Дитячий хрестовий похід.
- •Розділ 2.6. Тема «Релігійна ситуація в Україні»
- •Навчальний матеріал.
- •2.6.3. Створення греко-католицької церкви.
- •2.6.6. Становлення Української автокефальної православної церкви (уапц).
- •2.6.7. Створення Української православної автокефальної церкви (упац). Відродження уапц
- •Навчальний матеріал.
- •2.7.1. Історичні умови виникнення ісламу.
- •2.7.3. Віровчення ісламу.
- •2.7.5. Розколи і секти.
- •2.7.6. Шаріат – мусульманський релігійний закон.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 1. Світові релігії як етап релігійної еволюції. Буддизм.
- •Тема 2: християнство найпоширена світова релігія..
- •Тема 3. Релігія в житті українського народу. /
- •Тема 4. Виникнення та розповсюдження ісламу.
- •Богослужіння та свята в християнстві
- •Витяги із законів україни
- •Види крестів.
- •Культові споруди
- •Православні храми
Навчальний матеріал:
1.6.1. Уявлення про душу.
Висвітлення питання про місце поняття душі в ранньому буддизмі представляє серйозні труднощі. У буддологичній літературі існує положення про те, що ранній буддизм не визнавав існування душі. У той період, коли в релігіознавстві панувала анимістична теорія, це було важливим аргументом на користь визнання буддизму атеїстичною релігією або зовсім не релігією
У різних канонічних і неканонічних писаннях не раз ставиться питання про суть Я, атмана (індивідуальність) особи, причому це питання розв'язується в негативистському плані. Заперечується єдність особи, а аргументування на користь такого заперечення звичайно запозичується з порівняння людини з яким-небудь іншим матеріальним тілом, наприклад з возом. У бесіді грецького царя Менандра (Мілінди) з буддійським ченцем Нагасеной з'ясовується, що «немає ніякого воза», хоча є осі, колеса, кузов, дишло і т.д. Так само не існує і самого Нагасени, хоча є його волосся, нігті, зуби, шкіра і м'ясо; Нагасену не складає «тілесність», він не зводиться і до системи «уявлень, форм і пізнання», «Нагасена — це тільки ім'я, назва, позначення, просте слово; суб'єкта ж такого тут немає».
Таким же чином вирішує проблему черниця Ваджіра в діалозі із спокусником Марою: «Це лише скупчення мінливих форм; тут немає особи». За своїм змістом дане тут рішення питання про співвідношення цілого і частині є лише маскуванням заперечення існування миру в цілому і окремих його елементів зокрема, бо якщо послідовно продовжити міркування, то слід в думках розчленувати, наприклад, ось або кузов воза на їх складові частини, після чого залишиться визнати, що і ось і кузов всього лише слова, найменування, що не виражають об'єктивного змісту. Оскільки це так, то заперечення душі в буддизмі не відноситься спеціально до душі; у тій мірі, в якій тут мовиться про душу, це відноситься і до всього іншого. Г. Ольденберг пише: «З рівним правом можна сказати, що буддизм заперечує існування тіла».
У буддійських священних книгах душа зникала, ділячись на чотири елементи: відчуття, уявлення, бажання і пізнання (або свідомість). Зникала в цілому людина, в його суть включалася крім вказаних елементів і тілесність. Приводяться вислови Будди, де прямо заперечується реальність особи і, отже, душі. Смерть одного з своїх учнів Будда так коментував: «Коли зникають життєві позиви (стимулюючі сили), зникає свідомість; коли зникає свідомість, зникає ім'я і образ... зникають шість органів чуття... зникає зіткнення». Далі йде перелік того, що ще зникає: відчуття, сприйняття, обхват (розумовий) буття, народження, старість, смерть, жаль, страждання, смуток». З руйнуванням тіла, виявляється, гине не тільки неіснуюче ціле, зникають і ті елементи, які складають його дійсний зміст.
Є і інший пасаж такого роду, що повторюється в декількох книгах. Біля трупа ченця Годгики вилася темна хмарка. Коли учні запитали Будду, що воно означає, він відповів: «Це злий Мара шукає пізнання (або свідомості) благородного Годгики... але благородний Годгика увійшов до нірвани, його пізнання не перебуває ніде». Перед нами неначе матеріалістичний погляд на співвідношення тіла і душі, матерії і духу. Але ні Будда, ні його учні таких матеріалістичних висновків не робили.
Коли перед Буддою ставили питання, з рішення яких могла виникати небезпека для релігійної догми, він ухилявся від відповіді. Дійшов його якийсь Вачкхаготта і став ставити небезпечні питання: «Можливо, Я не існує?» Вчитель нічого не відповів і продовжував мовчати, не дивлячись на те що питання було повторене. Вачкхаготті не залишилося нічого більшого, як віддалитися. Найближчий учень Будди Ананда зацікавився, чому ж вчитель не відповів на поставлене йому питання. Будда роз'яснив, що будь-яка з можливих відповідей таїть в собі небезпеку для віри, бо веде від однієї помилки до інших.
Так само невизначено поводився Будда в розмові з ченцем. Чернець запитав, чи житиме Татхагата після смерті? «Або Здійснений не житиме після смерті?» Мабуть, це, як і інші докучливі питання, задавалося вже не вперше, притому безуспішно, бо чернець коментує своє питання таким чином: «...Якщо хто-небудь чого-небудь не знає і не осягає, то пряма людина так і говорить: цього я не знаю, цього я не розумію». Але і на цей раз Будда вельми просторово формулює поставлене йому питання: «Чи тотожна жива істота з тілом або відмінна від нього? Чи продовжує або не продовжує жити Здійснений після смерті, або Здійснений після смерті в один і той же час і продовжує і не продовжує жити, або він ні продовжує, ні не продовжує жити?». Далі він розповідає притчу про пораненого стрілою, який не повинен ставити питань, що не відносяться до справи, а повинен піклуватися лише про витягання стріли і про своє лікування.
Учні Будди наслідували його приклад в подібних питаннях, причому посилалися на те, що вчитель не відкрив їм відповідних таємниць. Показовий в цьому відносин діалог царя Кошали Пасенаді з черницею Кхемой. Цар поставив їй каверзне питання: «Чи живе Здійснений після смерті, високоповажна?» Вона відповіла: «Піднесений, великий цар, не відкрив, що Здійснений живе після смерті». Послідувало нове питання: «Так, означає, Здійснений не живе після смерті?..» Була дана відповідь: «І цього, великий цар, не відкрив Піднесений...» Як не варіював Пасенаді форму свого питання, він одержував одну відповідь: «Піднесений не відкрив». У результаті він висловив здивування з приводу того, що вчитель залишив неосвітленими такі важливі питання віровчення. Черниця порівняла спробу відповісти на такі питання з прагненням злічити піщинки на березі Гангу або зміряти воду в океані. Такою аналогією Пасенаді був остаточно убитий, він «встав з свого місця, преклонився перед черницею Кхемой...» і виїхав. У іншому місці розповідається, що такі ж питання цар Кошала ставив і Будді, причому одержав ту ж відповідь.