§3. Блок-схеми алгоритмів

Блок-схема – це графічний запис алгоритму, доповнений елементами словесного запису.

Кожний пункт алгоритму зображається на схемі деякою геометричною фігурою – блоком (блоковим символом), причому вигляд блоків залежить від типу виконуваних дій. Блоки зображають різними геометричними фігурами. Блоки на схемах з’єднуються лініями потоку інформації. Основний напрям потоку інформації йде зверху донизу і зліва направо.

Відповідно блоку лінії потоку можуть бути вхідними і вихідними:

• кількість вхідних ліній для кожного блоку необмежена;

• вихідна лінія може були лише одна;

• виняток становлять логічні блоки, що мають не менше двох вихідних ліній потоку, кожна з яких відповідає одному з можливих варіантів перевірки логічної умови, а також блоки модифікації.

Через велику кількість ліній перетину, їх значної довжини і багаторазових змін напряму схема наочно не сприймається, тому для наочнішого сприйняття людиною припустимо робити розрив лінії потоку інформації з розміщенням на обох кінцях розриву спеціального символу – з’єднувача. Всередині поля з’єднувачів, які позначають розрив однієї лінії, ставиться однакове маркування окремою літерою або літерно-цифровою координатою блоку, до якого підходить лінія потоку. Якщо схему алгоритмів розміщено на кількох аркушах, то перехід ліній потоку з одного аркуша на інший позначають за допомогою символа «міжстроковий з’єднувач». При цьому на аркуші з блоком-джерелом з’єднувач має номер аркуша й координати блока-приймача, а на аркуші з блоком-приймачем – з’єднувач з номером аркуша і координатами блока-джерела. Всередині блоків алгоритму і поруч з ними роблять записи і позначення (для уточнення виконуваних ними функцій) так, щоб їх можна було читати зліва направо і зверху вниз незалежно від напряму потоку. Порядкові номери блоків ставлять у їхній верхній частині (на розриві контуру). В таблиці 1 наведено умовні графічні позначення, що застосовуються під час складання блок-схем алгоритмів.

Використання блок-схем дає змогу наочніше бачити роботу алгоритму, що особливо зручно для написання складних алгоритмів.

Наведемо приклад блок-схеми алгоритму (схема 8) «Розв’язування квадратного рівняння».

Контрольні запитання

1.Що таке блок-схема?

2.Назвіть правила складання блок-схем.

3.Назвіть умовні графічні позначення, що застосовуються під час складання блок-схем алгоритмів.

4.З якою метою складається блок-схема?

5.Скільки входів і виходів має блок розгалуження?

6.У яких випадках припустимо виконувати розрив лінії потоку інформації і який спеціальний символ для цього використовують?

7.У якому місці ставлять порядкові номери блоків?

Вправи

Вправа 1. Складіть блок-схему алгоритму знаходження суми, різниці, добутку і частки двох чисел.

Вправа 2. Складіть блок-схему алгоритму: «Розв’язування лінійного рівняння ax=b».

Вправа 3. Складіть блок-схему алгоритму знаходження суми всіх тризначних чисел, використовуючи розглянуті команди організації циклу.

Вправа 4. Складіть блок-схему алгоритму знаходження кількості тризначних чисел, сума цифр яких дорівнює заданому числу.

Вправа 5. Складіть блок-схему алгоритму: «Розв’язування біквадратного рівняння».

Таблиця 1.