If умова if умова
then begin серія_1 end then begin серія end;
else begin серія_2 end;
Службові слова begin та end можна не писати, якщо серія містить лише одну команду розгалуження.
Команда вибір.
Іноді доводиться перевіряти велику кількість умов. У цьому випадку використання команди якщо ускладнюється через надто велику вкладеність команд якщо в якщо. Отже дуже легко зробити помилку. Уявіть собі, ви пишете алгоритм, який за номером місяця визначає назву місяця і кількість днів у ньому.
Фрагмент алгоритму має вигляд:
якщо n=1
то mec:=’січень’; kd:=31
інакше якщо n=2
то mec:=’лютий’; kd:=28+L
інакше якщо n=3
то mec:=’березень’; kd:=31
…..
Тому в таких випадках краще використовувати команду вибір.
Формат:
а) повна форма б) скорочена форма
вибір вибір
за умови_1: серія_1 за умови_1: серія_1
за умови_2: серія_2 за умови_2: серія_2
або
…..
за умови_N: серія_ N за умови_N: серія_ N
інакше серія_N+1 все
все
Повна форма команди працює так: перевіряється умова_1 і якщо вона істинна, то виконується серія_1, а далі відбувається вихід з конструкції; якщо хибна, то перевіряється умова_2 і т.д. Якщо жодна умова не є істинною, то виконується серія_N+1.
Cкорочена форма команди працює аналогічно, але якщо жодна умова не є істинною, конструкція просто пропускається.
Мовою Паскаль команда вибору має дещо інший вигляд:
сase вираз-селектор of
значення 1: begin серія 1 end;
значення 2: begin серія 2 end;
….
значення N: begin серія N end
else begin серія N+1 end;
end;
Гілка else, як і в команді розгалуження if може бути відсутньою. Зарезервовані слова begin та end можна так само не використовувати, як і в команді if. Як вираз-селектор можна використовувати тільки вирази перелічуваного типу, тобто будь-які цілі (byte, shortint, integer, word), літерні (char) або булівські (boolean). Як значення можна використовувати або константи, або списки константних значень (через кому), або діапазин значень.
Наприклад, якщо змінна Х типу byte, то:
case X of
0 : Оператор 1; {константа}
1, 3, 5, 7, 9 : Оператор 2; {список констант}
10…20 : Оператор 3; {діапазон значень}
end;
Виконання команди CASE аналогічне команді вибору у НАМ: тобто якщо вираз-селектор набуватиме певного значення, буде виконуватися та серія, яка знаходиться у відповідному рядку.
Наведемо кілька прикладів розгалуження алгоритмів.
Приклад 1. Складіть алгоритм знаходження більшого з трьох чисел.
Алгоритм має вигляд:
АЛГ Приклад 1 (дійсн a, b, c, r)
АРГ a, b, c
РЕЗ r
ПОЧ
якщо a>b
то r:=a
інакше r:=b
все
якщо r<c
то r:=c
все
ДРУКУВАТИ(“Більше з трьох чисел дорівнює”,r)
КІН
Пояснення до алгоритму
Спершу відбувається порівняння двох будь-яких чисел і більше число вміщується в комірку результату (при цьому використовується повна форма команди розгалуження). Потім наступне число порівнюється з вмістом комірки результату і найбільше з них вміщується в комірку результату (при цьому використовується скорочена форма команди розгалуження). Таку ідею алгоритму можна використовувати і для знаходження більшого числа з n чисел. Зручніше з n числами працювати, вміщуючи їх у масив. З масивами ми ознайомимося трохи пізніше. Для знаходження меншого числа достатньо замінити знаки порівняння.
Мовою Паскаль цей алгоритм виглядає так:
Program Example_1;
Var
a, b, c, r: real;
begin readln (a, b, c); {Введення значень a, b, c з клавіатури}
if a>=b
then r:=a;
else r:=b;
if r<c;
then r:=c;
writeln (‘ Найбільше з трьох чисел дорівнює‘, r);
end.