6. Формування інноваційної політики організації.

У загальному вигляді порядок вироблення інноваційної полі­тики підприємства має такий вигляд:

Стратегічний діагноз

Стратегічний аналіз Формування стратегії

Оцінка програми

Реалізація стратегії

Стратегічний контроль

Центральне питання технології розроблення інноваційної по­літики — прийняття стратегічних рішень на альтернативній ос­нові. До об'єктивно необхідних компонентів такого підходу на­лежать: параметри рішення, альтернативи рішення, цільова настанова. Якщо керівництво підприємства не візьме до уваги ці компоненти, розроблення інноваційної політики підприємства втратить увесь сенс.

Параметри рішення враховують такі показники:

а) екзогенні (зовнішні), які враховують параметри підприєм­ства, які змінюються під впливом зовнішнього середовища. Це правові і соціальні норми, технічні знання, потреби населення, ціна на виробничі чинники, ціна та якість конкуруючої продукції;

б) ендогенні (внутрішні) параметри, що характеризують внут­рішній стан підприємства (виробнича потужність, кваліфікація робітників тощо).

Альтернативні рішення — це можливості продовження полі­тики підприємства, з яких особа, котра приймає рішення, може зробити вибір.

Цільова настанова особи, що приймає рішення, визначає, яку з множини альтернативу можливо задіяти.

Якщо у процесі управління інноваціями всі управлінські дії оцінюються з позиції ринку, такий підхід управління інноваціями називається підходом «від ринку».

Якщо дослідження і розробка інновації відбувається без ви­вчення майбутнього ринку, а створені продукти «проштовхують­ся» на ринок, такий підхід має назву «агресивного».

7. Планування інновацій.

Продуктово-тематичне планування ін. – процес формування продуктово-тематичного портфеля ін. діял., який охоплює розроблення програм і захдів оновлення продукції, удосконалення технології на орг-ції, її виробництва та збуту.

Кожен відділ п\п займається окремою діял., пов’язаною з іннов. Маркетинговий відділ – вивчення кон’юнктури ринку, відділ науково-технічного прогнозування – аналіз рівня та тенденції НТП та науково-технічного потенціалу орг-ції та ін..

Сучасна асортиментна політика кожного п\п передбачає наявність у його портфелі замовлень продукції, що перебуває на різних стадіях життєвого циклу і певного співвідношення між ними.

Планування орг.-тех. розвитку п\п.

Таке планування має на меті забезпечення технологічний можливостей п\п випускати к\к-спром. продукцію.

7. Вплив структури організації на її інноваційні можливості.

Здесь пусто, и оттого очень грустно 

7. Інноваційні стратегії та організаційні форми реалізації інновацій.

Здесь пусто, и оттого очень грустно 

10. Складові і принцип дії мотиваційного механізму інноваційної діяльності.

11. Форми і методи стимулювання інноваційної діяльності.

Прямої дії	Непрямої дії
1. Матеріальні: розмір з\п, надбавки та премії; разові винагороди; пільги; страхування.	2. Матеріальні: придбання акцій компанії; оплата членства в наукових товариствах; оплата участі в конференціях; оплата наукових публікацій тощо.
3. Нематеріальні: зміна статусу підрозділу і керівництва залежно від успіху Ін.; розвиток кар’єри.	4. Нематеріальні: політика стабільності персоналу і розвитку професіоналізму всіх працівників компанії; залучення до участі в нарадах вищого керівництва; доступ до конфіденційної інформації; право вибору наукової тематики дослідження; заохочення групової роботи та вільного обміну думками між керівництвом і підлеглими.