Додаток 4 орієнтовна тематика самостійних наукових робіт студентів з перекладознавчих дисциплін 6

1. Відтворення власних імен та назв у перекладах з української на іноземну мову.

2. Відтворення іноземних власних імен та назв українською мовою.

3. Реалії суспільно-політичного і культурного життя та способи їх перекладу.

4. Проблеми транслітерації та практичної транскрипції власних назв та імен згідно сучасних міжнародних стандартів.

5. Неологізми, абревіатури, акроніми та способи їх перекладу в текстах різних галузей суспільно-політичного та економічного життя, науки і техніки.

6. Переклад граматичних структур української мови, що відтворюються в іноземній мові асиндетичними іменниковими словосполученнями.

7. Переклад інтернаціональної лексики та спеціальних галузевих термінів.

8. Способи відтворення ідіоматичних одиниць у перекладі.

9. Відтворення значень мовних одиниць української мови, що відтворюються в іноземній мові за допомогою артиклів.

10. Способи відтворення “лексично наповнених” артиклів іноземної мови засобами української мови.

11. Особливості перекладу текстів офіційно-ділового стилю (тексти законів, міжнародних угод, ділових контрактів, ділового листування тощо).

12. Особливості перекладу рекламних, інформаційних та газетних матеріалів.

13. Особливості перекладу текстів публіцистичного стилю.

14. Особливості перекладу сучасної галузевої термінології (відтворення юридичної, економічної, банківської, фінансової, науково-технічної, медичної, спортивної термінології тощо).

15. Типи пропусків (“лакун”) у сприйнятті та перекладі усного тексту та методика їх “заповнення”.

16. Компресія та розширення змісту (експансія, декомпресія) повідомлення у синхронному перекладі.

17. Застосування граматичних та лексичних трансформацій у перекладі.

18. Лексичне повторювання як засіб забезпечення когезії тексту та як властивість тексту, що допомагає перекладачу.

19. Відтворення стилістичних прийомів та експресивних засобів мови у перекладі.

20. Комунікативно-прагматичні властивості тексту й відтворення їх в перекладі.

21. Переклад як міжмовна та міжкультурна комунікація.

22. Синхронний переклад: робота перекладача в “екстремальній ситуації”.

23. “Ключові слова” повідомлення та методика їх сприймання й відтворення в усному перекладі.

24. Універсальний перекладацький скоропис (УПС – interpreter’s note-taking) та основні принципи його застосування в усному перекладі.

25. Мовні маркери (показники) жіночої/чоловічої статі у тексті (“гендерні маркери”) та способи їх відтворення в перекладі.

26. Контекстні зв’язки повідомлення (анафоричні, катафоричні та екзофоричні) та їх значення для адекватного перекладу.

27. Імовірнісне прогнозування змісту усних повідомлень та застосування імовірнісного прогнозування в усному перекладі.

28. Історичні аспекти перекладу в Україні (перекладацька практика за часів стародавньої України-Руси, переклад у середні віки, видатні українські перекладачі XIX–XX століття).

29. Проблеми художнього перекладу поетичних творів.

30. Проблеми перекладу творів художньої прози.

31. Проблеми перекладу мови сучасних інформаційних технологій (електронні засоби масової інформації та комунікації, інтернет тощо).

32. Фактор доречності/недоречності вибору еквівалента у перекладі.

33. Усний послідовний та синхронний переклад в умовах утрудненої міжмовної комунікації.

34. “Оманливі слова” (misleading words) та способи їхнього відтворення у перекладі.

35. Поняття “слів сьогодення” (buzzwords, vogue words) в сучасній англійській та українській мові та способи їхнього відтворення у перекладі.

36. Поняття “локалізації” в перекладознавстві як мовної та культурної адаптації тексту до вимог цільової мови та культури.