Теми практичних занять

Тема 1. Релігійні та етико-філософські системи давнього китаю (2 год.) Питання для обговорення:

1. Конфуціанство: сутність вчення та його місце у суспільній, державній системі Стародавнього Китаю.

2. Моізм: сутність вчення.

3. Буддизм: сутність релігії, її проникнення у Китай.

4. Даосизм: сутність вчення, місце у суспільно-політичному житті Стародавнього Китаю.

Мета заняття: нагадати та повторити матеріал з історії Стародавнього Китаю, присвячений його етико - філософським та релігійним системам. Визначити місце кожної з них у суспільно-політичному житті Стародавнього Китаю та можливості розвитку у добу середньовіччя.

Джерела

Дхаммапада. Буддизм. Четыре благородных истины. – М.,1999.

Железная флейта. Буддизм. Четыре благородные истины. – М.,1999.

Конфуций / Мудрецы Поднебесной. – Симферополь, 2003.

Лао-цзы / Мудрецы Поднебесной. – Симферополь, 2003.

Література:

1. Будда. Конфуций. Савонарола. Торквемада. Лойола. – СПб., 1998.

2. Васильев Л.С. История Востока: В 2 ч. – М., 1993, 1994, 1998. Ч.1.

3. Васильев Л.С. История религий Востока. – М., 1988,1998.

4. Васильев Л.С. Проблемы генезиса китайской мысли. – М., 1989.

5. История Древнего Востока. – 3-е изд. – М., 1999.

6. История китайской философии/Пер. с кит. – М., 1989.

7. История политических и правовых учений. Древний мир. – М., 1993.

8. Малявин В.В. Конфуций. – М., 1992.

Тема 2. Китайське суспільство за «книгою марко поло» (4 год.) Питання для обговорення:

1. Подорожі європейських мандрівників на Схід у ХІІІ ст. та їх особливості.

2. «Книга Марко Поло» як джерело з історії Середньовічного Китаю: постать автора, умови виникнення пам’ятки.

3. Китай у баченні Марко Поло:

а) державний устрій, влада, імператор та його оточення;

б) релігія китайського населення;

в) соціальна картина Китаю;

г) економічний розвиток: міста, торгівля, виробництво та ін.

Мета заняття: На початку заняття спробуйте дати загальну характеристику взаємин Китаю з країнами Заходу від часів Риму до подорожей європейців у ХІІІ ст.: зміст політичних взаємин, інтенсивність торгівельних стосунків, рівень обізнаності європейців про країни Сходу, зокрема Китаю, і знання китайців про країни Європи, історичні події, які певним чином впливали на розвиток даних взаємин. До уваги слід взяти визначення і місця Візантії у взаєминах із країнами Сходу. У першому повідомлені розкрийте причини пожвавлення інтересу до Сходу (внаслідок Хрестових походів, а також розпочатої експансії Монгольської держави), зупиніться коротко на подорожах Плано Карпіні, Гійома Рубрука.

Найбільш ґрунтовним письмовим європейським джерелом ХІІІ ст. з історії Китаю вважається «Книга Марко Поло», якій і присвячується основний час. Пропонується дати загальний огляд джерела (час та умови створення, авторство, інформативність та репрезентативність і т.д.).

Бачення Марко Поло Китаю варто аналізувати по напрямках. Залучіть навчальну та наукову літературу безпосередньо з історії юаньського Китаю. Обов’язково користуйтеся коментарями до тексту джерела.