- •2.1 Елементи концепції ооп .. 20
- •1.1 Коментарі.
- •1.2 Прототипи функцій.
- •1.3 Операція розширення області видимості.
- •1.4 Оголошення в операторах.
- •1.5 Перегрузка функцій.
- •1.6 Значення формальних параметрів по замовчуванню.
- •1.7 Посилання та вказівники.
- •1.8 Специфікатор inline
- •1.9 Операції new та delete .
- •1.10 Вказівник на void.
- •1.11 Зв’язування із збереженням типів
- •1.12 Про структури та об’єднання.
- •2.1 Елементи концепції ооп.
- •2.3 Опис протоколу класу.
- •2.4 Передача повідомлень об’єктам.
- •3 Функції-члени.
- •3.1 Функції-члени в межах та за межами формального опису класу.
- •3.2 Про вказівник this.
- •3.3 Перевантаження функцій-членів. Параметри по замовчуванню.
- •4. Конструктори та деструктори.
- •4.1 Поняття про конструктори.
- •4.2 Деструктори.
- •4.3 Досягнення високої ефективності. Конструктор копіювання.
- •5 Глобальні та локальні об’єкти.
- •6 Статична пам’ять та класи.
- •7. Наслідування
- •7.1 Синтаксична реалізація наслідування
- •7.2 Правила доступу до полів даних
- •7.3 Конструктори та деструктори в похідних класах
- •7.4 Використання заміщуючих функцій-членів.
- •7.5 Похідні класи та вказівники.
- •7.6 Ієрархія типів
- •7.7 Множинне наслідування
- •8 Вiртуальнi функцiї та класи
- •8.1 Віртуальні функції.
- •8.2 Чисті віртуальні функції. Абстрактні класи.
- •8.3 Віртуальні деструктори.
- •8.4 Посилання як засіб для реалізації поліморфізму
- •8.5 Технічна реалізація механізму віртуальних функцій.
- •8.6 Віртуальні базові класи
- •8.6.1 Ієрархії класів та наслідування
- •8.6.2 Віртуальні базові класи
- •8.6.3 Виклик конструкторів та віртуальні базові класи.
- •9 Друзі
- •9.1 Дружні класи.
- •9.2 Дружні функції.
- •10 Перевантаження операторiв.
- •10.1 Перевантаження операторів. Загальний підхід.
- •10.2 Перетворення типів.
- •10.3 Перевантаження деяких операторів.
- •10.3.1 Оператор індексування масиву.
- •10.3.2 Перевантаження оператора виклику функції.
- •10.3.3 Оператор доступу до члена класу.
- •10.3.4 Перевантаження операторів інкремента та декремента.
- •10.3.5 Перевантаження операторів управління пам’яттю (new,delete).
- •10.3.6 Перевантаження оператора присвоювання.
- •11.1 Функціональні шаблони
- •11.1.1 Визначення та використання шаблонів функцiй.
- •11.1.2 Перевантаження шаблонiв функцiї.
- •11.1.3 Cпецiалiзованi функцiї шаблона.
- •11.2 Шаблони класів.
- •11.2.1 Визначення шаблонів класу
- •11.2.2 Константи та типи як параметри шаблону
- •11.2.3 Використання шаблонних класів
- •11.2.4 Спецiалiзацiя шаблонiв класу.
- •11.3 Шаблони та конфiгурацiя компiлятора.
- •11.3.1 Шаблони Smart.
- •11.3.2 Шаблони Global I External.
- •12.2 Переадресація вводу-виводу
- •12.3 Розширення потоків для типів кориcтувача
- •12.4 Операції роботи з потоком як дружні
- •12.5 Форматований ввід-вивід
- •12.5.1 Ширина поля
- •12.5.2 Заповнюючий символ
- •12.5.3 Число цифр дійсних чисел
- •12.5.4 Прапорці форматування
- •12.5.5 Маніпулятори
- •12.6 Стан потоку
- •12.7 Файловий ввід-вивід
- •12.7.1 Конструктори файлових потокiв
- •12.7.2 Вiдкриття файлу
- •12.8 Неформатований ввід-вивід
- •12.9 Деякі функції вводу-виводу
- •12.10 Форматування в пам’яті
- •13 Управління виключеннями
- •13.1 Виключення та стек
- •13.2.1 Синтаксис основних конструкцій
- •13.2.1.1 Використання try та сatch
- •13.2.1.2 Використання throw
- •13.2.2 Тип виключення та конструктор копії
- •13.2.3 Пошук відповідного типу виключення
- •13.2.4 Використання terminate() та некеровані виключення
- •13.2.5 Робота з специфікаціями виключень
- •13.2.6 Робота з непередбаченими виключеннями
- •13.2.7 Робота з конструкторами та виключеннями
- •13.2.8 Динамічні об’єкти
- •13.2.9 Передача значень з конструктора та деструктора
- •13.2.10 Робота з ієрархіями виключень
- •13.2.11 Робота з специфічними класами виключень
- •13.3 Структурне управління виключеннями
- •13.3.1 Використання кадрованого управління виключеннями
- •13.3.1.1 Синтаксис
- •13.3.1.2 Про функцію RaiseException()
- •13.3.1.3 Фільтруючий вираз
- •13.3.1.4 Перехоплення виключення процесора
- •13.3.2 Використання завершуючих обробників виключень
10.3 Перевантаження деяких операторів.
10.3.1 Оператор індексування масиву.
В С++ можна перегружати оператор індексування масиву.
Приклад 1:
class PseudoArray {
private:
int val0,val1,val2;
public:
PseudoArray(int v0, int v1, int v2)
{val0=v0;
val1=v1;
val2=v2;}
int GetInf(unsigned i);
int operator [ ] (unsigned i);
};
main()
{PseudoArray pa (10,20,30);
for (int i=0, i<=2 i++);
cout<<"pa["<<i<<]="<<pa[i];}
int PseudoArray : : GetInt(unsigned i)
{switch(i){
case 0:return val0;
case 1:return val1;
case 2:return val2;
default:return val 0;
}
}
int PseudoArray : : operator [ ] (unsigned i)
{return GetInt(i);}
Або в main-функції можемо написати такий фрагмент:
PseudoArray ekz(1,2,3);
cout <<ekz.GetInt(1);
cout <<ekz [1];
Останні два оператори еквівалентні.
Приклад 2.
struct pair {
char * name;
int val;};
class assoc {
pair * vec;
int max;
int free;
public:
assoc (int);
int & operator [ ] (char *);
void print_all ();
};
static pair vec[1000];
assoc :: assoc (int s)
{free=0;
max=(s<16)? s:16
vec=new pair[max];
}
int & assoc :: operator [ ] (char * p)
{register pair * pp;
for (pp=& vec[free]; vec<=pp; pp--)
if (strcmp (p,pp->name)==0) return pp->val;
// ситуацiя,коли в масивi слова немає...
}
void assoc :: print_all ()
{for (int i=o; i<free; i++)
cout <<vec[i]. name <<"i" <<vec[i].val;}
main ()
{const Max=256;
char buf [Max];
assoc vec (512);
while (cin<<buf) vec [buf]++;
vec.print_all ();
}
З прикладу ми бачимо, що iндекси перевантажених масивiв можуть бути довiльними типами даних. В цьому i полягає поняття асоцiативного масиву, тобто за рахунок перевантаженої операцiї iндексування масиву встановлюється взаємно-однозначна вiдповiднiсть мiж множиною "iндексiв" масиву, якi можуть бути даними будь-якого типу та відповідних значень.
10.3.2 Перевантаження оператора виклику функції.
Синтаксично реалізується наступним чином:
<тип> operator( ) (параметри)
Перевантажений оператор виклику функцiї робить об'єкт класу схожим на функцiю, яку можна викликати. При цьому допускається присутнiсть списку параметрiв, якi обчислюються та перевiряються на відповідність компілятором у вiдповiдностi iз звичайними правилами передачi параметрiв.
class TanyClass {
int x;
public:
int operator () (void);
TanyClass(int n) {x=n;}
};
int TanyClass : : operator() (void)
{return x;}
main ()
{TanyClass object=100;
int q=object();
cout <<q;
return 0;}
Перевантаження оператора виклику функції може бути корисною у випадку, коли об'єкт має домiнуючу властивість. Розглянемо приклад. Нехай маємо вже визначений вище клас assoc, у якому оголошений дружній клас a_itеrator:
struct pair {
char * name;
int val;};
class assoc {
friend class a_itеrator;
pair * vec;
int max;
int free;
public:
assoc (int);
int & operator [ ] (char *);
void print.all ();
};
class a_iterator {
assoc * cs;
int i;
public:
a_iterator (assoc & s){cs=&s; i=0;}
pair * operator()
{return (i<сs->free)?cs->vec[i++];0;}
};
main()
{ pair p;
const Max=256;
char buf [Max];
assoc mas(512);
while (cin<<buf) mas[buf]++;
a_iterator next(mas);
while (p=next()) cout<< p->name<<"i"<<p->val;
}
В наведеному прикладі клас a_iterator містить перевантажений оператор виклику функції, який повертає слідуючий елемент динамічного масиву , елементами якого є структури типу pair. Цей масив (в прикладі 512 елементів) утворюється при визначенні екземпляра mas класу assoc та ініціалізується в циклі while (cin<<buf) mas[buf]++; Тіло циклу виконується доти, доки не зустрінеться символ кінця файлу. В останньому операторі while просто друкується вміст масиву: символьний рядок та кількість його входжень у вхідному потоці.