2.6. Оптимізація робіт із планування експортної діяльності підприємства

При управлінні господарюючими суб'єктами велику роль відіграє етап планування робіт за часом. Від ступеня|міри| розробленості такого плану залежать:

періодичність і об'єми|обсяги| постачання необхідних ресурсів;

хід технологічних процесів виконання робіт;

завантаження|загрузка| потужностей і устаткування|обладнання|;

завантаження|загрузка| персоналу;

рух фінансових і інформаційних ресурсів в організації.

Виявлення резерву робіт із планування експортної діяльності підприємства сприятиме підвищенню ефективності цього процесу.

Постановка завдання оптимізації робіт із планування експортної діяльності підприємства. Завершальним етапом процесу планування ЗЕД підприємства є оптимізація відповідних робіт з точки зору виявлення резервів часу та виявлення критичного шляху їх виконання. Це завдання вирішується за допомогою побудови та наступного аналізу мережного графіку виконання робіт із планування експортної діяльності підприємства, який наведено на рис. 2.3.

Вихідними даними для побудови мережного графіку є сукупність подій та робіт, на які поділяється процес планування експортної діяльності підприємства (наведені відповідно в табл. 2.3 та 2.4), а також тривалість робіт, вимірювана в тижнях, яку наведено в таблиці вихідних даних (табл. 3.9).

t₁₂

t₂₅

t₅₇

		2			5
	t13						t47
1			t35	t34	4			7
	t16	3					t67
					6

Рис. 2.3. Мережний графік виконання робіт із планування експортної діяльності підприємства

Таблиця 2.3

Події при плануванні експортної діяльності підприємства

№ події	Зміст події
1	Прийняття керівництвом підприємства рішення щодо здійснення експортної діяльності та визначення основних напрямів її планування
2	Складання технологічного плану ЗЕД підприємства
3	Складання плану фінансового забезпечення експортної діяльності підприємства
4	Складання плану маркетингової діяльності підприємства на зовнішніх ринках збуту
5	Складання виробничого плану експортної діяльності
6	Складання організаційного плану управління ЗЕД підприємства
7	Затвердження вищим керівництвом підприємства плану експортної діяльності підприємства

Таблиця 2.4

Роботи при плануванні експортної діяльності підприємства

Робота (вхідна подія – вихідна подія	Зміст роботи	Тривалість роботи, тижнів
1-2	Вибір оптимальної технології виготовлення експортної продукції підприємства	t12
1-3	Визначення фінансових можливостей підприємства при здійсненні ЗЕД	t13
1-6	Розробка комунікаційної схеми управління ЗЕД підприємства	t16

Продовження табл. 2.4

Робота (вхідна подія – вихідна подія	Зміст роботи	Тривалість роботи, тижнів
2-5	Планування обсягів виробництва експортної продукції підприємства	t25
3-4	Вибір зовнішніх ринків збуту та системи товаропросування в умовах невизначеності зовнішнього середовища	t34
3-5	Визначення джерел та обсягів фінансування виробничого процесу	t35
4-7	Аналіз вищим керівництвом плану маркетингової діяльності підприємства на зовнішніх ринках	t47
5-7	Аналіз вищим керівництвом виробничого плану експортної діяльності підприємства	t57
6-7	Аналіз вищим керівництвом організаційного плану управління ЗЕД підприємства	t67

Рекомендації щодо вирішення завдання оптимізації робіт із планування експортної діяльності підприємства. В умовах залежності етапів робіт один від одного виникає необхідність розробки спеціальних часових графіків виконання робіт — мережних графіків.

Мережний (сітковий) графік — це модель для уявлення, вивчення і управління складними комплексами взаємозв'язаних робіт, направлених до досягнення певної мети. Метою|ціллю| може бути, наприклад, закінчення будівництва того або іншого об'єкту, створення|створіння| унікального виробу, виконання науково-дослідної або дослідно-конструкторської роботи, завершення реконструкції або ремонту, планування виходу підприємства на зовнішній ринок збуту та ін.

Мережні графіки допомагають менеджерові:

стежити за ходом робіт, контролювати їх початок і кінець;

виявити резерви часу, що виникають в ході робіт і у разі потреби задіяти їх;

визначити критичний шлях|дорогу| виконання, на якому немає резервів часу, і роботи якого є|з'являються| вирішальними|ухвальними| з точки зору|з погляду| закінчення всього управлінського процесу.

Приклад одноцільового мережного графіку наведений на рис. 2.4. Мережний графік складається з вузлів (позначені прямокутниками) і спрямованих ребер, що сполучають їх (позначені стрілками). Кожному вузлу відповідає деяка подія, що полягає в закінченні того або іншого етапу робіт, наприклад, «закладка фундаменту закінчена», «технічний проект прийнятий комісією, «зовнішній ринок збуту підприємства обраний» і т. д. Кожній стрілці (ребру графіка) відповідає та або інша робота, що розуміється як процес, а не як результат (наприклад, процес споруди стін, процес оформлення ескізного проекту, процес аналізу фінансових показників ЗЕД підприємства і т. д.). Для кожної роботи задається її тривалість, вимірювана у фіксованих для даного графіка одиницях (години, дні, тижні або місяці), наприклад для першої роботи t_l = 3, для другої роботи t₂ = 7, для третьої роботи t₃ = 5 і так далі.

t₆=6

t₁=3

		2
t3=5		t4=3	t7=3		t8=2
1		3	t5=5	5		6
t2=7		tФ= 0			t9=6
		4

Рис.2.4. Приклад одноцільового мережного графіку

Сенс графіку полягає перш за все в тому, щоб вказати всі технологічні зв'язки, що визначають можливі послідовності робіт. З рис. Х.1 видно, що робота 6 може бути почата лише після закінчення роботи 1, а робота 7 – лише після закінчення робіт 3 і 4.

У ряді випадків для завдання зв'язку доводиться користуватися так званими фіктивними роботами, що мають нульову тривалість і позначаються на графіку пунктирними стрілками. Роль фіктивних робіт легко з'ясувати з цього ж рисунку. Робота 7 може виконуватися після закінчення робіт 3 і 4, а роботи 5 і 9 — після закінчення робіт 2, 3 і 4. Якби ми об'єднали вузли 3 і 4, то роботі 7 довелося б чекати закінчення не лише робіт 3 і 4, але і роботи 2. За наявності фіктивної роботи необхідність такого очікування виключається. Розбиття подій і введення фіктивних робіт дозволяють спростити технологічний процес і сітковий графік. Тривалість фіктивної роботи дорівнює 0.

На будь-якому одноцільовому| мережному графіку виділяються дві події — початкова і кінцева|скінченне|. Початкова подія (в даному випадку подія 1) характеризується тим, що в неї не входить жодна стрілка, а кінцева|скінченне| (в даному випадку подія 6) тим, що з|із| неї не виходить жодна стрілка. Решта всіх подій носить назву проміжних. Початкова подія відповідає початку робіт (нульовий момент часу), а кінцева|скінченне| — завершенню всіх робіт (досягненню поставленої мети).

За допомогою одноцільових| мережних графіків вирішуються|розв'язуються| наступні|слідуючі| завдання|задачі|:

визначається мінімальний і максимальний час настання|наступу| кожної події;

визначається мінімальний і максимальний час початку робіт;

визначається мінімальний і максимальний час закінчення робіт;

визначаються резерви часу і критичні шляхи|дороги|.

Розрахуємо заданий на рис. 6.2 мережний|мережний| графік.

Задана тривалість робіт, визначена в умовних| одиницях часу, наведена на графіку. Для фіктивної роботи t_ф = 0.