Лабораторна робота № 9

Тема: Визначення електрохімічного еквіваленту міді.

Ціль: Навчитися визначити в лабораторних умовах електрохімічний еквівалент міді.

Обладнання: 1.Ваги з важками. 2.Амперметр. 3.Годинник. 4.Вентиля. 5.Джерело енергії. 6.Реостат. 7.Ключ. 8.Мідні пластини. 9.З’єднувальні проводи. 10.Електролітична ванна з розчином мідного купоросу.

m = kIt, k = m/(It).

Хід роботи:

1. Ретельно звісити електроди з максимально можливою точністю m₁.

2. Зібрати електричне коло за схемою. Звішені електроди з’єднати з полюсами джерела електричної енергії за схемою рис.1

3. Після перевірки кола викладачем відмітити одну хвилину по годиннику з секундною стрілкою, ввімкнути ключ, швидко встановити реостатом силу струму 1-1.5А. Користуючись реостатом, піддержувати силу струму незміною на протязі всього досліду.

4. Через 30 хв. коло розімкнути. Електроди висушити, звісити m₂ визначити масу виділені міді m.

m = m₂ – m₁.

5

Рис. 1

. За результатами вимірювань визначити електрохімічний еквівалент міді k.

6. Зрівняти знайдене значення з табличним, визначити відносну похибку вимірювань.

7. Результати вимірювань записати в табл.

Таблиця

Маса катода до досліду m1, кг	Маса катода після досліду m2, кг	Маса міді виділеної на катоді m, кг	Сила струму I, А	Час досліду t, с	Електро-хімічний еквівалент міді k, кг/Кл	Табличне значення електро- хімічного еквіваленту міді, kтабл, кг/Кл	Відносна похибка

Висновок:

Лабораторна робота № 10

Тема: Вивчення електричних властивостей напівпровідників.

Ціль: У лабораторних умовах повторити та закріпити знання про властивості напівпровідників.

Обладнання: 1.Джерело електричної енергії (2шт.). 2.Міліамперметр. 3.Мікроамперметр на 100-200 мА. 4.Діод Д7Ж або Д2. 5.Транзистор П18. 6.Резистори (постійний опір) 1 та 5 кОм. 7.Потенціометр 1,2 МОм. 8.З’єднувальні проводи. 9.Ключ (2шт.). 10.Вольтметр на 4В. 11.Доска монтажна. 12.Міліметровий папір

Хід роботи:

I. Зняття вольт-амперних характеристик діода:

1. Зібрати коло за схемою 12. Діод включити у пропускному положенні.

2. Замкнути коло. Підібрати положення движка потенціометра так, щоб вольтметр показував найменшу напругу. Зняти показники приладів.

3. Переміщуючи поступово движок потенціометра, зняти декілька показників приладів.

4. Результати вимірювань записати до таблиці 11.

5. На міліметровому папері построїти графік залежності сили току від напруги.

ІI. Визначення коефіцієнту посилення тріоду за током – схема з загальним емітером:

1. Зібрати коло за схемою 14.

2. Замкнути коло. Зняти показники міліамперметра та мікроамперметра (I_б - струм бази).

3.Вичислити струм емітера (I_е=I_б+I_к), потім коефіцієнт посилення за током для схеми с загальним емітером .

4. Результати вимірювань записати до таблиці 12. Таблиця 11

№	Струм, I, мА	Напруга, U, В
1
2
3
4
5

Таблиця 12

Сила струму бази, Iб, мА	Сила струму емітера, Iе, мА	Сила струму колектора, Iк, мА	Коефіцієнт посилення, Β, %

Висновок: