- •Об'єкти вивчення бжд і стійкий розвиток суспільства
- •Психологічні особливості людини
- •Класифікація небезпек
- •Загальні поняття аналізу і оцінки ризиків
- •Види аналізу небезпек (рівня ризиків)
- •Хімічні й біологічні фактори небезпек
- •Психофізіологічні фактори небезпек
- •Загальна класифікація нс
- •Структура класифікації нс в Україні
- •Особливості надзвичайних ситуацій воєнного часу
- •Засоби індивідуального захисту персоналу
- •Засоби захисту від шуму й вібрації
- •Радіаційна безпека
- •Захист від медичних діагностичних джерел опромінення
- •Основні захисні заходи від поразки електричним струмом
- •Захисні засоби
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •Захист населення от хнр
- •Біологічний захист
- •Захист населення на побутовому рівні
- •Цивільна оборона України
- •Єдина система цивільного захисту
- •Режими функціонування едсз Режим повсякденного функціонування
- •Режим підвищеної готовності
- •Режим надзвичайної ситуації
- •Керування едсз
- •Організація Цивільного захисту на об'єктах господарської діяльності
- •Оповіщення і інформування
- •Спостереження і лабораторний контроль
- •Інженерний захист територій
- •Укриття в захисних спорудах
- •Здійснення заходів щодо евакуації населення
- •Медичний захист населення
- •Психологічний захист
- •Біологічний захист
- •Захист населення від інфекційних хвороб
- •Дози і рівні опромінення
- •Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Порядок розрахунків при оцінці радіаційної обстановки при аварії на аес
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів поразки
- •Оцінка інженерної обстановки
- •Оцінка інженерної обстановки на об'єкті господарської діяльності
- •Оцінка інженерного захисту робітників та службовців огд
- •Прогнозування і оцінка пожежної обстановки на об'єктах
- •Оцінка хімічної обстановки в нс
- •Класифікація хнр по ступені впливу на організм людини
- •Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хно
- •Організація дозиметричного і хімічного контролю
- •Режими радіаційного захисту і порядок введення їх у дію
- •Засоби індивідуального захисту від хнр Засоби індивідуального захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного характеру, пов'язаних з руйнуваннями будинків і споруджень
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій, пов'язаних з викидом (виливом) небезпечних хімічних речовин
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій на транспорті
- •Асндр при виникненні надзвичайних ситуацій природного характеру
- •Арінр при бактеріологічному (біологічному) ураженню
- •Правила безпеки при проведенні аварійно рятувальних і інших невідкладних робіт
- •Життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •Захист сільськогосподарських тварин
- •Проведення протиепізоотичних заходів
- •Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •Завчасні заходи щодо захисту запасів продовольства
- •Спеціальна обробка
- •Державна експертиза
- •Державний нагляд і контроль
- •Ліцензування певних видів діяльності
- •Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Сертифікація продукції
- •Заходи щодо поліпшення екологічної обстановки і раціональному природокористуванню Раціональне розміщення потенційно небезпечних виробництв
- •Системи екологічної експертизи
- •Розробка цільових природно-охоронних програм
- •Створення національної і регіональної систем моніторингу навколишнього середовища
- •Нормування діяльності об'єктів підвищеної небезпеки
- •Література
Класифікація хнр по ступені впливу на організм людини
Здатність будь-якої аварійно хімічно небезпечної речовини легко переходити в навколишнє середовище і викликати масові ураження визначається його основними фізико-хімічними і токсичними властивостями. Найбільше значення з фізико-хімічних властивостей мають агрегатний стан, розчинність, щільність, летючість, температура кипіння, гідроліз, тиск насичених пар, коефіцієнт дифузії, теплота випару, температура замерзання, в'язкість, корозійна активність, температура спалаху і температура запалення і ін.
Механізм токсичної дії ХНР полягає в наступному. Усередині людського організму, а також між ним і зовнішнім середовищем, відбувається інтенсивний обмін речовин. Найбільш важлива роль у цьому обміні належить ферментам - хімічним (біохімічним) речовинам або з'єднанням, здатним управляти хімічними і біологічними реакціями в організмі.
Токсичність тих або інших ХНР полягає в хімічній взаємодії між ними і ферментами, що приведе до гальмування або припинення ряду життєвих функцій організму. Повне пригнічення тих або інших ферментних систем викликає загальну поразку організму, а в деяких випадках його загибель.
Класифікація аварійно хімічно небезпечних речовин здійснюється: по ступені впливу на організм людини; по переважному синдрому, що складається при гострій інтоксикації (табл. 9.10); по важливості впливу на підставі обліку декількох найважливіших факторів; по здатності до горіння.
Значна частина ХНР є легкозаймистими і вибухонебезпечними речовинами, що часто приводить до виникнення пожеж і вибухів у випадку руйнувань ємностей, а також утворенню в результаті горіння нових токсичних з'єднань.
Таблиця 9.10 - Класифікація ХНР по переважному синдрому, що складається при гострій інтоксикації
№ п/п |
Найменування групи |
Характер дії |
Найменування ХНР |
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
Речовини із переважно задушливою дією |
Впливають на дихальні шляхи людини |
Хлор, фосген, хлорпікрин |
2 |
Речовини переважно загальотрутної дії
|
Порушують енергетичний обмін |
Окис вуглецю, ціаністий водень |
3 |
Речовини, що володіють задушливою і загальотрутною дією |
Викликають набряк легенів при інгаляційному впливі і порушують енергетичний обмін при резорбції |
Амил, акрилонитрил, азотна кислота, окисли азоту, сірчистий ангідрид, фтористий водень |
4 |
Нейротропні отрути |
Діють на генерацію, проведення і передачу нервового імпульсу |
Сірковуглець, тетраетилсвинець, фосфорорганичні з'єднання. |
5 |
Речовини, що мають задушливу і нейтрону дію |
Викликають токсичний набряк легенів, на тлі якого формується важка поразка нервової системи |
Аміак, гептил, гідразин і ін. |
6 |
Метаболічні отрути |
Порушують процеси метаболізму речовини в організмі |
Окис етилену, діхлоретан |
7 |
Речовини, що порушують обмін речовин |
Викликають захворювання з надзвичайно млявим плином і порушують обмін речовин |
Діоксини, поліхлоровані бензфурани, галогенизовані ароматичні з'єднання і ін. |
По здатності до горіння всі ХНР діляться на групи:
- негорючі (фосген, діоксини і ін.). Речовини даної групи не горять в умовах нагрівання до 900°С и концентрації кисню до 21 %;
- негорючі пожеже небезпечні речовини (хлор, азотна кислота, фтористий водень, окис вуглецю, сірчистий ангідрид, хлорпікрин і ін. термічно нестійкі речовини, ряд зріджених і стиснених газів), які не горять в умовах нагрівання до 900°С и концентрації кисню до 21%, але розкладаються з виділенням горючих пар;
- важкогорючі речовини (зріджений аміак, ціаністий водень і ін.), здатні займатися тільки при дії джерела вогню;
- горючі речовини (акрилонітрил, аміл, газоподібний аміак, гептил, гідразин, діхлоретан, сірковуглець, тертраетилсвинець, окисли азоту і т.д.), здатні до самозаймання і горіння навіть після видалення джерела вогню.